Справа № 521/15201/24
Номер провадження:1-кс/521/3546/24
19 листопада 2024 року м. Одеса
Слідчий суддя Малиновського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ відділення поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП України в Одеській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні за №12024030530000495 від 19.07.2024 відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 2, 3 ст. 307 КК України, -
Як вбачається з клопотання слідчого, у невстановлений час та місці, ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом та з корисливих мотивів, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, невстановленим способом незаконно придбав із метою подальшого збуту невстановлену кількість особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено - РVР та МДМА, психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, та наркотичні засоби, обіг яких обмежено - кокаїн та канабіс, після чого, продовжуючи свій кримінально - протиправний умисел, направлений на незаконне зберігання заборонених речовин із метою подальшого збуту, почав їх незаконно зберігати за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 .
У подальшому, 09.10.2024 у період часу з 07 години 22 хвилини по 07 годину 48 хвилину, працівниками відділення поліції №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області було проведено санкціонований обшук за місцем мешкання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , у ході якого було виявлено та вилучено: електронні ваги чорного кольору; три зіп-пакети середнього розміру, в яких знаходиться 342 зіп-пакети меншого розміру; стартовий пакет оператора мобільного зв'язку «LifeCell» з номером мобільного телефону « НОМЕР_1 »; прозорий зіп-пакет з 123 таблетками помаранчевого кольору, загальною масою 56,196 г., які містять особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - МДМА, з кількісним вмістом МДМА 21,466 г., що відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України №188 від 01.08.2000 відноситься до критерії ваги в особливо великому розмірі; прозорий зіп-пакет з кристалічною речовиною червоного кольору, загальною масою 78,603 г., що містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, з кількісним вмістом PVP 55,984 г., що відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України №188 від 01.08.2000 відноситься до критерії ваги в особливо великому розмірі; речовину рослинного походження сіро-зеленого кольору, загальною масою 9,84 г., що є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабісом, з кількісним вмістом канабісу у висушеному стані 8,85 г.; речовину у вигляді грудочок світло-бежевого кольору, загальною масою 0,812 г., що містить в собі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, з кількісним вмістом амфетаміну 0,094 г.; речовину у вигляді грудочок білого кольору, загальною масою 2,407 г., що містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено - кокаїн, з кількісним вмістом кокаїну 1,253 г., що відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України №188 від 01.08.2000 відноситься до критерії ваги у великому розмірі, які ОСОБА_4 незаконно придбав та зберігав за місцем свого мешкання з метою подальшого збуту.
Крім того, під час обшуку помешкання ОСОБА_4 було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Iphone 14 Pro Max» з ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , та мобільний телефон «Huawei» з ІМЕІ 1: НОМЕР_4 , ІМЕІ 2: НОМЕР_5 , які містять у собі інформацію, що стосується придбання та збуту наркотичних засобів та психотропних речовин, зокрема у мобільних додатках «Telegram» та «Нова Пошта», а також у галереї цих мобільних телефонів.
У відповідності до постанови пленуму Верховного Суду України №4 від 26.04.2002, про умисел на збут психотропної речовини може свідчити як відповідна домовленість з особою, яка придбала ці речовини, так й інші обставини, зокрема: великий або особливо великий їх розмір; спосіб упакування та розфасування; поведінка суб'єкта кримінального правопорушення; те, що особа сама психотропні речовини не вживає, але виготовляє та зберігає їх тощо.
Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, тобто у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту наркотичного засобу, наркотичного засобу у великих розмірах, психотропної речовини та особливо небезпечних психотропних речовин в особливо великих розмірах.
18.11.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
За переконанням слідчого, обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: копією протоколу обшуку від 09.10.2024, поясненнями ОСОБА_4 від 09.10.2024, висновком експерта від 11.11.2024 №СЕ-19/116-24/21816-НЗПРАП, копією протоколу огляду мобільного телефону від 13.11.2024 та іншими матеріалами в сукупності.
Слідчий звернувся до суду з клопотанням, яке погоджено з прокурором Малиновської окружної прокуратури міста Одеси про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , мотивуючи клопотання тим, що є об'єктивні причини вважати, що у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу останній матиме можливість вчинити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Прокурор підтримав клопотання слідчого, оскільки вважав мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованими та такими, що дають право слідчому судді задовольнити клопотання слідчого та застосувати найбільш суворий запобіжний захід.
Захисник підозрюваного заперечував у задоволенні клопотання слідчого, вказавши, що його підзахисний ОСОБА_4 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення визнає, співпрацює із органами досудового розслідування, тому просив обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують його доводи, а також вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню за наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частина 2 ст. 177 КПК України закріплює, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Так, у своєму клопотанні слідчий зазначає, що згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та вчинення іншого кримінального правопорушення.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Зокрема, слідчий суддя вважає доведеним ризик переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду, оскільки останній підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покарання за який передбачено у вигляді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.
Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
На наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (запобігання спробі незаконно впливати на свідків цьому ж провадженні), вказує те, що підозрюваний обізнаний про те, хто саме є свідками у даному кримінальному провадженні, та останні ще не допитувалися у суді, покази вищевказаних осіб мають суттєве значення у даному кримінальному провадженні, тому підозрюваний ОСОБА_4 може впливати на вищезазначених осіб із метою зміни ними показів та ухилення від кримінальної відповідальності.
На наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється), вказує той факт, що підозрюваний ОСОБА_4 ніде не працює, не має законного джерела доходу, що може спонукати його до вчинення нових злочинів, із метою отримання коштів для забезпечення власного проживання. Крім того є підстави вважати, що ОСОБА_4 отримує дохід у зв'язку з своєю протиправною діяльністю.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя також враховує обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність у підозрюваного постійного місця роботи, майновий стан підозрюваного, наявність судимостей.
Враховуючи вищевикладене, виходячи з характеру та обставин інкримінованого злочину, беручи до уваги особу підозрюваного, можна дійти висновку про те, що у разі застосування менш суворого запобіжного заходу буде неможливо запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити виконання підозрюваним своїх обов'язків.
Таким чином, лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе гарантувати належне виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та перешкодити ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Крім того, у практиці ЄСПЛ визначено, що існування обґрунтованої підозри щодо вчинення особою тяжкого злочину на початковому етапі розслідування виправдовує тримання його під вартою. Хоча, поряд з цим Суд неодноразово зазначав, що тяжкість обвинувачення не може сама по собі бути виправданням тривалих періодів тримання під вартою (рішення у справі «Єчус проти Литви»).
Разом із цим, слідчий суддя керується положеннями ч. 3 ст. 183 КПК України, згідно з якими при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що розмір застави повинен складати суму у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 908 400 гривень.
Керуючись ст. ст. 132, 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Відділення поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП України в Одеській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні за №12024030530000495 від 19.07.2024 відносно ОСОБА_4 , - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор».
Визначити розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 908 400 гривень.
Підозрюваний ОСОБА_4 із дня обрання запобіжного заходу може внести заставу на депозитний рахунок ТУ ДСА в Одеській області або забезпечити її внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому або прокурору.
За умови внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) не відлучатись за межі м. Одеси без дозволу слідчого, прокурора або суду;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
3) утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні та іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення.
Роз'яснити підозрюваному, що наслідком невиконання зазначених обов'язків є звернення застави в дохід держави і обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або тримання під вартою.
Строк дії ухвали слідчого судді становить 59 днів. Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 16.01.2025.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя: ОСОБА_1