Справа № 452/3935/24
Провадження № 1-кп/452/406/2024
25 листопада 2024 року м. Самбір
Самбірський міськрайонний суд Львівської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
з секретарем судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження за № 12024141290000586 від 28 вересня 2024 року, про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Воля-Баранецька Самбірського району Львівської області, громадянина України, раніше не судимого, який на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,
До Самбірського міськрайонного суду Львівської області 24 жовтня 2024 року надійшов обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024141290000586 від 28 вересня 2024 року, та додані до нього документи: реєстр матеріалів досудового розслідування, розписка обвинуваченого про отримання копії обвинувального акту і реєстру матеріалів досудового розслідування.
Ухвалою судді від 25 жовтня 2024 року по справі призначено підготовче судове засідання на 25 листопада 2024 року.
У підготовчому судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 заявив клопотання про закриття кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, у зв'язку з відмовою від обвинувачення. Клопотання просив задовольнити, оскільки його заявлено добровільно, без жодного стороннього впливу, ОСОБА_5 відшкодував йому спричинену шкоду, отже жодних претензій до нього не має, а тому відмовляється від обвинувачення у даному кримінальному провадженні. Зазначив, що наслідки відмови від підтримання обвинувачення йому зрозумілі.
Прокурор ОСОБА_3 висловив думку щодо можливості задоволення клопотання потерпілого, оскільки дане кримінальне провадження є справою приватного обвинувачення, учасники процесу примирилися, а потерпілий відмовився від подальшого обвинувачення.
Обвинувачений ОСОБА_5 просив клопотання потерпілого задовольнити, просив у потерпілого пробачення, спричинену потерпілому шкоду відшкодував.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_6 висловила думку щодо можливості задоволення клопотання потерпілого.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що 24 вересня 2024 року приблизно о 17:00 год., перебуваючи при вході на приватне подвір'я, що за адресою: АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклих неприязне них відносин, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, бажаючи та свідомо усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки, штовхнув ОСОБА_4 у передню поверхню грудної клітки, після чого наніс три удари правою ногою у ліву половину тулуба та ліву кінцівку, повалив на землю та наніс ще множинні удари ногами у ліву бокову поверхню тулуба та задню поверхню грудної клітки зліва, внаслідок чого спричинив ОСОБА_4 переломи 4,5,6 - го ребра зліва по лопатковій лінії та 12-го ребра зліва по паравертебральній лінії, які відносяться до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості по ознаці довго тривалості розладу здоров'я.
Дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 1 ст. 122 КК як заподіяння умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Відповідно до частини 1 статті 477 КПК України, кримінальне провадження щодо правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КК України, здійснюється у формі приватного обвинувачення.
Згідно частини 4 статті 26 КПК України, кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення розпочинається лише на підставі заяви потерпілого. Відмова потерпілого від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.
У силу засади диспозитивності і змагального характеру кримінального судочинства до числа процесуальних прав потерпілого у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення належить його право на відмову від обвинувачення. Оскільки приводом до початку кримінального переслідування у такому провадженні є порушення приватного права, що належить конкретній особі, ця особа повинна мати можливість вибору форми його правового захисту, у тому числі й право впливати на рух кримінального провадження (Постанова ВС від 7 липня 2021 року у справі № 487/1817/18).
Пунктом 7 частини 1 статті 284 КПК України, визначено, що кримінальне провадження закривається у разі, якщо потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник, відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Під час закриття кримінального провадження на підставі відмови потерпілого від обвинувачення суд фактично визнає відсутність самого обвинувачення щодо особи, а тому не потрібно встановлювати ні сам факт вчинення кримінального правопорушення, ні винуватість чи невинуватість такої особи. За таких обставин не потребують перевірки судом докази, а також немає необхідності в дослідженні того, чи було дотримано інші вимоги процесуального закону під час провадження у справі (Постанова ВС від 03 червня 202 року у справі №712/1710/19).
На підставі викладеного та приймаючи до уваги те, що потерпілий відмовився від обвинувачення, наслідки відмови від підтримання обвинувачення йому зрозумілі, жодних претензій до обвинуваченого він не має, дане кримінальне провадження здійснюється у формі приватного обвинувачення, суд вважає, що кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, слід закрити, у зв'язку з відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності (Постанова ВП ВС від 17 червня 2020 року у справі № 598/1781/17).
Як повідомив в підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 по даному кримінальному провадженню процесуальні витрати відсутні; речові докази відсутні.
Доказів протилежного суду не надано.
Враховуючи викладене, суд не вирішує питання щодо розподілу процесуальних витрат та долі речових доказів.
Запобіжні заходи відносно обвинуваченого не застосовувались, цивільний позов не заявлявся.
Керуючись ст. 26, 284, 477 Кримінального процесуального кодексу України, суд,
Заяву потерпілого ОСОБА_4 про відмову від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення - задовольнити.
Кримінальне провадження, внесене 28 вересня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№ 12024141290000586 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України - закрити у зв'язку з відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Ухвалу може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду через Самбірський міськрайонний суд Львівської області протягом семи днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя