Справа № 450/375/24 Провадження № 2/450/859/24
"17" червня 2024 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого-судді Мельничук І. І.
секретаря судового засідання Дикої О. Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Кредо» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з ТДВ СК «Кредо» на користь позивача страхове відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 160 000 гривень; стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача матеріальну шкоду у розмірі 192 042, 39 грн. - різницю між фактичним розміром матеріального збитку та належною страховою виплатою; стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача моральну шкоду в сумі 15 000 грн.; вирішити питання судових витрат.
В обґрунтування позову зазначає, що 09.08.2023 року о 17 год. 50 хв. в с. Гамаліївка на автодорозі М-06530 км. водій ОСОБА_3 , рухаючись автомобілем Mazda 6, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не надала перевагу в русі автомобілю Toyota Camry, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням позивача, який рухався по головній дорозі, у результаті чого відбулось зіткнення. ОСОБА_2 порушила вимоги п. 16.2 ПДР України. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, та позивачу було отримано ушкодження, також він є власником пошкодженого транспортного засобу Toyota Camry, реєстраційний номер НОМЕР_3 , відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 . Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 01.11.2023 року відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу. Оскільки, цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована у ТДВ СК «Кредо» відповідно до полісу N? 214468637. Вказує, що дана дорожньо-транспортна пригода належить до страхових випадків. 11.08.2023 року всі необхідні документи щодо ДТП були надіслані позивачем разом із заявою до страхової компанії ТДВ СК «Кредо» про страховий випадок та відшкодування шкоди. За результатами проведення експертизи експертом, встановлено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля Toyota Camry, реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок його пошкодження у ДТП становить 915 232,36 грн., без врахування (включення) ПДВ на складові і матеріали. Коефіцієнт фізичного зносу досліджуваного автомобіля на момент його пошкодження дорівнює 0,7. Згідно з вказаним висновком експертизи, вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля Toyota Camry, ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок його пошкодження у ДТП 09.08.2023 року, з врахуванням результатів його обстеження 20.12.2023 року, в цінах на дату обстеження, без врахування (включення) ПДВ на складові (запчастини) та матеріали, становить 338 785,99 грн. Окрім, заподіяння шкоди у вигляді пошкодження мого транспортного засобу, заподіяно тілесні ушкодження, на лікування позивачем витрачено 6256,40 грн. Таким чином, просить стягнути з страховика заподіювача шкоди ТДВ СК «Кредо», матеріальну шкоду завдану ДТП в розмірі 160 000 гривень, що становить верхню межу можливого страхового відшкодування та 192 042,39 грн. з ОСОБА_2 . Вказує, що моральну шкоду, завдану йому відповідачем, оцінює у розмірі 15 000, 00 грн. Просить вирішити питання судових витрат. На підставі наведеного, просить суд позовні вимоги задоволити.
Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 02.02.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Кредо» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди було залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
14.02.2024 року на адресу суду надійшла заява від позивача ОСОБА_1 , в якій він усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху у встановлений судом строк.
Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 19.02.2024 року провадження у справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
28.02.2024 року надійшло клопотання від представника відповідача - ОСОБА_4 , в якому звертає увагу суду на те, що ТДВ СК «Кредо» у зв'язку з введенням на території України воєнного стану 24.02.2022, беручи до уваги, що Запорізька область (на території якої знаходиться головний офіс ТДВ СК "Кредо") була і є однією із областей, яка з офіційних джерел, є у списку областей в якій йдуть бойові дії, 2/3 працівників ТДВ СК "Кредо» були вимушено евакуйовані за межі України та/або у більш безпечні області України для збереження свого життя. Інші працівники які мають змогу виконувати свої обов'язок працюють у віддаленому режимі. Просить суд направити копії позовної заяви з додатками на електронну пошту для реалізації права на подання відзиву на позовну заяву та відкладення розгляду справи.
18.03.2024 року надійшло повторне клопотання від представника відповідача - ОСОБА_5 про направлення копії позовної заяви засобами поштового або електронного зв'язку.
06.06.2024 року через Електронний суд надійшла заява ОСОБА_6 щодо вступу у справу як представника, у зв'язку із необхідністю залучення доказів до справи. Просить суд надати доступ до справи.
07.06.2024 року на адресу Пустомитівського районного суду Львівської області надійшло клопотання представника позивача - ОСОБА_6 в якій він долучив із якого вбачається, що ТДВ СК «Кредо» сплатило на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 160 000 грн.
Суд вважає за можливе допустити до участі у справі представника ОСОБА_6 , відповідно до поданої довіреності, на підставі статті 58 ЦПК України. Представник ОСОБА_6 подав клопотання про залучення додаткових доказів, які, на думку суду, є належними та допустимими відповідно до статті 77 ЦПК України. Залучення таких доказів є необхідним для всебічного та об'єктивного вирішення справи.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак подав на адресу суду заяву про розгляд справи у його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує, просить такі задоволити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином був повідомлена про час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суд не повідомила.
Представник відповідача Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Кредо» в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 2 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи, законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Відповідно до положень п.п. 8, 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Судом встановлено, що 09.08.2023 року о 17 год.50 хв. в с. Гамаліївка на автодорозі М-06 + 530 км. відбулось ДТП за участі автомобілів Mazda 6, реєстраційний номер НОМЕР_1 та Toyota Camry, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 01.11.2023 року у справі N? 450/4821/23, яка набрала законної сили 13.11.2023 року, відповідно до якої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнали винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Даною Постановою встановлено, що громадянинка ОСОБА_2 , рухаючись автомобілем Мазда 6, д.н.з. НОМЕР_1 , не надала перевагу в русі автомобілю Тойота Камрі, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався по головній дорозі, у результаті чого відбулось зіткнення. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Такими своїми діями водій ОСОБА_2 порушила вимоги п. 16.2 ПДР. Вказанною постановою ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Зазначена постанова не оскаржувалася та набрала законної сили 13.11.2023 року.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Необхідною підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є наявність складу правопорушення, що включає в себе певні елементи, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкідливого результату такої поведінки (шкоди).
Згідно ч. 2 ст. 1192 Цивільного кодексу України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до Полісу ОСЦПВВНТЗ N?214468637 цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 , винуватця ДТП, який на момент його вчинення експлуатував забезпечений транспортний засіб марки Mazda 6, реєстраційний номер НОМЕР_1 - була застрахована в ТДВ СК «Кредо».
Відповідно до відомостей з Єдиної центральної бази даних МТСБУ, поліс обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів N? 214468637 за реєстраційним номером транспортного засобу НОМЕР_1 марки «Mazda 6» на момент настання ДТП (09.08.2023) - був діючий.
11.08.2023 року позивач звернувся до відповідача ТДВ «СК «Кредо» із повідомленням про вказану ДТП та заявою про виплату страхового відшкодування.
Відповідно до Висновку N?155 від 07.01.2023 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля Toyota Camry, реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок його пошкодження у ДТП від 09.08.2023 року становить 915 232,36 гривень, без врахування (включення) ПДВ на складові і матеріали. Коефіцієнт фізичного зносу досліджуваного автомобіля на момент його пошкодження дорівнює 0,7.
Згідно з вказаним висновком експертизи, вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля Toyota Camry, ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок його пошкодження у ДТП 09.08.2023 року, з врахуванням результатів його обстеження 20.12.2023 року, в цінах на дату обстеження, без врахування (включення) ПДВ на складові (запчастини) та матеріали, становить 338 785,99 (триста тридцять вісім тисяч сімсот вісімдесят п?ять гривень 99 коп.)
Відповідно до Полісу обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії N?214468637 ліміт відповідальності страхувальнику ОСОБА_2 за шкоду, заподіяну майну становить 160 000,00 грн.
Окрім того, що позивачу було заподіяно шкоду у вигляді пошкодження транспортного засобу, заподіяно також тілесні ушкодження, що підтверджується медичною документацією № 122, в якому визначений діагноз: забій, садно правого колінного суглобу. Препателярний бурсит справа. Пошкодження медіального меніска правого колінного суглобу.
На лікування позивачем витрачено 6256,40 грн, що підтверджується квитанціями про оплату медичних препаратів та обстежень, які додано до позовної заяви.
Даними доказами підтверджується розмір завданої шкоди.
Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження пошкодження автомобіля Toyota Camry, реєстраційний номер НОМЕР_2 , позивачем були надані копії висновку експерта №155 за результати авто товарознавчої експертизи згідно договору №243 віж 20.12.2023 року, протоколу огляду та дослідження колісного транспортного засобу та ремонтна калькуляція №155 від 20.12.2023 року та фото таблиця до висновку №155.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо - транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно - правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди виникають цивільні права й обов'язки, пов'язані з її відшкодуванням. Зокрема, потерпілий набуває право отримати відшкодування шкоди, а обов'язок виплатити відповідне відшкодування за Законом №1961-IV виникає у страховика особи, яка застрахувала цивільну відповідальність (у визначених Законом №1961-IV випадках - МТСБУ) та в особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, якщо розмір завданої нею шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, зокрема на суму франшизи, чи якщо страховик (МТСБУ) за Законом №1961-IV не має обов'язку здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Тобто внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов'язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов'язок розподіляється між ним і страховиком (МТСБУ).
Пунктом 22.1 статті 22 вказаного Закону визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до Полісу обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії N?214468637 ліміт відповідальності страхувальнику ОСОБА_2 за шкоду, заподіяну майну становить 160 000,00 грн.
За змістом частини першої статті 28, статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов'язана, зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Таким чином, обов'язком страховика є відшкодування витрат потерпілого, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, у межах страхового відшкодування.
Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Судом враховано правовий висновок Верховного Суду, висловлений у постанові від 13 березня 2018 року у справі №910/9396/17, у якій він зазначив, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди у разі виникнення спору щодо визначення його розміру виходять із фактичної суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
Згідно з положеннями частини 3 статті 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення незалежної оцінки майна є обов'язковим у випадках визначення збитків або розміру відшкодування, під час вирішення спорів.
З метою визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ, визначення вартості відновлювального ремонту КТЗ під час проведення автотоварознавчих експертиз застосовується Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.11.2003 № 142/5/2092.
Матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували фактичні витрати позивача щодо відновлювального ремонту автомобіля, зокрема рахунки фактури, акти виконаних робіт, квитанції, чеки, накладні, товарні чеки, тому судом враховується висновок експерта № 155 судової автотоварознавчої експертизи, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Toyota Camry, реєстраційний номер НОМЕР_2 , на дату оцінки 20.12.2023 року складає 915 232,36 грн.; вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, на дату оцінки 20.12.2023 року складала 83 233,75 грн.
Пунктом 36.2. статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.
Згідно з пп. 196.1.3 ст. 196 Податкового кодексу України не є об'єктом оподаткування операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов'язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів.
Податкові зобов'язання з податку на додану вартість виникають у платника податку на додану вартість, який здійснює операції з поставки товарів чи послуг (товарно-матеріальних цінностей і послуг з ремонту, заміщення, відтворення застрахованого об'єкта), оскільки такі операції є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.
Враховуючи зазначене, у разі якщо придбання послуг з ремонту, заміщення, відтворення застрахованого об'єкта чи суми не перераховуються безпосередньо потерпілим, а спрямовуються на придбання у платника податку на додану вартість послуг з ремонту, заміщення, відтворення застрахованого об'єкта чи товарно-матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту (запчастини, інші витратні матеріали тощо), то розрахунок суми виплати на таке придбання здійснюється з урахуванням сум податку на додану вартість, які включаються до вартості і виділяються окремим рядком у розрахункових документах.
Якщо ж відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.
Відповідно до висновку експерта № 155 судової транспортно-товарознавчої експертизи від 20.12.2023 року, калькуляція відновлювального ремонту складена за допомогою системи AZT з даними компанії «AUDATEX», в якій врахована вартість ПДВ 20%.
Різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) складає 192 042,39 гривень (7000 гривень (витрати на проведення експертизи) + 6 256,40 гривень (витрати на лікування) + 338 785,99 гривень ( матеріальний збиток завданий власнику автомобіля Toyota Camry, ідентифікаційний НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок його пошкодження у ДТП від 09.08.2023 року) - 160 000 гривень (верхня межа страхового відшкодування) = 192042,39 гривень). Дана сума підлягає стягненню на користь позивача з відповідача ОСОБА_2 , яка є страхувальником за вищевказаним полісом.
Таким чином, із відповідача ОСОБА_2 слід стягнути недоплачену суму страхового відшкодування в розмірі 192 042,39 грн.
Також позивач вказує, що діями відповідача ОСОБА_2 заподіяно моральну (немайнової) шкоду, яку слід стягнути з наступних підстав.
Підставами виникнення цивільних прав та обов?язків є, зокрема, завдання моральної шкоди іншій особі (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України).
Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди (пункт 9 частини другої статті 16 ЦК України).
Відповідно до змісту ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, окрім іншого, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв?язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім?ї чи близьких родичів, а також у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв?язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Така шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов?язана з розміром цього відшкодування.
Виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб?єктивного цивільного права компенсація моральної шкоди повинна відбуватися в будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства (див. пункт 92 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі N? 216/3521/16-ц).
Відповідно до статті 23 Закону N? 1961-IV шкодою, заподіяною життю та здоров?ю потерпілого внаслідок ДТП, є: шкода, пов?язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов?язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов?язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв?язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров?я; шкода, пов?язана із смертю потерпілого. Шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов?язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров?я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП (стаття 28 Закону N? 1961-V).
Слід звернути увагу на те, що потерпіла особа у разі настання страхового випадку набуває право на відшкодування моральної шкоди. Страхове відшкодування такої шкоди охоплює лише шкоду потерпілій фізичній особі, заподіяну у зв?язку з її каліцтвом або іншим ушкодженням здоров?я (зокрема, смертю). У таких випадках розмір моральної шкоди, яку відшкодовує страховик винної особи, передбачений статтею 26-1 та пунктом 27.3 статті 27 Закону.
Страхувальник, який спричинив настання страхового випадку, відшкодовує моральну шкоду заподіяну у зв?язку з каліцтвом або смертю потерпілого лише у разі, якщо її розмір перевищує ліміт відповідальності страховика, та у випадку, якшо потерпіла особа просить відшкодувати моральну шкоду з інших підстав, ніж передбачені статтею 23 Закону N? 1961-IV.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»- «... Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб».
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає в душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням майна і відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Частиною 1 статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода завдана фізичній особі, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
З урахуванням наведеного, приймаючі до уваги доводи позивача щодо обґрунтування спричинення йому моральної шкоди, суд вважає, що визначена ОСОБА_1 сума морального збитку в розмірі 15 000 грн. може бути стягненою в повній мірі та відповідає засадам розумності та справедливості, а також обставинам справи та наслідкам, що наступили для Позивача, який зазнав моральних страждань та втрат немайнового характеру.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За положеннями ст. 141 ЦПК України, у разі часткового задоволення позову судовий збір та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 36 Постанови Пленуму ВССУ від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою, визначеною Законом № 3674-VI).
Задовольняючи позовні вимоги частково, відповідно до положень ст.141 ЦПК України та вказаного роз'яснення, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 3 671,40 грн. розділяється між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином,із відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 слід стягнути 2 070,87 (56,4 % від 3 670,42 грн.) грн. судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 58, 77, 81, 141, 265, 268, 280-289 ЦПК України, суд -
позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Кредо» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,- задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_7 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) матеріальну шкоду в сумі 192 042,39 гривень (сто дев?яносто дві тисячі сорок дві гривні 39 копійок), різницю між фактичним розміром матеріального збитку та належною страховою виплатою.
Стягнути з ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_7 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) моральну шкоду в сумі 15 000 грн. (п'ятнадцять тисяч гривень 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) 2 070,87 грн.(дві тисячі сімдесят гривень 87 копійок) понесених позивачем судових витрат.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 17.06.2024 року.
СуддяІ. І. Мельничук