463/9914/24
1-кс/463/9293/24
про обрання запобіжного заходу -тримання під вартою
22 листопада 2024 року місто Львів
Cлідча суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_6 , погодженогопрокурором у кримінальному провадженні - виконувач обов'язків прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №42023142400000049 від 25.08.2023, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сокирниця Хустського району Закарпатської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 332 КК України,
встановила:
старший слідчий в особливо важливих справах Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_6 , за погодженням прокурора, звернувся з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави.
Клопотання мотивує тим, що ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 332 КК України у кримінальному провадженні №42023142400000049 від 25.08.2023.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , підозрюється у тому, що він, діючи умисно, у порушення вимог ст. ст. 19, 33, 68 Конституції України, ст. ст. 3, 22, 24, 65-1 Закону України «Про запобігання корупції», статті 1, 3, 9, 11 Закону України «Про державний кордон України», Згідно ч. 1 ст. 2, ч. 1 ст. 5, Закону України «Про прикордонний контроль», Указами Президента України ОСОБА_8 № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, № 451/2023 від 26.07.2023, №734/2023 від 06.11.2023, від 05.02.2024 № 49/2024, від 06.05.2024 № 271/2024, згідно ст. 1, п. 6 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», рішення прикордонної служби України № 23-61122/0/6/-22 від 24.02.2022, п. 2-6 Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №57 від 27.01.1995, п. 2 ч. 1 ст. 23, п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. 8, 69, 70 Закону України «Про Основи законодавства України про охорону здоров'я», п. 1.1. глави 1 розділу 1, п. 2.1. глави 2 розділу 1 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , завідувачем психонаркологічного відділення Хустської центральної лікарні ОСОБА_11 , лікарем-психіатром КНП «Виноградівська РЛ» ОСОБА_12 та начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 (м. Виноградів) ОСОБА_13 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання у вигляді незаконного переправлення ОСОБА_14 та ОСОБА_15 через державний кордон України, в період із 25.08.2023 по 20.11.2024 організував незаконне переправлення ОСОБА_14 та ОСОБА_15 через державний кордон України, керував такими діями та сприяв у незаконному переправленню їх через державний кордон України порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, за що одержав від ОСОБА_14 безпосередньо та через ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 18 000 доларів США, що становить 743 958 гривень за організацію незаконного переправлення його ( ОСОБА_14 ) та ОСОБА_15 через державний кордон України та за сприянні порадами та вказівками (щодо можливих варіантів та деталей перетину державного кордону), надання засобів (документів, що надають право на перетин державного кордону особі призовного віку під час дії воєнного стану), виготовлення та надання медичних документів, які будуть підставою для визнання ОСОБА_14 та ОСОБА_15 непридатними до військової служби та виключення їх з військового обліку у першому відділі ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 ).
Таким чином, ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється в організації незаконного переправлення особи через державний кордон України, керівництві такими діями та сприянні у незаконному переправленню особи через державний кордон України порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, вчиненому за попередньою змовою групою осіб та з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Окрім цього, ОСОБА_5 , підозрюється у тому, що він, діючи умисно, у порушення вимог ст. ст. 19, 33, 68 Конституції України, ст. ст. 3, 22, 24, 65-1 Закону України «Про запобігання корупції», статті 1, 3, 9, 11 Закону України «Про державний кордон України», Згідно ч. 1 ст. 2, ч. 1 ст. 5, Закону України «Про прикордонний контроль», Указами Президента України ОСОБА_8 № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, № 451/2023 від 26.07.2023, №734/2023 від 06.11.2023, від 05.02.2024 № 49/2024, від 06.05.2024 № 271/2024, згідно ст. 1, п. 6 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», рішення прикордонної служби України № 23-61122/0/6/-22 від 24.02.2022, п. 2-6 Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №57 від 27.01.1995, п. 2 ч. 1 ст. 23, п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. 8, 69, 70 Закону України «Про Основи законодавства України про охорону здоров'я», п. 1.1. глави 1 розділу 1, п. 2.1. глави 2 розділу 1 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008, будучи пособником завідувачу психонаркологічного відділення ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_11 та начальнику ІНФОРМАЦІЯ_2 (м. Виноградів) ОСОБА_13 , з метою реалізації їхнього єдиного злочинного умислу на вимагання та одержання від ОСОБА_14 та ОСОБА_15 неправомірної вигоди у період з 25.08.2023 по 30.10.2024 одержав безпосередньо та через ОСОБА_9 для ОСОБА_13 та ОСОБА_11 неправомірну вигоду у розмірі 14 000 доларів США, що становить 529 066,8 гривень за виготовлення медичних документів, які будуть підставою для визнання ОСОБА_14 та ОСОБА_15 непридатними до військової служби та виключення їх з військового обліку у першому відділі ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 ).
Таким чином, ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у пособництві в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України.
Про підозру у вчиненні вказаного злочину ОСОБА_5 повідомлено 21.11.2024.
Ураховуючи характер вчиненого підозрюваним злочину та тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, є підстави вважати, що останній може полишити місце свого постійного проживання та виїхати з території України, де буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, також може незаконними засобами, зокрема шляхом підкупу впливати на свідків та заявника, у кримінальному провадженні, які володіють інформацією, обставин вчинення ним зазначеного злочину, а також знищити, сховати або спотворити будь-які із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжуватиме вчиняти злочину сфері службової діяльності, та може вчиняти інші злочини, з метою запобігання вказаним ризикам, об'єктивно необхідним є застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
При цьому, лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та дозволить виконати завдання і досягти мети кримінального провадження, для забезпечення виконання з ним процесуальних рішень. Разом з тим, при виконанні судом вимог ч.4 ст. 183 КПК України, щодо визначення застави, враховуючи передбаченні ч. 4, 5 ст.182 КПК України обставини, є необхідним визначити останньому заставу у сумі 245 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 741 860 гривень,.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав, навівши мотиви, зазначені у ньому, просив його задовольнити та зазначив, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 332 КК України, наявними є ризики, передбачені п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та обставини передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України, необхідні для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу, є недоцільним.
Захисник ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечила, просила визначити заставу у меншому розмірі.
ОСОБА_5 у судовому засіданні оголошену йому підозру не заперечив, однак з приводу запобіжного заходу підтримав позицію свого захисника.
Заслухавши думку прокурора, який вважає за необхідне обрати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, думку підозрюваного, його захисника, вивчивши матеріали клопотання, вважаю, що клопотання слід задовольнити частково з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 і 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч. 1 та п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.
Відповідно до вимог п. п. 1-5 ч. 1 та ч. 3 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до вимог п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першої цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу».
Слідчим суддею встановлено, що Другим слідчим відділом (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні №42023142400000049 від 25.08.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 368 КК України /а.с. 11-13/.
Останнє розпочато за фактом: організації незаконного переправлення особи через державний кордон України, керівництві такими діями та сприянні у незаконному переправленню особи через державний кордон України порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, вчиненому за попередньою змовою групою осіб та з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, окрім цього в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України /а.с. 21, 22/.
При розгляді клопотання встановлено, що 20 листопада 2024 року о 15 год. 21 хв. відповідно до вимог ст. 40, 104, 131, 132, 208-211 КПК України складено протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочинів, передбачених 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 332 КК України, та затримано ОСОБА_5 /а.с. 226-229/.
Також встановлено, що 21.11.2024 ОСОБА_5 відповідно до вимог ст. 36, 40, 42, 276, 277, 278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 332 КК України, та роз'яснено процесуальні права та обов'язки підозрюваного /а.с. 191-222/.
За змістом закону тримання під вартою як запобіжний захід може бути застосовано лише у разі, якщо прокурор наявною сукупністю дозволених законом при прийнятті даного рішення засобів доказування доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим у ст. 177 КПК. Неможливість запобігти даним ризикам слід розуміти як недостатність інших запобіжних заходів для того, щоби убезпечити їх настання.
За змістом ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При розгляді даного клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідча суддя дійшла висновку, що слідчий та прокурор довели обґрунтованість підозри, висунутої ОСОБА_5 /сукупність наявних на даний час доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 332 КК України/, про що свідчать, зокрема: матеріалами УСР в Закарпатській області ДСР НП України /а.с. 18-19, 23, 30, 31-33, 35-37, 39-40, 44-46/; матеріалами УСБУ в Закарпатській області /а.с. 27-28/; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 /а.с. 24-26, 47-48, 49-50, 51-52, 53-56, 57-59, 60-61, 62-64/; протоколом огляду, помічення та вручення грошових коштів від 04.09.2024, від 03.11.2023, 04.12.2023, від15.02.2024, від 10.06.2024, від 20.11.2024 /а.с. 82-84, 85-86, 89-91 /;протоколом затримання особи ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні злочину від 20.11.2024/а.с. 226-229/; протоколами обшуків від 20.11.2024 /а.с. 223-225/; протоколами проведення негласних (слідчих) розшукових дій /а.с. 92-128, 129-145, 146-156, 157-162, 163-165/; іншими матеріалами кримінального провадження № 42023142400000049 від 25.08.2023.
Ризиками, які дають підстави слідчому судді обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слід вважати те, що: 1) підозрюваний може переховуватись від досудового слідства і суду, оскільки останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десятироків з конфіскацією майна. При цьому, слідча суддя погоджується з доводами клопотання про те, що підозрюваний має можливості для переховування від органу досудового розслідування, у тому числі з використанням можливості для перетину державного кордону за зазначених у клопотанні обставин, до чого його може спонукати, зокрема, встановлена кримінальним законом відповідальність за вчинення інкримінованого йому тяжкого злочину. Такий висновок слідчого судді узгоджується з вимогами ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27 червня 1980 року «Про взяття під варту до суду»; 2) знищити, сховати документи, речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що обгрунтовується тим, що на даний час у рамках кримінального провадження не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування (не встановлені всі причетні особи); 3) слідча суддя також дійшла висновку і про існування ризику незаконного впливу підозрюваного на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки, відповідно до норм кримінального процесуального права, суд може обґрунтовувати свої висновки лише тими свідченнями, які він сприйняв безпосередньо під час судового засідання або які отримані у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, та не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому та/або прокурору, а також і посилатися на такі показання, а тому ризик впливу на свідків існує не лише на стадії досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків; 4) перешкоджати іншим чином, зокрема шляхом узгодження показань; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється, в тому числі з метою прикриття своєї злочинної діяльності та особистого збагачення.
Окрім того, відповідно до ст. 178 КПК України слідча суддя враховує, що ОСОБА_5 працездатний, непохилого віку, захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає, батьків похилого віку чи малолітніх/неповнолітніх дітей на утриманні не має, відтак у нього відсутні міцні соціальні зв'язки.
Тому слідча суддя доходить висновку, що інші, більш м'які запобіжні заходи, не можуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 та виконання ним обов'язків, передбачених ст. 177 КПК України.
Слідча суддя вважає, що інші, більш м'які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим у судовому засіданні, в порядку ст. 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» № 12369/86 від 26 червня 1991 року вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, що виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Така ж позиція відображена в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/97 від 26 липня 2001 року. Тобто, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
А тому, слідча суддя не відхиляє доводів на користь підозрюваного, але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання підозрюваним процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальним ризикам.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідча суддя виходить з вимог п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, відповідно до якого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Прокурор, покликаючись на абз.2 ч. 5 ст. 182 КПК України, клопотав про визначення застави в розмірі не менше 245 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 741 860 гривень. Зазначений розмір мотивував значним суспільним резонансом кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється особа та можливості його сплати останнім оскільки наявне у власності рухоме майно та готівкові кошти, дозволяють це зробити.
Проте, слідча суддя, вважає за необхідне зазначити, що застава - це не менш суворий запобіжний захід, а альтернатива триманню під вартою. За тяжкістю вони рівні за КПК. Застава для особи не має бути надмірним тягарем і призвести до скрутного матеріального становища її та її родини - це не покарання. Застава лише має забезпечити виконання особою (підозрюваним, обвинуваченим) процесуальних обов'язків на час досудового розслідування чи судового розгляду. При цьому, тягар застави не може покладатися на родичів
Тобто, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого - не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу призвело б до подальшого його ув'язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
Відтак, враховуючи обставини кримінального правопорушення, тяжкість правопорушення, в яких підозрюється ОСОБА_5 , його майновий стан, який не працює, нерухомого майна не має, вважаю за необхідне визначити заставу 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (верхня межа для тяжких злочинів), що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, яка буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Застосовуючи до підозрюваного поряд із запобіжним заходом у виді тримання під вартою альтернативний запобіжний захід у виді застави, вважаю за необхідне покласти на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Відтак, зважаючи на необхідність виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні з метою зміни їх показань, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інші кримінальні правопорушення, а також зважаючи на доведеність прокурором наявності всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, вважаю за необхідне застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.
Керуючись вимогами статей 177, 178, 183, 186, 194, 196, 197, 395 КПК України, -
постановила:
Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_6 про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, задовольнити частково.
Обрати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Визначити термін дії ухвали шістдесят днів - до 18 січня 2025 року включно.
Строк тримання під вартою рахувати з 20 листопада 2024 року 15 год. 21 хв.
Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язків, визначених КПК України, визначити заставу - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для зарахування коштів, внесених у вигляді застави (частки майна, попередньо визначеної суми судових витрат тощо).
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , 07.06.1984 такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
- не відлучатися за межі Закарпатської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування із співучасниками вчинення злочину, а також із свідками сторони обвинувачення, у тому числі свідком ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , підозрюваними ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 18 січня 2025 року.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено о 09 год 45 хв. 25.11.2024 року.
Слідча суддя ОСОБА_1