Справа № 336/11380/24
Пр. 1-кс/336/1113/2024
22 листопада 2024 року м.Запоріжжя
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м.Запоріжжя ОСОБА_1 , за участі секретарки судового засідання ОСОБА_2 , розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі кримінальне провадження за клопотанням слідчого СВ відділу поліції №3 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_3 , погодженим із керівником Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане в межах досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62023050010000600 від 02.03.2023, відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Запоріжжя, громадянина України, не одруженого, який має середню спеціальну освіту, на утриманні неповнолітніх та малолітніх дітей не має, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 на посаді радіотелефоніста 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону у званні «солдат», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
- підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.408 КК України, -
за участі сторін кримінального провадження: з боку обвинувачення: слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_6 , з боку захисту: підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_7 ,-
Слідчий, за погодженням із прокурором, 22.11.2024 звернувся до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя із вказаним клопотанням відносно підозрюваного ОСОБА_5 . За змістом клопотання сторона обвинувачення просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб без визначення розміру застави.
За змістом клопотання слідчим СВ ВП № 3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області лейтенантом поліції ОСОБА_3 , здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62023050010000600 від 02.03.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.
Слідчий вказує, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09.05.2022 №131 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_5 військовослужбовця за мобілізацією, зараховано до списків особового складу, поставлено на всі види забезпечення та призначено на посаду радіотелефоніста 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат». Таким чином, солдат ОСОБА_5 , в розумінні вимог ст. 18, 19, 22, 401, диспозиції ст. 408 КК України є військовослужбовцем, тобто суб'єктом вказаного злочину та останньому було достеменно відомо про несення військової служби у час воєнного стану.
Так, солдат ОСОБА_5 підозрюється у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, на посаді радіотелефоніста 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки, та бажаючи їх настання, 17.10.2022 не одержавши дозволу відповідних командирів або начальників, з метою ухилитись від військової служби в умовах воєнного стану, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , що дислокується в АДРЕСА_3 , після чого, проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби, ввірених йому за посадою, заходів для повернення до пункту дислокації військової частини НОМЕР_1 не приймав, про своє місцезнаходження до органів військового чи цивільного управління не заявляв. Таким чином, 17 жовтня 2022 року військовослужбовець ОСОБА_5 самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , що дислокується у АДРЕСА_3 ,з метою ухилитися від військової служби в умовах воєнного стану та незаконно був відсутній на військовій службі до 20 листопада 2024 року.
Ініціатор клопотання вказує, що 20.11.2024 під час санкціонованого обшуку за фактичною адресою мешкання ОСОБА_5 , виявлено останнього та затримано на підставі ст. 208 КПК України. 21.11.2024 слідчим СВ ВП №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області повідомлено про підозру ОСОБА_5 .
Разом з цим, за змістом клопотання зауважено, що викладені обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, підтверджуються матеріалами кримінального провадження (перелік яких відображений у клопотанні), які, як самі по собі, так і в сукупності з іншими доказами, містять відомості як доказ факту та обставин вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення.
Стороною обвинувачення вказано, що в ході досудового розслідування за вказаним кримінальним провадженням виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, оскільки є достатньо підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може здійснити дії, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду: враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлені волі від п'яти до дванадцяти років, існує ризик, що підозрюваний ОСОБА_5 , з метою уникнення кримінальної відповідальності, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_5 не має стійких соціальних зв'язків та не має офіційного джерела доходу, що може сприяти нез'явленню ОСОБА_5 за викликом слідчого, прокурора та суду. Також, під час санкціонованого обшуку за фактичною адресою мешкання ОСОБА_5 , останній двері не відчиняв, внаслідок чого, шляхом зламу дверей працівники поліції зайшли до приміщення квартири та виявили ОСОБА_5 , зазначений факт підтверджує те, що підозрюваний має намір переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що унеможливлює забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків;
2) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні: орган досудового розслідування вважає, що ОСОБА_5 в подальшому може як у спосіб погроз, так і реально незаконно впливати на свідка у кримінальному провадженні, а саме на ОСОБА_8 , оскільки останній проходить військову службу в одній військовій частині з підозрюваним, а також на свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які являється сусідами підозрюваного. Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України. Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом;
3) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки підозрюваний вчиняючи злочин, в умовах воєнного стану, фактично відмовився виконувати завдання, що тягне за собою перекладення його обов'язків на інших військовослужбовців, збільшення навантаження на них та посилення загрози їхньому життю. Такі дії ОСОБА_5 вже є опосередкованим посяганням на життя та здоров'я інших військовослужбовців та фактичним висловленням байдужості до їх безпеки на користь власного страху. З огляду на це, а також те, що підозрюваному загрожує покарання до 12 років позбавлення волі,з метою ухилення від покарання у разі визнання його винним або від кримінального переслідування існує реальна можливість продовження вчинення останнім злочину, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.
Слідчий вказує, що неможливість застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов'язання, домашнього арешту та особистої поруки відносно підозрюваного пов'язана з тим, що вказані запобіжні заходи будуть не достатніми для запобігання вищевказаним ризиками та в умовах воєнного стану обраний запобіжний захід має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Крім того, «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочину. Також просить зважити на зміст ч.8 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану.
Крім того, як видно з клопотання, перебування поза межами тримання під вартою, ОСОБА_5 , як особа, що не має підстав для звільнення з військової служби зобов'язаний буде повернутися до підрозділу, в якому він проходить службу, тобто до місця, де також проходять службу свідки, що беззаперечно створить умови для здійснення тиску на них.
Сторона обвинувачення акцентує увагу суду, що під час розгляду клопотання відомостей, які би безумовно свідчили про неможливість перебування ОСОБА_5 під вартою, немає, відсутні докази і наявності в останнього міцних соціальних зв'язків, інших даних, які б переважили ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Беручи до уваги те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, також враховуючи вкрай напружену ситуацію, пов'язану з введенням воєнного стану в країні, є всі підстави вважати, що, перебуваючи на волі ОСОБА_5 може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, що підтверджується вчиненням ОСОБА_5 особливо тяжкого злочину, що свідчить про неможливість запобіганням цим ризикам шляхом обрання застосування більш м'якого запобіжного заходу, непов'язаного з триманням під вартою та свідчить про відсутність підстав для визначення мінімального розміру застави.
З посиланням на ст. 2, 40, 131, 132, 176-178, 183, 184, 194 КПК України, сторона обвинувачення просить задовольнити клопотання.
Слідчий у судовому засіданні клопотання підтримав на зазначених у ньому підставах, пояснив, що підстав для відкликання або його зміни, доповнення немає.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав в повному обсязі, просив задовольнити, обґрунтовуючи наявністю ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, неможливістю застосування жодного більш м'якого запобіжного заходу, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення та сукупність даних, що характеризують підозрюваного.
Сторона захисту проти задоволення клопотання заперечувала. Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_7 просив відмовити у застосуванні запобіжного заходу, враховуючи вимоги ст.194 КПК України, оскільки підозра не є обгрунтованою, а ризики підтвердженими. Захисник зазначив, що ОСОБА_5 не є військовослужбовцем, оскільки не проходив медичний огляд, тому не набув відповідного статусу.
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання, із доданими копіями матеріалів кримінального провадження, вважає його таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до ч.1,2 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема, запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Ч.1 ст.5 Конвенції встановлює, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність і нікого не може бути позбавлено свободи, крім певних випадків (наприклад, законний арешт особи, яка підозрюється у вчиненні правопорушення) і відповідно до процедури, встановленої законом. Згідно зі ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. При розгляді клопотання слідчий суддя враховує, що, як неодноразово підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
При продовженні строку дії запобіжного заходу має бути встановлена наявність трьох складових - чи є обґрунтованою підозра; чи наявні достатні підстави вважати, що існує хоча б один з передбачених ст.177 КПК України ризиків, на які вказує прокурор чи може запобігти існуючим ризикам застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Санкцією ч.4 ст.408 КК України визначено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років.
Слідчим суддею встановлено, що 02.03.2023 відповідно до витягу з кримінального провадження внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62023050010000600 за ознаками вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст. 408 КК України, на підставі повідомлення.
Досудове розслідування здійснюється відділом поліції №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області. Ініціатори звернення відповідно до наявних копій постанов уповноважені на здійснення досудового розслідування та процесуального керівництва у даному кримінальному провадженні. Засвідчені копії досліджені судом під час судового засідання.
21.11.2024 під час здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.408 КК України, що підтверджено копією відповідного повідомлення із відміткою про вручення ОСОБА_5 та його захиснику, зокрема, датою та підписом.
Слідчим суддею встановлено, що клопотання про застосування запобіжного заходу відповідає за змістом ч.1 ст.184 КПК України, копія клопотання та підтверджуючих необхідність застосування запобіжного заходу матеріалів своєчасно вручена підозрюваному на виконання ч.2 ст.184 КПК України, що визнається вказаною особою.
З наданих письмових доказів, зокрема, рапортів, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КПК України, акта службового розслідування, витягів з наказів командира в/ч НОМЕР_1 , службової характеристики, медичної характеристики, протоколів допитів свідків, постанови про доручення проведення слідчих дій від 23.05.2024, копії ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 18.11.2024 по справі №336/11380/24, пр. 1-кс/336/1100/2024 про надання дозволу на проведення обшуку, протоколу обшуку, - вбачається наявність обґрунтованої підозри, яку не заперечує підозрюваний, проте заперечив захисник.
При цьому, слідчий суддя виходить з того, що вагомість доказів, які є достатньою підставою для обґрунтованої підозри особи у вчиненні злочину та обрання їй запобіжного заходу, навіть, і найбільш суворого, не може бути та не повинна бути такою ж переконливою, як для здійснення судом висновку про винуватість особи у скоєнні злочину.
З урахуванням наданих стороною обвинувачення доказів, слідчий суддя дійшов висновку про те, що на даному етапі розслідування, підозра достатньо обґрунтована, достовірність отриманих відомостей буде перевірятись під час досудового розслідування шляхом здійснення слідчих (розшукових) дій, що надає підстави для застосування до підозрюваного вказаного запобіжного заходу. Крім того, прокурор зауважив на обов'язковості проведення медичного огляду під час здійснення розслідування, обставини, на яких наголосила сторона захисту, обов'язково будуть перевірені.
Слід наголосити, що за приписами ч.8 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (тобто, тримання під вартою).
Слідчий суддя відповідно до вимог ст.178 КПК України, крім обставин, зазначених у ст.177 цього Кодексу, серед іншого, враховує ряд встановлених під час судового засідання особистих характеристик, вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.
Слідчий суддя зауважує, що стороною обвинувачення в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено наявність ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, двоє з яких є сусідами підозрваного; вчинити інше кримінальне правопорушення. Їх наявність об'єктивно підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження. Доводи сторони захисту, на переконання слідчого судді, не є достатніми для їх спростування.
Про наявність ризику переховуватись від органів досудового розслідування (п.1 ч.1 ст.177 КПК України) відповідно до ч.1 ст.178 КПК України свідчить тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.408 КК України, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.
Так, розуміючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення (злочину), суворість та невідворотність можливого покарання, ОСОБА_5 може переховуватись від суду.
Ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, дійсно обґрунтовується тим, що підозрюваний об'єктивно може здійснювати тиск на свідків, що суттєво вплине на можливість уникнення особою кримінальної відповідальності (за умови доведеності провини) та сприятиме перешкоджанню здійсненню розгляду кримінального провадження.
Також відповідно до п.5 ч.1 ст.177 КПК України, враховуючи воєнний стан, кваліфікацію діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , дійсно можна засвідчити існування такого ризику як можливість вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.
Слідчим суддею встановлено, що підозрюваний проживає разом з батьком, наголошуючи, що за місцем його реєстрації мешкають інші родичі, що може також свідчити про намір переховування особи.
Наведені обставини дають достатні підстави для висновку, що підозрюваний, будучи обізнаним про суворість покарання, яке може бути йому призначене, у разі визнання його винуватим, опинившись на волі, потенційно може ухилитися від суду шляхом переховування з метою уникнення кримінальної відповідальності за інкриміноване правопорушення.
Саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на переконання суду, перешкоджатиме ухиленню підозрюваного від суду, вчиненню іншого кримінального правопорушення.
Слідчим суддею враховується, що за станом здоров'я підозрюваний може утримуватися в закладі тимчасового обмеження волі. Доказів протилежного суду не надано.
Враховуючи мету застосування запобіжних заходів, доведеність всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, розцінюючи зазначені ризики як реальні та такі, що виправдовують обмеження свободи фізичної особи, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 18 січня 2025 року, оскільки інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування домашнього арешту, як і інших, більш м'яких, запобіжних заходів за наведених умов не є доцільним.
Строк дії запобіжного заходу необхідно обраховувати відповідно до ч.2 ст.197 КПК України з моменту затримання особи (20.11.2024 о 17-51 відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 20.11.2024).
Відповідно до змісту ч.4 ст.183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст.109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 КК України.
За змістом ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч.4 цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених ст.194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.
Відповідно до ч.1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Згідно з ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п.3 ч.5 ст.182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст.178,182 КПК України. Слідчий суддя, співставивши існуючі у справі ризики, характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , його наслідки, а також реальну можливість забезпечити цим запобіжним заходом впевненість у тому, що підозрюваний не буде порушувати покладені на нього процесуальні обов'язки, та з урахуванням ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який з 01.01.2024 складає 3 028,00 гривень, вважає за необхідне визначити заставу у вигляді 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у мінімальному розмірі. При цьому, на підозрюваного у разі внесення застави покладаються наступні обов'язки: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуває дане кримінальне провадження, та до суду за першою вимогою; не відлучатися із м. Запоріжжя, в якому він перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду. Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, слід визначити два місяці з моменту внесення застави.
Відповідно до ст.205 КПК України ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Керуючись ст. 115, 177, 178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 205-206, 219, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в Державній установі "Запорізький слідчий ізолятор" в межах строку досудового розслідування кримінального провадження, строком на 60 днів, а саме, з 20 листопада 2024 року з 17 години 51 хвилин до 18 січня 2025 року до 17 години 51 хвилини включно.
Строк дії ухвали визначити до 18 січня 2025 року до 17 години 51 хвилин включно.
Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_5 обов'язків, визначених КПК України.
Визначити ОСОБА_5 заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень (двісті сорок дві тисячі двісті сорок гривень 00 копійок), у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на відповідний рахунок ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в цій ухвалі протягом строку її дії.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Покласти на ОСОБА_5 у разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуває дане кримінальне провадження, та до суду за першою вимогою; не відлучатися із м. Запоріжжя, в якому він перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту її внесення.
Роз'яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 цього Кодексу.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складений і оголошений учасникам судового провадження 25.11.2024 о 10-00 годині.
Слідчий суддя ОСОБА_1