Срава № 336/10772/24
Пр. 1-кп/336/1359/2024
22 листопада 2024 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретарки судового засідання ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024082320001766 від 18.09.2024, яке надійшло до суду на підставі обвинувального акта, складеного відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новогродівка Донецької області, громадянина України, який отримав базову середню освіту, не одружений, офіційно не працевлаштований, малолітніх та інших осіб на утриманні немає, має ІІ групу інвалідності, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,-
за ознаками скоєння кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.185 КК України, -
за участі сторін кримінального провадження: з боку обвинувачення: прокурора ОСОБА_4 , з боку захисту: обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,-
03 вересня 2024 рок,у приблизно о 12-00 годині в с. Мала Токмачка Пологівського району Запорізької області ОСОБА_3 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, будучи обізнаним про введення в країні воєнного стану, переконавшись в тому, що за його діями не спостерігають сторонні особи та він залишається непоміченим, через пошкодженні внаслідок обстрілів вхідні двері, шляхом вільного доступу, проник до приміщення будинку АДРЕСА_3 , звідки таємно викрав насосну станцію "Sturm Germani", WP9709VS, вартість якої згідно з даними висновка експерта №CE-19/108-24/18279-ТВ від 23.09.2024 складає 3 299,04 гривень, яка належить ОСОБА_6 , чим спричинив їй майнову шкоду на вказану суму. З викраденим майном ОСОБА_3 залишив територію домоволодіння та розпорядився ним на власний розсуд.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення беззаперечно визнав, надав пояснення, які відповідають тим, що викладені в обвинувальному акті, підтвердив фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема, дату, час, місце й спосіб скоєння злочину, у скоєному щиро розкаявся, розмір завданої матеріальної шкоди не оспорював.
Так, у судовому засіданні він показав суду, що у вказані в обвинувальному акті дату та час, ОСОБА_3 проник через двері до будинка, що розташований на тотожній вулиці (де він мешкає), звідки, скориставшись тим, що в будинку ніхто наразі не мешкає, викрав насосну станцію, яку розібрав по частинах, одну з яких (металеву) виміняв незнайомому раніше чоловіку на лікарську настоянку, що є спиртовмісною. У скоєному щиро розкаюється.
Потерпіла ОСОБА_6 за вх. № від 15.11.2024 скерувала до суду заяву, за змістом якої просить проводити підготовче та, в подальшому, судові засідання у даному кримінальному провадженні за її відсутності. Зазначила, що цивільний позов наміру подавати не має, просить призначити покарання на розсуд суду.
Учасники кримінального провадження висловились щодо можливості розгляду справи за відсутності потерпілої.
Враховуючи думку учасників кримінального провадження, судом визнано за можливе провести розгляд провадження із застосуванням норми ч.3 ст.349 КПК України в судовому засіданні, а саме, за згодою всіх учасників судового провадження, судом не досліджувались докази щодо фактичних обставин кримінального провадження, оскільки вони ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, що їх позиція є добровільною та істинною, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
Відповідно до встановленого порядку судового розгляду кримінального провадження судом досліджено визначений обсяг доказів, а саме, надані стороною обвинувачення матеріали, які характеризують особу обвинуваченого, письмові докази, здійснено допит обвинуваченого.
Суд зауважує, що відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який триває й дотепер, неодноразово продовжений.
Також суд враховує, що вчинення майнового злочину в умовах воєнного чи надзвичайного стану може мати місце не лише у районах вогневого ураження, тимчасової окупації або проходу військ, а також і поза межами згаданих районів.
Дослідивши визначений обсяг доказів та надавши їм належну оцінку, вислухавши покази обвинуваченого, суд вважає, що його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) при вище викладених обставинах повністю доведена, а дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, поєднане з проникненням у житло.
При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує такі обставини.
За змістом ч.1 ст.65 КК України суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених ч.2 ст.53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, діяння, передбачене ч.4 ст.185 КК України згідно зі ст.12 КК України віднесено до тяжких злочинів.
Відповідно до ст.66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, визнається щире каяття. Обставин, які обтяжують покарання особі відповідно до ст.67 КК України судом не встановлено.
Також суд враховує й відомості про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, не одружений, під наглядом лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, офіційного місця працевлаштування не має, веде асоціальний спосіб життя. Судом досліджено докази, надані стороною обвинувачення, на предмет осудності Вагнера ОЮ.
Слід врахувати й думку потерпілої щодо призначення покарання, яка залишила його на розсуд суду.
За результатами розгляду справи, беручи до уваги тяжкість та фактичні обставини вчиненого правопорушення, вищенаведені чинники, форму вини та мотиви вчиненого, відсутність тяжких наслідків, повернення викраденого майна потерпілій, суд вважає за необхідне призначити покарання у виді позбавлення волі відповідно до санкції ч.4 ст.185 КК України на строк п'ять років.
На переконання суду, виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, тому необхідно звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням, призначивши іспитовий строк згідно зі ст.75 КК України тривалістю 1 рік, якщо протягом цього строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені обов'язки, передбачені п.1,2 ч.1 ст.76 КК України.
Визначене покарання є необхідним й достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень, тобто, відповідає меті, передбаченій ст.50 КК України, із дотриманням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Таке покарання, на переконання суду, перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
Судом встановлено, що цивільний позов потерпілою не заявлявся, матеріальна шкода у сумі 3 299,04 гривень на час розгляду провадження не відшкодована, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне роз'яснити потерпілій положення ч.7 ст.128 КПК України.
Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого під час досудового розслідування кримінального провадження на підставі ухвалі слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03.10.2024, у вигляді особистого зобов'язання, згідно з п.2 ч.4 ст.374 КПК України до набрання вироком законної сили, слід скасувати.
Інші заходи забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування й судового розгляду, що підлягають вирішенню судом, не застосовувались.
Відповідно до ст.118 КПК України до процесуальних витрат відносяться витрати пов'язані із залученням експертів. За змістом ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. З огляду на те, що обвинувачений має інвалідність 2 групи, не працевлаштований, суд приходить до висновку про необхідність їх компенсації за рахунок Державного бюджету України.
Суд вважає за необхідне вирішити питання щодо речових доказів по справі з урахуванням положень ст.100 КПК України, за відсутності клопотань про їх повернення.
Керуючись ст. 100, 118, 124, 128, 349, 369-371, 373-374, 376, 392, 394, 395 КПК України, суд,-
Визнати ОСОБА_3 винуватим у пред'явленому йому обвинуваченні у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
У відповідності до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину, а також виконає обов'язки, передбачені п.1,2 ч.1 ст.76 КК України:
- періодично з'являтиметься для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомлятиме уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_3 , у вигляді особистого зобов'язання, до набрання вироком законної сили скасувати.
Речові докази - картонну коробку розмірами 30*45*60 см. з малюнком насосної станції та написом Druck-wasserpumpe WP9709VS, розширювальний бочок темно-зеленого кольору з биркою та написом на ній WP 9709 VS Sturm DEVELOPED STURM serial no OK 1992-100521, частину металевого корпусу електричного двигуна з полімерною кришкою, на якій мається напис WATER PUMP, частину армованого шлангу довжиною приблизно 35 см, - знищити.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 цього Кодексу.
Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подання через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії судового рішення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати потерпілій, яка не була присутня в судовому засіданні.
Відповідно до ч.15 ст.615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Суддя ОСОБА_1