Справа №333/7151/24
Провадження №2/333/4029/24
25 листопада 2024 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді Холода Р.С.,
за участю секретаря судового засідання Марченко В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (місце знаходження: 03150, м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, оф. 118/2, код ЄДРПОУ: 44559822) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
встановив:
16.08.2024 року ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» звернулося до Комунарського районного суду м. Запоріжжя із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за електронним договором про надання споживчого кредиту №5455966.
Вимоги обґрунтовує тим, що 28.01.2022 року між ОСОБА_1 та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» укладено електронний договір №5455966 про надання споживчого кредиту. На виконання умов укладеного договору товариством перераховано грошові кошти на рахунок відповідача в розмірі 22 000 грн.
19.06.2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» було укладено Договір факторингу №19-06/23Ф, відповідно до якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило на користь ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» за кредитним договором №5455966 від 28.01.2022 року, що укладено між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та боржником ОСОБА_1 .
Фінансова установа належним чином виконала свої зобов'язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, однак ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором не виконав, у зв'язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість.
Загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню становить 54 111,90 грн., з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 18 418,00 грн., сума процентів за користування кредитом - 35 693,90 грн.
Позивачем також здійснений розрахунок інфляційних втрат за період з червня 2022 року по червень 2024 року у розмірі 11 634,05 грн. та 3% річних за період з 02.06.2022 року по 30.05.2024 року у розмірі 3567,00 грн.
З урахуванням викладеного, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в загальному розмірі 69 312,95 грн. та понесені судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрат на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.
Ухвалою суду від 09.09.2024 року провадження по справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; витребувано у Міністерства соціальної політики України інформацію про те, чи перебуває ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на обліку як внутрішньо переміщена особа.
В судове засідання представник ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином, в позовній заяві просила розгляд справи проводити без її участі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 до суду не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надав.
Керуючись ч. 4 ст. 223 ЦПК України, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів та відповідно до ст. 280 ЦПК України, за згодою позивача, ухвалити заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Згідно з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно з положеннями ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У розумінні статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII).
За змістом статті 12 вказаного Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Встановлено, що 28.01.2022 року між ОСОБА_1 та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» укладено електронний договір №5455966 про надання споживчого кредиту.
Відповідно до умов вказаного договору товариство зобов'язується надати споживачу кредит у сумі 22 000 грн., а споживач зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування (п. 1.2., 1.3. договору)
Згідно з п. 1.4. Договору №5455966 строк кредиту - 30 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується за зниженою процентною ставкою, виходячи з припущення, що споживач виконує свої обов'язки на умовах та в строки, визначені в договорі.
Відповідно до п. 2.1 договору, кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_2 .
Сума кредиту (його частина) перераховується товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього договору (п. 2.2. вказаного договору).
Відповідно до п. 1.5 кредитного договору, стандартна процентна ставка становить 1,90 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 договору, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки. Знижена процентна ставка - 0,38% в день.
Вказаний договір, додаток № 1 до нього і паспорт споживчого кредиту до договору підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором «М788331» ОСОБА_1 28.01.2022 року о 20 год. 46 хв.
Додаток № 1 і паспорт споживчого кредиту містять вказівку на суму кредиту, строк його видачі, знижену і стандартну процентні ставки та орієнтовну загальну вартість кредиту.
08.07.2020 року між ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» укладено договір № 087/20-П про надання послуг з переказу платежів, відповідно до якого ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» доручає ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» за відповідну плату здійснювати платежі з використанням Реєстру виплат на користь отримувачів відповідно до правил МПС для сервісів Visa Direct/Master Card Money Send.
ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало, надавши 28.01.2022 року кредит в сумі 22000грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_2 , що підтверджується відповідним повідомленням генерального директора ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» Мазуренка В. від 22.06.2023 року №2868.
19.06.2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» було укладено Договір факторингу №19.06/23-Ф, відповідно до якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило на користь ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» права вимоги до боржників, в тому числі за договором №5455966 про надання споживчого кредиту від 28.01.2022 року, що укладено між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 .
Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором відповідача повідомлено 19.06.2023 року, шляхом направлення повідомлення на електрону пошту - ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначену при укладенні Кредитного договору.
З наданої картки обліку договору (розрахунок заборгованості) вбачається, що ОСОБА_1 має заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту №5455966 у розмірі 54111,90 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 18 418,00 грн., за процентами - 35 693,90 грн.
Позивачем нараховано з червня 2022 року по червень 2024 року у розмірі 11 634,05 грн. та 3% річних за період з 02.06.2022 року по 30.05.2024 року у розмірі 3567,00 грн.
Щодо стягнення заборгованості та відсотків за договором про надання споживчого кредиту
Встановлено, що відповідач порушив строки та порядок погашення заборгованості за кредитним договором, про що розрахунок заборгованості.
Згідно із вимогами ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно з ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
У разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Суд звертає увагу, що до позовної заяви долучено розрахунок заборгованості, з якого вбачається розрахування суми заборгованості з урахуванням також нарахованих відсотків, які передбачені договором №5455966 від 28.01.2022 року.
Сторони зобов'язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ч.1 ст. 81 ЦПК України), крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.
Таким чином, беручи до уваги усе вище викладене, суд дійшов до переконання про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ Україна», в тому числі процентів за користування кредитом.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд переконаний, що останній вправі вимагати захисту своїх прав шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та процентів.
Щодо інфляційних втрат та 3% річних
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем здійснено розрахунок інфляційних втрат та 3% річних за період з червня 2022 року по червень 2024 року.
Згідно з п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних не підлягає задоволенню.
Розглянувши вимоги ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» про стягнення з ОСОБА_1 на його користь витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн., суд дійшов до висновку про їх часткове задоволення, виходячи з такого.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витратина професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1). За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3).
Частиною 4 ст. 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З огляду на викладене, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.
В обґрунтування заявленої суми на надання правничої допомоги позивачем надано копію договору про надання правової допомоги № 07/07-2022 від 07.07.2022 року, укладеного між ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» та адвокатом Крюкової М.В., копію рахунку на оплату по замовленню №14/07 від 14.07.2024 року, з яких вбачається, що витрати на правову допомогу склали 10 000 грн., копію звіту про надання правової допомоги від 17.07.2024 року, копію платіжної інструкції від 17.07.2024 року №5438.
З метою отримання професійної правничої допомоги ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» в особі директора ОСОБА_2 уклало з адвокатом Крюковою М.В. Договір про надання правової допомоги №07/07-2022 від 07.07.2022 року, за яким адвокат взяла на себе зобов'язання надати клієнту юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.
Відповідно до розділу 3 вказаного Договору, факт наданих послуг підтверджується звітом про надання правової допомоги. Підставою для оплати є рахунок-фактура. Клієнт здійснює оплату за надані послуги у день отримання рахунку-фактури шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок.
До матеріалів справи також долучено Рахунок на оплату по замовленню №14/07 від 14.07.2024 року, а також копію звіту від 17.07.2024 року про надання правової допомоги згідно Договору № 07/07-2022 від 07.07.2022 року з переліком наданих послуг та їх вартістю.
Фактичне перерахування коштів за вказаним договором підтверджується платіжною інструкцією №5438 від 17.07.2024 року.
Розглянувши надані позивачем документи, дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, суд виходить з того, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Подібні висновки щодо підтвердження витрат, пов'язаних із оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
З огляду на викладене, дослідивши наявні в матеріалах справи, докази понесених витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи складність справи, а також обсяг виконаних адвокатом робіт (фактично представником позивача складено тільки позовну заяву, по справі було два судових засідання, у яких представник позивача участі не приймав), суд, керуючись принципами розумності, співмірності, справедливості та верховенства права, дійшов до висновку про необхідність зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 4 000 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позов було задоволено на 78,07% (54 111,90х100/69 312,95), судовий збір підлягає стягненню у сумі 1891,17 грн. (2422,40* 78,07/100).
Керуючись ст.ст. 522, 526, 530, 536, 549, 551, 610-612, 617, 625, 629, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 76, 81, 141, 280, 289 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (місце знаходження: 03150, м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, оф. 118/2, код ЄДРПОУ: 44559822) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (місце знаходження: 03150, м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2, код ЄДРПОУ: 44559822) заборгованість за договором №5455966 від 28.01.2022 року в сумі 54 111 (п'ятдесят чотири тисячі сто одинадцять) грн. 90 коп., яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 18 418,00 грн., суми процентів за користування кредитом в розмірі 35 693,90 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (місце знаходження: 03150, м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2, код ЄДРПОУ: 44559822) - 1 891 (одна тисяча вісімсот дев'яносто одна) грн. 17 коп. судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (місце знаходження: 03150, м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2, код ЄДРПОУ: 44559822) витрати на професійну правову допомогу в розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Повний текст заочного рішення складено 25.11.2024 року.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя Р.С. Холод