Справа № 309/3108/23
Провадження № 1-кп/309/188/23
19 листопада 2024 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
в складі головуючого: ОСОБА_1
з участю секретаря судових засідань: ОСОБА_2
прокурора: ОСОБА_3
обвинуваченого: ОСОБА_4
потерпілої ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хуст кримінальне провадження №12023078050000140 в якому обвинувачується:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та мешканець АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, освіта середня, пенсіонер, одружений, раніше не судимий
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.125 ч.1 КК України -
Обвинувачений ОСОБА_4 31 травня 2023 року близько 09.00 год. знаходячись на подвір'ї власного будинку АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з ОСОБА_5 , тримаючи біля себе велосипед, діючи умисно та цілеспрямовано, наніс удар переднім колесом велосипеду в область лівого коліна ОСОБА_5 . Внаслідок такого удару потерпіла схилилася, де ОСОБА_4 наніс ще декілька ударів в область потиличної ділянки голови потерпілої, спричинивши їй тілесні ушкодження у вигляді : забою м'яких тканин грудного відділу хребта, забою, підшкірну гематому ділянки сухожилка квадріцака лівого стегна, садно. Дані тілесні ушкодження згідно висновку судово-медичної експертизи №103/Х від 02.06.2023 року, що встановлені у ОСОБА_5 відносяться до легких тілесних ушкоджень, що не спричинило короткочасного розладу здоров'я чи незначної стійкої втрати працездатності.
За вказане кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим передбачена кримінальна відповідальність за ст.125 ч.1 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 заперечував свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, пояснюючи, що не міг заподіяти такі тілесні ушкодження потерпілій під час пригоди 31.05.2023 року, оскільки він не наносив ОСОБА_5 ніяких ударів. Обвинувачений стверджував, що з ОСОБА_5 у них на протязі всього життя існують неприязні відносини, в той день потерпіла без його дозволу сама зайшла на територію його подвір'я для зняття показників з газового лічильника, що розташований на задній стіні її будинку, хоча він їй неодноразово забороняв це робити. 31.05.2023 року він з велосипедом повернувся додому та заходив у свій двір, в цей момент ОСОБА_5 намагалася вийти з подвір'я і він зробив їй зауваження, на що остання почала сваритися та кричати. Жодних ударів та побоїв потерпілій не наносив, вона могла і сама десь впасти та зробити собі тілесні ушкодження, всі її покази є брехливими та не відповідають дійсності. Вважає що ніякого правопорушення відносно ОСОБА_5 не вчиняв і його вини в існуванні неприязних взаємовідносин з потерпілою не має. Просив суд прийняти справедливе рішення.
Однак, такі твердження обвинуваченого ОСОБА_4 про його невинуватість у заподіянні потерпілій ОСОБА_5 легких тілесних ушкоджень під час пригоди 31.05.2023 року, суд вважає надуманими і такими, що не відповідають фактичним обставинам справ та спростовуються наявними доказами у матеріалах кримінального провадження, а також показаннями потерпілої ОСОБА_5 , свідка ОСОБА_6 та дослідженими матеріалами справи.
Так, потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що проживає по сусідству з ОСОБА_4 по АДРЕСА_2 , з яким у них існують неприязні відносити протягом багатьох років. 31.05.2023 року, дверцята з вулиці до подвір'я ОСОБА_4 були відкриті, вона пішла до свого газового лічильника, який розміщений на задній стіні її власного будинку. Цей лічильник влаштований таким чином, що з вулиці не можливо побачити його цифри, а сусід влаштував огорожу між подвір'ями впритул до кута її будинку. Тому вона змушена заходити на початок подвір'я ОСОБА_4 через його огорожу з вулиці. Коли вона записала показники лічильника та хотіла вийти на вулицю, ОСОБА_4 повернувся додому, почав на неї кричати, обзиватися і тримаючи в руках велосипед переднім колесом вдарив її по нозі від чого вона відчула біль та сильно нахилилася до низу. Після чого відчула ще декілька ударів у потилицю. Коли вона вийшла втекла на вулицю то повідомила свого сина про цю пригоду, а потім звернулися в поліцію. Цивільного позову вона не заявляє і просить щоб ОСОБА_4 не ображав її та більше не допускав таких вчинків. На завершення розгляду справи потерпіла ОСОБА_5 не з'явилася, до суду подала заяву про подальший розгляд справи без її участі, питання призначення покарання залишає на вирішення суду.
В ході судового розгляду допитаний свідок ОСОБА_6 , який пояснив, що 31 травня 2023 року, зранку йому з невідомого телефону якась жінка та повідомила, про те що його мама ОСОБА_5 сидить на лавці на вулиці біля свого сусіда ОСОБА_7 , та скаржиться на те що їй нанесли побої. Він зразу приїхав з роботи та побачив матір на лавці, вона сиділа на вулиці поряд з їхнім будинком. Мати повідомила йому що сусід ОСОБА_4 наніс їй побої коли вона записувала показники газового лічильника. У неї було розбите коліно і вона скаржилася на болі в потиличній частині голови, куди наносив їй удари обвинувачений. Потім він повідомив у поліцію та відвіз матір до лікарні , де було проведено її огляд медичними працівниками. Свідок також підтвердив, що ОСОБА_4 постійно ображає словесно його матір та їхню родину і вже тривалий час перебуває з їхньою родиною у неприязних відносинах.
Окрім зазначених показань потерпілої та свідка, вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення доводиться дослідженими письмовими доказами у судовому засіданні, що надані до справи органом досудового слідства з матеріалів кримінального провадження №12023078050000140 за ст. 125 ч.1 КК України.
Так, в судовому засіданні оглянуто та досліджено письмової докази, якими доводиться вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому діяння, а саме:
- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, в якому зафіксовано звернення ОСОБА_5 до Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області 31.05.2023 року о 11.00 годині, з приводу неправомірних дій вчинених обвинуваченим ОСОБА_4 та нанесення їй побоїв;
- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 01.06.2023 року за №12023078050000140 стверджено факт внесення даних про кримінальне провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_4 за ст.125 ч.1 КК України, за фактом повідомлення про злочин вчинений відносно потерпілої ОСОБА_8 , під час пригоди 31.05.2023 року о 9.00 годині в АДРЕСА_1 ;
- за висновком судово-медичної експертизи №103 від 02.06.2023 року потерпіла ОСОБА_5 під час пригоди 31.05.2023 року отримала тілесні ушкодження у вигляді : забою м'яких тканин грудного відділу хребта, забою, підшкірну гематому ділянки сухожилка квадріцака лівого стегна, садно. Дані тілесні ушкодження згідно висновку судово-медичної експертизи, що встановлені у ОСОБА_5 відносяться до легких тілесних ушкоджень, що не спричинило короткочасного розладу здоров'я чи незначної стійкої втрати працездатності. Вказані тілесні ушкодження виникли внаслідок дії тупих твердих предметів, якими могли бути руки затиснуті в кулак, ноги сторонньої особи, або який-небудь інший предмет (колесо велосипеда), що діяли по механізму удару і вкладаються в час пригоди, що мала місце 31.05.2023 року. Враховуючи характер та локалізацію виявлених тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_5 малоймовірно виникнення їх внаслідок падіння з висоти власного зросту.
По місцю проживання ОСОБА_4 характеризується позитивно.
За даними обліку ГУНП України в Закарпатській області ОСОБА_4 раніше судимим не значиться і до кримінальної відповідальності не притягався.
Таким чином, судом встановлено, що своїми умисними діями, які виразилися у нанесенні легких тілесних ушкоджень, що не спричинило короткочасного розладу здоров'я чи незначної стійкої втрати працездатності потерпілої ОСОБА_5 під час події 31.05.2023 року, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.125 КК України (умисне легке тілесне ушкодження), за кваліфікуючими ознаками заподіяння легкого тілесного ушкодження, що не спричинило короткочасного розладу здоров'я чи незначної стійкої втрати працездатності потерпілої.
Призначаючи покарання обвинуваченому суд враховує обставини, які пом'якшують покарання - по місцю проживання характеризується посередньо.
Обставин, які обтяжують покарання - вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку особи з інвалідністю.
Суд також враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, позицію потерпілої і приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання у виді штрафу, яке є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Цивільного позову по справі не заявлено.
Речові докази по справі відсутні.
Процесуальних витрат по справі немає.
На підставі наведенного та керуючись ст. ст. 368, 370, 374,615 КПК України, суд -
Визнати винуватим ОСОБА_4 за пред'явленим обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.125 ч.1 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
На вирок може бути подано апеляцію протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду через Хустський районний суд. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Копію вироку після його проголошення негайно вручити засудженому та прокурору.
Суддя Хустського
районного суду: ОСОБА_1