Справа № 523/2591/24
Номер провадження 3/523/1522/24
"15" листопада 2024 р. м. Одеса
Суддя Суворовського районного суду м. Одеси Далеко К.О.,
за участю представника особи відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 - адвоката Кучеренко Г.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду №17 в м. Одеса, матеріали адміністративної справи, які надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
28.01.2024 року інспектором 1 взводу 8 роти 2 батальйону полку УПП в Одеській області старшим лейтенантом поліції Бондар В.А. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 734327 про те, що 28.12.2024 року о 12год.40хв. за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 305 водій ОСОБА_1 керував автомобілем CHEVROLET VOLT н/з НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння: порушення мови, координації рухів, зіниці очей не реагують на світло. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, а саме в медичному закладі КНП «ООМЦПЗ» ОМР, водій відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - Кучеренко Г.А. подав письмові пояснення, зазначив про наявність підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, з підстав відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Зазначив наступні підстави для закриття провадження: 1) безпідставна зупинка ОСОБА_1 працівниками поліції, з огляду на що всі наступні докази які містять в матеріалах справи, у тому числі процедура огляду водія, неправомірні, за правовим принципом «плодів зіпсованого дерева»; 2) протокол про адміністративне правопорушення неналежний та недопустимий доказ; 3) висновок щодо результатів медичного огляду на стан сп'яніння неналежний та недопустимий доказ по справі. Оскільки ОСОБА_1 звинувачений у керуванні в стані наркотичного сп'яніння, то за п. 7 Інструкції щодо нього обов'язкове проведення лабораторного дослідження, разом із тим такого дослідження не проводилося. Всупереч п.15 Інструкції у висновку не зазначено діагнозу ОСОБА_1 , за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторних досліджень. ОСОБА_1 при проведенні огляду було запропоновано здати аналіз сечі для проведення її дослідження, яку він не зміг здати, внаслідок фізіологічних потреб, він не відмовлявся від проходження огляду, однак йому не було запропоновано іншого виду дослідження, передбаченого п.п..12, 13 розділу III Інструкції. 4) в підтвердження не вживання ОСОБА_1 наркотичних засобів, суду надано результати лабораторних досліджень № 1000071292570 від 29.01.2024 року, за висновком яких встановлено негативний результат; 5) працівники поліції взагалі не встановлювали ознак на стан сп'яніння.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, оглянувши у судовому засіданні відеозапис з боді камери працівника поліції № 474902, суд доходить таких висновків.
Відповідно до положень ч.1 та 2 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст.252 КУпАП оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч.2 - 5 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
За вимогами п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ч.1 ст.130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, відмова від проходження огляду на стан сп'яніння є окремою підставою для притягнення до адміністративної відповідальності незалежно від того тверезий водій чи ні, і відмова пройти огляд фактично прирівнюється до визнання своєї провини.
Із наданого суду відеозапису з боді-камери працівника поліції за № 474902 судом встановлено наступне:
- відеозапис починається на часі 12:49:39 з того, що біля автомобіля стоїть ОСОБА_1 та працівники поліції, які зазначають, що у Вас 09.12 показувало стан наркотичного сп'яніння, тому поїхали до медичного закладу;
- на часі 12:51:32 працівники поліції зазначають, що це справа про його репутацію;
- ОСОБА_1 зазначає, що його безпідставно зупинили, він нічого не порушував;
- на часі 12:52:05 працівник поліції повідомляє, що у нього був раніше позитивний висновок лікаря, а по друге він порушив рядність, їхав у крайній лівій смузі, при вільній правій;
З огляду на викладене, щодо доводів ОСОБА_2 про безпідставність зупинки ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію "визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, у таких випадках:
- якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 32 Закону України "Про Національну поліцію").
У даному випадку, ОСОБА_1 працівники поліції повідомили причину зупинки - порушення рядності при руху, що узгоджується із п. 2 ч. 1 ст. 32 Закону України "Про Національну поліцію", а тому зупинивши транспортний засіб, працівники поліції діяли в межах повноважень та у спосіб, встановлений Законом України "Про Національну поліцію».
Суд зазначає, що сама по собі незгода водія із причинами зупинки транспортного засобу або не надання працівниками поліції доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, не звільняє водія від обов'язку, на вимогу правоохоронців, надати документи, перелік яких визначено законом та у разі необхідності пройти огляд на стан сп'яніння.
Одночасно, суду не надано доказів оскарження ОСОБА_1 дій працівників поліції, з підстав неправомірної зупинки.
На підставі викладеного, суд відхиляє доводи ОСОБА_2 щодо безпідставної зупинки ОСОБА_1 .
Разом із тим, суд вважає обґрунтованими доводи ОСОБА_2 про незаконність вимоги співробітників патрульної поліції щодо огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 , за відсутності встановлення ознак такого сп'яніння, з огляду на наступне.
У пункті 4 розділу I Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції N 1452/735 від 09.11.2015 року (далі по тексту Інструкція) зазначено ознаки наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Пунктом 7 зазначеної Інструкції передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров'я).
Згідно з п. 12 Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Разом з тим, як вбачається з відеозапису з нагрудної камери працівників поліції, поліцейський запропонував ОСОБА_1 пройти медичний огляд у спеціалізованому медичному закладі на стан наркотичного сп'яніння, пояснюючи це тим, що відносно нього раніше, півтора місяця тому, був складений Акт лікарем про перебування у стані наркотичного сп'янінні, а тому, на думку поліцейського, в його інтересах пройти огляд, щоб його кожного разу не зупиняли, а якщо будуть зупиняти, то він буде показувати негативний висновок. Працівники поліції зазначили, що це справа про його репутацію.
При цьому, суд констатує, що будь-яких ознак наркотичного сп'яніння, які викликали б сумнів у працівника поліції, ним не встановлювалося та не повідомлялося, що знаходить своє відображення при перегляді відеозапису подій.
Крім того, з цього ж відеозапису вбачається, що працівник поліції не вживав жодних заходів щодо встановлення ознак наркотичного сп'яніння, зокрема: не світив в очі ОСОБА_1 ліхтариком, не зазначав про наявність у нього змін у розмірі зіниць чи почервоніння очей, а одразу запропонував проїхати у медичний заклад, оскільки це справа про його репутацію, оскільки відносного нього раніше складався лікарем позитивний Акт.
В свою чергу, із дослідженого у судовому засіданні відеозапису не вбачається порушення у ОСОБА_1 мови, координації рухів, про що зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №734327.
Зважаючи на викладені обставини, які дають підстави для сумніву на предмет встановлення та наявності підозрювати у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння, про що свідчить запис із відеокамери поліцейського, суд приходить до висновку, що вимога поліцейського щодо проходження огляду на стан сп'яніння останнього не ґрунтувалась на вимогах закону.
У рішенні ЄСПЛ у справі Надточій проти України від 15.05.2008 визнано карний кримінально-правовий характер КУПАП та наголошено на тому, що обов'язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинності і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до скоєння правопорушення.
Відповідно до широкого розуміння доктрини «плодів отруєного дерева» будь-яке винне порушення поліцейськими конституційних прав громадян, що навіть має не безпосередній, а лише опосередкований зв'язок із самим процесом виявлення, вилучення і фіксації доказів, тягне втрату останніми юридичної сили. Тобто, це означає безумовну недопустимість доказів при будь-якому порушенні встановленого порядку збирання доказів незалежно від характеру і ступеня.
У вузькому сенсі доктрина «плодів отруєного дерева» зводиться до заборони використання даних, отриманих на підставі або з використанням доказів визнаних недопустимими.
Згідно ст.9, 245, 252 КУпАП особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, яке мало місце, та що має бути встановлено судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп /2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям ЄСПЛ.
У своєму рішенні по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10.02.1995 року ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов'язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
В рішенні «Маліга проти Франції» від 23.09.1998 року, ЄСПЛ визнав кримінально правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом.
ЄСПЛ підкреслює, що обов'язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.
Так, в рішенні від 21.07.2011 року у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Тобто таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
Згідно ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Таким чином наявні у справі докази, які безпосередньо дослідженні судом у судовому засіданні, не підтверджують факт скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі згідно п.1 ч.1ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 130, 247, 251 КУпАП, суд -
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: К.О. Далеко