Справа № 509/6755/24
22 листопада 2024 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі :
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду, в смт. Овідіополь в режимі відео-конференції, обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування № 12024162250000585 від 23.08.2024 р. за обвинуваченням ОСОБА_6 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, -
Обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування за обвинуваченням ОСОБА_7 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, затверджених прокурором Чорноморської окружної прокуратури Одеської області, надійшов до Овідіопольського райсуду Одеської області 21.11.2024 р. та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями був розподілений у провадження судді ОСОБА_1 .
На стадії досудового розслідування, відносно підозрюваного ОСОБА_7 ухвалою слідчого судді Біляївського райсуду Одеської області від 25.08.2024 р. обраний, а в подальшому, ухвалою слідчого судді від 18.10.2024 р. продовжений строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, терміном до 23.11.2024 р. з альтернативою внесення застави у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90840 грн.
Згідно з ч. 3 ст. 315 КПК України - під час підготовчого судового засідання, суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Прокурор у судовому засіданні, з посиланням на своє письмове клопотання, просив суд продовжити у відношенні обвинуваченого ОСОБА_7 міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою, терміном 60 календарних днів, враховуючи, що останній обвинувачується у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 3-х до 10-ти років, був раніше судимий вироком Суворовського райсуду м. Одеси від 28.12.2018 р. за скоєння умисного тяжкого корисного злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України до 4 р. п/в зі застосуванням ст.ст. 75,76 КК України з іспитовим строком та випробуванням терміном 3 р., на сьогодні в провадженні Овідіопольського райсуду Одеської області перебуває кримінальне провадження № 12021162250000986 від 28.11.2021 р. відносно ОСОБА_7 за скоєння умисного тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, немає міцних соціальних зв?язків, офіційно не працевлаштований, не маючи офіційних джерел доходів та постійного місця проживання, з чим погодилась потерпіла і проти чого заперечував обвинувачений та його захисник, вважаючи недоведеними прокурором ризики та обставини, передбачені ст.ст. 177,178 КПК України, а тому просили застосувати відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Судом встановлено, що ОСОБА_7 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України (умисне пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу), за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 3-х до 10-ти років, і яке, згідно ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, беручи до уваги, що ОСОБА_7 був раніше судимий вироком ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28.12.2018 р. за скоєння умисного тяжкого корисного злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України до 4 р. п/в зі застосуванням ст.ст. 75,76 КК України з іспитовим строком та випробуванням терміном 3 р., на даний час, в провадженні Овідіопольського райсуду Одеської області перебуває аналогічне кримінальне провадження № 12021162250000986 від 28.11.2021 р. відносно ОСОБА_7 за скоєння умисного тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, яке ухвалою суду від 15.06.2022 р. зупинено у зв?язку з розшуком обвинуваченого ОСОБА_7 , який навмисно ухилився і переховувався від суду після зміни йому судом запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, немає міцних соціальних зв?язків, офіційно не працевлаштований, не маючи офіційних джерел доходів та постійного місця проживання, невідшкодовану матеріальну шкоду потерплій ОСОБА_4 за пошкодження її майна на суму 403000 грн., а тому є схильним до скоєння подібних умисних тяжких злочинів (систематичність скоєння Гуцаном умисних підпалів майна громадян), враховуючи можливість скоєння обвинуваченим інших корисних кримінальних правопорушень, а тому, передбачаючи тяжкість покарання, яка загрожує йому у випадку визнання його винним у скоєнні вказаного вище умисного тяжкого злочину, може переховуватися від суду, що мало місце під час знаходження на стадії розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 194 КК України в Овідіопольському райсуді Одеської області і оголошення обвинуваченого у розшук ухвалою суду від 15.06.2022 р., іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, або у будь-який незаконний спосіб вчинити психологічний чи фізичний тиск відносно потерпілої ОСОБА_4 , про місце проживання якої він добре обізнаний, так як тривалий час проживав за адресою знаходження її житлового будинку (об?єкту скоєння кримінального правопорушення) : АДРЕСА_1 , який на праві власності належить потерпілій, та свідків з метою зміни їхніх показань в суді, а тому з урахуванням наявності ризиків, зазначених ст. 177 КПК України і у відповідності до порядку, передбаченого ст.ст. 178,183 КПК України, враховуючи суспільний інтерес, суд вважає необхідним продовжити обвинуваченому Гуцану міру запобіжного заходу в виді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки скасування або зміна цього запобіжного заходу на більш м'який запобіжний захід, з урахуванням особи обвинуваченого, тяжкості скоєного ним умисного тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного/обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний/обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 р. Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Також, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Суд вважає, що ризики, які були заявлені у клопотанні прокурора та були підставою обрання обвинуваченому запобіжного заходу на стадії досудового розслідування - не зменшились та виправдовують подальше тримання ОСОБА_7 під вартою, так як обумовлені суспільною необхідністю, є пропорційними та обґрунтованими щодо обмеження конституційних прав і свобод обвинуваченого.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Беручи до уваги фактичні обставини даного кримінального провадження, невідшкодовану потерпілій матеріальну шкоду у зв?язку зі знищенням її майна, вартість якого становить 403000 грн., суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_7 слід визначити відповідний розмір застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240 грн., яка, у випадку її внесення на рахунок ТУ ДСА, на думку суду буде в повній мірі гарантувати належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Керуючись ст.ст. 177,178,182,183,314,315 КПК України, суд, -
1. Клопотання прокурора - задовольнити ;
2. Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком до 20 січня 2025 року ;
3. Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим Гуцаном обов'язків, передбачених КПК України в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240 грн.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_7 , що він або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на розрахунковий рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області та у разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 наступні процесуальні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатися без дозволу суду з населеного пункту, в якому він зареєстрований та/або проживає;
- повідомляти суд про зміну свого місця реєстрації, проживання та роботи, контактних номерів
мобільного телефону ;
-утримуватися від спілкування з потерпілою та свідками у даному кримінальному провадженні.
4. Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_7 , що відповідно до ч.ч. 8,10,11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений будучи належним чином повідомленим не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки - застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави, суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду на протязі 5 днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1