Справа № 503/2540/24
Провадження № 1-кп/503/92/24
22 листопада 2024 року м. Кодима
Кодимський районний суд Одеської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12024166180000450 від 27.10.2024 за обвинуваченням:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Воробйове Великомихайлівського району Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не депутата, який проходить військову службу по мобілізації на посаді курсанта військової частини НОМЕР_1 у військовому звані «солдат», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 162 КК України,
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
ОСОБА_2 , будучи військовослужбовцем, проходячи військову службу за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», 26 жовтня 2024 року близько 16:30 години, перебував на АДРЕСА_2 та в цей час у нього виник умисел на проникнення до господарського приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_3 . Реалізуючи свій протиправний намір, у той же день та час, діючи умисно, з корисливих мотивів ОСОБА_2 , розуміючи, що господарське приміщення, яке розташоване на території домоволодіння за вищевказаною адресою, належить іншій особі, не маючи дозволу власника на проникнення та визначених законом підстав, усвідомлюючи суспільну небезпечність та протиправність своїх дій, шляхом відкриття вхідних дверей, незаконно проник до вказаного господарського приміщення. Своїми діями ОСОБА_2 порушив право ОСОБА_3 на недоторканість іншого володіння особи.
Крім того, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 17:40 години, перебував на АДРЕСА_2 та в цей час у нього виник умисел на проникнення до житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , у якому проживає ОСОБА_4 . Реалізуючи свій протиправний намір, у той же день та час, діючи умисно, з корисливих мотивів ОСОБА_2 , розуміючи, що в даному будинку проживає інша особа, не маючи дозволу вказаної особи на проникнення до житла та визначених законом підстав, усвідомлюючи суспільну небезпечність та протиправність своїх дій, шляхом відкриття вхідних дверей, незаконно проник до вказаного житлового будинку. Своїми діями ОСОБА_2 порушив право ОСОБА_4 на недоторканість житла.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.
19 листопада 2024 року до Кодимського районного суду Одеської області надійшов обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 162 КК України, у якому міститься клопотання прокурора про розгляд обвинувального акту в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акту додано заяву обвинуваченого ОСОБА_2 подану в порядку, передбаченому пунктом 1 ч. 3 ст. 302 КПК України, складену ним в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 також подали письмові заяви в порядку, передбаченому пунктом 2 ч. 3 ст. 302 КПК України, щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.
За результатом вивчення обвинувального акта та доданих до нього матеріалів суд не вважає за необхідне призначати розгляд обвинувального акта в даному кримінальному провадженні у судовому засіданні та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження відповідно до ч. 3 ст. 382 КК України.
Ураховуючи виконання, під час досудового розслідування кримінальних проступків у формі дізнання, вимог ст. 302 КПК України, суд вважає, що є підстави, передбачені ч. 1 ст. 382 КК України, для ухвалення вироку.
Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Дії ОСОБА_2 , які виразились у незаконному проникненні до житла ОСОБА_4 та у незаконному проникненні до іншого володіння ОСОБА_3 , правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 162 КК України.
Обставини, які враховуються при призначенні покарання та мотиви призначення покарання.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2 є щире каяття. Такі висновки суду ґрунтуються на тому, що ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість, а також надав згоду на спрощений розгляд кримінального провадження не оспорюючи встановлені досудовим розслідуванням обставини. Наведені відомості є достатніми аби вважати дії обвинуваченого ОСОБА_2 як щире каяття, а отже підставою для врахування їх як обставину, що пом'якшує покарання.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлені.
Відповідно до наявних у суду відомостей, обвинувачений ОСОБА_2 є військовослужбовцем, характеризується посередньо, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше не судимий.
Кримінальні правопорушення у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_2 за ступенем тяжкості, відповідно до ст. 12 КК України, є кримінальними проступками.
Отже, при визначенні міри покарання ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, наявність обставини, що пом'якшує покарання та відсутність обставин, що його обтяжують.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про доцільність призначення обвинуваченому покарання, у виді штрафу, яке буде необхідним та достатнім для його виправлення, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень і відповідає завданням та цілям кримінального покарання.
Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Запобіжний захід до обвинуваченого, як і інші заходи забезпечення кримінального провадження, під час досудового розслідування і судового провадження не застосовувалися.
Суд не вбачає ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та як наслідок необхідності обрання обвинуваченому запобіжного заходу, до набрання вироком законної сили, з огляду на обставини, передбачені ст. 178 КПК України.
Процесуальні витрати та речові докази відсутні. При цьому суд звертає увагу на те, що СD-R диски із відеозаписами, у відповідності до положень ст. 99 КПК України, є не речовими доказами, а документами.
Керуючись ст. 369-374, 381-382 КПК України, суд
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 162 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді штрафу, в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) грн 00 коп.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили не застосовувати.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду, через Кодимський районний суд Одеської області, протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.
Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1