"10" листопада 2010 р.Справа № 8/4-10-3738
Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,
секретар судового засідання Борисенко В.В.,
за участю представників учасників процесу:
від прокурора не з'явився,
від Одеської міської ради не з'явився,
від Виконавчого комітету Одеської міської ради не з'явився,
від Бюро естетики міського середовища та зовнішньої реклами при управлінні архітектури та містобудування Виконавчого комітету Одеської міської ради Волошина Н.М.,
від відповідача Ануфрієв М.М., Зуб А.Ю.,
розглядаючи позовну заяву заступника прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради в особі Виконавчого комітету Одеської міської ради в особі Бюро естетики міського середовища та зовнішньої реклами при управлінні архітектури та містобудування Виконавчого комітету Одеської міської ради до Відкритого акціонерного товариства „Шкіросировинний завод” про стягнення 8149,17 грн. збитків,
встановив:
Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.08.2010 р. прийнято позовну заяву заступника прокурора Київського району м. Одеси до розгляду, порушено провадження у справі № 8/4-10-3738, справу призначено до розгляду в засіданні суду на 13.09.2010 р.
За правилами ст.77 ГПК України в зв'язку з необхідністю отримання нових доказів у судовому засіданні 13.09.2010 р. розгляд справи відкладено на 27.09.2010 р., у судовому засіданні 27.09.2010 р. -на 18.10.2010 р., у судовому засіданні 18.10.2010 р. -на 27.10.2010 р., у судовому засіданні 27.10.2010 р. -на 10.11.2010 р.
Учасники процесу повідомлені належним чином про час і місце засідань господарського суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення та розписками присутніх у судових засіданнях представників.
При цьому 09.09.2010 р. до господарського суду Одеської області надійшло клопотання Одеської міської ради та Виконавчого комітету Одеської міської ради про розгляд справи за відсутності представників, яке судом задоволено.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.10.2010 р. згідно із приписами ст.27 ГПК України залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -Фонтанську сільську раду Комінтернівського району Одеської області та продовжено строк розгляду спору до 11.11.2010 р. за правилами ч.3 ст.69 ГПК України.
Заступник прокурора Київського району м. Одеси звернувся в господарський суд Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Одеської міської ради в особі Виконавчого комітету Одеської міської ради в особі Бюро естетики міського середовища та зовнішньої реклами при управлінні архітектури та містобудування Виконавчого комітету Одеської міської ради (Бюро) до Відкритого акціонерного товариства „Шкіросировинний завод” (Підприємство) про стягнення 8149,17 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди, завданих розміщенням рекламної конструкції в м. Одесі без укладення договору на право тимчасового користування місцем для зовнішньої реклами.
Позовні вимоги заявлено з посиланням на ст.ст.11,22,509,623 ЦК України, ст.ст.16,26,27 Закону України „Про рекламу”, ст.16 Закону України „Про благоустрій населених пунктів”, ст.73 Закону України „Про місцеве самоврядування”, п.п.3,24,32,46,47 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 р. № 2067, п.35 рішення Одеської міської ради „Про бюджет міста Одеси на 2008 рік” від 22.01.2008 р. № 2147-V, п.6.10.33 Правил благоустрою території міста Одеси, затверджених рішенням Одеської міської ради від 22.01.2008 р. № 2153-V, рішення Одеської міської ради від 04.02.2004 р. № 2234-XXIV.
Відповідач у відзиві на позов просить відмовити в задоволенні останнього, вказуючи, зокрема, на те, що рекламну конструкцію розташовано ним за адресою: Одеська обл., Комінтернівський район, 21 км Старокиївського шосе, на підставі рішення Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області „Про надання дозволу на розміщення об'єкту реклами” від 26.05.2009 р. № 50, тому доводи позивача про розміщення зовнішньої реклами в межах м. Одеси без отримання необхідної документації суперечать фактичним обставинам справи. Окрім названого рішення Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, правомірність такого висновку відповідача, на його думку, підтверджують лист Відділу ДАІ ГУМВС України в Одеській області від 13.07.2009 р. № 7/174/ТУ, лист Фонтанської сільської ради від 11.01.2010 р. № ср-17-02/22/ср-16-317, в якому Бюро повідомлено про отримання Підприємством дозволу, викопіюванням місцевості тощо.
Заперечуючи проти наведених тверджень Підприємства, прокурор та Бюро зазначили, що Фонтанською сільською радою Комінтернівського району Одеської області помилково надано дозвіл на розміщення об'єкту реклами, оскільки спірна рекламна конструкція знаходиться в межах м. Одеси, визначених постановою Верховної Ради України від 07.02.2002 р. № 3064-ІІІ. В обґрунтування своєї позиції Бюро посилається також на листи Головного управління Державного комітету України із земельних ресурсів у Одеській області від 02.02.2010 р. № 2-7-14/574 з викопіюванням місцевості, юридичного департаменту Одеської міської ради від 21.09.2010 р. № 3134вих, Одеського міського управління земельних ресурсів від 15.10.2010 р. № 01-19/1425-08 з викопіюванням місцевості, Одеської регіональної філії Державного підприємства „Центр державного земельного кадастру” від 12.10.2010 р. № 10-02/17555.
В процесі розгляду справи господарський суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду, виходячи з наступного.
13.07.2009 р. Бюро проведено перевірку дотримання Підприємством Правил розміщення зовнішньої реклами в м. Одесі, за результатами якої складено акт № 1327.
Вказаним актом встановлено, що невизначеною особою за адресою: 21 км Старокиївської дороги розміщено стаціонарний рекламний щит (розмір 3 м х 6 м х 2 стор.) без отримання спеціального дозволу.
Того ж дня начальником Бюро оформлено припис про усунення порушень, яким керівнику невстановленої особи запропоновано в строк до 15.07.2009р. демонтувати самовільно встановлені конструкції.
04.11.2009 р. Бюро проведено іншу перевірку, за результатами якої складено акт № 1843.
Вказаним актом встановлено, що Підприємством (юридична адреса: Старокиївська дорога,38) за адресою: 21 км Старокиївської дороги розміщено стаціонарний рекламний щит (розмір 3 м х 6 м х 2 стор.) без отримання спеціального дозволу.
Того ж дня начальником Бюро оформлено припис про усунення порушень, яким запропоновано Підприємству в строк до 11.11.2009 р. демонтувати самовільно встановлені конструкції.
В подальшому заступник прокурора Київського району м. Одеси звернувся в господарський суд Одеської області з позовом до ВАТ „Шкіросировинний завод” про стягнення 8149,17 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди, завданих розміщенням рекламної конструкції без укладення договору на право тимчасового користування місцями для розміщення зовнішньої реклами.
Пунктом 5 ч.1 ст.16 Закону України „Про благоустрій населених пунктів” від 06.09.2005 р. № 2807-IV (із змінами) встановлено, що на об'єктах благоустрою забороняється самовільно встановлювати об'єкти зовнішньої реклами.
Згідно із ч.1 ст.16 цього ж Закону України розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України...
Пунктом 3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 р. № 2067 (із змінами), передбачено, що зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.
Відповідно до п.п.4.1,4.3 Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі, затверджених рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 22.04.2008 р. № 434, розміщення зовнішньої реклами провадиться на підставі дозволів...
В п.6.5 цих же Правил закріплено необхідність укладення договору на право тимчасового користування місцями для розміщення зовнішньої реклами, а в розділі 12 Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі визначено, що користування місцями, які перебувають у комунальній власності та використовуються суб'єктами господарювання для розташування рекламних засобів, є платним.
Таким чином, спеціальним законодавством встановлено певний порядок розміщення зовнішньої реклами на землях комунальної власності, обов'язковими приписами якого є отримання дозволу та укладення договору.
Як зазначено вище, під час вирішення спору по суті постало питання відносно розміщення відповідачем рекламної конструкції в м. Одесі, актуальність якого зумовлена тим, що Положення про Бюро покладає на нього функції щодо надання дозволів, укладання договорів та отримання плати за користуванням місцями для розміщення зовнішньої реклами, які перебувають виключно у комунальній власності територіальної громади м. Одеси.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Верховної Ради України від 07.02.2002 р. № 3064-ІІІ включено у межі м. Одеси 526,0 га земель Красносільської сільради Комінтернівського району, до яких увійшла й земельна ділянка, де ВАТ „Шкіросировинний завод” розташовано стаціонарну рекламну конструкцію.
Статтями 174,175,176 ЗК України передбачено, що: рішення про встановлення і зміну меж районів і міст приймається Верховною Радою України за поданням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської чи Севастопольської міської рад...; ...межі адміністративно-територіальних утворень встановлюються в порядку та відповідно до закону; межі адміністративно-територіальних утворень посвідчуються державним актом України; форма та порядок видачі державного акта України на межі адміністративно-територіального утворення встановлюються Верховною Радою України.
Згідно із ст.14 Закону України „Про розмежування земель державної та комунальної власності” від 05.02.2004 р. № 1457-IV (із змінами) право комунальної власності на землю посвідчується державним актом. Форма державного акта встановлюється Кабінетом Міністрів України.
В п.1 Перехідних положень цього ж Закону України закріплено, що у разі якщо межі сіл, селищ, міст не встановлені відповідно до вимог ст.ст.174,175 та 176 ЗК України, розмежування земель державної та комунальної власності проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до меж, прийнятих для обліку земель у складі державного земельного кадастру.
З метою з'ясування фактичної реалізації норм постанови Верховної Ради України від 07.02.2002 р. № 3064-ІІІ ухвалою господарського суду Одеської області від 18.10.2010 р. доручено Бюро отримати у Одеської міської ради підтверджені належними та допустимими доказами пояснення в цій частині, в т.ч. стосовно отримання державного акту, передбаченого ст.176 ЗК України.
Під час перевірки виконання ухвали господарського суду Одеської області від 18.10.2010 р. представниками учасників процесу надано усні пояснення, за змістом яких форма державного акта на теперішній час ані Верховною Радою України, ані Кабінетом Міністрів України не розроблена. Відтак, документ, що за правилом ст.176 ЗК України посвідчує межі адміністративно-територіальних утворень відсутній як у Одеської міської ради, так і у Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.10.2010 р. повторно запропоновано Одеській міській раді надати підтверджені належними та допустимими доказами пояснення відносно виконання постанови Верховної ради України від 07.02.2002 р. № 3064-ІІІ, а також прийняття рішення органу місцевого самоврядування про включення земель до складу м. Одеси та внесення змін до земельного кадастру (звітність), які є підставою для розмежування земель згідно із п.1 Перехідних положень Закону України „Про розмежування земель державної та комунальної власності” в разі, якщо передбачений ст.176 ЗК України державний акт не отримано.
В судовому засіданні 10.11.2010 р. представник Бюро естетики міського середовища та зовнішньої реклами при управлінні архітектури та містобудування Виконавчого комітету Одеської міської ради Волошина Н.М., яка уповноважена судом на одержання витребуваних документів у Одеської міської ради в порядку ч.5 ст.38 ГПК України, пояснила, що ухвалу не виконано через необґрунтовану відмову Одеської міської ради надавати будь-які документи та пояснення.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору...
Проаналізувавши викладене, ту обставину, що правильне визначення територіального місцезнаходження рекламної конструкції Підприємства є суттєвим для висновку про наявність або відсутність у Бюро права на позов в матеріально-правовому сенсі (у випадку невключення земель до меж міста, а, отже, розташування зовнішньої реклами в межах Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області саме остання є контролюючим органом по відношенню до суб'єктів, які розміщують рекламу на її землях), неможливість встановлення факту географічної приналежності певної земельної ділянки без державного акту, рішення органу місцевого самоврядування про включення земель, внесення змін до земельного кадастру (звітність) та незазначення Одеською міською радою, яка отримала ухвали, жодних, у т.ч. поважних, причин неподання матеріалів, дійсно потрібних для повного та об'єктивного вирішення спору, господарський суд вважає, що на підставі п.5 ч.1 ст.81 ГПК України позовна заява заступника прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради в особі Виконавчого комітету Одеської міської ради в особі Бюро естетики міського середовища та зовнішньої реклами при управлінні архітектури та містобудування Виконавчого комітету Одеської міської ради до Відкритого акціонерного товариства „Шкіросировинний завод” про стягнення 8149,17 грн. збитків підлягає залишенню без розгляду.
Окремо слід звернути увагу позивачів та прокурора, що згідно із ч.4 ст.81 ГПК України після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.
Керуючись п.5 ч.1 ст.81, ст.86 ГПК України, ухвалив:
Позов залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення 5-денного строку з дня її винесення і може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя