ЄУН: 336/4863/24
Провадження №: 2/336/2258/2024
18 листопада 2024 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Боєва Є.С., за участю секретаря судового засідання Сайбель К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 6 січня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КАЧАЙ ГРОШІ» (далі Первісний кредитор, ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ») та ОСОБА_1 (далі - Відповідач або Позичальник) було укладено кредитний договір № 00-2311002 (далі - Кредитний договір). Кредитний договір підписано електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону Відповідача, про що свідчить п. п. 7.10 та п. 8 Кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін. Відповідно до п. п. 1.1. п. 1 Кредитного договору Кредитодавець надає Позичальнику кредит у національній валюті на умовах, передбачених Кредитним договором, а Позичальник зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Кредитним договором. Відповідно до п. п. 2.2. п. 2 Кредитного договору кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування Кредитодавцем зі свого поточного рахунку на карту Позичальника, емітовану банком України (номер картки Позичальник зазначає особисто - у п. п. 2 п. 2 Кредитного договору). Відповідно до п. п. 7.2. Кредитного договору, позичальник підтверджує, що йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація, вказана в ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» та ознайомлений з Правилами надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ», повністю їх розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил, повний текст яких розміщений на сайті https://kachay.com.ua/. Ці Правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Як вказав позивач, 22.12.2022 року між ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та ТОВ ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (надалі по тексту - ТОВ «ФК «ЄАПБ» або Позивач) було укладено Договір факторингу № 22122022/2 у відповідності до умов якого ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників від 22.12.2022 р. до Договору факторингу № 22122022/2 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 22 162,66 грн., з яких:
?7900 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
?14 262, 66 грн. - сума заборгованості за звичайними відсотками;
?0, 00 грн. - сума заборгованості за простроченими відсотками.
Також Позивач вказав, що договором факторингу передбачено, що в разі сплати Відповідачем коштів на рахунок Первісного кредитора, вони були б перераховані на рахунки «ТОВ «ФК «ЄАПБ» та зараховані на погашення кредитної заборгованості. З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 22.12.2022 року Позивачем не нараховувалося жодних штрафних санкцій. На даний час ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 00-2311002 в розмірі 22 162,66 грн., з яких 7900 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 14 262, 66 грн. - сума заборгованості за відсотками; 0, 00 грн. - сума заборгованості за простроченими відсотками, тому Позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» вищевказану заборгованість за кредитним договором та судові витрати.
Розгляд справи просить проводити за відсутності представника позивача.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05.06.2024 року відкрито провадження в даній справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін в приміщенні Шевченківського районного суду на 22.08.2024 року.
30.07.2024 року до суду від представника відповідача - адвоката Працевитого Г.О. надійшов відзив на позовну заяву з клопотанням про поновлення строку для подання відзиву. У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначав, що дійсно 06.01.2021 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАЧАЙ ГРОШІ» було укладено кредитний договір № 00-2311002, за умовами якого позичальнику було надано кредит в розмірі 7900,00 грн. Відповідно до умов кредитного Договору було визначено наступні істотні умови: сума кредиту в розмірі 7900,00 грн.; строк кредитування: 30 (тридцять) днів (п. 1.3. Договору) із датою повернення 05.02.2023 року; проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожен день користування, протягом фактичного строку користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі: а) фіксована процентна ставка 1, 53 % (відповідно до п. 1.4 кредитного договору); б) у разі продовження строку кредитування (з дати, коли продовжується строк) 1, 44 % (відповідно до п. п. 1.8.1 п. 1.8). Не заперечуючи факт підписання договору одноразовим ідентифікатором та отримання нею кредитних коштів, відповідач ОСОБА_1 не погоджується з розміром заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що під час укладення кредитного договору № 00-2311002 між відповідачем та Кредитором було погоджено суму боргу, що підлягає поверненню в розмірі 11526, 10 грн. (тобто, відповідно до п. 1.7. кредитного договору орієнтовна загальна вартість кредиту складає 11526, 10 грн.) Відповідач вважає нарахування відсотків в розмірі 14262, 66 грн. несправедливим з огляду на таке: за умовами кредитного договору № 00-2311002 від 06.01.2021 р. визначено розмір тіла кредиту в сумі 7900, 00 грн. Відповідно до умов Договору строк кредитування встановлено тривалістю 30 (тридцять) днів, тобто, строк кредитування мав би бути наступним: з 06.01.2021 р. по 05.02.2021 р. У відзиві на позовну заяву представник відповідача вказав, що всупереч цього договору після спливу 30 днів товариство продовжило нараховувати проценти до 07.06.2021 р. включно. Відповідно до Додатку № 1 до кредитного договору № 00-2311002 загальна сума боргу станом на 05.02.2021 р. становила 11526, 10 грн., що складається з тіла кредиту та нарахованих відсотків в межах строку кредитування. Крім того, позивачем було надано розрахунок заборгованості за цим кредитним договором за період з 06.01.2021 по 07.06.2021 відповідно до якого на дату 06.02.2021 р. ОСОБА_1 робила переказ грошових коштів у розмірі 3626, 10 грн. - в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, тому представник відповідача вказує, що реальна сума боргу складає: 11526, 10 грн. - 3626, 10 грн. = 7900 грн. Також у відзиві на позовну заяву вказано, що відповідач не погоджується з посиланням позивача на положення п. 3.2. Договору щодо нарахування відсотків, оскільки вказаний пункт Договору фактично відображає нарахування штрафної санкції за ст. 625 ЦК України, у зв'язку із чим такий розмір нарахованих процентів не підлягає стягненню з позичальника. Виходячи з цього просив суд відмовити у задоволенні позову та стягнути з позивача на користь ОСОБА_1 судові витрати та витрати на правову допомогу.
Також представник відповідача зазначав, що ОСОБА_1 ставить під сумнів оригінальність договору факторингу та право вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ», тому представник відповідача направив до суду клопотання про витребування доказів, а саме, витребування у позивача оригіналу договору факторингу № 14/06/21 разом із додатками № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6.
21.08.2024 року від представника позивача надійшли додаткові пояснення в яких, зокрема, зазначалося, що відповідно до п. 1.3.1. Кредитного договору строк дії кредиту автоматично продовжується на кількість днів, зазначених в п. 1.3. цього Договору у випадку, якщо по день повернення кредиту (включно) Позичальник здійснив оплату заборгованості по Договору на суму не менше суми процентів, що розраховані виходячи з кількості днів, встановлених в п. 1.3. Договору та передували (поспіль) дню повернення кредиту (включно).Відповідно до п. 1.3.2. у випадку, якщо строк дії кредиту закінчився та не відбулася його чергова пролонгація, строк дії кредиту автоматично продовжується на кількість днів, зазначених в п. 1.3. цього Договору в дату здійснення Позичальником оплати в повному обсязі заборгованості за процентами, що передбачені цим Договором та сплати неустойки (пені та штрафу) в залежності від кількості днів прострочення суми кредиту та відсотків за користування кредитом. Відповідно до п. 1.3.3. загальна кількість пролонгацій, що передбачені п. п. 1.3.1 - 1.3.2 Договору протягом всього строку дії Договору не може перевищувати 10 разів. Після кожної пролонгації строку дії кредиту день повернення кредиту зазначається в Особистому кабінеті Позичальника. Новий графік платежів з урахуванням відповідної пролонгації розміщується Кредитодавцем в Особистому кабінеті за наявності письмової вимоги Позичальника. До додаткових пояснень долучено детальний розрахунок заборгованості відповідача по даному кредитному договору за підписом директора ТОВ «Качай гроші» за період з 01.06.2021 року по 22.12.2022 року (тобто, по день укладання договору факторингу № 22122022/2). Виходячи зі змісту розрахунку представник позивача вказує, що даний розрахунок чітко показує, що сума боргу розрахована з урахуванням суми, яка була сплачена відповідачем, тобто, заборгованість за Договором є підтвердженою, тому представник позивача у додаткових поясненнях просив суд позов задовольнити в повному обсязі, а в разі часткового задоволення позову зменшити судові витрати на правову допомогу, справу розглянути за відсутності представника позивача.
22.08.2024 року від представника відповідача - адвоката Працевитого Г.О. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи - у зв'язку з необхідністю надати заперечення на додаткові пояснення позивача.
22.08.2024 року судове засідання у зв'язку з неявкою сторін відкладено на 18.11.2024 року.
29.08.2024 року від представника відповідача - адвоката Працевитого Г.О. надійшли додаткові пояснення, в яких представник відповідача зазначав, що 06.01.2021 р. між відповідачем та ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» було укладено кредитний договір № 00-2311002, за умовами якого позичальнику було надано кредит в розмірі 7900, 00 грн. Відповідно до умов вказаного Договору було визначено наступні істотні умови: товариство надає кредит в розмірі 7900, 00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності; кредит надається строком на 30 (тридцять) днів з моменту отримання кредиту (дата повернення відповідно до п. 1.3. - 05.02.2023 р.);- проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожен день користування, протягом фактичного строку користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі: а) фіксована процентна ставка 1, 53 % (відповідно до п. 1.4 кредитного договору); б) у разі продовження строку кредитування (з дати, коли продовжується строк) 1, 44 % (відповідно до п. п. 1.8.1 п. 1.8). Тому представник відповідача вказав, що відсотки за користування кредитом можуть нараховуватись виключно в межах строку кредитування, а саме - 30 днів. також представник відповідача, не погоджуючись з позицією позивача щодо пролонгації Кредитного договору (відповідно до пунктів 1.3.1.; 1.3.2.; 1.3.3 Кредитного договору) вказав на те, що позивач не бере до уваги положення п. 1.8.1 - щодо продовження Договору за бажанням позичальника. Представник відповідача вказав також, що пролонгація Договору має бути виключно за згодою позичальника, що має бути доведено позивачем, бо інакше дії кредитора підпадають під визначення «авто пролонгація», яка, по-перше, чітко не прописана в Договорі, порушує права споживача і є фактичною змвною істотної умови про строк в односторонньому порядку. Згідно з детальним розрахунком з 07.02.2021 р. процентна ставка становила 1, 44 %, що відповідає п. 1.8.1 Договору, де продовження строку дії кредиту відбувається за бажанням позичальника, а п. п. 1.3.1 -1.3.3 на які посилається позивач, не містять умов щодо зміни процентної ставки. Тому вважає позовні вимоги необґрунтованими, а нарахування відсотків в розмірі 14262, 66 грн. несправедливим, оскільки вони були нараховані після спливу строку кредитування - після спливу 30 днів. Також представник відповідача вважає, що позивачем не доведено в повному обсязі право на пред'явлення вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, укладеним між ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та ОСОБА_1 , що ставить під сумнів правомірність звернення позовних вимог до відповідача, тому просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
В судове засідання 18.11.2024 року учасники справи не з'явилися.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить таких висновків.
Судом встановлено, що 06 січня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КАЧАЙ ГРОШІ» (далі - Кредитодавець) та ОСОБА_1 (далі - Позичальник) було укладено кредитний договір № 00-2311002 (далі - Кредитний договір). Кредитний договір підписано електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону ОСОБА_1 , про що свідчить п. п. 7.10 та п. 8 Кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін. Відповідно до п. п. 1.1. п. 1 Кредитного договору Кредитодавець надає Позичальнику кредит у національній валюті на умовах, передбачених Кредитним договором, а Позичальник зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Кредитним договором. Відповідно до п. п. 2.2. п. 2 Кредитного договору кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування Кредитодавцем зі свого поточного рахунку на карту Позичальника, емітовану банком України (номер картки Позичальник зазначає особисто - у п. п. 2 п. 2 Кредитного договору). Відповідно до п. п. 7.2. Кредитного договору, позичальник підтверджує, що йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація, вказана в ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» та ознайомлений з Правилами надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ», повністю їх розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил, повний текст яких розміщений на сайті https://kachay.com.ua/. Ці Правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Також з детального розрахунку заборгованості за цим Кредитним договором видно, що 06.01.2021 року ОСОБА_1 отримала кредитні кошти в сумі 7900 грн., а 06.02.2021 року оплатила нараховану за 30 днів суму відсотків у розмірі 3626, 10 грн. (виходячи із процентної ставки 1, 53 % в день), проте взагалі не погасивши тіло кредиту в розмірі 7900 грн. З цього розрахунку заборгованості вбачається, що після погашення відсотків за кредитом у розмірі 36256, 10 грн. настала пролонгація Договору та відсотки стали нараховуватися виходячи із процентної ставки 1, 44 % в день. Як вбачається з детального розрахунку заборгованості, тіло кредиту в розмірі 7900 грн. ОСОБА_1 не повернула, а тому відсотки нараховувалися по день укладення 22.12.2022 року між ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та ТОВ ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (надалі по тексту - ТОВ «ФК «ЄАПБ» або Позивач) Договору факторингу № 22122022/2. Станом на 22.12.2022 року загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договоро м № 00-2311002 складала 22162, 66 грн., з яких 7900 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 14262, 66 грн. - заборгованість за відсотками.
Згідно Договору факторингу № 22122022/2 ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників. В матеріалах справи наявні належним чином завірені копії Договору факторингу № 22122022/2 від 22.12.2022 року, Акту прийому-передачі Реєстру боржників до Договору факторингу № 22122022/2 від 22.12.2022 року, Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 22122022/2 від 22.12.2022 року та детального розрахунку заборгованості за кредитним договором № 00-2311002. З даних письмових доказів, наданих позивачем вбачається, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 (ІПН боржника НОМЕР_1 ; номер кредитного договору 00-2311002) в загальній сумі 22 162,66 грн., з яких 7900 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 14 262, 66 грн. - сума заборгованості за звичайними відсотками; 0, 00 грн. - сума заборгованості за простроченими відсотками. Договором факторингу передбачено, що в разі сплати боржником коштів на рахунок Первісного кредитора, вони були б перераховані на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ» та зараховані на погашення кредитної заборгованості. З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 22.12.2022 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» не нараховувало жодних штрафних санкцій.
Як видно з вищевказаних письмових доказів, на даний час ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 00-2311002 в загальній сумі 22 162,66 грн., з яких 7900 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1 4262,66 грн. - сума заборгованості за звичайними відсотками; 0, 00 грн. - сума заборгованості за простроченими відсотками.
Аналізуючи доводи позивача щодо укладання ОСОБА_1 Кредитного договору № 00-2311002 від 06.01.2021 року та щодо розрахунку заборгованості за цим Договором, а також доводи, викладені представником відповідача у відзиві на позовну заяву, дослідивши письмові докази, надані позивачем на підтвердження факту укладання ОСОБА_1 кредитного Договору саме такої форми та на таких умовах, як вказано в позовній заяві, суд зазначає наступне.
Кредитний договір № 00-2311002 від 06.01.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КАЧАЙ ГРОШІ» (Первісний кредитор) та ОСОБА_1 було укладено за заявою-анкетою ОСОБА_1 в Інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства з обмеженою відповідальністю «КАЧАЙ ГРОШІ» в електронній формі, яка згідно норм чинного законодавства прирівнюється до письмової форми. Первісний кредитор виконав свої зобов'язання, перерахувавши кошти на банківську картку відповідача. Кредитний договір підписано електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону ОСОБА_1 , про що свідчить . п. 7.10 та п. 8 Кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов'язків.
Частинами 1, 2 статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За приписами ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - ч. 2 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис , за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1 ст.11 Закону України Про електронну комерцію ).
Тобто, між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАЧАЙ ГРОШІ» 06 січня 2021 року було укладено Кредитний договір № 00-2311002.
Станом на 22.12.2022 року (на день укладення договору факторингу № № 22122022/2) заборгованість за цим Договором складала:
?7900 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
?14 262, 66 грн. - сума заборгованості за відсотками;
?0,00 грн. - сума заборгованості за простроченими відсотками.
Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З письмових пояснень представника відповідача вбачається, що ОСОБА_1 не заперечує стосовно того, що вона уклала з Товариством з обмеженою відповідальністю «КАЧАЙ ГРОШІ» Кредитний договір № 00-2311002 та отримала на свою банківську картку кредитні кошти в сумі 7900 грн. Вона визнає суму заборгованості за тілом кредиту у розмірі 7900 грн., але вважає безпідставним та необґрунтованим нарахування заборгованості за відсотками, оскільки передбачену Кредитним договором суму відсотків - 3626, 10 грн. на дату 06.02.2021 року (дату закінчення строку кредитування) ОСОБА_1 перерахувала Товариству з обмеженою відповідальністю «КАЧАЙ ГРОШІ». Представник відповідача вважає, що після 06.02.2021 року відсотки за кредитом не повинні нараховуватися, оскільки закінчилася дія Кредиту.
Такі твердження представника спростовуються наступним. З детального розрахунку заборгованості за цим Кредитним договором видно, що 06.01.2021 року ОСОБА_1 отримала кредитні кошти в сумі 7900 грн., а 06.02.2021 року оплатила нараховану за 30 днів суму відсотків у розмірі 3626, 10 грн. (виходячи із процентної ставки 1, 53 % в день), проте взагалі не погасивши тіло кредиту в розмірі 7900 грн. З цього розрахунку заборгованості вбачається, що після погашення відсотків за кредитом у розмірі 36256, 10 грн. настала пролонгація Договору та відсотки стали нараховуватися виходячи із процентної ставки 1, 44 % в день. Пролонгація Договору не суперечить умовам, викладеним у п. 1.3.1 - 1.3.3 Кредитного договору № 00-2311002. Відповідно до п. 1.3.1. Кредитного договору строк дії кредиту автоматично продовжується на кількість днів, зазначених в п. 1.3. цього Договору у випадку, якщо по день повернення кредиту (включно) Позичальник здійснив оплату заборгованості по Договору на суму не менше суми процентів, що розраховані виходячи з кількості днів, встановлених в п. 1.3. Договору та передували (поспіль) дню повернення кредиту (включно).Відповідно до п. 1.3.2. у випадку, якщо строк дії кредиту закінчився та не відбулася його чергова пролонгація, строк дії кредиту автоматично продовжується на кількість днів, зазначених в п. 1.3. цього Договору в дату здійснення Позичальником оплати в повному обсязі заборгованості за процентами, що передбачені цим Договором та сплати неустойки (пені та штрафу) в залежності від кількості днів прострочення суми кредиту та відсотків за користування кредитом. Відповідно до п. 1.3.3. загальна кількість пролонгацій, що передбачені п. п. 1.3.1 - 1.3.2 Договору протягом всього строку дії Договору не може перевищувати 10 разів. Після кожної пролонгації строку дії кредиту день повернення кредиту зазначається в Особистому кабінеті Позичальника. Новий графік платежів з урахуванням відповідної пролонгації розміщується Кредитодавцем в Особистому кабінеті за наявності письмової вимоги Позичальника. Як вбачається з детального розрахунку заборгованості, тіло кредиту в розмірі 7900 грн. ОСОБА_1 не повернула, а тому відсотки нараховувалися по день укладення 22.12.2022 року між ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та ТОВ ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (надалі по тексту - ТОВ «ФК «ЄАПБ» або Позивач) Договору факторингу № 22122022/2. Станом на 22.12.2022 року загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 00-2311002 складала 22162, 66 грн., з яких 7900 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 14262, 66 грн. - заборгованість за відсотками.
За змістом пункту 1) частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
У відповідності до вимог статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
За частиною 1 статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
За змістом положень статті 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.
Щодо обставин, пов'язаних з передачею Первісним кредитором права грошової вимоги позивачеві, суд зазначає наступне. В матеріалах справи є письмові доказ, а саме, належним чином завірені копії:
?Договору факторингу № 22122022/2 від 22.12.2022 року;
?Акту прийому-передачі Реєстру боржників до Договору факторингу № 22122022/2 від 22.12.2022 року;
?Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 22122022/2 від 22.12.2022 р.;
?детального розрахунку заборгованості за кредитним договором № 00-2311002.
Таким чином, позивач надав належні та допустимі докази щодо прийому ним від Первісного кредитора відповідних Реєстрів боржників та до нього перешли права вимоги заборгованості від боржників, а посилання представника відповідача на те, що позивачем не доведено в повному обсязі право на пред'явлення грошової вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, укладеним між ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та ОСОБА_1 є безпідставними.
Поставивши під сумнів правомірність звернення позовних вимог ТОВ «ФК'ЄАПБ» до відповідача, представник відповідача надіслав до суду клопотання про витребування у позивача оригіналу договору факторингу № 14/06/21 разом із додатками № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6.
Однак підстави для витребування судом договору факторингу № 14/06/21 з додатками відсутні, адже право вимоги у позивача виникло за іншим договором - № 22122022/2.
При розгляді справи, виходячи з приписів статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною 4 статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Також суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Враховуючи вищевикладене, оскільки в добровільному порядку ОСОБА_1 не повернула заборгованість за кредитним договором № 00-2311002 від 06.01.2021 року, а розмір заборгованості за цим Кредитним договором підтверджено письмовими доказами, суд вважає обґрунтованими та доведеними позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
З огляду на приписи статті 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір, оплачений позивачем, в сумі 3028, 00 грн.
Керуючись ст. ст. 76, 80, 81, 89, 141, 264, 273, 279, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 11, 207, 512, 514, 626, 628, 629, 639, 1077, 1078, 1080 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» заборгованість за кредитним договором № 00-2311002 від 6 січня 2021 року в загальній сумі 22 162, 66 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» судовий збір в розмірі 3028,00 грн.
Відповідно до ст. 265 ч. 5 ЦПК України зазначаються такі відомості:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», знаходиться за адресою: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30; адреса для листування: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, поверх 4, ЄДРПОУ 35625014.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його постановлення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 25.11.2024.
Суддя Є.С. Боєв
18.11.24