ЄУН справи: 336/1891/24
Номер провадження: 1-кп/336/781/2024
іменем України
25 листопада 2024 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду об'єднане кримінальне провадження ЄУН 336/1891/24 (ЄРДР за № 12023082080002209 від 30 грудня 2023 року та ЄРДР за № 12023087080000576 від 15 листопада 2023 року) за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Володимирівка Якимівського району Запорізької області, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 08.08.2000 вироком Якимівського районного суду Запорізької області за ч.2 ст. 81, ч. 2 ст. 141, ст. 42 КК України (1960 року) до 2 років позбавлення волі, звільнений 07.08.2001 умовно-достроково на 8 місяців 7 днів;
- 10.03.2004 вироком Якимівського районного суду Запорізької області за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 377, ст. 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 19.10.2007 по відбуттю строку покарання;
- 03.03.2010 вироком Якимівського районного суду Запорізької області за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки, постановою Якимівського районного суду Запорізької області від 21.03.2011 скасовано звільнення від відбування призначеного покарання з випробуванням та направлено в місця позбавлення волі; звільненого 21.03.2013 умовно-достроково на 11 місяців 9 днів;
- 24.09.2013 вироком Якимівського районного суду Запорізької області за ч. 2 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбутий строк за попереднім вироком та остаточно призначено покарання у виді 1 року 1 місяця позбавлення волі; звільненого 12.02.2015 року умовно-достроково на 2 місяці 16 днів;
- 19.12.2018 вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області за ч. 2 ст. 190 КК України до 1 року обмеження волі; на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік; ухвалою Якимівського районного суду Запорізької області від 08.05.2020 року скасовано звільнення від відбування призначеного покарання з випробуванням та направлено в місця обмеження волі;
- 09.04.2021 вироком Веселівського районного суду Запорізької області за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року 2 місяців обмеження волі;
- 26.05.2022 вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 390 КК України до 1 року обмеження волі. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Веселівського районного суду Запорізької області від 09.04.2021, остаточно визначено покарання у виді 1 року 5 днів обмеження волі. Звільнився 09.06.2022 по закінченню відбуття строку покарання;
за ч. 2 ст. 190 КК України, ч. 4 ст. 187 КК України,
за участі:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
встановив:
ОСОБА_3 , будучи особою раніше засудженою за вчинення корисливих злочинів, судимості за які не зняті і не погашені в порядку, передбаченому законом, на шлях виправлення не став та знову вчинив корисливий злочин за наступних обставин:
Так, 15 листопада 2023 року, приблизно о 12 годині 00 хвилин, ОСОБА_3 , маючи умисел на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, знаходячись біля приміщення кафе, за адресою: АДРЕСА_3 , для здійснення телефонного дзвінка, заздалегідь не маючи наміру повертати майно, попрохав у потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , належний останньому мобільний телефон «Хіаоmі Rеdmі 10», з пам'яттю НОМЕР_1 , в корпусі фіолетового кольору, вартість якого, відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи, виконаного судовим експертом Запорізького НДЕКЦ МВС України, складає 3549 гривень 67 копійок, на що потерпілий ОСОБА_6 , добровільно передав вищевказаний мобільний телефон ОСОБА_3 .
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , зник з місця скоєння злочину та розпорядився незаконно здобутим майном на власний розсуд, тим самим, шахрайським шляхом, заволодів майном потерпілого ОСОБА_6 , чим спричинив останньому матеріальну шкоду на суму 3549 гривень 67 копійок.
Крім того, 30 грудня 2023 року приблизно о 12 годині 30 хвилин, ОСОБА_3 , у період дії воєнного стану введеного відповідно до Указу Президента № 64/2022 від 24.02.2022 та продовженого на підставі Указу Президента України № 734/2023 від 08.11.2023, знаходячись біля будинку АДРЕСА_4 , маючи умисел на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, підійшов до потерпілої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Далі, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, ОСОБА_3 погрожуючи застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я ОСОБА_7 , тримаючи у правій руці ніж, підніс зазначений ніж до грудної клітини потерпілої ОСОБА_7 та погрожуючи його застосуванням, заволодів майном потерпілої ОСОБА_7 : сумкою чорного кольору, яка матеріальної цінності для потерпілої ОСОБА_7 не становить, мобільним телефоном марки «ZТЕ Вlаdе L 8» в корпусі синього кольору з іmеі: НОМЕР_2 вартість якого згідно p висновком експерта складає 1150 грн., грошовими коштами у сумі 2500 гривень, які знаходилися у зазначеній сумці.
Після чого, ОСОБА_3 зник з місця вчинення злочину з вказаним майном, чим спричинив потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 3650 гривень 00 копійок.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише щодо особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Під час судового розгляду, ОСОБА_3 вину у вчиненні шахрайства визнав та пояснив, що 15 листопада 2023 року, приблизно о 12 годині 00 хвилин, він заволодів чужим майном, шляхом зловживання довірою, а саме перебуваючи біля приміщення кафе, за адресою: АДРЕСА_3 , для здійснення телефонного дзвінка, попрохав у потерпілого ОСОБА_6 належний останньому мобільний телефон «Хіаоmі Rеdmі 10» в корпусі фіолетового кольору, з сенсорним екраном. Потерпілий надав йому телефон, але він не мав наміру повертати телефон потерпілому, зник з місця скоєння злочину та розпорядився незаконно здобутим майном на власний розсуд, здав у ломбард. Вартість телефону, визначену відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи, не оспорює. Потерпілому ні телефон, ні грошові кошти не повернув. Докази зібрані під час досудового розслідування, за вказаним епізодом, не оспорює, а тому просив їх не досліджувати.
ОСОБА_3 вину у вчиненні розбою не визнав та пояснив, що 30 грудня 2023 року він зустрівся з донькою потерпілої, яка прохала його побути біля її матері ОСОБА_7 , яка в той день торгувала ялинками та проконтролювати її, бо остання вживає алкоголь. Він погодився на цю пропозицію. До цього він допомагав доньці потерпілої з ялинками, заносив, виносив, розставляв їх, пакував та отримував за ці послуги близько 100 грн. в день.
30 грудня 2023 року ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вживали горілку, близько 2 пляшок, а він був на іншій стороні, ножем нарізав гілки з ялинки. В нього був ніж, який складався з рукоятки та клинка, довжина клинка близько 7 см, рукоятка близько 9 см. До потерпілої підійшла дівчина, щоб придбати ялинку. Він запакував ялинку та поклав її в автомобіль. ОСОБА_7 сказала йому, щоб він віддав гроші за ялинку, але він грошей не брав і відношення до них не мав. Він лише пакував та носив ялинки. З цього приводу між ними виникла сварка. Він помітив, що у потерпілої розстебнута сумка, він підійшов та застебнув сумку, телефону там не було, грошей також не було, в сумці знаходився лише чохол від телефону. Потерпіла була п'яна. В цей день потерпіла продала близько 10 гілок на суму 300 грн. Він потерпілій не погрожував та ніж не доставав. Потерпіла його обмовляє та фантазує.
В нього були гроші близько 830 грн., йому родичі, з Польщі та Бельгії, пересилали.
Цього ж дня до нього підходила дівчина і запитувала, навіщо він забрав у баби гроші. Він показав їй гроші, і повідомив, що це його гроші. ОСОБА_9 його сфотографувала.
ОСОБА_8 він не знає, однак його добре знають оперативні співробітники.
Після конфлікту він зайшов в кафе, випив горілки та пішов додому спати.
ОСОБА_3 вказав, що матеріалах справи відсутні докази, які б вказували на його причетність до вчинення розбою, а тому просив виправдати за недоведеністю його вини.
Незважаючи на не визнання обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, вина обвинуваченого повністю підтверджується сукупністю зібраних у кримінальному провадженні та досліджених у судовому засіданні доказів.
Потерпіла ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що її донька, ОСОБА_10 , в грудні 2023 року торгувала ялинками, їй допомагав ОСОБА_3 виносив та заносив ялинки. Надані ОСОБА_3 послуги донька оплачувала. 30 грудня 2023 року донька попрохала її поторгувати ялинками, оскільки у дитини, її онука, боліли зуби і вона повинна була відвезти дитину до лікаря. Потерпіла погодилась. Донька дала їй сумку (бананку, чорного кольору) та сенсорний телефон, щоб вона могла, в разі потреби, зателефонувати. В сумці були гроші, мобільний телефон. Вона торгувала ялинками біля будинку АДРЕСА_4 , гроші виручені від продажу ялинок клала до сумки, яка знаходилась на ній. ОСОБА_3 залишився з нею та допомагав їй, носив ялинки. Близько 12-30 год. вона відволіклась і тут ОСОБА_3 підніс ніж до грудної клітини, погрожував його застосувати, забрав сумку, в якій знаходився мобільний телефон «ZТЕ Вlаdе L 8», з сенсорним екраном, та грошові кошти в сумі 2500,00 грн. (купюрами по 500 грн. та 200 грн.) і втік. Вона почала кричати, кликати на допомогу. ОСОБА_9 відреагувала та побігла за ОСОБА_3 намагалась наздогнати. Дівчина сфотографувала ОСОБА_3 та переслала фото її доньці.
В сумці були гроші виручені від продажу ялинок, а також ті, які давала донька для розміну.
30 грудня 2023 року ОСОБА_3 вона бачила вперше, він був одягнений в світлий светр, темну куртку, темну шапку та світлі кросівки. Вона впізнала його за рисами обличчя. Потерпіла описала ніж, який був в руці у ОСОБА_3 та яким, він їй погрожував. Ніж довжиною близько 17 см, складався з рукоятки (коричнево-червоної) та довгого леза. Викрадене майно їй не повернуто. Потерпіла звернулась до поліції із заявою про вчинення злочину, повідомила про обставини вчиненого. В неї не має підстав обмовляти обвинуваченого. Потерпіла просила суворо покарати обвинуваченого.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що вона є ФОП і в грудні 2023 року торгувала ялинками. Їй допомагав ОСОБА_11 , він безхатько, прізвища його вона не знає. Він, добра людина, допомагав їй носити ялинки, вона оплачувала його послуги. Напередодні, приблизно 26 грудня 2023 року, ОСОБА_11 прийшов з ОСОБА_3 , який також побажав їй допомагати. Три дні ОСОБА_12 їй допомагав, заносив та виносив ялинки, торгувала вона сама, біля будинку АДРЕСА_4 . Вона платила ОСОБА_12 100 грн. (50 грн., щоб вранці винести ялинки і 50 грн. ввечері, щоб занести ялинки).
30 грудня 2023 року вона попросила маму поторгували ялинками, так як їй необхідно було відвезти дитину до лікаря-стоматолога. Вона дала матері сумку чорного кольору, з розмінними грошима в сумі 500,00 грн., а також мобільний телефон «ZТЕ Вlаdе L 8», з сенсорним екраном.
Вранці вона, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 винесли ялинки. Вона попередила ОСОБА_12 , щоб до матері не підходили, оскільки після операції їй пити не можна. Зі слів матері їй відомо, що ОСОБА_3 підійшов з ножем та забрав барсетку, в якій були гроші та мобільний телефон. В барсетці повинно було бути близько 3000 грн., оскільки вона дала матері 500,00 грн. для розміну, 4 ялинки було продано (1 ялинка коштувала 500 грн.), гілки всі були продані. Вона дала матері мобільний телефон дитини, щоб мати була на зв'язку.
ОСОБА_11 , вона добре знає, він хороша людина і ніколи не візьме чужого. Він їй неодноразово допомагав та будь-яких інцидентів з ним не було. ОСОБА_11 поряд не було. В обідній час їй зателефонувала жінка і повідомила, що її матір пограбували.
Напередодні ОСОБА_12 говорив, що брат йому надіслав грошей, але цих грошей вона не бачила. Її мати два роки не вживала алкоголь, оскільки після операції їй пити не можна.
Безпосереднім свідком подій вона не було, але вважає, що ОСОБА_12 налив її матері.
Свідок ОСОБА_13 пояснила, 30 грудня 2023 року в обідній час, вона перебувала біля магазину «Вкусняшка», придбала каву та пила її. Неподалік жінка торгувала ялинками, які були розставлені біля дерева. Жінка перебувала поруч з ялинками до неї підійшов чоловік, що між ними відбувалось вона не зрозуміла, оскільки це тривало близько 2 хвилин. Потім чоловік відійшов і жінка почала кричати пограбували. Жінка перебувала в шоковому стані, налякана, схвильована, кричала, що він її пограбував. Чоловіка вона бачила ззаду, а тому їй не видно було чи тримав обвинувачений щось в руках. Події відбувались біля будинку АДРЕСА_4 , за супермаркетом «Сільпо».
Вона спочатку спостерігала, а потім вирішала допомогти та наздогнати чоловіка до того ж за ним побіг ще один чоловік. Чоловік наздогнав обвинуваченого, останній повернув 50 грн. і сказав, що це все. Свідок вказала, що поки вона йшла за обвинуваченим, зустріла жінку, яка сказала, що обвинувачений з барсетки забрав гроші, а барсетку викинув. ОСОБА_3 при ній з однієї з кишень дістав гроші приблизно 6 купюр, по 500,00 грн. З іншої кишені дістав мілкі гроші, 100 грн. та по 20 грн. Вона сфотографувала ОСОБА_12 і відправила фото злочинця через месенджер «вайбер» доньці потерпілої. ОСОБА_3 був в стані сп'яніння, зокрема порушено мовлення.
ОСОБА_3 був одягнений в джинси, кросівки, чорну дуту куртку та чорну шапку. Вона спілкувалась з потерпілою та запаху алкоголю не відчувала. Жінка перебувала в шоковому стані, була дуже налякана та схвильована, повідомила, що обвинувачений забрав телефон та сумку з грошима.
В судовому засіданні ОСОБА_13 впізнала потерпілу, яку пограбували та обвинуваченого, який пограбував потерпілу ОСОБА_7 . Інших чоловіків поруч з потерпілою не було.
Показання потерпілої та свідків є логічними та послідовними узгоджуються між собою та з обставинами викладеними в обвинувальному акті щодо часу, місця та обставин вчиненого злочину.
Потерпіла повідомила, що 30 грудня 2023 року біля будинку АДРЕСА_4 торгувала ялинками, на прохання доньки. Близько 12-30 год., коли вона відволіклась ОСОБА_3 підніс ніж до грудної клітини, погрожував його застосувати, забрав сумку, в якій знаходився мобільний телефон «ZТЕ Вlаdе L 8», з сенсорним екраном, та грошові кошти в сумі 2500,00 грн.
Свідок ОСОБА_10 вказала, що у матері в барсетці повинно було бути близько 3000 грн., оскільки вона дала матері 500,00 грн. для розміну, 4 ялинки було продано (1 ялинка коштувала 500 грн.), гілки всі були продані.
Свідок ОСОБА_13 повідомила, що 30 грудня 2023 року в обідній час, вона перебувала біля магазину «Вкусняшка», придбала каву та пила її. Неподалік жінка торгувала ялинками, які були розставлені біля дерева. Жінка перебувала поруч з ялинками до неї підійшов чоловік, що між ними відбувалось вона не зрозуміла, оскільки це тривало близько 2 хвилин. Потім чоловік відійшов і жінка почала кричати пограбували. Наздогнавши обвинуваченого ОСОБА_3 , він при ній з однієї з кишень дістав гроші 6 купюр по 500,00 грн. З іншої кишені дістав мілкі гроші, 100 грн. та по 20 грн. Вона сфотографувала ОСОБА_12 і відправила фото злочинця через месенджер «вайбер» доньці потерпілої. ОСОБА_3 був в стані сп'яніння, зокрема порушення мови.
Інших чоловіків поруч з потерпілою не було.
Показання потерпілої та свідка ОСОБА_13 узгоджуються і щодо одягу в якому перебував обвинувачений.
Свідок ОСОБА_13 впізнала потерпілу, яку пограбували та обвинуваченого, який пограбував потерпілу ОСОБА_7 та втікав.
Також вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується безпосередньо дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, які містяться в матеріалах кримінального провадження та узгоджуються між собою.
Відповідно до протоколу огляду місця події від 30 грудня 2023 року проведеного з 13-15 год. до 13-40 год. слідчим в присутності понятих, спеціаліста з використанням технічних засобів фотоапарату «Canon» оглянуто ділянку місцевості, яка розташована навпроти будинку АДРЕСА_4 . В ході огляду зазначеної ділянки встановлено стоячі дерев'яні насадження, а саме ялинки. На фототаблиці, яка є додатком до протоколу зафіксовано місце події. Будь-яких зауважень до протоколу огляду місця події поняті та учасники не виказували.
Наявна обстановка зафіксована в даному протоколі та додатку до нього фототаблиці, узгоджується з поясненнями допитаних в судовому засіданні потерпілої та свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_13 .
Згідно з протоколом про пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 30 грудня 2023 року, проведеного слідчим в присутності понятих, з потерпілою ОСОБА_7 , яка впізнала на фото № 3 особу, яка погрожувала їй ножем 30 грудня 2023 року та забрала сумку з грошима і мобільним телефоном. Потерпіла впізнав чоловіка за рисами обличчя.
Відповідно до довідки до протоколу впізнання за фотознімками на фото № 3 зображено ОСОБА_3 .
Дана слідча дія проводилась із застосуванням технічних засобів фіксації, про що було повідомлено учасників такої слідчої дії. Потерпіла повідомила про обставини справи, а саме 30 грудня 2023 року прийшов чоловік на ім'я ОСОБА_12 , допомагав їй, розставив ялинки. До цього ОСОБА_12 три дні допомагав її доньці. У неї через плече була розміщена барсетка в якій були гроші та мобільний телефон, ОСОБА_12 це бачив. Потім вона повідомила ОСОБА_12 , що донька о 15-00 год. приїде, він підійшов до неї, підніс до грудної клітини розкладний ніж, сказав не кричи, а то застосує ніж, забрав сумку, в якій знаходився мобільний телефон, грошові кошти і втік. Вона почала кричати, кликати на допомогу. Жінка, хлопець та дівчина відреагували та побігли за ОСОБА_3 намагалась наздогнати. Ці люди повідомили, що чоловік, якого наздоганяли кинув 50,00 грн. і сказав, що це все. Їй повернули 50,00 грн. Потерпіла описала одяг в якому був ОСОБА_3 , впізнала ОСОБА_3 за рисами обличчя, а також вказала, що обвинувачений був у светрі зображеному на фото.
Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 31 грудня 2023 року, проведеного слідчим в присутності понятих, за участі потерпілої ОСОБА_7 , із застосуванням технічних засобів фіксації, місцем події є територія біля будинку АДРЕСА_4 , де здійснювалася торгівля ялинками. Відтворено обстановку та обставини події, які відбувались 30 грудня 2023 року в період часу з 12-30 год. до 13-00 год. Потерпіла розповіла, що донька привезла її 30 грудня 2023 року близько 09-00 год. на територію біля будинку АДРЕСА_4 , для торгівлі ялинками. Прийшов чоловік на ім'я ОСОБА_12 , допомагав їй, розставив ялинки. До цього ОСОБА_12 три дні допомагав її доньці, увійшов в довіру. Донька попросила ОСОБА_12 допомагати ОСОБА_14 , так як вона не зможе ні зв'язати ялинку, ні віднести. ОСОБА_12 перебував поруч. Він був в стані алкогольного сп'яніння, цього не заперечував при спілкуванні. Все нібито було добре, вона повідомила ОСОБА_12 , що донька о 15-00 год. приїде та встала поправити ялинку, яка стояла біля дерева і в цей час ОСОБА_12 підійшов до неї, підніс до грудної клітини розкладний ніж, який тримав в правій руці, сказав не кричи, погрожував застосувати ніж, забрав сумку, в якій знаходився мобільний телефон з сенсорним екраном, грошові кошти 2500,00 грн. і втік. Потерпіла показала напрямок його руху. Вона почала кричати, кликати на допомогу. Жінка, хлопець та дівчина відреагували та побігли за ОСОБА_3 намагалась наздогнати. Ці люди повідомили, що чоловік, якого наздоганяли кинув 50,00 грн. і сказав, що це все. Їй повернули 50,00 грн. Потерпіла описала статуру обвинуваченого та одяг в якому він був одягнений.
За висновком експерта від 03 січня 2024 року № СЕ-19/108-24/70-ТВ ринкова вартість мобільного телефону «ZТЕ Вlаdе L 8», який був придбаний у 2021 році новим та з 2021 року перебуває в експлуатації, станом на момент скоєння кримінального правопорушення, а саме 30 грудня 2023 року, складає 1150,00 грн.
Відповідно до протоколу огляду предмета від 31 січня 2024 року з додатками, слідчий в присутності потерпілої ОСОБА_7 оглянув ніж, який на момент огляду знаходився в сейф пакеті куди був упакований після проведеного експертного дослідження. Ніж складається з рукоятки та клинка. Загальна довжина ножа - 165 мм, клинок ножа виготовлений з металу сірого кольору. Клинок має наступні розмірні характеристики: загальна довжина - 74 мм, ширина клинка - 13 мм, товщина клинка -1,8 мм. Рукоятка ножа виготовлена з металу сірого кольору зі ставками коричневого кольору. Загальна довжина рукоятки - 91 мм.
Під час огляду потерпіла вказала, що бачила цей ніж, який тримав у руці чоловік на ім'я ОСОБА_12 під час скоєння відносно неї злочину 30 грудня 2023 року. Крім того, додала, що саме цього чоловіка як ОСОБА_12 вона впізнала під час проведення впізнання за її участю.
Показання потерпілої є логічними, послідовними, узгоджуються між собою, не викликають у суду сумнівів у їх правдивості та у своїй сукупності з письмовими доказами підтверджують винуватість ОСОБА_3 у вчиненні злочину, в якому він обвинувачується.
Згідно з протоколом про пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 31 січня 2024 року, проведеного слідчим в присутності понятих, зі свідком ОСОБА_10 , яка впізнала на фото № 1 особу чоловіка, який їй допомагав розвантажувати ялинки для подальшої реалізації. Свідок ОСОБА_10 , впізнала чоловіка за зовнішнім виглядом і прикметами цієї особи. Крім того, ОСОБА_10 повідомила про обставини, за яких вона бачила цю особу.
Відповідно до довідки до протоколу впізнання за фотознімками на фото № 1 зображено ОСОБА_3 .
Свідок ОСОБА_13 надала працівникам поліції дозвіл на огляд її мобільного телефону.
Відповідно до протоколу огляду предмету від 30 грудня 2023 року з додатками, слідчий в присутності свідка ОСОБА_13 оглянув її мобільний телефон. При відкритті додатку « Галерея » виявлено фотографію на якій зображено чоловіка. Фотографію зроблено 30 грудня 2023 року, на якій зображено чоловіка,одягненого в чорну дуту куртку, чорну шапку, сірі джинси, світлі кросівки та який тримав в руках грошові кошти.
Згідно з протоколом про пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 31 грудня 2023 року, проведеного слідчим в присутності понятих, зі свідком ОСОБА_13 , яка впізнала на фото № 2 особу за рисами обличчя, яку бачила на вулиці та наздоганяла.
Відповідно до довідки до протоколу впізнання за фотознімками на фото № 2 зображено ОСОБА_3 .
Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 31 грудня 2023 року, проведеного слідчим в присутності понятих, за участі свідка ОСОБА_13 , із застосуванням технічних засобів фіксації, місцем події є територія біля будинку АДРЕСА_4 , де здійснювалася торгівля ялинками. Відтворено обстановку та обставини події, які відбувались 30 грудня 2023 року в обідній час. Свідок ОСОБА_13 показала, де саме вона стояла, пояснила, що бачила жінку, яка стояла спиною до дерева, до неї підійшов чоловік. Вона бачила обличчя жінки та спину чоловіка, вони стояли дуже близько один до одного, розмовляли. Повідомила, як був одягнений чоловік: темна куртка, темна шапка, світлі штани та світлі кросівки. Спілкування тривало не довго, після чого чоловік відійшов та направився у бік магазину, показала напрямок руху. Жінка почала кричати пограбували. Інших осіб поряд з жінкою в цей час не було. Вона продовжувала спостерігали, через невеликий проміжок часу до потерпілої підійшла жінка. Свідок ОСОБА_13 описала жінку. Потім вона побачила як за обвинуваченим побіг хлопець і вона вирішила також допомогти.
Свідок ОСОБА_13 описала хлопця, який наздогнав ОСОБА_3 . Хлопець приніс та віддав потерпілій 50 грн, які повернув ОСОБА_3 в цей час інша жінка сказала, що в сумці було більше грошей, це не всі і повідомила, що ОСОБА_3 із сумки витяг гроші, а сумку викинув в калюжу. Свідок ОСОБА_13 попрямувала за ОСОБА_3 , вказала, що дійсно бачила в калюжі сумку темного кольору, показала місце де вона лежала. Свідок ОСОБА_13 показала місце, де невідомий їй хлопець зупинив ОСОБА_3 та останній повернув лише 50,00 грн. В подальшому невідомий хлопець, знову побіг за ОСОБА_3 , а ОСОБА_13 та інша жінка пішли за ними та все уважно розглядали. Хлопець наздогнав ОСОБА_3 та говорив, щоб той повернув жінці гроші. В цей час підійшла і свідок ОСОБА_13 , яка також просила ОСОБА_3 повернути потерпілій гроші, оскільки в сумці було більше ніж 50 грн. ОСОБА_3 вийняв із кишень гроші, в одній кишені були складені купюри по 500 грн., а в іншій 100 грн. та інші мілкі купюри, сказав, що це його гроші, він нічого повертати не буде. Свідок ОСОБА_13 сфотографувала ОСОБА_3 та переслала фото доньці потерпілої.
ОСОБА_3 затримано 30 грудня 2023 року о 16 год. 42 хв. безпосередньо після вчинення злочину, оскільки потерпіла та свідки безпосередньо вказали на нього, як на особу, яка вчинила злочин, що підтверджується протоколом затримання особи з додатками.
Під час затримання ОСОБА_3 був одягнутий в куртку чорного кольору, кофту білого кольору, джинси сірого кольору, шапку чорного кольору та кросівки білого кольору. Вказані речі були вилучені та поміщені до спец пакету.
Крім того, вилучено предмет схожий на ніж, який поміщеного до паперового конверту з пояснювальним написом.
Протокол затримання підписаний ОСОБА_3 , його захисником, понятими та слідчим, без будь-яких зауважень.
Відповідно до постанови слідчого від 30 грудня 2023року вилучені під час затримання у ОСОБА_3 речі, визнані речовим доказом та передані на зберігання до камери схову, що підтверджується постановою від 30 грудня 2023 року та квитанцією № 405.
Згідно з ухвалою слідчого судді від 08 січня 2024 року накладено арешт на: куртку та шапку чорного кольору, джинси сірого кольору, кросівки білого кольору; предмет схожий на ніж, які були вилучені під час затримання ОСОБА_3 30 грудня 2023 року.
Речі, які вилучені при затриманні ОСОБА_3 , досліджені в судовому засіданні. ОСОБА_3 підтвердив, що це його одяг. Обвинувачений був одягнений в тих речах, на які вказували потерпіла ОСОБА_7 та свідок ОСОБА_13 .
Під час затримання ОСОБА_3 у нього виявили ніж, який впізнала потерпіла ОСОБА_7 та вказала, що саме цим ножем їй погрожував ОСОБА_3 .
Оцінюючи в сукупності всі зібрані докази та досліджені докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у судовому засіданні доведена повністю, всі досліджені докази узгоджуються між собою та з обставинами викладеними в обвинувальному акті.
Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінально процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року, «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Досліджені в судовому засіданні докази винуватості обвинуваченого є такими, що доповнюють одне одного, є належними, допустимими та достатніми, оскільки, у відповідності до ст.ст. 84-86 КПК України прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а також є такими, що отримані у порядку, встановленому Конституцією та КПК України.
Наведені судом докази підтверджують фактичні обставини, що утворюють зміст обвинувачення, визнаного судом доведеним.
Вказані фактичні дані послідовні, не містять протиріч та не викликають сумнівів щодо їх достовірності, логічно поєднуються одне з одним, об'єктивно відтворюють події злочину.
Оцінюючи досліджені докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд дійшов до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження.
Доводи обвинуваченого, що на передодні подій, йому родичі, з Польщі та Бельгії, пересилали гроші, є неспроможними, оскільки ОСОБА_3 втратив паспорт, а новий йому не оформлювали, що підтверджується відповіддю Шевченківського відділу у м. Запоріжжі Управління ДМС України в Запорізькій області. ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечував, що він втратив паспорт. Крім того, ОСОБА_3 не має банківської картки.
Отже, ОСОБА_3 не міг отримати грошовий переказ.
Крім того, доводи обвинуваченого, що він просив товаришів за їх паспортами отримувати грошові перекази також є неспроможними, оскільки для отримання переказу необхідно вказати відділення банку, повідомити реквізити платежу (включаючи ім'я відправника, країну та суму грошового переказу), надати діючий паспорт та контрольний номер переказу тощо. ОСОБА_3 таких даних не повідомляв, висловлювався лише загальними фразами, конкретних осіб, хто отримував перекази також не вказав.
Пояснення ОСОБА_3 , що дії щодо потерпілої ОСОБА_7 вчинені іншою особою, суд відхиляє, оскільки з пояснень потерпілої та свідка ОСОБА_13 слідує, що інших осіб поруч не було, що підтверджується й дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами та відеозаписами.
Доводи ОСОБА_3 про те, що свідок ОСОБА_13 не бачила в його руках ніж, а тому не доведено, що він погрожував, ці доводи суд відхиляє, оскільки як повідомила свідок ОСОБА_13 місце її перебування не дозволяло їй в повній мірі спостерігати за діями обвинуваченого, вона його бачила зі спини. Крім того, свідок ОСОБА_13 повідомила, що потерпла була в шоковому стані, дуже налякана та схвильована, повідомляла, що у чоловіка був ніж.
Потерпіла ОСОБА_7 детально описала ніж і при проведенні огляду предмету за її участі впізнала ніж, який було вилучено у ОСОБА_3 при затриманні.
Позицію обвинуваченого щодо невизнання своєї вини, який вказав, що не вчиняв розбій щодо потерпілої, між ними була лише сварка, суд оцінює як спосіб захисту від пред'явленого обвинувачення.
Під час судового розгляду, ОСОБА_3 вину у вчиненні шахрайства визнав та пояснив, що 15 листопада 2023 року, приблизно о 12 годині 00 хвилин, він заволодів чужим майном, шляхом зловживання довірою, а саме перебуваючи біля приміщення кафе, за адресою: АДРЕСА_3 , для здійснення телефонного дзвінка, попрохав у потерпілого ОСОБА_6 належний останньому мобільний телефон «Хіаоmі Rеdmі 10» в корпусі фіолетового кольору, з сенсорним екраном. Потерпілий надав йому телефон, але він не мав наміру повертати телефон потерпілому, зник з місця скоєння злочину та розпорядився незаконно здобутим майном на власний розсуд, здав у ломбард. Вартість телефону, визначену відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи, не оспорює. Потерпілому ні телефон, ні грошові кошти не повернув. Докази зібрані під час досудового розслідування, за вказаним епізодом, не оспорює, а тому просив їх не досліджувати.
Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, за згодою учасників судового провадження, суд, в силу ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються.
За таких обставин суд вважає доведеним пред'явлене обвинувачення ОСОБА_3 та кваліфікує дії останнього за ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинено повторно; за ч. 4 ст. 187 КК України - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений в умовах воєнного стану.
Відповідно до статті 1 КК України кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від кримінально-протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання кримінальним правопорушенням.
Для здійснення цього завдання Кримінальний кодекс України визначає, які суспільно небезпечні діяння є кримінальними правопорушеннями та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили.
Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Згідно зі ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 КК України визначено, що кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини.
Відповідно до ч. 3, 4, 6 ст. 12 КК України злочини поділяються на нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі.
Нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
Особливо тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п'ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.
ОСОБА_3 раніше неодноразово судимий, за вчинення корисливих та насильницьких, у тому числі тяжких, злочинів, з місць позбавлення волі звільнився 09.06.2022 року, у зв'язку з відбуттям строку покарання, під наглядом лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, не має постійного легального джерела доходу та постійного житла.
Визнання вини ОСОБА_3 за епізодом шахрайства не свідчить про щире каяття, оскільки ОСОБА_3 не повернув потерпілому ні мобільний телефон, ні грошові кошти в рахунок компенсації завданої шкоди.
Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст.67 КК України судом не встановлено.
У Рішенні № 15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив: «Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину.
Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України».
Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року. Зазначені міжнародні акти, згідно з частиною першою статті 9 Конституції України, є частиною національного законодавства України.
Згідно з частиною другої статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належать, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання.
Справедливість покарання повинна визначатися з точки зору врахування інтересів усіх суб'єктів кримінально-правових відносин, у тому числі й потерпілих.
Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Призначаючи покарання ОСОБА_3 , суд враховує характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, ч. 2 ст. 190 КК України - не тяжкий злочин, ч. 4 ст. 187 КК України це особливо тяжкий злочин, обставини вчинення кримінальних правопорушень, в обох випадках обвинувачений заволодів чужим майном, а щодо потерпілої ОСОБА_7 вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, злочини вчинені в умовах воєнного стану; дані, які характеризують обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, за вчинення корисливих та насильницьких, у тому числі тяжких, злочинів, маючи судимість не зняту та не погашену у встановленому законом порядку, на шлях виправлення не став та знову вчинив корисливі кримінальні правопорушення, що свідчить про схильність обвинуваченого до вчинення злочинних корисних діянь, про стійкість його злочинного умислу та небажання ставати на шлях виправлення, суспільно-корисною працею тривалий час не займається, офіційно не працевлаштований, законного джерела доходу не має, на диспансерному обліку у лікарів нарколога, психіатра, не перебуває, матеріальна шкода потерпілим не відшкодована, суд дійшов до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_3 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, йому необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статей.
Враховуючи особу винного, підстав для застосування положень ст. 69, 69-1 КК України суд не вбачає.
Цивільний позов у справі не заявлено.
Відповідно до ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 01 січня 2024 року до обвинуваченого застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому продовжувався судом.
Прокурор просив залишити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою без змін до набрання вироком законної сили.
ОСОБА_16 вчинив кримінальні правопорушення з корисливим мотивом, які відносяться до категорії нетяжкого та особливо тяжкого злочинів, раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих та насильницьких, у тому числі тяжких, злочинів, з місць позбавлення волі звільнився лише 09.06.2022 року, ніде не працює, немає тісних соціальних зв'язків, постійного житла, суд не знаходить підстав для скасування або зміни раніше обраного судом щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під варту, з урахуванням вимог ст.ст. 176, 177, 200, 377 КПК України до набрання вироком законної сили суд залишає незмінним запобіжний захід щодо обвинуваченого для забезпечення його належної процесуальної поведінки та для запобігання ризиків, що продовжують існувати.
Суд, відповідно до ст. 124 ч.2 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, стягує з обвинуваченого на користь держави, документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Відповідно до ст. 374 ч.4 п.2 КПК України у разі визнання особи винуватою, у резолютивній частині вироку зазначається рішення про відшкодування процесуальних витрат.
Відповідно до довідок про витрати на проведення експертизи, вартість витрат на залучення експертів складає 3786,92 грн.
Суд стягує з обвинуваченого ОСОБА_16 на користь держави документально підтверджені витрати на проведення експертиз 3786,92 грн.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 368 КПК України ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речовими доказами і документами.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 08 січня 2024 року накладено арешт на майно, а саме: куртку та шапку чорного кольору, джинси сірого кольору, кросівки білого кольору; предмет схожий на ніж, які були вилучені під час затримання ОСОБА_3 30 грудня 2023 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 174, п. 1 ч. 4 ст. 374 КПК України суд скасовує арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 08 січня 2024 року.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до положень ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368-371, 373-376, 392, 395, 532, 615 КПК України, суд, -
ухвалив:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 190 КК України, ч. 4 ст. 187 КК України та призначити йому покарання:
за ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
за ч. 4 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років із конфіскацією майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років із конфіскацією майна.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити - тримання під вартою.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 відраховувати з моменту набрання вироком законної сили.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_3 в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з моменту фактичного затримання з 16 години 42 хвилини 30 грудня 2023 року по день набрання вироком законної сили, з розрахунку день попереднього ув'язнення за день позбавлення волі.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на проведення судових експертиз в сумі 3786,92 грн.
Арешт майна, накладений, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 08 січня 2024 року, на: куртку та шапку чорного кольору, джинси сірого кольору, кросівки білого кольору; предмет схожий на ніж, які були вилучені під час затримання ОСОБА_3 30 грудня 2023 року - скасувати.
Речові докази:
- диски з лазерних систем з відеозаписом слідчих експериментів, які визнані речовими доказами та долучені до матеріалів кримінального провадження - зберігати в матеріалах кримінального провадження;
- куртку та шапку чорного кольору, джинси сірого кольору, кросівки білого кольору - повернути обвинуваченому за належністю.
- предмет схожий на ніж, який був вилучений під час затримання ОСОБА_3 30 грудня 2023 року - знищити.
Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом 30 днів з дня його проголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя: ОСОБА_1