Справа № 336/9054/24
Пр. 3/336/5752/2024
12 листопада 2024 року м. Запоріжжя
Cуддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Вайнраух Лідія Анатоліївна розглянула в залі суду в м. Запоріжжі справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження судом с. Кірово Оріхівський район Запорізька область, громадянина України, відомості щодо працевлаштування не встановлені, адреса за місцем проживання: АДРЕСА_1 ,-
про притягнення до адміністративної відповідальності за ознаками скоєння правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, -
01.09.2024 о 21-10 годині в м. Запоріжжі, пров. Квітковий, пост пропуску №3, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 21099» д.н.з. НОМЕР_1 не маючи права керування таким транспортним засобом, протягом року притягувався ч. 2 ст. 126, ч. 5 ст. 126 КУпАП. Зазначеними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.1а Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою КМУ N1306 від 10.10.2001, за що передбачена відповідальність відповідно до ч.5 ст.126 КУпАП. Документи не вилучалися, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом не отримував. Велася відеофіксація на технічний засіб АР 0201.
ОСОБА_1 не з'явився у судові засідання по справі, які призначені у справі, хоча повідомлявся про дату, час та місце проведення належним чином (засобами мобільного зв'язку за телефонним номером, вказаним у протоколі про адміністративне правопорушення), про причини неявки суд не сповіщав, клопотань про відкладення розгляду справи до суду від ОСОБА_1 не надходило. Судом вжито всіх необхідних заходів для завчасного повідомлення особи. Крім того, за змістом протокола від 01.09.2024, водієві роз'яснено, що розгляд справи відбудеться у Шевченківському районному суді м. Запоріжжя, відповідно, ОСОБА_1 обізнаний із місцем розгляду справи.
Велика Палата Верховного суду у постанові від 23 серпня 2018 року у справі №11-237сап18 звернула увагу, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи чи участь її адвоката встановлене ч. 1 ст. 268 та ч. 6 ст. 294 КУпАП, не є абсолютним.
Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі №910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі.
Згідно зі ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v.Spain") від 07.07.1989 зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» (Заява N 3236/03, п.41) від 03.04.2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження».
Суд не зобов'язаний самостійно з'ясовувати причини неявки належно сповіщених учасників справи, оскільки обов'язок повідомити про ці причини і надати докази поважності неявки покладається на учасників справи. Суддею вжито достатніх та необхідних заходів для повідомлення особи та дотримання його права на особисту участь.
Враховуючи наведене, строки розгляду справи, а також положення ст.38 КУпАП, суддя приходить до переконання про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , що не протирічить ч.1 ст.268 КУпАП.
Відповідно до п.2.1 (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно з приміткою до ст. 121 КУпАП під транспортними засобами у статтях 121-126, 127-1 - 128-1, частинах першій і другій статті 129, статтях 132-1, 133-1, 133-2, 139 і 140 слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші транспортні засоби.
За приписами ч. 9, 10 ст.15 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353-XII, право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, суддя дійшла висновку про те, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, яке полягає у керуванні транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, вчинене повторне протягом року.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення, підтверджується наступними доказами у справі:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №121303 від 01.09.2024 із зазначенням особистих даних ОСОБА_1 , особу якого встановлено на підставі паспорта громадянина України, крім того, протокол засвідчений підписом поліцейського ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Від надання пояснень водій відмовився, копію протокола отримав;
- рапортом поліцейського сержанта поліції ОСОБА_2 від 01.09.2024, в якому відображено факт порушення, фактичні обставини, тотожні зазначеним у протоколі про адміністративне правопорушення;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , який зазначив, що 01.09.2024 приблизно о 01-10 годині рухався на транспортному засобі «ВАЗ 21099» д.н.з. НОМЕР_1 проїжджаючи через пост пропуску №3 в м. Запоріжжі, пров. Квітковий, був зупинений поліцейським, керував транспортним засобом, не маючи водійського посвідчення;
- постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованому не в автоматичному режимі серії БАБ №708468 від 15.03.2024, відповідно до якої ОСОБА_1 у вказану дату притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП, склад адміністративного правопорушення становить керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, керування водієм транспортного засобу, що має технічні несправності;
- постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованому не в автоматичному режимі серії БАБ №708543 від 27.07.2024, відповідно до якої ОСОБА_1 у вказану дату притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП, склад адміністративного правопорушення становить порушення правил користування ременями безпеки, керування транспортним засобом будучи позбавленим права керування транспортним засобом, керування транспортним засобом без реєстраційних документів на транспортним засобом, не ввімкнення аварійного світлового сигналу при зупинці на вимогу поліцейського, керування транспортним засобом з неосвітленим номерним знаком;
За матеріалами справи доказів оскарження цих постанов суду не надано.
Разом з цим, до матеріалів справи долучено відеозапис, який відтворено під час розгляду справи, відповідно, зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, вказаним у протоколі. Порядок складання протокола дотримано.
Згідно з довідкою заступника начальника управління поліції з превентивної діяльності Василівського РУП ГУНП в Запорізької підполковника поліції Кота Р. Дана в тому, що станом на 01.09.2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягувався адміністративної відповідальності 15.03.2024 за ч. 2 ст. 126 КУпАП - штраф 3 400 гривень, не сплачено; 25.04.2024 за ч. 5 ст. 126 КУпАП - штраф 40 800 гривень та 5 років позбавлення права керування транспортним засобом; 25.04.2024 за ч. 1 ст. 130 КУпАП штраф 17 000 гривень та 1 рік позбавлення права керування транспортним засобом; 16.05.2024 за ч. 5 ст. 126 КУПАП штраф 40 800 гривень, 5 років позбавлення права керування транспортним засобом з оплатним вилученням транспортного засобу; 27.07.2024 за ч. 4 ст. 126 КУпАП штраф 20 400 гривень, не сплачено; 27.07.2024 за ч. 2 ст. 130 КУПАП матеріал на розгляді в Шевченківському р/суді м. Запоріжжя. Посвідчення водія - за відомостями ГСЦ МВС документ відсутній.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що у даній справі наявна достатня сукупність узгоджених між собою доказів, які доводять вину ОСОБА_1 , безпосередньо досліджені судом та відповідають критерію достатності для встановлення вини особи.
Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно зі ст. 34, 35 КУпАП пом'якшуючих та обтяжуючих вину особи обставин судом не встановлено.
Під час призначення стягнення відповідно до ст.33 КУпАП суддя враховує тяжкість та обставини вчинення правопорушення, яке є грубим та становить суспільну небезпеку для інших учасників дорожнього руху, особу правопорушника, ступінь його вини.
З аналізу санкції ч.5 ст.126 КУпАП слідує, що нею передбачено накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого. Альтернативного стягнення для інших осіб, які не є водіями (як, наприклад за нормою ст.130 КУпАП), в даному випадку не передбачено.
Суд зауважує, що відповідно до п.28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від № 18 від 19.12.2008 р.) «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч.3 ст.121, ч.4 ст.122, ст. 122-2, ч.3 ст. 123, статтями 124 і 130 КУпАП. Можливості накладати на винну особу таке стягнення як додаткове цей Кодекс не надає. Суди не вправі застосовувати його й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Проте, чинна редакція ч.5 ст.126 КУпАП прийнята в часі значно пізніше, ніж прийняття даної постанови, а саме, на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху" (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2021, № 21, ст.188). Нормативно-правовий акт набрав законної сили 17.03.2021.
За змістом ч.4 ст.2, ст.8 КУпАП зміни до законодавства України про адміністративні правопорушення можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та інших законів України, що встановлюють адміністративну відповідальність, та/або до законодавства України про кримінальну відповідальність, та/або до кримінального процесуального законодавства України. Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Крім того, за нормою ст.25 КУпАП оплатне вилучення, конфіскація предметів та позбавлення права керування транспортними засобами можуть застосовуватися як основні, так і додаткові адміністративні стягнення; позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю - тільки як додаткове; інші адміністративні стягнення, зазначені в частині першій статті 24 цього Кодексу, можуть застосовуватися тільки як основні. За одне адміністративне правопорушення може бути накладено основне або основне і додаткове стягнення. Вказана норма наразі викладена із змінами, внесеними згідно із Законами № 1700-VII від 14.10.2014, №1446-VIII від 07.07.2016, тобто, також після прийняття зазначеної вище Постанови Пленуму ВСУ.
У зв'язку із наведеним суд приходить до висновку про необхідність застосувати адміністративне стягнення згідно з санкцією статті ч.5 ст.126 КУпАП, а саме, у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п'ять років та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Суд враховує дані щодо приналежності транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , станом на 01.09.2024, так, за змістом проткала транспортний засіб «ВАЗ 21099» належить ОСОБА_3 , відповідно, оплатне вилучення транспортного засобу не є застосованим в даному випадку.
Визначене вище стягнення у виді одночасного застосування стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортним засобом на вказаний вище строк є достатнім для досягнення завдань, визначених ст.1,6 КУпАП, а також мети адміністративного стягнення згідно з положеннями ст.23 КУпАП.
Сплаті у відповідності до ст.40-1 КУпАП підлягає також судовий збір у передбаченому п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 розмірі. Підстав для звільнення від його сплати судом не встановлено.
Керуючись ст. 23, 27, 33-35, 36, 40-1, 126, 245, 251-252, 268, 279, 280, 283-285, 294, 307, 308 КУпАП, суддя, -
Визнати ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800,00 (сорок тисяч вісімсот гривень 00 копійок) який стягнути в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Штраф в зазначеному розмірі підлягає перерахуванню на такі реквізити: отримувач - ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300; код отримувача (ЄДРПОУ) - 37941997; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; номер рахунку (IBAN) - UA708999980313000149000008001; код класифікації доходів бюджету -21081300; найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі).
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , в дохід держави судовий збір, який підлягає стягненню на користь Державної судової адміністрації України, у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 гривень (шістсот п'ять гривень 60 копійок), за реквізитами: рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУКу м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106, Судовий збір на користь Державної судової адміністрації України.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.
Роз'яснити правопорушнику, що згідно ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, який становить 81 600,00 гривень, витрати на облік зазначених правопорушень.
Відповідно до ч.1 ст.285 КУпАП копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Суддя Л.А. Вайнраух
Постанова набрала законної сили “___»_____________ 20___рік
Дата видачі постанови “___»_____________ 20___рік
Строк пред'явлення виконавчого документа “___»_____________ 20___рік