1Справа № 335/10242/24 2/335/3491/2024
25 листопада 2024 року м.Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді Алєксєєнка А.Б., за участю секретаря судового засідання Ігнатенко Г.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -
Концерн «Міські теплові мережі» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
Позов обґрунтований тим, що позивач є виконавцем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, з постачання теплової енергії. У період з 01.10.2021 по 30.06.2024 позивач надав послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання та постачання теплової енергії, гарячої води у житлове приміщення, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , де мешкають відповідачі, які оплату за надані послуги здійснювали не у повному обсязі, у зв'язку з чим, виникла заборгованість на загальну суму 19 680,71 грн.
З урахуванням зазначеного, позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів на користь Концерну «МТМ» вказану заборгованість, а також судові витрати по сплаті судового збору, які були ним понесені у зв'язку зі зверненням із позовом до суду.
Ухвалою суду від 26 вересня 2024 року позовну заяву Концерну «МТМ» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, сторонам встановлено строки на подання заяв по суті справи.
Позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явився, разом з тим у позовній заяві просив суд розглянути справу за відсутності його представника.
Відповідачі у судове засідання повторно не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомили, заяв про відкладення, або про розгляд справи у їх відсутність, а також відзиву на позов не подали.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
У зв'язку з чим, на підставі ст.247, 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, в порядку заочного розгляду.
Дослідивши та проаналізувавши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд приходить до наступного висновку.
Згідно зі статутом концерну «МТМ», основною метою діяльності Концерну «МТМ» є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності Концерну «Міські теплові мережі» та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу Концерну.
Правовідносини щодо прав та обов'язків між теплопостачальною організацією та споживачем в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», «Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України, від 21.07.2005 року № 630 (які діяли у період виникнення спірних правовідносин), «Правилами надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення» затвердженими постановою КМУ від 05 липня 2019 року № 690, Положенням про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 року, № 315 про затвердження «Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг» та іншими нормативно-правовими актами України та іншими нормативно-правовими актами України.
Судом встановлено, що позивачем у період з 01.10.2021 по 30.06.2024 були надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання та теплової енергії у житлове приміщення, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_1 на загальну суму 21 680,71 грн.
Як вбачається з інформації наданої на запит суду Департаментом адміністративних послуг Запорізької міської ради від 12.09.2024 року №06.4-06/02/10805 відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 31.12.2013 по 14.08.2023, з 15.08.2023 по теперішній час зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно інформації наданої на запит суду Департаментом адміністративних послуг Запорізької міської ради від 12.09.2024 року №06.4-06/02/10804 за відомостями департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради інформація щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 відсутня, з 28.11.2006 по терепішній час остання зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідач ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 25.10.2005 року по теперішній час, що підтверджується інформацією наданою на запит суду Департаментом адміністративних послуг Запорізької міської ради від 12.09.2024 №06.4-06/02/10745.
При цьому, згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №280276168 від 20.10.2021 вбачається, що квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належить відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності по частині.
Договір купівлі-продажу теплової енергії між сторонами не укладався. На ім'я відповідача по справі ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 по отриманню комунальних послуг, які надаються позивачем за адресою: АДРЕСА_1 .
Оплату за надані послуги відповідачі здійснювали не у повному обсязі. Так, згідно довідки Концерну «Міські теплові мережі» та розрахунку заборгованості, за період з 01.10.2021 року по 30.06.2024 відповідачі мають заборгованість по оплаті за послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води загальним розміром 19 680,71 грн.
Відповідно до ст.162 Житлового кодексу України, власник квартири приватного житлового фонду зобов'язаний оплачувати комунальні послуги.
Статтею 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини другої статті 7 цього Закону обов'язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Статтею 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).
Відповідно до ч.4. ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» з пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п'ятої цієї статті) може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.
Так, законодавством передбачений двосторонній обов'язок, щодо укладання договору про надання житлово-комунальних послуг, у зв'язку з чим, у разі відмови на оплату таких послуг споживачем з посиланням на відсутність укладеного договору не беруться до уваги, оскільки споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Не зважаючи на відсутність договору, в цілях недопущення порушення конституційного права громадян (інших мешканців будинку) на забезпечення їх здоров'я (ст. 3 Конституції України) та права на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї (ст. 48 Конституції України), що включає право на житло, стягувач здійснював та продовжує надавати відповідачу послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води.
У постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15 зроблено висновок, що «споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі».
Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Пунктом 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 року за № 630, плата за надані послуги вноситься щомісячно.
Згідно ст.526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.611 ЦК України, при порушенні зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до положень ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.322 ЦК України власник майна зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором і законом.
Відповідно до статті 356 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном (стаття 360 ЦК України).
Отже, кожен із власників спільної часткової власності несе витрати по утриманню майна відповідно до своєї частки у спільному майні.
Якщо у зобов'язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов'язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства (стаття 540 ЦК України).
Натомість, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання (статті 541 ЦК України).
В матеріалах справи відсутній договір щодо солідарного зобов'язання співвласників квартири АДРЕСА_4 по сплаті послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання та теплової енергії, гарячої води. Також в матеріалах справи відсутні відомості щодо домовленості між співвласниками щодо порядку несення витрат за отримані послуги та не визначення уповноваженого власника квартири у взаємовідносинах з позивачем.
Таким чином, зважаючи на те, що квартира АДРЕСА_4 належить кожному з відповідачів у рівних долях кожен співвласник повинен відповідати за зобов'язаннями відповідно до своєї частки у належному відповідачам житлі, тобто по 1/2 частині заборгованості за отримані в спірний період послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання та теплової енергії, гарячої води.
Подібний висновок щодо солідарного зобов'язання співвласників житла, в яке надаються комунальні послуги, викладений в постанові Верховного Суду від від 14.08.2019 в справі № 344/1792/16-ц.
Вирішуючи позов в частині позовних вимог до ОСОБА_3 суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач комунальних послуг - це фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
За змістом частини другої статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.
Відповідно до частин першої та третьої статті 156 ЖК України члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Члени сім'ї власника будинку (квартири) зобов'язані дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири). Повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведенню ремонту. Спори між власником та членами його сім'ї про розмір участі в витратах вирішуються в судовому порядку.
Згідно з частиною першою статті 162 ЖК України плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін.
Аналізуючи зазначені вище норми матеріального права, можна зробити висновок про те, що у разі, коли жиле приміщення належить особі на праві приватної власності, то суб'єктом правовідносин з приводу надання житлово-комунальних послуг щодо такого приміщення є саме ця особа. Участь інших осіб, які проживають у жилому приміщенні, у таких випадках визначається його власником і обов'язки з оплати вказаних послуг виникають у них лише відповідно до статті 156 ЖК України.
Зазначений висновок щодо відповідальності члена сім'ї власника квартири викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 в справі № 712/8733/17.
Доказів того, що відповідач ОСОБА_3 був співвласником квартири АДРЕСА_4 в період з 01.10.2021 по 30.06.2024, позивачем суду не надано. Матеріали справи не містять відомостей щодо того, що сторони домовились про розмір участі ОСОБА_3 у витратах на утримання вищезазначеної квартири.
На підставі викладеного, враховуючи, що на час розгляду справи судом сума заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води відповідачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не сплачена та матеріали справи не містять доказів того, що відповідачами було вжито заходи по погашенню заборгованості, суд доходить висновку, що позовні вимоги Концерну «МТМ» підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у відповідності до частки кожного у спільному майні, у задоволені позовних вимог до ОСОБА_3 слід відмовити.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2422,40 грн., на підставі ст.540 ЦК України, у рівних частках.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за період з 01.10.2021 по 30.06.2024 у розмірі 9 840 (дев'ять тисяч вісімсот сорок) гривень 36 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Концерну «Міські теплові мережі» заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за період з 01.10.2021 по 30.06.2024 у розмірі 9 840 (дев'ять тисяч вісімсот сорок) гривень 36 копійок.
В частині заявлених позовних вимог Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Концерну «Міські теплові мережі» судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Копію заочного рішення направити сторонам, які не з'явились в судове засідання, в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Запорізького апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 25 листопад 2024 року.
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:
Позивач: Концерн «Міські теплові мережі» (код ЄДРПОУ 32121458, юридична адреса: м.Запоріжжя, вул.Героїв полку «Азов», буд.137).
Відповідач 1: ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Відповідач 2: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ).
Відповідач 3: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ).
Суддя: А.Б.Алєксєєнко