1Справа № 335/11150/24 2/335/3719/2024
25 листопада 2024 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Стеценка А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
04.10.2024 позивач ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Геріх О.І. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якому зазначив, що позивач перебуває з відповідачем у шлюбі, зареєстрованому 28.09.2007 Запорізьким міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 1014. Від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спільне життя не склалося. З березня 2024 року сторони проживають окремо.
З огляду на викладене, позивач просить шлюб між сторонами розірвати.
Ухвалою судді від 17.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.
Відповідач звернулася до суду через свого представника - адвоката Цебер О.Ю. із заявою, в якій зазначила, що проти розірвання шлюбу не заперечує, просить позов задовольнити.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Сторони у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі, зареєстрованому 29.07.2016 перебуває з відповідачем у шлюбі, зареєстрованому 28.09.2007 Запорізьким міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 1014, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 28.09.2007.
Від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Частиною першою статті 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод визначено право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.
Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Отже, зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу.
Згідно зі ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.
За положеннями ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
За приписами ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків
Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов'язків особистого характеру тощо.
Виходячи з засад сімейного законодавства, шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу. Такий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 08.11.2018 у справі № 569/458/18.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», у рішенні суду у справі про розірвання шлюбу, зокрема, має бути зазначено дату й місце реєстрації шлюбу, час та причини фактичного його припинення, мотиви, з яких суд визнав збереження сім'ї можливим чи неможливим, обґрунтовані висновки з приводу інших заявлених вимог. У резолютивній частині рішення слід навести відомості, необхідні для реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС.
Суд встановив, що вимога про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі сторін, після розірвання шлюбу не будуть порушені особисті та майнові права сторін, тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання, задовольнивши позовні вимоги.
Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Відповідно до статті 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що документально підтверджені, у розмірі 605 гривень 60 копійок.
Доказів понесення позивачем інших судових витрат суду не надано.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 28.09.2007 Запорізьким міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 1014 - розірвати.
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви до Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя відповідно до квитанції №0046-8941-0347-2548 від 04.10.2024 в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складений 25 листопада 2024 року.
Суддя А.В. Стеценко