смт Новомиколаївка
Іменем України
19 листопада 2024 року ЄУ № 322/1950/24 (Провадження № 1-кс/322/233/24)
Слідчий суддя Новомиколаївського районного суду Запорізької області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю скаржника ОСОБА_3 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність працівників відділення поліції №3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його депутатським зверненням від 01.11.2024,
встановив:
12.11.2024 депутат Новомиколаївської селищної ради Запорізького району Запорізької області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі вказаною скаргою.
Зі змісту скарги випливає, що ОСОБА_3 01.11.2024 звертався до ВнП №3 у якому просив його звернення внести до ЄРДР за конфлікт інтересів «про запобігання корупції», за трьома порушеннями: 1) голова Новомиколаївської селищної ради ОСОБА_4 долучив свій голос, щоб йому та його сину ОСОБА_5 не вручали повістки; 2) голова Новомиколаївської селищної ради ОСОБА_4 долучив свій голос, щоб йому не знімали заробітну плату; 3) голова Новомиколаївської селищної ради ОСОБА_4 долучив свій голос, щоб йому не винесли недовіру; внести до ЄРДР за ст.356 КК України щодо голови Новомиколаївської селищної ради ОСОБА_4 .
Втім відомості зазначені в його зверненні не були внесені до ЄРДР про що він дізнався 11.11.2024 отримавши відповідь за №7577/72/01-2024 від 08.11.2024.
ОСОБА_3 у скарзі посилається на ст.214 КПК України, ст.ст.13, 15 ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад», положення про порядок ведення ЄРДР, затверджено наказом Генерального прокуратура України від 30 червня 2020 року №298, наводив ознаки складу кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.28, 351, 364 КК України (з його точки зору).
Скаржник просив визнати бездіяльність працівників ВнП №3, щодо проведення перевірки за його зверненням, повідомленням про злочин від 01.11.2024 незаконною і зобов'язати працівників ВнП №3 його звернення повідомлення про злочин від 01.11.2024 внести до ЄРДР, провести досудове розслідування за ним.
Ухвалою слідчого судді від 12.11.2024 відкрито провадження за скаргою. Витребувано матеріали перевірки за депутатським зверненням ОСОБА_3 від 01.11.2024.
В судовому засіданні 14.11.2024 ОСОБА_3 просив долучити до скарги відеозапис із засіданні сесії, через що судове засідання було відкладено на 19.11.2024, а відповідний відеозапис долучений до матеріалів провадження.
В судовому засіданні 19.11.2024 ОСОБА_3 підтримав доводи скарги просив її задовольнити.
Представник ВнП №3, в судові засідання 14.11.2024 і 19.11.2024 не з'явився, причини неявки не повідомив.
Відсутність в судових засіданнях представника ВнП №3, відповідно до ч.3 ст.306 КПК України не перешкоджає розгляду скарги.
Заслухавши скаржника, оцінивши та дослідивши скаргу і доводи якими вона обґрунтовується, вивчивши матеріали перевірки, і дослідивши наданий скаржником відеозапис, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Встановлено, що 16.09.2024 ОСОБА_3 до Новомиколаївської селищної ради Запорізького району Запорізької подано п'ять депутатських запитів, які він просив розглянути на наступній сесії згаданої селищної ради.
17.10.2024 відбулась 30 позачергова сесія Новомиколаївської селищної ради Запорізького району Запорізької області на порядок денний якої запропоновано постановити 19 питань, втім без депутатських запитів ОСОБА_3 .
Останній в свою чергу запропонував включити ці депутатські запити до порядку денного, а також розглянути питання про висловлення недовіри голові селищної ради.
Пропозиція ОСОБА_3 щодо доповнення порядку денного була постановлена на голосування, за результатами якого рішення щодо доповнення порядку прийнято не було.
Депутат ОСОБА_3 з цього приводу звернувся до голови селищної ради із депутатським зверненням від 21.10.2024, на яке отримав відповідь від 27.10.2024 із витягом протоколу засідання 30 позачергової сесії Новомиколаївської селищної ради Запорізького району Запорізької області.
Зі змісту витягу випливало, що на сесії були присутні 15 депутатів. Під час голосування за пропозицію ОСОБА_3 про доповнення порядку денного проголосували усі 15 депутатів, з яких 1 проголосував «за» ( ОСОБА_3 ), 1 «утримався» ( ОСОБА_6 ), решта 13 (зокрема і голова ОСОБА_4 ) - «проти».
В рамках проведення перевірки за цим матеріалом долучені копії згаданих депутатських запитів і депутатського звернення ОСОБА_3 , копія переліку питань, які пропонувалося на розгляд позачергової сесії, відповідь Новомиколаївської селищної ради Запорізького району Запорізької області від 27.10.2024 №3277, витяг протоколу засідання 30 позачергової сесія Новомиколаївської селищної ради Запорізького району Запорізької області.
Депутатське звернення ОСОБА_3 не було внесено в ЄРДР, втім матеріали за цим зверненням направленні до УСР в Запорізькій області для проведення перевірки та вирішення питання про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-7 КУпАП, про що заявника повідомлено листом від 08.11.2024 за №7577/72/01-2024, який останній отримав 11.11.2024.
На відеозаписі зафіксовано момент висловлення пропозиції ОСОБА_3 про доповнення порядку денного двома питаннями, винесення пропозиції на головування і саме голосування. Достеменно з цього запису можна встановити, що «за» доповнення порядку денного проголосував депутат ОСОБА_3 , утримався депутат ОСОБА_6 (оскільки він був в кадрі і не голосував ні «за» ні «проти»). Кількість же депутатів, які проголосувати «проти» точно встановити не можливо, оскільки оператор зафіксував тільки тих депутатів, які розміщувались з правого боку від нього. Ті депутати, що попали в кадр, піднімали руки, зокрема і ОСОБА_7 , який знаходився в президії. Водночас можна також почути, що на питання ОСОБА_3 в контексті кількості осіб, які проголосували «проти», хтось відповів: «одинадцять». ОСОБА_3 в свою чергу зазначив, що рішення не прийнято, оскільки потрібно «дванадцять».
В судовому засіданні ОСОБА_3 додатково пояснив, що в президії окрім голови селищної ради ОСОБА_4 були також секретар ради ОСОБА_7 і керівник апарату ОСОБА_8 . Останні фактично і виконували лічильні функції.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування визначений главою 26 КПК України.
Так, ч.1 ст.303 КПК України закріплений вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Зокрема, у відповідності до п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена така бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені ч.1ст.303 КПК України, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.
За змістом ч.1 ст.214 КПК України, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж 24 години після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Системний аналіз положень ст.ст.214, 303 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні.
Підставою кримінальної відповідальності згідно з ч.1 ст.2 КК України є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Стаття 11 Кримінального кодексу України визначає, що кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
При цьому Особлива частина Кримінального кодексу України визначає, які саме діяння є кримінальними правопорушеннями, в чому полягає об'єктивна та суб'єктивна сторона того чи іншого кримінального правопорушення, їх кваліфікуючі ознаки тощо.
Виходячи з наведеного, за умови наявності в заяві, повідомленні тих чи інших об'єктивних даних, що дійсно містять ознаки відповідного кримінального правопорушення, то такі заяви чи повідомлення необхідно вважати саме заявами, повідомленнями про вчинені кримінальні правопорушення, відомості про які підлягають внесенню слідчим, дізнавачем, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань в порядку та строки, передбачені ст.214 КПК України.
Відповідно до ч.4 ст.214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Згідно з п.п.4, 5 ч.5 ст.214 КПК України та пункту 1 глави 2 розділу I Положення про порядок ведення ЄРДР, затвердженого наказом Генерального прокурора України №298 від 30.06.2020, до ЄРДР вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела, його попередню правову кваліфікацію із зазначенням статті (частин статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Отже незважаючи на те, що ст.214 КПК України прямо не передбачено проведення перевірки щодо змісту заяви, виходячи з змісту ч.5 ст.214 КПК України, зміст таких відомостей має бути підданий оцінці.
Повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомленнях потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, прокурор.
Оскільки КПК України надана можливість оскаржити дії слідчого/прокурора, то у слідчого судді виникають повноваження щодо перевірки правильності висновку слідчого/прокурора в результаті такої оцінки.
Вказане відповідає основним положенням цього Кодексу, зокрема п.18 ст.3 КПК України (визначення основних термінів Кодексу), відповідно до якого, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю з дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Аналіз змісту положень ст.214 КПК України свідчить про обов'язковість вчинення дій лише щодо прийняття та реєстрації заяви, як це передбачено у частині четвертій вказаній статті, і відмова у вчиненні таких дій не допускається.
Водночас, зміст частини першої зазначеної статті не передбачає імперативного обов'язку слідчого чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про ознаки кримінального правопорушення, передбаченого діючим Кримінальним кодексом України.
Тобто, підставою внесення до ЄРДР та початку досудового розслідування можуть слугувати не будь-які заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, а лише ті, у яких зазначені фактичні обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, що є гарантією кожній особі від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу, оскільки безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
Для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань заявник має зазначити у повідомленні конкретні, відомі йому обставини такого злочину.
Дійсно, у особи, яка подає заяву, відсутній обов'язок наводити в ній всі фактичні обставини певного злочину. Забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінальних правопорушень, у тому числі доказування обставин, передбачених ст.91 КПК України, покладено саме на органи досудового розслідування та є одним із завдань кримінального провадження.
Однак до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про конкретне кримінальне правопорушення, а не про будь-які дії, які не містять таких ознак.
Завдання і функція слідчого судді, прийняття ним рішення, зокрема при розглядв скарг на бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора щодо невнесення відомостей в ЄРДР, не може зводитись до формальної перевірки факту внесення чи невнесення в ЄРДР відповідних відомостей, натомість слідчий суддя відповідно до вимогам ст.94 КПК України за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Депутатське звернення ОСОБА_3 від 01.11.2024 не містить об'єктивних даних, які б свідчили про можливе вчинення кримінальних правопорушень, не містить відомостей, що підтверджують реальність конкретних неправомірних дій, які б можливо було кваліфікувати як кримінальне правопорушення.
Основним складовим елементом об'єктивної сторони будь-якого кримінального правопорушення є його суспільна небезпечність. Кримінального правопорушення серед інших правопорушень характеризується найвищим ступенем суспільної небезпечності і саме це дозволяє відмежовувати його від близьких за об'єктивними і суб'єктивними ознаками інших правопорушень або проступків (адміністративних, дисциплінарних та інших). Оскільки зі змісту звернення ОСОБА_3 випливало, що під час голосування щодо його пропозиції про доповнення порядку денного питаннями серед яких були і ті, які мали відношення безпосередньо до селищного голови (зокрема і висловлення недовіри), останній ( ОСОБА_4 ) проголосував за вирішення цих питань (що підтверджувалось витягом з протоколу сесії), матеріали за депутатським зверненням обґрунтовано були направлені органу, який уповноважений приймати рішення щодо складання протоколів за порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.
Щодо доводів в частині обставин наведенні у зверненні в контексті можливої підробки протоколу засідання 30 сесії слід зазначити таке.
Для прийняття відповідного рішення селищною радою (у даному випадку доповнення порядку денного рішення) потрібна необхідна кількість голосів «за». Під час загаданого голосування за пропозицією ОСОБА_3 був лише один голос «за», тому точна кількість голосів депутатів, які проголосували «проти» (11, 12 чи 13), при умові присутності на сесії кворуму з 15 депутатів, не мала принципового значення, оскільки навіть якщо б «проти» не проголосував жоден з них (а те, що проголосувало «проти» мінімум 11 депутатів, ОСОБА_3 під сумнів на ставиться), рішення щодо доповнення порядку денного прийнято не було б. Отже якщо допустити, що особами відповідальним за підрахунок голосів ( ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ), або особою відповідально за протоколювання сесії ( ОСОБА_7 ), були допущені помилки, це вочевидь не може свідчити про ознаки будь-якого кримінального правопорушення, хоча не виключає можливість дисциплінарного проступку.
Не оцінюючи обґрунтованість депутатського звернення ОСОБА_3 , на предмет наявності ознак складу кримінальних правопорушень, слідчий суддя вважає, що в ньому відсутні відомості, які свідчать або можуть свідчити про вчинення згаданих у скарзі кримінальних правопорушень (ст.ст.28, 351, 364 КК України), отже підстави для задоволення скарги відсутні.
Крім цього слідчий суддя звертає увагу, що депутат ОСОБА_3 у скарзі на бездіяльність при висвітленні елементів складу кримінального правопорушення (об'єкта, суб'єкта, об'єктивної і суб'єктивної сторони) і вказівки про потерпілого, фактично змішує в одне кримінальне правопорушення елементи складу різних кримінальних правопорушень, вказує також на працівників відділу поліції, зокрема ОСОБА_9 (яким складалась доповідна записка щодо звернення ОСОБА_3 ), зазначає про кримінальні правопорушення з кваліфікацією за ст.ст.28 (співучасть), 351 (перешкоджання діяльності депутата), 364 (зловживання владою або службовим становищем) КК України, хоча в резолютивній частині скарги просить внести до ЄРДР його депутатське звернення від 01.11.2024, у якому, в свою чергу, мова йшла про внесення до ЄРДР відомостей щодо селищного голови ОСОБА_4 з кваліфікацією за ст.356 (самоправство) КК України, тоді як у мотивувальних частинах скарги і у звернення взагалі акцентується увага на конфлікт інтересів ОСОБА_4 і підробку документу (протоколу засідання 30 сесії).
Керуючись ст.ст.214, 303, 306, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
ухвалив:
у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність працівників ВнП №3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його депутатським зверненням від 01.11.2024, відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1