Дата документу 22.11.2024
Справа № 334/8026/24
Провадження № 3/334/3370/24
22 листопада 2024 року суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Баруліна Т.Є., розглянувши адміністративні матеріали, який надійшли з Управління патрульної поліції в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою : АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, ч.1 ст. 130 КУпАП,
04.10.2024 року в провадження судді Баруліної Т.Є. надійшла справа 334/8136/24 провадження 3/334/3406/24 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ст. 124 КУпАП.
Відповідно до протоколу серії ЕПР1 №133694 від 21.09.2024 року, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 21.09. 2024 року о 08 годині 46 хвилин в місті Запоріжжя, вул. Дубова, біля буд. 8, керував транспортним засобом Фіат Добло з д.н.з. НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 при зміні напрямку руху, не переконався у безпеці та не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. У результаті чого здійснив наїзд на перешкоду, унаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження, чим завдано матеріальної шкоди, травмованих немає.
01.10.2024 року в провадження судді Баруліної Т.Є. надійшла справа №334/8026/24 провадження 3/334/3370/24 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до протоколу серії ААД №645088 від 21.09.2024 року, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 21.09. 2024 року о 08 годині 46 хвилин в місті Запоріжжя, вул. Дубова, буд.10, керував транспортним засобом Фіат Добло з д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, у встановленому законодавством порядку відмовився. Від керування транспортного засобу відсторонений, шляхом залишення паркування авто без порушень ПДР. Про повторність попереджений.
Постановою судді від 22.11.2024 року, об'єднано в одне провадження справу 334/8136/24 провадження 3/334/3406/24 відносно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП та справу №334/8026/24 провадження 3/334/3370/24 відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП визначивши єдиний номер справ №334/8026/24 провадження 3/334/3370/24.
22 жовтня 2024 року захисник адвокат Мартинишин П.В. подав клопотання про закриття провадження по справі у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, в якому вказав, що 21.09.2024 року 08 годині 30 хвилин дійсно ОСОБА_1 перебував в салоні транспортного засобу «Fiat Doblo», д.н.з. НОМЕР_1 у якості пасажира, а функцію водія здійснювала його дружина ОСОБА_2 , яка не впоралась з керуванням, зачепила лівим переднім колесом поребрик, в наслідок чого, здійснила дорожньо-транспортну пригоду. Після ДТП водія ОСОБА_2 , відвіз свідок ОСОБА_3 , до місцевої лікарня, для надання медичної допомоги. Матеріали провадження не містять та до суду не було надано належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом 21.09.2024 року за обставинах, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення. Наданий поліцейським відеозапис не підтверджує факт керування ОСОБА_1 будь-яким транспортним засобом, адже ОСОБА_1 зазначає, що не керував транспортним засобом. Крім того, матеріали відеозапису не є послідовними та не пов'язані один з одним.
В судовому засіданні 23.10.2024 року за клопотанням сторони захисту було допитано свідка ОСОБА_4 , яка пояснила, що вона є сусідкою, знає ОСОБА_1 та його дружину ОСОБА_2 21 вересня 2024 року, будучи вдома, вона почула гуркіт, вийшла на вулицю та побачила автомобіль, яким користується сім'я ОСОБА_1 , який потрапив у ДТП, а саме наїхав на бетонний відбійник. За кермом перебувала дружина ОСОБА_5 - Анна, запитала у ОСОБА_5 що сталось, він пояснив, що Ані (його дружині) погано, її допомога була не потрібно, вона поспішала на роботу, тому пішла.
Також в судовому засіданні 04.11.2024 року за клопотанням сторони захисту було допитано свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Свідок ОСОБА_2 пояснила, що 21.09.2024 року, близько 08:30 годин, вона керувала транспортним засобом Фіат Добло, в автомобілі перебував також її чоловік, вони їхали на роботу, вона не справилась з керуванням та потрапила в ДТП. Вона була шокована, після ДТП підбігла сусідка ОСОБА_6 , вона питала як я себе почуваю, думала, що у мене щось з ногами. Потім під'їхав сусід ОСОБА_3 , чоловік попросив його відвезти мене в лікарню. Оскільки вона після ДТП була в шоковому стані, попросила сусіда купити води та заспокійливе. Про те, що на чоловіка складають протокол вона не знала, дізналась про це лише потім.
Свідок ОСОБА_3 пояснив, що є сусідом ОСОБА_2 та ОСОБА_2 , в суботу 21 вересня 2024 року, вирішив поїхати на ринок, коли брав машину з гаражу, побачив ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , які їхали на роботу, привітався з ними, ОСОБА_8 була за кермом, ОСОБА_5 сидів на пасажирському сидінні. Він поки виїхав з гаражу, почав рух, проїхав трішки та побачив машину сусідів, яка потрапила ДТП та сусідів, ОСОБА_9 була в шоковому стані, нічого не могла пояснити, він вирішив відвезти її до лікарні, по дорозі до лікарні вони заїхали до аптеки, сильних фізичних пошкоджень у неї не було, тому вона випила заспокійливе, яке він купив та сенсу їхати в лікарню вже не було.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у скоєних адміністративних правопорушеннях не визнав, пояснив, що не він керував автомобіль, після ДТП, під час складання протоколів пояснював це поліцейським. Одразу не повідомив, що за кермом була дружина, тому що не хотів її підставляти, тим паче її вже не було на місці пригоди.
Захисник ОСОБА_1 адвокат Мартинишин П.В. підтримав клопотання про закриття провадження у справі на підставах, які викладені в клопотанні.
Адміністративним правопорушенням, передбаченим ст. 124 КУпАП визнається порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Адміністративним правопорушенням, передбаченим ч.1 ст.130 КУпАП визнається керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Дослідивши матеріали справи та надані суду докази, суддя дійшов наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею ст.280 КУпАП визначено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
З протоколів про адміністративне правопорушення серії ААД №645088 за ч.1 ст. 130 КУпАП та серії ЕПР1 №133694 від 21.09.2024 року за ст. 124 КУпАП вбачається, що ОСОБА_1 керував автомобілем Fiat Doblo з д.н.з. НОМЕР_1 , порушив вимоги ПДР України, внаслідок чого скоїв ДТП, при цьому керував автомобілем з ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився.
В обох протоколах про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вказав, що він не знаходився за кермом автомобіля.
При цьому суд звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом у справі у розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, що б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумніви суду.
За визначенням Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України від 10.10.2001 року № 1306, а саме п.1.10 - водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Під керуванням транспортним засобом розуміється виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
До матеріалів справи долучено відеозаписи з боді камер поліцейських, які судом вивчено під час розгляду справи. З оглянутих відео матеріалів, вбачається, що на них відсутні записи, які б підтверджували керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Відеозаписи починаються з моменту знаходження всіх присутніх на вулиці, біля автомобіля.
При цьому з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 декілька разів пояснює, що не він керував транспортним засобом.
В судовому засіданні було заслухано пояснення поліцейських УПП в Запорізькій області Нестора Р.В. та ОСОБА_10 , які пояснили, що коли вони під'їхали на місце виклику біля автомобіля знаходився лише ОСОБА_1 , він знаходився біля автомобіля, а не за кермом, однак інших учасників не було.
Касаційний адміністративний суду в складі Верховного Суду в рішенні №404/4467/16-а від 20.02.2019 року зазначив, що "само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування. Проте, зазначення "водія" унеможливлює правозастосування вказаного визначення в розумінні ст. 130 КУпАП, оскільки суттєво зменшує коло осіб, які можуть бути притягнуті до відповідальності за керування у нетверезому стані.
Таким чином, через неповноту вчинення органом поліції процесуальних дій суд позбавлений можливості перевірити обставини викладені в протоколі, а також твердження особи, що притягується до адміністративної відповідальності, і встановити істину у справі.
Вищевикладене свідчить про те, що Національною поліцією не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суддя наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи те, що у справі відсутні достатні докази про те, що 21.09.2024 року ОСОБА_1 керував транспортним засобом Fiat Doblo з д.н.з. НОМЕР_1 , а навпаки в судовому засіданні показами свідків підтверджено, що за кермом перебувала саме дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , відтак в діях ОСОБА_1 відсутній склад інкримінованих йому адміністративних правопорушень.
Згідно ст.62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до висновків, які викладені у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року та у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 року) про те, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом»; таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпції щодо фактів.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 08.07.2020 року у справі №463/1352/16-а, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Згідно з частиною першою статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, оскільки докази не можуть ґрунтуватись на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості тлумачиться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б відповідно до критерію «поза розумним сумнівом» доводили вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, тому, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Провадження у справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 124 КУпАП, ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративних правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом 10 днів.
Суддя: Баруліна Т. Є.