Дата документу 06.11.2024
Справа № 334/7614/24
Провадження № 2/334/2976/24
06 листопада 2024 року Ленінський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Фетісова М.В., за участю секретаря судового засідання Засько О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
за участю відповідачки ОСОБА_1 ,
встановив:
представник позивача ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість в сумі 59 907,51 гривень.
Позов обґрунтовує тим, що 26.04.2019 на підставі кредитного договору № 2001300383701, укладеного між сторонами, відповідачці видано кредитну картку з кредитним лімітом в сумі 30 000 гривень, який було збільшено до 40 000 гривень. Відповідачка не виконує свої кредитні зобов'язання належним чином довготривалий строк у зв'язку з чим станом на 01.07.2024 має заборгованість в сумі 59 907,51 гривень, яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 33 869,53 гривень та заборгованості за процентами в сумі 26 037,98 гривень. Умовами кредитного договору передбачено право банку змінювати кредитний ліміт. Позивачем на адресу місця проживання відповідачки була направлена вимога про сплату боргу за кредитним договором, яка останньою не виконана. Постановою КМУ від 11.03.2020 на території України впроваджено дію карантину. 24.02.2022 на підставі Закону України «Про правовий режим воєнного стану» на території України введено воєнний стан. Кредитний договір укладено 26.04.2019. Однак кредитною карткою відповідачка користувалася і здійснювала платежі до 06.07.2023. Строки позовної давності позивачем не пропущені.
Представник відповідачки адвокат Борисенков В.С. подав відзив, в якому просив позов залишити без задоволення та зазначив, що позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження розміру заборгованості відповідачки. Відповідно до копії виконавчого напису № 31805 від 04.10.2021, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О., зі змісту якого вбачається, що заборгованість за тілом кредиту за кредитним договором № 2001300383701 станом на 09.08.2021 складає 7 634,74 гривні, а розмір заборгованості за процентами складає 10 115,43 гривень, в той же час за змістом позовної заяви заборгованість за тілом кредиту складає 33 869,53 гривень, а за процентами 26 037,98 гривень. З наданих позивачем документів вбачається, що остання операція, яка проводилася відповідачкою була 25.09.2020, після якої здійснювала лише погашення кредиту, а всі нарахування здійснювалися позивачем та відповідно не могли змінювати розмір тіла кредиту, який станом на 09.08.2021 складав та складає 7 634,74 гривні, а розмір процентів за користування кредитним коштами станом на 31.05.2022 буде складати 13 161,69 гривня. Таким чином загальний розмір заборгованості відповідачки перед позивачем повинен складати 20 796,43 гривень. Виконавчий напис деякий час перебував на примусовому виконанні в межах виконавчого провадження № 67263245, з відповідачки стягувалися відповідні суми, які перераховувалися позивачу на погашення заборгованості за кредитним договором № 2001300383701 від 26.04.2019.
Представник позивача подала відповідь на відзив, в якому зазначила, що підтвердженням надання відповідачці кредиту є заява на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 2001300383701 від 26.04.2019 та паспорт споживчого кредиту від 26.04.2019. Банк належним чином виконав свої зобов'язання, надавши відповідачці кредит в сумі 30 000 гривень, який було збільшено до 40 000 гривень. Відповідачка погодилася з умовами кредиту. В заяві викладено умови: платіжна дата 30 число місяця, строк дії кредитного ліміту, процентна ставка реальна та стандартна - 47,88% річних. Жодних заперечень до банку відповідачка не висловлювала. Протягом дії договору відповідачка користувалася кредитними коштами, неодноразово здійснювала операції покупки через POS-термінал, отримувала готівкові кошти. Банк не погоджується із доводами відповідачки, викладеними у відзиві. Між сторонами укладено договір у письмовій формі, згідно якого відповідачкою отримано кредит. Відповідачка зобов'язалася сплатити проценти та повернути кредит у строк. Відповідачка також підписала паспорт споживчого кредиту, який було підписано до підписання заяви. Факт отримання відповідачкою кредитних коштів підтверджується заявою, виписками по рахунку, паспортом споживчого кредиту та розрахунком заборгованості. Розрахунок заборгованості містить детальну інформацію, а саме: графік повернення тіла кредиту та процентів з розбивкою на суми та конкретні календарні дати, відомості щодо фактичної суми погашення відповідачкою кредиту з розбивкою на суми та конкретні календарні дати та залишок непогашеної суми за кожним платежем. Жодним нормативним актом, в тому числі нормативно-правовими актами НБУ, не затверджений зразок документу «Розрахунок заборгованості». Виписка по рахунках/картах банка є належним та допустимим доказом.
Ухвалою про відкриття провадження у справі від 24.09.2024 відкрите провадження у справі та її призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін. Ухвалою від 06.11.2024, постановленою судом без виходу до нарадчої кімнати, на підставі частин сьомої статті 81, статті 84 ЦПК України витребувана з ЄДРСР копія рішення Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 26.12.2023 у справі № 334/10069/23 за позовом ОСОБА_1 до АТ «ПУМБ», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олександровича та приватного виконавця Якименка Андрія Олександровича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з тим, що суд має сумніви у добросовісному виконанні відповідачкою обов'язків щодо доказів.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася. В позовній заяві просила розглянути справу за її відсутності.
Відповідачка в судовому засіданні позов не визнала та просила відмовити у його задоволенні з урахуванням обставин, викладених у ньому.
Представник відповідачки в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду повідомлявся належним чином. З заявою про розгляд справи без його участі не звертався.
Заслухавши пояснення відповідачки, дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
26.04.2019 ОСОБА_1 звернулася до АТ «ПУМБ» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву № 2001300383701 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, відповідно до якої вона погодилася з тим, що строк кредитного договору, процентна ставка за користування кредитним лімітом, розмір мінімального платежу та інші умови надання та обслуговування кредитної картки встановлюються відповідно до умов Договору комплексного банківського обслуговування в залежності від типу кредитної картки. Відповідачці був встановлений кредитний ліміт в сумі 30 000 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 47,88 % річних (далі - заява від 26.04.2019).
В подальшому розмір кредитного ліміту за договором № 2001300383701 був збільшений до 40 000 гривень, що підтверджується довідкою про збільшення кредитного ліміту.
На підтвердження факту укладення кредитного договору позивач надав заяву від 26.04.2019, довідку про збільшення кредитного ліміту, Публічну пропозицію ПАТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (далі - ДКБО) та Паспорт споживчого кредиту.
Згідно з наданими позивачем розрахунком заборгованості та випискою по особовому рахунку з 26.04.2019 по 01.07.2024 заборгованість відповідачки за вказаним договором, яким є заява від 26.04.2019, станом на 01.07.2024 складає 59 907,51 гривень, яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 33 869,53 гривень та заборгованості за процентами в сумі 26 037,98 гривень.
Відповідачці була надіслана вимога про сплату заборгованості за вказаним кредитним договором в сумі 59 907,51 гривень, що підтверджується письмовою вимогою (повідомлення) від 02.07.2024 № КНО-44.2.2/382 та списком № 20240701 ПУМБ_1262.
04.01.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. вчинено виконавчий напис № 31805 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСБКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» заборгованості за кредитним договором № 2001300383701 від 26.04.2019. Строк платежу за кредитним договором настав. Боржником допущене прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 29.01.2021 по 09.08.2021. Сума заборгованості складає 49 701,51 гривня, в тому числі прострочена заборгованість за сумою кредиту в сумі 7 634,74 гривні, прострочена заборгованість за комісією в сумі 903,59 гривні, прострочена заборгованість за процентами в сумі 10 115,43 гривень, строкова заборгованість за сумою кредиту в сумі 29 617,58 гривень, строкова заборгованість за процентами в сумі 1 430,17 гривень, а також плата, що здійснена стягувачем за вчинення виконавчого напису в сумі 250 гривень. Загальна сума, що підлягає стягненню, - 49 951,51 гривня.
Відповідно до листа приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Якименка Андрія Олександровича від 01.11.2024 № 258100 виконавчий напис № 31805 від 04.01.2021 знаходився на примусовому виконанні приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Якименка А.О., виконавче провадження № 67263245. 02.02.2024 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. В межах виконавчого провадження з доходів боржника стягнуто кошти на загальну суму 5 001,66 гривня, з яких 1 280,60 гривень перераховано в рахунок сплати витрат виконавчого провадження, 338,27 гривень перераховано в рахунок сплати основної винагороди приватного виконавця та 3 382,79 гривні перераховано в рахунок сплати заборгованості за виконавчим провадженням (та перераховано на рахунок стягувача АТ «ПУМБ»).
Рішенням Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 26.12.2023 у справі № 334/10069/23 за позовом ОСОБА_1 до АТ «ПУМБ», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олександровича та приватного виконавця Якименка Андрія Олександровича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, позов задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 31805 від 04.01.2021, вчинений приватним нотаріусом Бригідою В.О. про стягнення із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСБКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» заборгованості за кредитним договором № 2001300383701 від 26.04.2019 на загальну суму 49 951,51 гривня.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України від 15.11.2016 № 1734-VIII «Про споживче кредитування» для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтями 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав, надавши відповідачці платіжну картку з встановленим кредитним лімітом, який у подальшому було збільшено, що підтверджується підписом відповідачки в заяві від 26.04.2019 та довідкою про збільшення кредитного ліміту.
Відповідачка, у свою чергу, порушила умови кредитного договору, не сплативши своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, внаслідок чого має заборгованість в сумі 59 907,51 гривень, яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 33 869,53 гривень та заборгованості за процентами в сумі 26 037,98 гривень.
Вказана заборгованість підтверджується розрахунком заборгованості та випискою по особовому рахунку, які є належними, допустимими та достатніми доказами в цій справі.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позов є законним та обґрунтованим, а тому його необхідно задовольнити повністю та стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 59 907,51 гривень.
Суд відхиляє аргументи представника відповідачки адвоката Борисенкова В.С. про те, що позивачем не подані докази на підтвердження розміру заборгованості відповідачки, який спростовується розрахунком заборгованості та випискою по особовому рахунку. При визначенні розміру заборгованості позивачем враховані стягнуті з відповідачки грошові кошти в сумі 3 382,79 гривні при примусовому виконанні виконавчого напису нотаріуса.
Також є необґрунтованим його аргументи про те, що заборгованість за тілом кредиту складає 7 634,74 гривні та за відсотками 10 115,43 гривень, про що зазначено у виконавчому написі нотаріуса, який спростовується виконавчим написом нотаріусом, в якому зазначено, що заборгованість за тілом кредиту складала 37 252,32 гривні (7 634,74 гривень (прострочена заборгованість) + 29 617,58 гривень (строкова заборгованість)), а також розрахунком заборгованості та випискою по особовому рахунку.
Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2 422,40 гривні.
Керуючись статтями 10 - 13, 76 - 81, 89, 141, 263 - 265, 268, 279 ЦПК України, суд
ухвалив:
позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» заборгованість в сумі 59 907 (п'ятдесят дев'ять тисяч дев'ятсот сім) гривень 51 копійка.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» судовий збір у сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд міста Запоріжжя. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.
Повне рішення складене 12 листопада 2024 року.
Реквізити учасників справи:
позивач - Акціонерне товариство «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», місцезнаходження: вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ, код ЄДРПОУ 14282829,
відповідачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя М.В. Фетісов