Справа № 390/1850/24
Провадження № 3/390/855/24
"15" листопада 2024 р.м. Кропивницький
Суддя Кіровоградського районного суду Кіровоградської області Квітка О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП,
встановив:
о 11 год. 20 хв. 27.08.2024 на трасі М13 (2 км) ОСОБА_1 керував мотоциклом Бона, без д.н.з., з ознаками наркотичного сп'яніння (порушення мови, координації рухів). Від проходження медичного огляду в закладі охорони здоров?я у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху України.
Крім того, о 11 год. 30 хв. 27.08.2024 на трасі М13 (2 км) ОСОБА_1 , керуючи мотоциклом Бона, без д.н.з., не мав при собі посвідчення водія на право керування таким т.з. відповідної категорії. Правопорушення вчинено повторно протягом року (постанова ЕНА 2906005 від 25.08.2024).
Згідно із ст.268 КУпАП справа розглядається у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. Про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
З огляду на те, що ОСОБА_1 надсилалися судові повістки за вказаною ним же адресою, але будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення та про те, що ця справа буде розглядатися у Кіровоградському районному суді Кіровоградської області, не вжив заходів для явки до суду, суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи.
В практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права в Україні, вказано, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (справа «Пономарьов проти України» 3 квітня 2008 року заява N 3236/03).
Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки затягування розгляду справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Судом досліджені: протоколи про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 118444 та серії ЕПР1 № 118449 від 27.08.2024; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння від 27.08.2024; довідки САП Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області, в яких зазначено, що ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності протягом року, посвідчення водія не отримував та транспортний засіб є власністю ОСОБА_1 ; відеозапис з нагрудної бодікамери працівника поліції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду в медичній установі; постанова про накладення адміністративного стягнення по справі за ч. 2 ст. 126 КУпАП; .
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі -ПДР України) зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно із п.п. а п. 2.1. ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до вимог п.п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 5 ст. 126 КУпАП повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті. Зокрема, вказана частина передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії.
Так, статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 2.5 Правил дорожнього руху України, чим вчинив правопорушення, які передбачені ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та п. 2.1а Правил дорожнього руху України, чим вчинив правопорушення, яке передбачене ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 33 КУпАП суд, при накладенні стягнення за адміністративне правопорушення, враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини.
Обставин, що пом'якшують відповідальність правопорушника, судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують відповідальність правопорушника, судом не встановлено.
Згідно із ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Так як правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає більш серйозні стягнення у виді штрафу, то суд вважає, що санкцію необхідно призначити саме в межах санкції цієї статті.
В Постанові пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 N 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено, що позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 121, ч. 4 ст. 122, ст. 122-2, ч. 3 ст. 123, статтями 124 і 130 КпАП Можливості накладати на винну особу таке стягнення як додаткове цей Кодекс не надає. Суди не вправі застосовувати його й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Враховуючи особу правопорушника, характер вчинених правопорушень, ступінь його вини, суд вважає за доцільне застосувати стягнення у виді штрафу без позбавленням права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 1, 30, 33, 36, 283-285 КУпАП, на підставі ст. ст. 126, 130 КУпАП, ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушень, передбаченихч.1 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення правопорушнику копії постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у вказаний строк постанова надсилається для примусового виконання, в порядку якого з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначених правопорушень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 (шістдесят) коп.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Кропивницького апеляційного суду через Кіровоградський районний суд Кіровоградської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення до виконання три місяці з дня винесення постанови.
Суддя О.О.Квітка