Справа №348/1849/24
Номер провадження 2/348/910/24
22 листопада 2024 року м.Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Солодовнікова Р.С.,
при секретарі судового засідання Бойчук О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «АКЦЕНТ- БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
за відсутності учасників справи.
Зміст позовних вимог:
Акціонерне товариство «АКЦЕНТ- БАНК» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги мотивують тим, що 22.12.2014 р. ОСОБА_1 приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в "А-Банку" з метою укладання кредитного договору № б/н та отримання кредитної картки. На підставі вказаної анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в "А-Банку" відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46.8% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Позивач свої зобов'язання за вказаним договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі встановленому в договорі.
Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за Договором.
Станом на07.07.2024 року заборгованість за кредитом становить 39576,13 грн., в тому числі: 24163,79 гривень - заборгованість за кредитом; 15412,34 гривень - заборгованість по відсоткам; 0.00 гривень - штрафи.
З підстав невиконання позичальником умов кредитного договору АТ«А- БАНК»просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 35576,13 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн.
Стислий виклад позиції сторін:
Представником позивача подане клопотання про розгляд справи за його відсутності, у якому він також повідомляє, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі, не заперечує проти винесення заочного рішення.
Виходячи з наведеного, а також положень ч.3 ст. 211 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні судового засідання за відсутності представника позивача.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явилася, про час і місце його проведення повідомлена належним чином, про що свідчить поштове рекомендоване повідомлення. Про проведення судового засідання відповідач також викликався до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Відповідач про причини своєї неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без його участі не заявив, відзив проти позову не надав.
На підставі викладеного, суд вважає можливим розглянути справу по суті за відсутності сторін на підставі наявних у ній даних чи доказів, що відповідає положенням ч.3 ст. 211, ч.3 ст.223 ЦПК.
Тому зі згоди сторони позивача суд ухвалює рішення в порядку заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.ст. 280-281 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Процесуальні дії у справі:
Ухвалою судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 01.08.2024 по даній справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
Фактичні обставини справи, встановлені судом:
Судом встановлено, 22.12.2014 року між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «АКЦЕНТ- БАНК», згідно анкети-заяви приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою укладання кредитного договору та отримання кредитної картки.
У заяві від 22.12.2014 р. зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді. В заяві зазначено, що заявник не заперечує вважати наведений зразок його цифрового підпису або його аналог обов'язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті ним в Банку. Визнає, що електронний підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтверджує, що всі наступні правочини( у тому числі підписання угод, договорів, листів, повідомлень) можуть вчинятися ним та/або Банком з використанням електронного підпису. Заява підписана відповідачем відкритим ключем , що буде використовуватися для накладення удосконаленого електронного підпису у мобільному додатку А-Банк24 з метою засвідчення його дій згідно Умов та правилами надання банкіських послуг. (а.с.11).
До позовної заяви позивач додав копії Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», витяг з Умов та правил надання банківських послуг паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» з яким відповідач ознайомлений 22.12.2014 р., про що свідчить його підпис (а.с. 11).
З виписки по картці ОСОБА_1 від 07.07.2024 року встановлено, що відповідач користувалася кредитними коштами в період з 22.12.2014 по 07.07.2024 року: розраховувався картою в магазинах, знімав готівку, сплачував відсотки за користуванням кредитом (а.с. 12-28).
Згідно із наданим банком розрахунком заборгованість по договору від 07.07.2024 року у відповідача існує заборгованість у розмірі 39576,13 грн., в тому числі: 24163,79 гривень - заборгованість за кредитом; 15412,34 гривень - заборгованість по відсоткам; 0.00 гривень - штрафи (а.с. 6-10).
Мотиви з яких виходить суд та застовані норми права:
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
За положенням статті 5 ЦПК, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Відповідно до ст. 626 Цивільного Кодексу України (далі ЦК) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 628, 629 ЦК зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦКдоговір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною другою статті 638 ЦК передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Положення ч. 1 ст. 205 ЦК визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до ст. 207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. (ч. 1). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами. (ч. 3).
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК).
Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі №732/670/19, від 23.03.2020 року у справі №404/502/18, від 07.10.2020 року №127/33824/19.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк бо інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 1055 ЦК кредитний договір укладається у письмовій формі.
Таким чином суд дійшов висновку, що 22.12.2014 між АТ «А-Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № б/н, відповідно до якого відповідач отримав кредитний ліміт на платіжну банківську карту, користувався платіжним засобом, що свідчить про те, що відповідач був обізнаний про його існування, усвідомлював наявність заборгованості та вчиняв дії, спрямовані на виконання взятих на себе зобов'язань за вище вказаним кредитним договором.
За змістом статей 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.
У відповідності до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив стягнути заборгованість за тілом кредиту за користування кредитом та відсотками за користування кредитом.
Сума заборгованості за кредитом відповідача перед банком становить 39576,13 гривень, з яких 24163.79 - заборгованість за кредитом; 15412.34 гривень - заборгованість по відсоткам, що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості, з яким погоджується й суд.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «А- Банк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, кредитор вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Такі висновки відповідають правовій позиції Великої палати Верховного Суду у справі №342/180/17 (провадження № 14-131цс19) від 03 липня 2019 року.
З відповідача на підставі ст.1048 ЦК України також підлягають стягненню проценти за користування грошовими коштами, які нараховані відповідно до умов договору.
Відповідачем у справі не спростовано розмір заборгованості у сумі 39576,13 грн. Наявність заборгованості у вказаному розмуру підтверджується наявним розрахунком.
Висновки суду.
Дослідивши матеріали справи, всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, дав оцінку зібраним у справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об'єктивному та всебічному з'ясування обставин справи, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги позивача Акціонерного товариства «АКЦЕНТ- БАНК», так як відповідач ОСОБА_1 22.12.2014 року підписав заяву про приєднання до умов банку та Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», а отже погодилася з викладеними в заяві та паспорті умовами та Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді.
Надання банком кредитних коштів, шляхом встановлення для користування кредитного ліміту підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості та випискою по рахунку відкритого на ім'я відповідача, з якого видно, що позичальник активно користувався кредитним коштами.
А тому, стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ- БАНК»заборгованість за кредитом за договором б/н від 22.12.2014 року у розмірі 39576,13 грн, в тому числі: 24163,79 грн - заборгованості за кредитом; 15412,34 грн - заборгованість по відсоткам.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи,покладаються:1)у разі задоволення позову-на відповідача; 2)у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача підлягає стягненню витрати на сплату судового збору в сумі 3028 грн. 00 коп..
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 610, 612, 625, 1050, 1054, 1056-1 ЦК, ст.ст. 133, 141, 263-265, 268, 280-289 ЦПК, суд,-
Позов Акціонерного товариства Акціонерного товариства «АКЦЕНТ- БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь АТ "А-БАНК" код ЄДРПОУ 14360080 заборгованість за кредитним договором № б/н від 22.12.2014 року у розмірі 39576,13 (тридцять дев'ять тисяч п'ятсот сімдесят шість ) гривень 13 копійок станом на 07.07.2024 року, яка складається: 24163,79 грн. - заборгованість за кредитом; 15412,34 грн. - заборгованість по відсоткам.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь АТ "А-БАНК" код ЄДРПОУ 14360080 - 3028 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень) 00 коп. сплаченого судового збору.
Сторонам, які не з'явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Івано-Франківського Апеляційного суду.
Повний текст рішення суду складений - 22 листопада 2024 року.
Позивач: Акціонерне товариство «АКЦЕНТ- БАНК», місцезнаходження: 49074 м.Дніпро, вул. Батумська, 11, код ЄДРПОУ 14360080.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя Р.С. Солодовніков