Справа № 346/5724/24
Провадження № 1-кп/346/702/24
22 листопада 2024 року м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд
Івано-Франківської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у порядку спрощеного провадження, у відкритому судовому засіданні, в залі Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області, кримінальне провадження №12024096180000279 від 15.10.2024 р. про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України, українки, з вищою освітою, заміжньої, на утриманні має малолітню дитину, депутатом не обиралась, засуджена: вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 27.06.2023 та вироком Івано-Франківського апеляційного суду від 25.10.2023 за ч. 4 ст. 191 КК України до покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді штрафу у розмірі 1200 (однієї тисячі двісті) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20 400 (двадцять тисяч чотириста) гривень, якого сплатила, з позбавленням права обіймати посади на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності, що пов?язані з матеріальною відповідальністю за збереження товарно-матеріальних цінностей, строком 3 (три) роки, у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст.389 КК України, -
ОСОБА_3 вчинила ухилення від відбування покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю.
Кримінальний проступок вчинено при наступних обставинах.
Вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 27.06.2023 та вироком Івано-Франківського апеляційного суду від 25.10.2023 ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України та призначено покарання у виді штрафу у розмірі 1200 (однієї тисячі двісті) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20400 (двадцять тисяч чотириста) гривень, з позбавленням права обіймати посади на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності, що пов?язані з матеріальною відповідальністю за збереження товарно-матеріальних цінностей, строком 3 (три) роки. Вирок Івано-Франківського апеляційного суду вступив в законну силу 25.10.2023.
Згідно ст. 34 Кримінально-виконавчого України засуджений до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю зобов?язаний виконувати судове рішення, надавати за вимогою уповноваженого органу з питань пробації документи пов?язані з виконанням даного покарання, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про місце роботи і проживання чи їх зміну та з?являтися за викликом до уповноваженого органу з питань пробації, також засудженому забороняється без погодження з уповноваженим органом з питань пробації виїжджати за межі України.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 КВК України ухиленням від відбування покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю є невиконання засудженим обов?язків, передбачених статтею 34 цього Кодексу.
Відтак, з 13.11.2023 ОСОБА_3 перебуває на обліку в Коломийському районному відділі філії Державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області. 30.11.2023 остання ознайомлена з порядком та умовами відбування покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатись певною діяльністю, покладеними на неї обов?язками, згідно закону та вироку суду, а також про передбачену кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання, про що відібрано відповідну підписку.
Однак, ОСОБА_3 , будучи особою, якій відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в?їзду в Україну громадян України», ч. 2 ст. 34 Кримінально-виконавчого кодексу України заборонено без погодження з уповноваженим органом з питань пробації виїжджати за межі України, діючи умисно, з метою ухилення від відбування призначеного судом покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади, 06 квітня 2024 року о 20:38 год., без погодження з Коломийським районним відділом філії Державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області, здійснила виїзд за межі України до Республіки Польща через міжнародний пункт пропуску «Рава-Руська», тим самим ухилилась від відбування покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
Таким чином, ОСОБА_3 , обгрунтовано обвинувачується в ухиленні засудженого від відбування покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю, тобто у вчинені кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 389 КК України.
Прокурор подав до суду обвинувальний акт, в якому клопотав про розгляд кримінального провадження у спрощеному порядку без проведення судового розгляду у судовому засіданні.
Відповідно до положень ч.2 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.389 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 є кримінальним проступком.
Відповідно до ч.1 ст.381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.
Відповідно до ч.2 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Як вбачається з долученої до обвинувального акта письмової заяви обвинуваченої ОСОБА_3 від 18 жовтня 2024 р. складеної в присутності захисника - адвоката ОСОБА_4 , обвинувачена беззаперечно визнала свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.389 КК України, згідна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст.302 КПК України та погодилась на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні за її відсутності.
Окрім цього, до обвинувального акта долучено матеріали досудового розслідування №12024096180000279 від 15.10.2024 р. та документи, що засвідчують беззаперечне визнання обвинуваченим своєї винуватості, зокрема протокол допиту підозрюваного від 17 жовтня 2024 року (мкп а.с. 102-104).
Відтак, з урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне розглянути обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.
Дослідивши матеріали кримінального провадження суд дійшов висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.389 КК України - ухиленні засудженого від відбування покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю.
Відповідно до положень ст.50 КК України до особи, визнаної винною за вироком суду у вчиненні кримінального правопорушення застосовується покарання, яке є заходом примусу і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Згідно з ч. 1 ст. 65 КК України суд призначає покарання в межах, встановлених санкцією статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених ч.2 ст.53 цього Кодексу, відповідно до положень Загальної частини цьогоКодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченій суд визнає щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання, не встановлено.
Враховуючи вищенаведені обставини, суд доходить висновку, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_3 можливе без обмеження волі, а тому вважає за можливе призначити їй покарання в межах санкції ч.1 ст.389 КК України у виді пробаційного нагляду, оскільки таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для виправлення обвинуваченої, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як нею, так і іншими особами.
Запобіжний захід щодо обвинуваченої ОСОБА_3 не обирався, підстави для його обрання відсутні.
Цивільний позов не заявлявся.
Процесуальні витрати та речові докази відсутні.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.71,381,382 КПК України, -
ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.389 КК України та призначити покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.
На підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за новим вироком, повністю приєднати невідбуте покарання за вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 27.06.2023 та вироком Івано-Франківського апеляційного суду від 25.10.2023 р. та призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік та позбавленням права обіймати посади, пов'язані з обліком, збереженням та розпорядженням матеріальними цінностями та грошовими коштами на підприємствах, установах організаціях всіх форм власності на на невідбутий строк - 1 рік 11 місяців 12 днів.
Відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з обліком, збереженням та розпорядженням матеріальними цінностями та грошовими коштами на підприємствах, установах організаціях всіх форм власності на невідбутий строк - 1 рік 11 місяців 12 днів, виконувати самостійно.
Відповідно до ч.2 ст.59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.
Суддя ОСОБА_1