Справа №: 343/2414/24
Провадження №: 3/343/910/24
25 листопада 2024 року м.Долина
Суддя Долинського районного суду Івано-Франківської області Лицур І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долина Калуського району Івано-Франківської області адміністративний матеріал, що надійшов від відділення поліції № 1 (м.Долина) Калуського РВП ГУ Національної поліції в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого, раніше не притягувався до адміністративної відповідальності,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство, тобто умисно вчинив дії психологічного характеру, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої.
Правопорушення вчинено за таких обставин.
31 жовтня 2024 року о 16:00 год. ОСОБА_1 по місцю свого проживання, що в АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї матері ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме: умисні дії психологічного характеру, які полягали у тому, що ОСОБА_1 висловлювався на її адресу нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився та про причини своєї неявки суд не повідомив, хоч був належно повідомлений про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку шляхом направлення йому судової повістки рекомендованим листом з повідомленням про вручення, яку вручено особисто 18.11.2024 року, що підтверджується роздруківкою про рух кореспонденції з офіційного сайту АТ «Укрпошта».
Статтею 268 КУпАП визначено перелік справ про адміністративні правопорушення, при розгляді яких участь особи є обов'язковою, однак ст. 173-2 КУпАП до цього переліку не включена.
За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_1 був належно повідомлений про час та місце розгляду даної справи у відповідності до вимог ст. 277-2 КУпАП, однак в судове засідання не з'явився, суд вважає за можливе провести розгляд даної справи за його відсутності.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, доведена дослідженими в судовому засіданні доказами:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 251771 від 31.10.2024 року (а.с. 1), в якому зазначено, що 31 жовтня 2024 року о 16:00 год. ОСОБА_1 по місцю свого проживання, що в АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї матері ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме: умисні дії психологічного характеру, які полягали у тому, що ОСОБА_1 висловлювався на її адресу нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої;
- рапортом старшого інспектора чергового відділення поліції № 1 (м.Долина) Калуського РВП ГУ Національної поліції в Івано-Франківській області Дранчука В.Д. (а.с. 3), згідно з яким 31.10.2024 року о 16:02 год. зі служби 102 надійшло повідомлення від ОСОБА_2 про те, що син вчиняє домашнє насильство;
- даними протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 31.10.2024 року (а.с. 4-5), з якого вбачається, що від ОСОБА_2 прийнято усну заяву про те, що 31.10.2024 року близько 16:00 год. син ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, ображав її нецензурними словами та погрожував застосувати до неї фізичну силу, тому просить притягнути останнього до адміністративної відповідальності;
- письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 (а.с. 6), в яких вона вказала, що 31.10.2024 року близько 16:00 год. син ОСОБА_1 прийшов додому в нетверезому стані, вчинив з нею конфлікт, під час якого висловлювався на її адресу нецензурними словами, штовхав та погрожував фізичною розправою.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, полягає в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачає, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Даний Закон передбачає, що психологічне насильство є формою домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Системний аналіз національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.
Аналізуючи здобуті в судовому засiданнi докази, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_1 правильно квалiфiковано за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки він вчинив домашнє насильство, тобто умисно вчинив дії психологічного характеру, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, є такими, що доповнюють один одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки, у відповідності до ст.ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також зібрані в порядку, встановленому законом та не викликають сумніву в суду.
Накладаючи стягнення на ОСОБА_1 , суд враховує характер i ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення та його особу, оскільки обставин, що обтяжують та пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.
З урахуванням викладеного, а також того, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти стягнення, яке б вiдповiдало вчиненому правопорушенню та його особi, в межах санкції ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адмiнiстративні правопорушення, за якою його визнано винним, обравши стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 грн.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з 01.01.2024 року складає 605,60 грн.
На підставі викладеного, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», керуючись ст.ст. 40-1, 283, 284 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 грн. (триста сорок гривень).
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень та 60 копійок) судового збору.
Штраф повинен бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП, в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 (десяти) днiв до Івано-Франківського апеляцiйного суду через Долинський районний суд Івано-Франківської області.
Суддя: