Рішення від 18.11.2024 по справі 343/801/24

Справа №: 343/801/24

Провадження №: 2/343/337/24

РІШЕННЯ

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2024 року м. Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

судді - Керніцького І. І.,

з участю: секретаря судового засідання - Оленюк Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Долинського районного суду Івано-Франківської області в порядку загального позовного провадження в режимі відеоконференції цивільну справу № 343/801/24 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів,

за участю: позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Кос Т.В.,

представника відповідача - Рокетської С.В.,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в Долинський районний суд Івано-Франківської області з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (далі АТ КБ «ПриватБанк»), про стягнення з АТ КБ «ПриватБанк» на його користь 34 100 грн. 00 коп.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що він отримую банківські послуги в акціонерному товаристві комерційному банку «Приватбанк». Даним банком йому були відкриті карткові рахунки НОМЕР_1 та НОМЕР_2 та відповідно видані платіжні картки НОМЕР_3 (кредитна) та 5168745611141729, персональні ідентифікаційні номери для авторизації. На його картковому рахунку НОМЕР_1 було встановлено кредитний ліміт 20000,00 гривень. Після цього без його відома і бажання йому АТ КБ «ПриватБанк» в односторонньому порядку збільшено кредитний ліміт до 40000,00 гривень.

В АТ КБ «ПриватБанк» отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок НОМЕР_1 (платіжна картка НОМЕР_3 ) в сумі 40000,00 грн.

16.02.2023 року у період часу з 15.37 год. до 15.50 год. невідомі особи своїми шахрайськими діями заволоділи доступом до додатку «Приват24» та заволоділи грошовими коштами, які були на його карткових рахунках, в сумі 43 100,00 грн, а саме:

1) з карткового рахунку НОМЕР_1 16 лютого 2023 року в сумі 9000,00 грн о 15.37 год.

2) з карткового рахунку НОМЕР_1 16 лютого 2023 року в сумі 9000,00 грн о 15.40 год.

3) з карткового рахунку НОМЕР_1 16 лютого 2023 року в сумі 9000,00 грн о 15.44 год.

4) з карткового рахунку НОМЕР_1 16 лютого 2023 року в сумі 9000,00 грн о 15.48 год.

5) з карткового рахунку НОМЕР_2 16 лютого 2023 року в сумі 4900,00 грн о 15.50 год.

6) з карткового рахунку НОМЕР_1 16 лютого 2023 року в сумі 2200,00 грн о 15.52 год.

17 лютого 2023 року в п'ятницю він звернувся до відділення банку з метою з'ясування вищевказаних обставин, також звернувся до Відділення поліції №1 (м.Долина) Калуського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області, повідомив про кримінальне правопорушення, звернувся в банк письмово в понеділок 21.02.2023, в якій просив надати інформацію щодо проведення списання коштів з його карткових рахунків. На заяви було надано дві аналогічні відповіді від 01.03.2023 №20.1.0.0.0/7-230222/2715 та №20.1.0.0.0/7-230301/25918, в яких ПриватБанк зазначив, що не може повернути йому кошти.

Він неодноразово повідомляв відповідача про те, що невідомі особи безперешкодно шахрайськими діями заволоділи грошовими коштами 16 лютого 2023 року за його картковими рахунками, проте відповідач не вжив належних заходів з цього приводу

Представник відповідача Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» Рокетська С.В. подала відзив на позовну заяву (а.с.62-64), в якому просила в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Свої заперечення обґрунтувала тим, що переказ коштів 16.02.2023 з карт 4149629361051022, 5168745611141729 клієнта ОСОБА_1 був здійснений шляхом створення платежу в системі дистанційного обслуговування клієнтів Internet Banking Приват24. Вхід в Приват24 був здійснений під авторизацією клієнта. При даній процедурі клієнт вводить свої ім'я користувача і пароль та входить у Приват24, створює необхідний платіж, вводить тільки йому відомий ключ доступу і після цього до Банку надходить платіжне доручення, відповідно до якого Банк здійснює переказ коштів. Вказані дії можливо було здійснити лише за допомогою використання фінансового телефону клієнта та іншої особистої інформації.

Відповідно до п. 2.1.4.5.1 Умов Клієнт зобов'язаний не передавати Картки, ПІНи, постійний пароль, одноразові паролі і контрольну інформацію третім особам, не використовувати Картки або нанесені на них дані в цілях, не передбачених цим Договором, або що суперечать чинному законодавству. Клієнт несе відповідальність за всі операції, що супроводжуються авторизацією, включаючи операції, що супроводжуються правильним введенням нанесених на Платіжній картці даних, до моменту звернення Клієнта в Банк та блокування Платіжної картки і за всі операції, які не супроводжуються авторизацією, до моменту постановки Платіжної картки в Стоп-лист Платіжною системою (п.1.1.10.10.3 Умов).

Врахувати, що переказ коштів 16.02.2023 р. з карт НОМЕР_3 , 5168745611141729 клієнта ОСОБА_1 був здійснений шляхом створення платежу в системі дистанційного обслуговування клієнтів Internet Banking Приват24 (далі - Приват24). Вхід в Приват24 був здійснений під авторизацією клієнта. При даній процедурі клієнт вводить свої ім'я користувача і пароль та входить у Приват24, створює необхідний платіж, вводить тільки йому відомий ключ доступу і після цього до Банку надходить платіжне доручення, відповідно до якого Банк здійснює переказ коштів. Вказані дії можливо було здійснити лише за допомогою використання фінансового телефону клієнта та іншої особистої інформації.

Таким чином, оскільки обставини вчинення порушень і неправомірних дій з боку банку позивачем не доведено, вказане виключає відповідальність відповідача згідно з умовами договору та вимогами законодавства. Таким чином вважаємо вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та його представник адвокат Кос Т.В. позов підтримали з підстав зазначених в ньому та просив його задовольнити.

У судовому засіданні представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» - адвокат Рокетська С.В. позов не визнала, з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву, просила відмовити в його задоволенні.

Вислухавши позивача, думку представників сторін, проаналізувавши викладені в позовній заяві обґрунтування позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, врахувавши також правові норми, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що також не заперечувалося сторонами в судовому засіданні, відповідачем АТ КБ «ПриватБанк» позивачу ОСОБА_1 відкриті карткові рахунки НОМЕР_1 та НОМЕР_2 та відповідно видані платіжні картки НОМЕР_3 (кредитна) та 5168745611141729, персональні ідентифікаційні номери для авторизації.

Як вбачається із матеріалів справи рух коштів:

Згідно виписки по карті НОМЕР_3 (договір SAMDN51000106837975, 2021-10- 20 19:48:10 встановлений кредитний ліміт 30000 грн.) 16.02.2023 кошти в загальній сумі 38391 грн. через Приват24 переведені

- 9045 грн. на карту НОМЕР_4 (емітент PUBLIC JOINT STOCK COMPANY TASCOMBANK):

16/02/2023 15:37:04 16/02/2023 P32 S DB -9,316.35 UAH -9,045.00 -316.35 559003 6012

I0110SW5 UKR P 32 Переказ зі своєї карти

- 29346 грн. на карту НОМЕР_5 (емітент JSC OSCHADBANK)

16/02/2023 15:40:56 16/02/2023 P32 S DB -9,316.35 UAH -9,045.00 -316.35 470004 6012

I0110SW5 UKR P 32 Переказ зі своєї карти

16/02/2023 15:44:45 16/02/2023 P32 S DB -9,316.35 UAH -9,045.00 -316.35 791005 6012

I0110SW5 UKR P 32 Переказ зі своєї карти

16/02/2023 15:48:12 16/02/2023 P32 S DB -9,316.35 UAH -9,045.00 -316.35 446006 6012

I0110SW5 UKR P 32 Переказ зі своєї карти

16/02/2023 15:52:24 16/02/2023 P32 S DB -2,277.33 UAH -2,211.00 -77.33 830007 6012

I0110SW5 UKR P 32 Переказ зі своєї карти

Згідно виписки по карті 5168745611141729 клієнта 16.02.2023 р. кошти в сумі 4924.50 грн. через Приват24 переведені також на карту НОМЕР_5 (емітент JSC OSCHADBANK)

16/02/2023 15:50:24 16/02/2023 P32 S DB -4,924.50 UAH -4,924.50 -24.50 896057 6538

I0110SWA UKR P 32 Переказ зі своєї карти.

Звертаючись з вказаним позовом, позивач зазначав, що вказані платіжні операції були проведені без його згоди та відома, він дізнався про них тільки 16.02.2023 близько 16 год. 00 хв. здійснивши вхід у мобільний додаток «Приват24». Разом з цим, позивач не отримував від відповідача жодного запиту для підтвердження про проведення платіжних операцій, а також не отримував повідомлення про їх проведення та списання коштів з рахунку.

Як встановлено в судовому засіданні, після того, як позивач виявив проведення оспорюваних операцій, останій відразу повідомила про це АТ КБ «ПриватБанк». Також, 17.02.2023 позивач ОСОБА_1 звернувся до відділення поліції №1 (м.Долина) Калуського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області із заявою, в якій повідомив, що 16.02.2023 списано з його карткових рахунків відкритих АТ КБ «ПриватБанк», без його відома кошти. За даним фактом 18.02.2023 розпочато досудове розслідування, про що внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023091160000080 (повідомлення слідчого від 29.03.2024 а.с.41).

Листами № 20.1.0.0.0/7-230301/25918 від 01.03.2023, № 20.1.0.0.0/7-230222/2715 від 01.03.2023, № 20.1.0.0.0/7-230321/552 від 23.03.2023 (а.с.34, 32,) АТ КБ «ПриватБанк» повідомило позивача ОСОБА_1 , що у випадку впевненості в наявності шахрайських дій щодо списання грошових коштів, позивачу рекомендовано звернутися до правоохоронних органів.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений

договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).

За змістом ч.ч. 1 та 2 ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 статті 1066 ЦК України визначено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунку грошові кошти в день надходження до банку відповідної платіжної інструкції, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунку або законом (ч. 3 ст. 1068 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

Статтею 1073 ЦК України передбачено, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов'язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов'язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов'язання.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжною картою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором. Держателем такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу. Неналежним переказом для цілей цього Закону вважається рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів, а неналежним отримувачем - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.

Відповідно до пункту 14.12 статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач зобов'язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права або

повноважень. Використання електронного платіжного засобу за довіреністю не допускається, крім випадку емісії додаткового електронного платіжного засобу для довіреної особи.

Відповідно до пункту 3 розділу VI Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 року №705 (далі - Положення № 705) банк

зобов'язаний у спосіб, передбачений договором: 1) повідомляти користувача про здійснення операцій з використанням електронного платіжного засобу; 2) забезпечити користувачу можливість інформувати банк про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем; 3) реєструвати та протягом строку, передбаченого законодавством України для зберігання електронних документів, зберігати інформацію, що підтверджує факт інформування банком користувача та користувачем банку; 4) банк у разі невиконання обов'язку з інформування користувача про здійснені операції з використанням електронного платіжного засобу несе ризик збитків від здійснення таких операцій.

Згідно з пунктом 5 розділу VI Положення № 705 користувач зобов'язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які не виконувалися користувачем.

Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов'язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк. Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів (пункт 6 розділу VI Положення № 705).

Згідно з пунктами 7, 8 розділу VI Положення № 705 емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов'язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором. Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов'язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу. Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.

За п. 11 Розділу VI Положення № 705 користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для притягнення його до цивільно-правової відповідальності.

Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, які беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи

бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.

Зазначені правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №537/3312/16-ц (провадження №61-17629св18), від 24 липня 2019 року у справі №753/16954/16-ц (провадження № 61-24323св18), від 01 липня 2020 року у справі №712/9107/18 (провадження №61-9877св19), від 21 квітня 2021 року у справі №751/6050/18 (провадження № 61-18544св19).

Відповідно до розділу 1.1.2. Умов і правил надання банківських послуг, яким визначені права та обов'язки клієнта - клієнт зобов'язаний негайно інформувати Банк, а також правоохоронні органи про факти втрати картки, стікера РауРаss, ПІН-кода, SІМ-картки мобільного телефону або отримання повідомлення про їх незаконне використання. У разі настання вищезазначених випадків необхідно звернутися до відділення Банку або за телефонами 3700 (безкоштовно) по Україні.

Відповідно до п. 1.1.5.29 Умов і правил держатель картки несе відповідальність за всі операції, що супроводжуються авторизацією до моменту звернення власника карти в Банк та блокування карти, і за всі операції, які не супроводжуються авторизацією, до моменту постановки картки в СТОП-ЛИСТ Платіжною системою, а в разі підключення до послуги «Екстрені гроші» також протягом часу блокування платіжної карти.

За змістом статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Посилання банку на порушення позивачем Умови та Правила надання банківських послуг, сприяння позивача незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати третій особі проведення платіжних операцій не доведені банком шляхом надання відповідних доказів.

Окрім того, відповідачем не доведено вжиття банком всіх можливих заходів для запобігання порушенню прав позивача та їх поновлення, зокрема, щодо використання у коректного введення ПІН-коду, здійснення СМС-інформування позивача про всі операції, сповіщення позивача через Приват24.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2018 року в справі № 552/2819/16-ц (провадження № 61-1396св18) зазначено, що користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Такий правовий висновок сформульовано в постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15.

Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між

сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи

бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.

Банком не надані докази, які безспірно доводять, що позивач своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню ПІН-коду, його розголошенню або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Крім того, матеріалами справи встановлено факт звернення позивача до банку про скасування спірних транзакцій, а так само її звернення до правоохоронних органів з приводу вчинених стосовно неї шахрайських дій. Наведені обставини у сукупності свідчать про те, що у позивача була дійсно відсутня воля на вчинення такого перерахування, а банком не заперечено факту її звернення з вимогою про скасування цієї транзакції.

За таких обставин, Банк не мав права приймати до виконання будь-які дистанційні розпорядження про перерахування коштів, зроблені через вказаний сервіс, без ідентифікації клієнта згідно Умов та Правил надання банківських послуг (через фінансовий номер телефону клієнта, одноразові динамічні паролі, QR-код, тощо).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 липня 2019 року у справі № 537/3312/16-ц (провадження № 61-17629св18) зазначено, що «сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15.

За таких обставин не заслуговують на увагу й посилання сторони відповідача про те, що спірні операції відбулись з вини позивача, оскільки не підтверджені належними та достовірними доказами.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 247, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 34100 (тридцять чотири тисячі сто) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного його змісту безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований у АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .

Відповідач: Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", юридична адреса: вул. Грушевського, 1-Д , м. Київ, код ЄДРПОУ 14360570.

Суддя Долинського районного суду І.І.Керніцький

Попередній документ
123244313
Наступний документ
123244315
Інформація про рішення:
№ рішення: 123244314
№ справи: 343/801/24
Дата рішення: 18.11.2024
Дата публікації: 26.11.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Долинський районний суд Івано-Франківської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів»
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (24.02.2025)
Дата надходження: 11.04.2024
Предмет позову: про захист прав споживача та стягнення грошових коштів
Розклад засідань:
02.05.2024 10:00 Долинський районний суд Івано-Франківської області
16.05.2024 10:30 Долинський районний суд Івано-Франківської області
30.05.2024 09:30 Долинський районний суд Івано-Франківської області
10.06.2024 08:30 Долинський районний суд Івано-Франківської області
03.07.2024 09:00 Долинський районний суд Івано-Франківської області
09.08.2024 10:30 Долинський районний суд Івано-Франківської області
30.08.2024 11:00 Долинський районний суд Івано-Франківської області
09.10.2024 09:30 Долинський районний суд Івано-Франківської області
07.11.2024 09:30 Долинський районний суд Івано-Франківської області
16.01.2025 00:00 Івано-Франківський апеляційний суд