Справа № 192/2737/24
Провадження № 1-в/192/505/24
Ухвала
Іменем України
12 листопада 2024 року
Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
представника Державної установи «Солонянська виправна колонія (№ 21)» ОСОБА_3 ,
засудженого (в режимі відеоконференції) ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у селищі Солоному Солонянського району Дніпропетровської області подання начальника Державної установи «Солонянська виправна колонія (№ 21)» ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Попасному Новомосковського району Дніпропетровської області, на даний час відбуває покарання у Державній установі «Солонянська виправна колонія (№ 21)», засудженого
09 листопада 2022 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 71КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі,
початок строку відбування покарання: 14.04.2023,
кінець строку відбування покарання: 14.05.2025,
встановив:
Начальник ДУ «Солонянська виправна колонія (№ 21)» звернувся до суду з поданням про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання. Подання обґрунтовується тим, що за час відбування останнього покарання ОСОБА_4 з 14.04.2023 утримувався у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)». Порушення режиму утримання не допускав. Заохочень не мав. З 18.05.2023 відбуває покарання у Державній установі «Солонянська виправна колонія (№ 21)». По прибутті до установи працевлаштований до дільниці РІЦ з виготовлення малопомітних перешкод. До праці ставиться відповідально, проявляє особисту ініціативу у виконанні змінних завдань, з наданим об'ємом роботи справляється в повному обсязі. Засуджений володіє достатнім рівнем професійних навичок для отримання роботи після звільнення, має технічні спеціальності (водій-механік, електрогазозварювальник), має два заохочення за зразкову поведінку та сумлінне ставлення до праці, стягнень не має, залучений до програм диференційованого виховного впливу «Підготовка до звільнення», «Фізкультура та спорт», «Духовне відродження», визнає провину у скоєних злочинах, вирішене питання реєстрації, заборгованості за виконавчими листами немає.
Представник установи виконання покарань у судовому засіданні подання підтримав з викладених у ньому підстав.
Засуджений у судовому засіданні подання підтримав, а змістом його пояснень він працює, вважає, що довів своє виправлення та має право на умовно-дострокове звільнення, просив подання задовольнити.
Прокурор проти задоволення подання заперечував, посилався на те, що засуджений ще не довів своє виправлення та до нього передчасно застосовувати умовно-дострокове звільнення.
Заслухавши представника установи виконання покарань, засудженого, прокурора, дослідивши матеріали справи, матеріали особової справи засудженого, суд вважає, що у задоволенні подання потрібно відмовити з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 раніше судимий:
04.02.2011 Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 187, ч. 3 ст. 152, ч. 2 ст. 153, ст. 70 КК України до 7 років 10 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;
03.12.2019 Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком 1 рік 6 місяців; на підставі ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки.
09 листопада 2021 року ОСОБА_4 був засуджений вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком суд частково приєднав невідбуту частину покарання, призначеного за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 грудня 2019 року, остаточно призначивши покарання у виді 2 років 1 місяця позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання: 14.04.2023, кінець строку відбування покарання: 14.05.2025.
Натепер засуджений відбув більше 2/3 строку покарання.
Суд зазначає, що за правилами, встановленими п. 2 ч. 3 ст. 81 КК України,умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин або кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі.
Відповідно до ч. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Тобто умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.
Висновок про можливість застосування умовно-дострокового звільнення засудженого повинен ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку та ставлення до праці за весь час відбування покарання, у тому числі й даних, що характеризують ступінь тяжкості вчиненого злочину і особу засудженого в цілому. При цьому вирішальним є не факт відбуття певної частини покарання, а виправлення засудженого.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання є заохочувальною нормою кримінального та кримінально-виконавчого законодавства, оскільки має на меті стимулювання засуджених до чіткого виконання правил внутрішнього розпорядку, дотримання вимог режиму відбування покарання, прагнення до продуктивної праці, відшкодування матеріальних збитків, нанесених злочином, каяття у скоєному злочині.
Доцільність умовно-дострокового звільнення визначається тим, що засуджений за певний час перебування у місцях позбавлення волі виправився, змінив поведінку, з огляду на що відсутня необхідність повного відбування призначеного судом строку покарання.
Так, в установах виконання покарань засуджений знаходиться з 14.04.2023.
У Державній установі «Солонянська виправна колонія (№ 21)» знаходиться з 18.05.2023.
Згідно з висновком щодо ступеня виправлення, складеним у листопаді 2024 року, засуджений довів своє виправлення.
Відповідно до довідки про заохочення та стягнення засуджений має два заохочень, стягнень не має.
Згідно з довідкою, наданою начальником відділення СПС № 14 ОСОБА_7 , засуджений ОСОБА_4 бере активну участь у роботах по благоустрою колонії, з 01.10.2023 працює на виробничій зоні дільниці РІЦ з виготовлення малопомітних перешкод, до праці ставиться сумлінно, всі поставлені завдання виконує вчасно та якісно, проявляє корисну та розумну ініціативу.
Згідно з довідкою ст. оперуповноваженого відділу ДУ «Солонянська виправна колонія (№ 21) ОСОБА_4 на профілактичних обліках не перебуває.
Згідно з витягом із щоденника індивідуальної роботи із засудженим додержання ним правил поведінки, встановлених КВК та ПВР колонії, дотримання правил трудового розпорядку, дотримання вимог безпеки праці за ІІ та ІІІ квартали 2023 року оцінено як «задовільно», ІV квартал 2023 року, І та ІІ квартали 2024 року - «добре».
Суд враховує обставини, на які посилається установа виконання покарань, що засуджений працевлаштований, що має заохочення та не має стягнень.
Разом з тим, суд звертає увагу, що засуджений відбуває покарання з 14.04.2023, його поведінка за ІІ та ІІІ квартали 2023 року оцінювалась як задовільна (за шкалою оцінювання: «незадовільно», «задовільно», «добре»).
За весь строк відбування покарання засуджений має лише два заохочення.
Окрім того, згідно з оцінкою ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення засудженим ОСОБА_4 такий ризик є середнім.
Суд також звертає увагу, що за змістом п. 1 ч. 1 ст. 9 КВК України неухильне додержання правил поведінки, які передбачені для засуджених, є обов'язком засудженого, і виконання даного обов'язку є лише одним з критеріїв, зазначених вище, які в своїй сукупності дають підстави вважати, що засуджений довів своє виправлення.
Суд вважає, що позитивні зміни у поведінці засудженого мають місце. Однак за вказаних обставин суд не може зробити висновок, що засуджений виправився.
Саме по собі відбуття 2/3 строку покарання засудженим, без врахування його поведінки та ставлення до праці за весь період відбування покарання, не є достатніми підставами для умовно-дострокового звільнення засудженого.
Таким чином, оцінивши у сукупності досліджені докази, зважаючи на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що засуджений не довів свого виправлення, а тому у задоволенні подання установи виконання покарань про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання відмовляє.
Керуючись ст. 81 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд
постановив:
У задоволенні подання начальника Державної установи «Солонянська виправна колонія (№ 21)» ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання ОСОБА_4 відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Солонянський районний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її проголошення, а засудженим з моменту вручення йому її копії.
Суддя ОСОБА_1