Справа № 192/2836/24
Провадження № 1-в/192/565/24
Ухвала
Іменем України
07 листопада 2024 року
Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у селищі Солоному Солонянського району Дніпропетровської області подання начальника Державної установи «Солонянська виправна колонія (№ 21)» ОСОБА_3 про приведення покарання відповідно до вимог Закону України № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» стосовно засудженого
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на даний час відбуває покарання у Державній установі «Солонянська виправна колонія (№ 21)», засудженого
24.06.2020 вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, звільненого від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на три роки; згідно з ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23.11.2020 засудженого направлено в місця позбавлення волі для відбуття покарання згідно з вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24.06.2020 строком на 4 роки;
25.10.2021 вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі;
27.10.2022 вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі, скасованого вироком Дніпровського апеляційного суду в частині призначеного покарання, яким призначено покарання за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 роки 1 місяць,
встановив:
Начальник ДУ «Солонянська виправна колонія (№ 21)» ОСОБА_3 звернувся до суду з поданням, просить привести покарання засудженого ОСОБА_4 у відповідність до Закону України № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
Подання обґрунтовується тим, що у Державній установі «Солонянська виправна колонія (№ 21)» відбуває покарання ОСОБА_4
Був засуджений 24.06.2020 вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений з випробувальним строком на 3 роки. Вирок набрав законної сили 27.07.2020. Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23.11.2020 скасовано звільнення з випробувальним терміном і направлений в місця позбавлення волі згідно з вироком Новомосковського міськрайсуду від 24.06.2020 на строк 4 роки позбавлення волі. Ухвала набрала законної сили 01.12.2020.
25.10.2021 засуджений Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24.06.2024 остаточно призначено 4 роки позбавлення волі. Вирок набрав законної сили 25.11.2021.
27.10.2022 засуджений Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Новомосковського міськрайсуду Дніпропетровської області від 24.06.2020, яким поглинуте покарання за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25.10.2021 та остаточно призначено 4 роки 1 місяць позбавлення волі. Вироком Дніпровського апеляційного суду від 16.03.2023 вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27.10.2022 за ч. 3 ст. 185 КК України скасовано в частині призначеного покарання та ухвалено в цій частині новий вирок. Призначено покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 4 років позбавлення волі. Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом складання призначених покарань за цим вироком та вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25.10.2021 визначено 4 роки 1 місяць позбавлення волі. Вирок набрав законної сили 16.03.2023.
Початок строку: 20.01.2021, кінець строку: 20.02.2025.
Представник установи виконання покарань, засуджений та прокурор у судове засідання не з'явилися.
Начальник установи виконання покарань просив розгляд подання здійснювати без участі представника адміністрації установи виконання покарань.
Засуджений подав заяву про розгляд подання без його участі.
Прокурор звернувся з клопотанням, у якому просить:
на підставі ч. 2 ст. 74 КК України негайно звільнити засудженого ОСОБА_4 від покарання, призначеного вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24.06.2020 за ч. 2 ст. 185 КК України, у зв?язку з усуненням караності діяння;
на підставі ч. 2 ст. 74 КК України негайно звільнити засудженого ОСОБА_4 від покарання, призначеного вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25.10.2021 за ч. 2 ст. 185 КК України, у зв?язку з усуненням караності діяння;
виключити з вироку Дніпровського апеляційного суду від 16.03.2023 посилання на вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України за епізодом крадіжки майна 26.11.2020 на суму 397,66 грн, у зв?язку з усуненням караності діяння;
вважати ОСОБА_4 засудженим вироком Дніпровського апеляційного суду від 16.03.2023 за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі.
Прокурор посилається на те, що згідно матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_4 відбуває покарання за вироком Дніпровського апеляційного суду від 16.03.2023. Відповідно до вказаного вироку ОСОБА_4 призначено покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 роки; відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань за цим вироком та вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25.10.2021, визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 1 місяць.
В свою чергу, згідно з вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25.10.2021 ОСОБА_4 призначено покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком 2 роки, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначеним вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24.06.2020, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком 4 роки.
Таким чином, усі вищевказані 3 вироки на теперішній час фактично виконуються ДУ «Солонянська виправна колонія (№ 21)».
Так, згідно з вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24.06.2020 встановлено, що ОСОБА_4 скоїв діяння, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, а саме здійснив крадіжку 01.05.2020 на суму 1867,68 грн, що становить менш ніж 2 НМДГ, тобто дані діяння підпадають під дію положень ч. 2 ст. 74, ст. 5 КК України.
Також, згідно з вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25.10.2021 ОСОБА_4 скоїв злочин за ч. 2 ст. 185 КК України, а саме здійснив 23.08.2018 крадіжку майна на суму 435 грн, що становить менш ніж 2 НМДГ, тобто дані діяння підпадають під дію положень ч. 2 ст. 74, ст. 5 КК України.
Крім того, згідно з вироком Дніпровського апеляційного суду від 16.03.2023 по другому епізоду ОСОБА_4 скоїв злочин за ч. 3 ст. 185 КК України, а саме крадіжку на суму 397,66 грн, що становить менш ніж 2 НМДГ, тобто дані діяння підпадають під дію положень ч. 2 ст. 74, ст. 5 КК України.
Разом з тим, згідно з вироком Дніпровського апеляційного суду від 16.03.2023 за першим епізодом ОСОБА_4 скоїв злочин за ч. 3 ст. 185 КК України, а саме крадіжку 17.07.2020 на суму 3744 грн, тобто лише ці діяння ОСОБА_4 не підпадають під дію положень ч. 2 ст. 74, ст. 5 КК України, оскільки зазначений збиток є більш ніж 2 НМДГ.
Проводити розгляд клопотання прокурор просив без його участі.
Відповідно до ч. 5 ст. 539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що подання потрібно задовольнити з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
09.08.2024 набрав чинності Закон України від 18.07.2024 № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким, зокрема були внесені зміни до ст. 51 КУпАП.
Статтею 51 КУпАП у редакції Закону від 18.07.2024 № 3886-ІХ встановлена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 5 підрозділу 1 розділу ХХ ПК України передбачено, що якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
За змістом п.п. 169.1.1 п.169.1 ст. 169 розділу IV ПК України сума податкової пільги дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Судом встановлено, що 24 червня 2020 року ОСОБА_4 був засуджений Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного йому покарання з випробуванням строком на 3 (три) роки. Згідно з вироком ОСОБА_4 01 травня 2020 року вчинив крадіжку майна на загальну суму 1867,68 грн.
23 листопада 2020 року ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області було задоволено подання начальника Новомосковського МРВ філії ДУ «Центр пробації» у Дніпропетровській області про скасування звільнення з випробуванням ОСОБА_4 і постановлено направити його в місця позбавлення волі для відбуття покарання згідно з вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 червня 2020 року строком на 4 роки позбавлення волі.
25 жовтня 2021 року ОСОБА_4 засуджений Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 2 роки. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначеним вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24.06.2020, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком 4 роки.Згідно з цим вироком ОСОБА_4 23 серпня 2019 року вчинив крадіжку майна на загальну суму 435 грн.
27 жовтня 2022 року ОСОБА_4 засуджений Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 4 роки. На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання судом частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24.06.2020, яким поглинуто покарання за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25.10.2021 та остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком 4 роки 1 місяць.
16 березня 2023 року Дніпровський апеляційний суд ухвалив вирок, яким вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 жовтня 2022 року скасував в частині призначеного покарання та ухвалив в цій частині новий вирок. Призначив ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 185 КК України покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки. Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань за цим вироком та вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25.10.2021 року, визначив остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 1 місяць. В іншій частині вирок залишити без змін. Згідно з цим вироком ОСОБА_4 17 липня 2020 року вчинив крадіжку майна на суму 3744 грн, 26 листопада 2020 року - на суму 397,66 грн.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатної особи в розрахунку на місяць встановлений у розмірі 1921 гривня, отже сума податкової пільги складає 960,50 грн, а 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з огляду на податкову соціальну пільгу 1921 грн (960,50 грн х 2).
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатної особи в розрахунку на місяць встановлений у розмірі 2102 гривня, отже сума податкової пільги складає 1051 грн, а 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з огляду на податкову соціальну пільгу 2102 грн (1051 грн х 2).
Тобто, вартість викраденого ОСОБА_4 майна 17 липня 2020 року була більшою 2-х неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Натомість, вартість майна, викраденого ОСОБА_4 23 серпня 2019 року, 01 травня 2020 року та 26 листопада 2020 року, була меншою, ніж 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, на засудженого ОСОБА_4 розповсюджується дія Закону України від 18.07.2024 № 3886-ІХ, яким частково декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання. Призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м'який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими частиною першою статті 72 цього Кодексу.
За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_4 вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24.06.2020, вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25.10.2021 та вироком Дніпровського апеляційного суду від 16.03.2023 засуджений за діяння, караність яких законом усунена, а саме за викрадення 23 серпня 2019 року майна на суму 435 грн, 01 травня 2020 року - на суму 1867,68 грн та 26 листопада 2020 року - на суму 397,66 грн, тобто суми, які не перевищують двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, то суд доходить висновку, що подання начальника установи виконання покарань потрібно задовольнити та звільнити засудженого від покарання, призначеного цими вироками за вказані кримінальні правопорушення.
Стосовно доводів прокурора про виключення з вироку Дніпровського апеляційного суду від 16.03.2023 посилання на вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за епізодом крадіжки майна 26.11.2020 на суму 397,66 грн у зв'язку усуненням караності діяння, то суд звертає увагу, що питання, які вирішуються судом під час виконання вироків, визначені ч. 1 ст. 537 КПК України. Зокрема, згідно з п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України. Разом з тим, суд за вказаних обставин не наділений повноваженнями вносити зміни до вироків.
Керуючись ст.ст. 5, 74 КК України, ст. 539 КПК України,
постановив:
Подання начальника Державної установи «Солонянська виправна колонія (№ 21)» ОСОБА_3 задовольнити.
Негайно звільнити ОСОБА_4 від покарання, призначеного вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 червня 2020 року за ч. 2 ст. 185 КК Україниу зв'язку з усуненням караності діяння.
Негайно звільнити ОСОБА_4 від покарання, призначеного вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 жовтня 2021 року за ч. 2 ст. 185 КК України у зв'язку з усуненням караності діяння.
Негайно звільнити ОСОБА_4 від покарання, призначеного вироком Дніпровського апеляційного суду від 16 березня 2023 року за ч. 3 ст. 185 КК України за епізодом крадіжки майна 26 листопада 2020 року на суму 397,66 грн у зв'язку з усуненням караності діяння.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Солонянський районний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її проголошення, а засудженим з моменту вручення йому її копії.
Суддя ОСОБА_1