Справа № 190/2426/24
Провадження №1-в/190/410/24
25 листопада 2024 року м.П'ятихатки
П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1
за участю:
секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. П'ятихатки справу за клопотанням засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на даний час відбуває покарання в Державній установі «П'ятихатська виправна колонія №122»,
про приведення вироку у відповідність до нового закону,-
Засуджений ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням, в якому просить вирішити питання щодо декриміналізації його діяння за вироком Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09.06.2022 року на підставі Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18 липня 2024 року (далі за текстом Закон № 3886-ІХ).
Представник Державної установи «П'ятихатська виправна колонія (№122)» та засуджений в судове засідання, проведення якого було призначене в режимі відеоконференції з Державною установою «П'ятихатська виправна колонія № 122», не з'явились, про місце та час слухання справи повідомлені належним чином, надали заяви про розгляд справи без їхньої участі, подання підтримали та просять його задовольнити.
Прокурор не заперечував щодо задоволення клопотання засудженого.
Вислухавши думку прокурора, дослідивши матеріали особової справи засудженого, судом встановлено наступне.
Згідно із ч. 1 ст.539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Пунктом 2 частини 2 статі 539 КПК України передбачено, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, у разі необхідності вирішення, зокрема, питань, передбачених пунктом 13 частини першої статті 537 цього Кодексу.
З матеріалів особової справи ОСОБА_4 вбачається, що він відбуває покарання за вироком суду в ДУ «П'ятихатська виправна колонія (№122)», що надає П'ятихатському районному суду право розглянути подане ним клопотання.
Судом встановлено, що:
Вироком Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09.02.2022 року, ОСОБА_4 засуджений за ч.2 ст.185 КК України до 2 років обмеження волі; остаточне покарання призначено на підставі ч.1 ст.71 КК України шляхом часткового приєднання до призначеного покарання, невідбутої частини покарання за вироком Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08.02.2021 року, та до відбуття призначити 2 роки 3 місяці обмеження волі. Строк відбування покарання рахувати з 09.02.2022 року. Цим вироком ОСОБА_4 засуджений за вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненного повторно, що мала місце 21.02.2021 року та спричинила потерпілому матеріальної шкоди на суму 880 грн. 00 коп.
Згідно рапорту про затримання особи від 09.02.2022 року, - 09.02.2024 року ОСОБА_4 був затриманий на підставі вироку Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09.02.2022 року.
Вироком Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 03.05.2022 року ОСОБА_4 засуджений за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі; у відповідності до ч.4 ст.70, ст.72 КК України, шляхом повного поглинення менш суворого покарання за вироком Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09.02.2022 року більш суворим покаранням за даним вироком, остаточне покарання призначено у виді 3 років позбавлення волі. Строк відбування покарання рахувати з 09.02.2022 року. Цим вироком ОСОБА_4 засуджений за ч.3 ст.185 КК України за епізодом від 20.01.2022 року як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникнення у житло, вчинене повторно, чим спричинив потерпілому матеріальної шкоди на суму 6973,05 грн., за епізодом від 05.02.2022 року як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення, вчинене повторно, чим спричинив потерпілому матеріальної шкоди на суму 2833,33 грн. Вирок набрав законної сили 06.06.2022 року.
Вироком Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 26.08.2022 року ОСОБА_4 засуджений за ч.1 ст.309 КК України і йому призначено покарання у виді 1 року обмеження волі; у відповідності до ч.4 ст.70, ст.72 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначеним за вироком Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03.05.2022 року, остаточне покарання призначено у виді 3 років позбавлення волі. Строк відбування покарання рахувати з 09.02.2022 року.
Верховна Рада України 18 липня 2024 року прийняла Закон № 3886-ІХ, який набув чинності 09 серпня 2024 року.
Відповідно до вказаного Закону №3886-ІХ, стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення була викладена у новій редакції, внаслідок чого, дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Кримінальна відповідальність за відповідною частиною ст.190, ст. 185 КК України настає під час вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжка) у тому разі, якщо крадіжка майна не є дрібною.
Отже, діяння, вчинені як таємне викрадення чужого майна, якщо вартість цього майна не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на момент їх вчинення, є дрібною крадіжкою і не є кримінально караними, що виключає кримінальну відповідальність, передбачену ст. 185 КК України.
Зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч. 6 ст. 3 КК України).
За частиною 2 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
На переконання суду, унесення згаданих вище змін до законодавства України про адміністративну відповідальність безпосередньо впливає на закон України про кримінальну відповідальність, адже ці зміни визначають розмежування між діями які необхідно кваліфікувати як дрібну крадіжку, наслідком чого є притягнення особи до адміністративної відповідальності, і таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за що передбачена кримінальна відповідальність.
Беручи до уваги викладене, фактична декриміналізація викрадення майна, вартість якого не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, має зворотну дію в часі, оскільки поліпшує становище особи.
Неоподатковуваний мінімум в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового Кодексу, для відповідного року.
Підпунктом 169.1.1 статті 169 передбачено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом на 1 січня звітного податкового року, для будь-якого платника податку.
Таким чином два неоподатковуваних мінімума доходів громадян дорівнюють 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи та відповідно станом на 01.01.2021 року ця сума становила 2270,00 грн.,станом на 01.01.2022 року - 2481,00 грн.
Отже враховуючи, що ОСОБА_4 згідно вироку Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 09.02.2022 року завдав матеріальної шкоди потерпілому на суму, що є меншою двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на день скоєння крадіжки (22.02.2021 року), тобто вчинене ним діяння відповідно до вимог Закону України №3886-ІХ не є кримінально-караними на теперішній час, суд приходить до висновку про необхідність звільнення засудженого ОСОБА_4 від призначеного покарання за даним вироком, на підставі ч.2 ст. 74 КК України.
За таких обставин, клопотання засудженого ОСОБА_4 є таким, що підлягає задоволенню.
Разом з цим, приймаючи до уваги, що ОСОБА_4 згідно вироку Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 03.05.2022 року спричинив матеріальної шкоди потерпілим на суму 6973,05 грн. та 2833,33 грн., що перевищує два неоподатковуваних мінімума доходів громадян станом на день скоєння крадіжки (2481,00 грн.), відтак вчинені ним діяння є кримінально караними.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, ч. 2 ст. 74 КК України, ст.ст. 369-372, 537, 539 КПК України, Законом України №3886-ІХ, суд,
Клопотання ОСОБА_4 щодо декриміналізації його діяння за вироком Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 09.02.2022 року, -задовольнити.
На підставі ч. 2 ст. 74 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, призначеного за вироком Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09.02.2022 року за ч.2 ст. 185 КК України, із застосуванням ч.1 ст.71 КК України у вигляді 2 років 3 місяців обмеження волі, у зв'язку з усуненням караності діяння.
Вирок Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 03.05.2022 року та вирок Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 серпня 2022 року в частині призначених покарань, - залишити без змін .
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення, а засудженим у той же термін після отримання її копії.
Суддя ОСОБА_1