Справа № 187/1529/24
2/0187/426/24
"21" листопада 2024 р.
Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Караула О.А. за участі секретаря судового засідання Пелих І.Ю., представника позивача ОСОБА_1 , позивача ОСОБА_2 , представника відповідача (в режимі відеоконференції) Христян О.М., третьої особи ОСОБА_3 , розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк», третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 про визнання іпотеки припиненою, припинення обтяжень на нерухоме майно
До Петриківського районного суду Дніпропетровської області звернувся ОСОБА_2 з позовною заявою до Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк», третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 про визнання іпотеки припиненою, припинення обтяжень на нерухоме майно, в якій просить:
1.Визнати припиненою іпотеку нерухомого майна: житлового будинку, загальною площею 90,3 кв.м., житлова площа 56,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також земельної ділянки, цільове призначення: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,150 га, адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер земельної ділянки: 010602301819, за Іпотечним договором, укладеним 28.12.2006 року між ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ПАТ КБ «Приватбанк» (ЄДРПОУ: 14360570), посвідчений приватним нотаріусом Окатою Л.Г., реєстр № 2211.
2.Припинити обтяження (іпотеку) в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек (реєстраційний номер запису про іпотеку: 4315215; зареєстроване 21.03.2007 реєстратором: Приватний нотаріус Крючкова Т.В., а також номер запису про обтяження: 4315156, зареєстроване 28.12.2006 реєстратором: Приватний нотаріус Оката Л.Г. (щодо житлового будинку); номер запису про обтяження: 4315192, зареєстроване 28.12.2006 реєстратором: Приватний нотаріус Оката Л.Г. (щодо земельної ділянки), із виключенням відповідних записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек.
3.Стягнути із Відповідача на користь Позивача судові витрати, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначив, що 28.12.2006 року ОСОБА_2 (надалі по тексту «Позивач») та ПАТ КБ «Приватбанк» (надалі по тексту «Відповідач») уклали кредитний договір № DZP0GK00770020, згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 9 900,00 доларів США, терміном до 27.12.2026 року, та зобов'язався його повернути, сплативши відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановленому кредитним договором.
В забезпечення виконання зобов'язання за договором № DZP0GK00770020, було укладено договір поруки між ПАТ КБ «Приватбанк» та поручителем ОСОБА_4 .
Зазначений Кредитний договір також був забезпечений Іпотечним договором, укладеним 28.12.2006 року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Приватбанк», посвідчений приватним нотаріусом Окатою Л.Г., реєстр № 2211, предмет іпотеки згідно якого: житловий будинок, загальною площею 90,3 кв.м., житлова площа 56,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також земельна ділянка, цільове призначення: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площа 0,150 га, адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер земельної ділянки: 010602301819
Вказаний житловий будинок та земельна ділянка належать Позивачу ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі-продажу від 28.12.2006 р., посвідченого приватним нотаріусом Петриківського районного нотаріального округу Окатою Л.Г., ВЕМ №628340, реєстр №2196.
Відомості про державну реєстрацію обтяжень та іпотеки зазначеного нерухомого майна внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно:
реєстраційний номер запису про іпотеку - 4315215; зареєстровано - 21.03.2007 реєстратором: Приватний нотаріус Крючкова Т.В., а також номер запису про обтяження: 4315156, зареєстроване 28.12.2006 реєстратором: Приватний нотаріус Оката Л.Г. (щодо житлового будинку); номер запису про обтяження: 4315192, зареєстроване 28.12.2006 реєстратором: Приватний нотаріус Оката Л.Г. (щодо земельної ділянки).
07.11.2016 року Петриківський районний суд Дніпропетровської області (суддя Караул О.А.) постановив рішення у справі № 187/749/16-ц за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, яким позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» задоволено, стягнуто солідарно з Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № DZP0GK00770020 від 28.12.2006 року у розмірі 11 256 (одинадцять тисяч двісті п'ятдесят шість) доларів США 23 центи, що за курсом 24,90 відповідно до службового розпорядження НБУ від 17.06.2016 року складає 280 280 грн. 13 коп., а також судовий збір у розмірі 4204 (чотири тисячі двісті чотири) грн. 20 коп.
У провадженні Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебувало ВП № 59397944 про примусове виконання виконавчого листа № 2/0187/410/16 від 20.07.2017 року, виданого на виконання рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 07.11.2016 року про стягнення на користь ПАТ КБ «Приватбанк» грошової суми у розмірі 280 280,13 грн., та боржником у якому була громадянка України ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ).
Вказане провадження закінчено на підставі постанови державного виконавця Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Дарадан М.В. від 09.07.2024 року у зв'язку із сплатою боржником ОСОБА_3 боргу у повному обсязі за виконавчим листом.
Крім того, у провадженні приватного виконавця ВО Дніпропетровської області Нордіо В.В. перебувало виконавче провадження ВП № 72116172 про примусове виконання виконавчого листа Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 20.07.2017 року про стягнення на користь ПАТ КБ «Приватбанк» грошової суми у розмірі 280 280,13 грн., та боржником у якому був громадянин України ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Боржники ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є солідарними боржниками, виконавчі документи у ВП № 72116172 та ВП № 59397944 є ідентичними.
У зв'язку із повним виконанням виконавчого документу ОСОБА_3 як солідарним боржником, приватним виконавцем Нордіо В.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 72116172 від 22.07.2024 року щодо боржника ОСОБА_2 .
Отже, заборгованість за кредитним договором №DZP0GK00770020 від 28.12.2006, визначену рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 07.11.2016 р., погашено у повному обсязі.
В той же час, станом на день звернення Позивачем до Суду із даним позовом, Відповідачем не здійснено жодних дій щодо державної реєстрації припинення іпотеки та зняття заборони з предмету іпотеки за Іпотечним договором, укладеним 28.12.2006 року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Приватбанк», посвідчений приватним нотаріусом Окатою Л.Г., укладеного в забезпечення Кредитного договору № DZP0GK00770020 від 28.12.2006.
Також Відповідачем до цих пір не здійснено повернення оригіналів правовстановлюючих документів на нерухомість - предмет іпотеки.
Отже, Відповідач фактично ухиляється від здійснення дій щодо припинення іпотеки та зняття заборони.
За таких обставин Позивач вимушений звернутись до Суду із даним позовом про визнання припиненою іпотеки за Іпотечним договором від 28.12.2006 року.
Ухвалою судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 22.08.2024 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд даної цивільної справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.
07.10.2024 від відповідача до суду надійшли письмові пояснення на позовну заяву, відповідно до яких просить в задоволенні позову відмовити у зв'язку з наступним.
28.12.2006р. між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №DZP0GK00770020 згідно якого позичальник отримав кредит у розмірі 9900 дол.США на термін до 27.12.2026р. та зобов'язався повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.
Позичальник прострочив виконання грошового зобов'язання за кредитним договором внаслідок чого виникла прострочена заборгованість та Банк був вимушений звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.
07.11.2016р. рішенням Петріківського районного суду Дніпропетровськох області №187/749/16-ц за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, позов задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором №DZP0GK00770020 від 28.12.2006р. у розмірі 11256,23 дол.США. що за курсом 24,90 відповідно до службового розпорядження НБУ станом на 17.06.2016р. складає 280280,13 грн« а також службовий збір.
В позовній заяві позивач посилається на те, що іпотека є припиненою внаслідок припинення основного зобов'язання у зв'язку з його повним виконанням, а саме погашення заборгованості за кредитним договором №DZP0GK00770020 визначену рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 07.11.2016р. та закінченням виконавчих проваджень №5939744 та №72116172 в зв'язку з фактичним виконання рішення суду.
По-перше:
Щодо закінчення виконавчих проваджень №5939744 та №72116172 з фактичним виконанням рішення суду №187/749/16-ц, то необхідно наголосити на тому, що AT КБ "ПриватБанк" як стягувач не був належним чином, відповідно до положень ст.28 Закону України "Про виконавче провадження", повідомлений про винесення відповідних постанов, доказів протилежного матеріали справи не містять, і наразі стягувачем будет вирішуватися питання щодо оскарження дії державного виконавця щодо виконання судового рішення по справі №187/749/16-ц.
По - друге:
Позивач вважає що нібито виконав рішення суду в повному обсязі, але враховуючи чинне законодавства та практику Верховного Суду, АТ КБ "ПриватБанк" не погоджується з висновками Позивача з огляду на те, що рішенням суду у справі №187/749/16-ц виконувалося , без врахування курсової різниці, та станом на 02.09.2024р. заборгованість по кредитному договору повністю не погашена, що підтверджується розрахунком заборгованості по договору.
АТ КБ "ПриватБанк" звертає увагу на те, що виконавче провадження № 72116172 відкрито за виконавчим листом, виданим Петриківський районний суд Дніпропетровської області, якою було стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором № DZP0GK00770020 від 28.12.2006 року у розмірі 11 256 (одинадцять тисяч двісті п'ятдесят шість) доларів США 23 центи, що за курсом 24,90 відповідно до службового розпорядження НБУ від 17.06.2016 року складає 280 280 грн. 13 коп., яка складається з наступного: 8628,02 дол.США - заборгованість за кредитом; 2291,45 дол.США - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 336,76 дол.США - заборгованість по комісії
Тобто, визначаючи характер грошового зобов'язання, суд вирішив стягнути з боржників грошові кошти саме в іноземній валюті, що на момент ухвалення рішення суду становило визначений за офіційним курсом НБУ еквівалент у національній валюті України. .
У разі ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті стягувачу має бути перерахована саме іноземна валюта, визначена судовим рішенням, а не її еквівалент у гривні. Перерахування суми у національній валюті України за офіційним курсом НБУ не вважається належним виконанням судового рішення.
Крім того позивач вважає, що наявність судового рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором, яке не виконано боржником належним чином, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не припиняє зобов'язання в цілому і не позбавляє кредитора права на стягнення інших передбачених договором платежів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
У зв'язку з невиконанням боржника грошового зобов'язання за кредитним договором, позивач вважає позовні вимоги безпідставними.
Ухвалою суду від 07.10.2024 підготовче провадження у вказаній справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та його представник адвокат Ворон А.І. позовні вимоги підтримали, просили задовольнити їх з підстав, що зазначені в позовній заяві. Представник позивача ОСОБА_1 питання про стягнення витрат на правничу допомогу просив вирішити після оглошення судового рішення.
Третя особа ОСОБА_3 проти задоволення позовних вимог не заперечувала.
Представник ОСОБА_5 проти задоволення позову заперечувала з підстав, що зазначені нею у вищенаведених письмових поясненнях.
Суд, заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про задоволення позову з таких підстав.
Судом встановлено, що 28.12.2006 року ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Приватбанк уклали кредитний договір № DZP0GK00770020, згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 9 900,00 доларів США, терміном до 27.12.2026 року, та зобов'язався його повернути, сплативши відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановленому кредитним договором (а.с. 15-16).
В забезпечення виконання зобов'язання за договором № DZP0GK00770020, було укладено договір поруки між ПАТ КБ «Приватбанк» та поручителем ОСОБА_4 (а.с. 17).
Рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області у справі № 187/749/16-ц за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, яким позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № DZP0GK00770020 від 28.12.2006 року у розмірі 11 256 (одинадцять тисяч двісті п'ятдесят шість) доларів США 23 центи, що за курсом 24,90 відповідно до службового розпорядження НБУ від 17.06.2016 року складає 280 280 грн. 13 коп., а також судовий збір у розмірі 4204 (чотири тисячі двісті чотири) грн. 20 коп (а.с. 18-23).
Згідно інформації, що міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 12.08.2024 встановлено, що зазначений Кредитний договір також був забезпечений Іпотечним договором, укладеним 28.12.2006 року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Приватбанк», посвідчений приватним нотаріусом Окатою Л.Г., реєстр № 2211, предмет іпотеки згідно якого: житловий будинок, загальною площею 90,3 кв.м., житлова площа 56,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також земельна ділянка, цільове призначення: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площа 0,150 га, адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер земельної ділянки: 010602301819
Вказаний житловий будинок та земельна ділянка належать Позивачу ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі-продажу від 28.12.2006 р., посвідченого приватним нотаріусом Петриківського районного нотаріального округу Окатою Л.Г., ВЕМ №628340, реєстр №2196.
Відомості про державну реєстрацію обтяжень та іпотеки зазначеного нерухомого майна внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно:
реєстраційний номер запису про іпотеку - 4315215; зареєстровано - 21.03.2007 реєстратором: Приватний нотаріус Крючкова Т.В., а також номер запису про обтяження: 4315156, зареєстроване 28.12.2006 реєстратором: Приватний нотаріус Оката Л.Г. (щодо житлового будинку); номер запису про обтяження: 4315192, зареєстроване 28.12.2006 реєстратором: Приватний нотаріус Оката Л.Г. (щодо земельної ділянки) (а.с. 3435).
У провадженні Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебувало ВП № 59397944 про примусове виконання виконавчого листа № 2/0187/410/16 від 20.07.2017 року, виданого на виконання рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 07.11.2016 року про стягнення на користь ПАТ КБ «Приватбанк» грошової суми у розмірі 280 280,13 грн., та боржником у якому була громадянка України ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ).
Вказане провадження закінчено на підставі постанови державного виконавця Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Дарадан М.В. від 09.07.2024 року у зв'язку із сплатою боржником ОСОБА_3 боргу у повному обсязі за виконавчим листом (а.с. 30-31).
Крім того, у провадженні приватного виконавця ВО Дніпропетровської області Нордіо В.В. перебувало виконавче провадження ВП № 72116172 про примусове виконання виконавчого листа Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 20.07.2017 року про стягнення на користь ПАТ КБ «Приватбанк» грошової суми у розмірі 280 280,13 грн., та боржником у якому був громадянин України ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
У зв'язку із повним виконанням виконавчого документу ОСОБА_3 як солідарним боржником, приватним виконавцем Нордіо В.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 72116172 від 22.07.2024 року щодо боржника ОСОБА_2 (а.с. 32).
Разом з тим, згідно наданим представником відповідача розрахунком заборгованості за кредитним договором, його розмір станом на 02.09.2024 становить 2532,31 доларів США (а.с. 74-78).
За змістом статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статті 1050 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України, кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Згідно з частиною першою та другою статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
У частині першій статті 599 ЦК передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором. Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, провадження № 14-154цс18.
Таким чином, після звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінюється порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору у повному обсязі. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів та неустойки.
Таким чином заперечення представника відповідача про те, що діючим законодавством не передбачено, що ухвалення судового рішення про стягнення з боржника заборгованості не є підставою для припинення правовідносин сторін за кредитною угодою, є безпідставним.
Оскільки позовні вимоги Банку (первісного кредитодавця) рішенням суду від 07.11.2016 були задоволені повністю, а тому з моменту пред'явлення вимоги про дострокове погашення всієї суми заборгованості, кредитний договір припинив свою дію, а Банк втратив можливість нарахування та стягнення з позичальника основного боргу, процентів за його користування та пені.
Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (частина 1 статті 546 ЦК України ).
В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (стаття 572 ЦК України).
Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (частина перша статті 598, стаття 599 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом (абзац 2 частина перша стаття 1 Закону України «Про іпотеку»).
Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина 5 статті 3 Закону України «Про іпотеку»).
Іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її, з інших підстав, передбачених цим Законом (стаття 17 Закону України «Про іпотеку»).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 квітня 2022 року у справі № 477/33/20 (провадження № 61-2817св21) зроблено висновок, що «з урахуванням того, що рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 01 листопада 2010 року з ОСОБА_1 на користь банку стягнута в повному обсязі заборгованість за тілом кредиту, вказане судове рішення виконано повністю, що підтверджується постановою від 07 листопада 2019 року про закінчення виконавчого провадження № 25251543, відомості про скасування постанови державного виконавця від 07 листопада 2019 року про закінчення виконавчого провадження № 25251543 в матеріалах справи відсутні, наявні підстави вважати зобов'язання за кредитним договором виконаним. За таких обставин, суд апеляційної інстанції зробив вірний висновок, що з моменту виконання у повному обсязі зобов'язань, визначених рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 01 листопада 2010 року про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором, припинилися зобов'язання позивача як за договором кредиту, так і за договором іпотеки. Зазначене узгоджується із висновком, що міститься у пункті 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 711/4556/16 (провадження № 14-88цс19)».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 березня 2021 року у справі № 686/4303/18 (провадження № 61-2882св19) зазначено, що «у пунктах 41-43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 711/4556/16-ц (провадження № 14-88цс19) зазначено, що: «іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п'ята статті 3, абзаци другий і сьомий частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку», пункт 1 частини першої і речення друге цієї частини статті 593 ЦК України). Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України). Однією з таких підстав, встановлених законом, є виконання, проведене належним чином (стаття 599 ЦК України). За належного виконання у повному обсязі забезпеченого іпотекою основного зобов'язання за кредитним договором припиняється як це зобов'язання, так і зобов'язання за договором іпотеки, які є похідними від основного зобов'язання (аналогічний висновок сформулював Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 14 лютого 2018 року у справі № 910/16461/16; див. також пункт 61 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц)».
Позивач ОСОБА_2 просив визнати припиненою іпотеку за договором іпотеки та припинити обтяження предмету іпотеки у зв'язку з виконанням у повному обсязі зобов'язань за кредитним договором.
З урахуванням того, що рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області у справі № 187/749/16-ц за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № DZP0GK00770020 від 28.12.2006 року в повному обсязі, вказане судове рішення виконано повністю, що підтверджується постановою державного виконавця Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Дарадан М.В. від 09.07.2024 та постановою приватного виконавця ВО Дніпропетровської області Нордіо В.В. від 22.07.2024 про закінчення виконавчого провадження, а відомості про скасування вказаних постанов державного та приватного виконавця про закінчення виконавчого провадження в матеріалах справи відсутні, наявні підстави вважати зобов'язання за кредитним договором виконаним.
Таким чином посилання представника відповідача на неналежне виконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором, що пов'язана з невідповідністю сплачених ним коштів у зв'язку з курсовою різницею, незаконністю дій державного виконавця щодо закінчення виконавчого провадження не знайшло свого документального підтвердження в матеріалах справи.
За таких обставин, суди приходить до висновку, що з моменту виконання у повному обсязі зобов'язань, визначених рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області у справі № 187/749/16-ц від 07.11.2016 року про стягнення заборгованості за кредитним договором, припинилися зобов'язання боржників як за договором кредиту, так і за договором іпотеки.
За нормою частини другої статті 593 ЦК України, у разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносяться відповідні дані.
Частиною 3статті 17 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.
Тимчасове застереження є видом обтяження речових прав на нерухоме майно, запис про яке вноситься реєстратором у відповідності та на підставі Закону України «Про іпотеку»,Закону України «Про нотаріат», таЗакону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відповідно дост. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», обтяження - заборона або обмеження розпорядження та/або користування нерухомим майном, встановлені законом, актами уповноважених на це органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, або такі, що виникли з правочину.
Підставою для внесення запису про припинення обтяження до Реєстру відповідно до ст.43та44 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» та п. 24 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, є заяви обтяжувача чи уповноваженої ним особи. Обтяжувач чи уповноважена ним особа має право в будь-який час подати заяву про припинення обтяження і виключення запису з Реєстру чи про продовження строку дії реєстрації не більш як на п'ять років. Після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати реєстратору заяву про припинення обтяження і виключення його з Реєстру. Записи про обтяження, які втратили чинність, підлягають виключенню з Реєстру через шість місяців після реєстрації відомостей про припинення обтяження.
Згідно з п. 24 Порядку відомості про припинення обтяження реєструються на підставі заяви обтяжувача чи уповноваженої ним особи.
Відповідно дост. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно ч. 1ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
У відповідності дост. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно дост. 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року визначено, що державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі, зокрема судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості, що набрало законної сили.
Отже, припиняються обтяження на підставі відповідних документів, які свідчать про припинення причини/обставини/підстави існування обтяження. Відповідно, документом, що є підставою для державної реєстрації припинення обтяження нерухомого майна може бути рішення суду, що набрало законної сили, про припинення такого обтяження.
Відповідно положень частини 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.
Враховуючи те, що відповідач добровільно не здійснив дій, спрямованих на припинення обтяження права позивача, не визнаючи виконання кредитного договору та як наслідок припинення іпотеки, а позивач не має можливості самостійно звернутись до суб'єктів державної реєстрації прав для проведення державної реєстрації припинення обтяження, тому суд вважає право позивача порушеним та таким, що підлягає судовому захисту, а відповідні позовні вимоги обґрунтованими.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. В зв'язку з вищевикладеним з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 263-265,268,273,279 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_2 до Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк», третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 про визнання іпотеки припиненою, припинення обтяжень на нерухоме майно, задовольнити.
Визнати припиненою іпотеку нерухомого майна: житлового будинку, загальною площею 90,3 кв.м., житлова площа 56,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також земельної ділянки, цільове призначення: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,150 га, адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер земельної ділянки: 010602301819, за Іпотечним договором, укладеним 28.12.2006 року між ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ПАТ КБ «Приватбанк» (ЄДРПОУ: 14360570), посвідчений приватним нотаріусом Окатою Л.Г., реєстр № 2211.
Припинити обтяження (іпотеку) в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек (реєстраційний номер запису про іпотеку: 4315215; зареєстроване 21.03.2007 реєстратором: Приватний нотаріус Крючкова Т.В., а також номер запису про обтяження: 4315156, зареєстроване 28.12.2006 реєстратором: Приватний нотаріус Оката Л.Г. (щодо житлового будинку); номер запису про обтяження: 4315192, зареєстроване 28.12.2006 реєстратором: Приватний нотаріус Оката Л.Г. (щодо земельної ділянки), із виключенням відповідних записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек.
Стягнути з Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривень 40 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 );
Відповідач: Акціонерне Товариство Комерційний Банк «Приватбанк» (ЄДРПОУ: 14360570, місце розташування: вул. Грушевського, буд. 1-Д, м. Київ);
Третя особа: ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 )
Повне судове рішення складено 25.11.2024.
Суддя: О. А. Караул