Єдиний унікальний номер 205/14190/24
1-в/205/717/24
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська
Провадження № 1-в/205/717/24 Справа № 205/14190/24
20 листопада 2024 року м. Дніпро
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання засудженого ОСОБА_3 про звільнення засудженого від призначеного судом покарання, відповідно до ч. 2 ст. 74 Кримінального кодексу України (далі КК),
До Ленінського районного суду м. Дніпропетровська надійшло вищевказане клопотання засудженого, відповідно до якого останній просить привести у відповідність його покарання, у зв'язку з набуттям чинності Законом України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" № 3886-IX від 18.07.2024 року та декриміналізації вчиненого ним діяння.
В судове засідання прокурор, представник установи виконання покарань не з'явились, що, відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 539 Кримінального-процесуального кодексу України (далі КПК), не є перешкодою для розгляду подання у їх відсутність. Від засудженого ОСОБА_3 до суду надійшла заява про розгляд клопотання у його відсутність. Фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК.
Суд, вивчивши доводи клопотання, дослідивши матеріали особової справи засудженого, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що засуджений ОСОБА_3 відбуває покарання в ДУ «Дніпровська виправна колонія (№89)» за вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 01 липня 2024 року, яким він засуджений за ч. 1 ст. 162, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців.
Так, вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 01 липня 2024 року ОСОБА_3 визнано винуватим у тому, що він 02 лютого 2024 року близько 11 години викрав майно потерпілого ОСОБА_4 на загальну суму 4250 гривень, 16 лютого 2024 року близько 10 години викрав майно потерпілого ОСОБА_4 на загальну суму 2181,28 грн., 23 березня 2024 року близько 13 години викрав майно потерпілого ОСОБА_5 на суму 3092 грн.
Відповідно до Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX вартість викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185, 190 КК, у 2024 році становила 3028 грн.
Разом з цим, вартість майна, у викрадені якого визнано винуватим ОСОБА_3 , за епізодами злочинної діяльності від 02.02.2024 та від 23.03.2024, перевищує суми двох неоподаткованих мінімумів доході громадян, встановленої на день вчинення засудженим інкримінованого йому діяння, у зв'язку з чим клопотання засудженого в цій частині задоволенню не підлягає.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX (далі - Закон № 3886-IX) внесені зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), зокрема до ст. 51 КУпАП, якими змінено в бік збільшення (до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) поріг відмежування адміністративної та кримінальної відповідальності за викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.
На час, до якого відносяться діяння, за вчинення яких засуджено ОСОБА_6 , положення ч. 1 ст. 51 КУпАП діяли в редакції Закону № 1449-VI від 04.06.2009, згідно з якими було встановлено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.
З 09.08.2024 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" № 3886-IX від 18.07.2024 (далі - Закон № 3886-ІХ).
Цим Законом статтю 51 КУпАП викладено в новій редакції, якою збільшено розміру неоподаткованого мінімуму доходів громадян, який застосовується для визначення кваліфікації відповідних діянь як адміністративного правопорушення.
При цьому, суд враховуючи правовий висновок Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суд, який мітиться у Постанові від 07.10.2024 року у справ № 278/1566/21, виходить з того, що Закон № 3886-ІХ є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння для діянь, предметом посягання яких було майно на суму, що не перевищує двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Відповідно до підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», яким встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.01.2021 року в сумі 2270 грн. Отже, податкова соціальна пільга у 2021 році складала 1135 грн.
Разом з цим, вартість майна, у викрадені якого визнано винуватим ОСОБА_3 , за епізодом від 16.02.2024 не перевищує суму двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян, встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, а тому вказаний епізод злочинної діяльності підлягає виключенню з вироку, у зв'язку з чим клопотання засудженого в цій частині підлягає задоволенню.
Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч. 1 ст. 5 КК).
Отже, має місце декриміналізація діянь, які полягають у крадіжці майна або заволодінні майном шляхом обману або зловживанні довірою (шахрайство), вартість яких на момент вчинення не перевищувала двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а відтак суд доходить висновку, що втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діянь, за вчинення яких було засуджено ОСОБА_6 , у зв'язку з чим клопотання засудженого підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 74 КК, особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання, зокрема, про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 74 КК України, ст. 2, 372, 537-539 КПК України, суд, -
Клопотання засудженого ОСОБА_3 про звільнення його від призначеного судом покарання, відповідно до ч. 2 ст. 74 КК задовольнити частково.
Виключити з мотивувальної частини вироку Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 01 липня 2024 року посилання на вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення за епізодом злочинної діяльності від 16.02.2024.
В задоволенні іншої частини клопотання засудженого відмовити.
Копію ухвали невідкладно направити адміністрації Державної установи «Дніпровська виправна колонія (№89)» для ознайомлення засудженого та негайного виконання.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом семи днів з дня її проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя: ОСОБА_1