Справа № 177/2592/24
Провадження № 3/177/1576/24
Іменем України
25 листопада 2024 року Суддя Криворізького районного суду Дніпропетровської області Лященко В.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Криворізького районного управління поліції в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Іванівка Криворізького району Дніпропетровської області, який не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення
встановив:
ОСОБА_1 , 11.09.2024 о 16 год. 08 хв., знаходячись за адресою АДРЕСА_1 , умисно вчинив дії психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме висловлювався нецензурною лайкою та висловлював погрози на її адресу, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру, тим самим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Згідно ст. 268 КУпАП справа розглянута за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, що підтверджується наступними доказами по справі: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №177831 від 23.09.2024, який складений у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП, протокол підписаний без зауважень; рапортом про надходження повідомлення зі служби 102, що 11.09.2024 о 16-07 годині за адресою АДРЕСА_1 чоловік ( ОСОБА_1 ) в нетверезому стані б'є, тягає за волосся, подібні дії вчиняє систематично, заявник ОСОБА_2 ; протоколом прийняття заяви від 11.09.2024, згідно якого потерпіла ОСОБА_2 повідомила про протиправні дії чоловіка ОСОБА_1 та просить притягнути останнього до відповідальності, за те, що він чинить відносно неї домашнє насильство, а саме завдав їй декілька ударів в обличчя, висловлювався на її адресу грубою нецензурною лайкою; письмовими поясненнями потерпілої аналогічного змісту; формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства відносно кривдника ОСОБА_1 , в якому рівень небезпеки поліцейським визначено як низький.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Таким чином, дослідивши письмові матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП за ознакою вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного та психологічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Обираючи вид і міру адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого адміністративного правопорушення, ступінь завданої шкоди, особу ОСОБА_1 , який від явки в судове засідання ухилився, обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність судом не встановлено та вважає за необхідне піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, яке відповідно до вимог ст. 23 КУпАП є справедливим та буде достатнім і необхідним для виховання особи.
Згідно з ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 27, 40-1, 173-2, 283, 284, 289 КУпАП, суд
постановив:
ОСОБА_1 визнати винуватим за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 170 (сто сімдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 10 днів з моменту її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Криворізький районний суд Дніпропетровської області.
Відповідно до ст. 305 КУпАП питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Згідно ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Суддя В.В.Лященко