79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
16.11.10 Справа№ 28/02-48
Суддя Морозюк А.Я., розглянувши матеріали
за позовом: Малого приватного підприємства «Естет», с.Демня Миколаївського району Львівської області
до відповідача 1: Демнянської сільської ради Миколаївського району Львівської області, с.Демня Миколаївського району Львівської області
до відповідача 2: Стрийського міжрайонного бюро технічної інвентаризації, м. Стрий Львівської області
про визнання права власності та зобов'язання провести державну реєстрацію права власності
Позов заявлено Малим приватним підприємством «Естет»до Демнянської сільської ради Миколаївського району Львівської області та до Стрийського міжрайонного бюро технічної інвентаризації про визнання права власності та зобов'язання провести державну реєстрацію права власності.
Позивачем в позовній заяві об'єднано вимогу майнового характеру(визнання права власності на нерухоме майно-майстерні) та вимогу немайнового характеру (зобов'язання Стрийського МБТІ провести державну реєстрацію права власності на дане нерухоме майно).
Відповідно до квитанції від 12.11.2010 року державним митом оплачена тільки вимога майнового характеру в сумі 649 грн (1% від вартості майна, яка згідно зведеного акту Стрийського МБТІ складає 64900 грн).
Відповідно до п.„б” ч.2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 21.11.1993 року №7-93 (із змінами і доповненнями), із позовних заяв немайнового характеру, що подаються до господарських судів, державне мито справляється у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Докази оплати вимоги немайнового характеру державним митом в розмірі згідно вимог Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” (85,00грн) до позовної заяви не додані.
Суд роз'яснює позивачу, що у випадку об'єднання в одній позовній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру, державне мито підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру (відповідає викладеному у п. 4.5 Роз'яснення Президії ВАСУ від 04.03.1998 року № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ ГПК України", із змінами).
Таким чином, позовна заява підлягає поверненню на підставі п. 4 ч.1 ст.63 ГПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Суд також звертає увагу позивача на те, що при повторному поданні позовної заяви йому слід подавати додані до позовної заяви документи в належно засвідчених позивачем копіях відповідно до вимог ст.36 ГПК України (в даному випадку додано незасвідчені копії).
Керуючись п. 4 ч.1 ст.63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Повернути позовну заяву і додані до неї документи позивачу без розгляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Додаток (для позивача): позовна заява і додані до неї документи, на 28 аркушах.
Суддя