Справа № 496/5212/24
Провадження № 2/496/2524/24
04 листопада 2024 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Горяєва І.М.,
за участю секретаря - Касьяненко А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Біляївка Одеська область цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідачки, в якому просить стягнути з останньої на користь АТ «Таскомбанк» заборгованість за Кредитним договором № 9795931899 від 28.09.2022 року в сумі 146 189,23 грн. та судові витрати.
Свої вимоги мотивує тим, що 28.09.2022 року між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 9795931899, згідно якого позичальнику було надано грошові кошти у розмірі 121 117,50 грн. на строк 24 місяців під 0,01% річних від суми боргу за договором та щомісячними процентами 2,49 % від суми кредиту. В порушення умов Кредитного договору, відповідачка зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на 30.07.2024 року за нею існує заборгованість в сумі 146 189,23 грн., з яких: 97 372,17 грн. - заборгованість по тілу кредиту (в тому числі прострочена); 12, 43 грн. - заборгованість по річним процентам (в тому числі прострочена); 48 804,63 грн. - заборгованість по щомісячним процентам (в тому числі прострочена). Як зазначає позивач, неодноразовими телефонними повідомленнями банку позичальника було сповіщено про наявність заборгованості за кредитом та про необхідність її погашення у стислий термін, але відповідачкою заборгованість погашена не була, що і стало підставою для звернення АТ «Таскомбанк» з даним позовом до суду.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою судді Біляївського районного суду Одеської області від 27 серпня 2024 року було відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін. Окрім того, відповідачці було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
Представник позивача до судового засідання не з'явився, але у прохальній частині позовної заяви просив проводити розгляд справи у спрощеному провадженні без його участі. (а.с. 3).
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, про причини не явки суд не повідомила, також в установлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строки не подала до суду відзив на позовну заяву, будучи повідомленою належним чином про наявність ухвали про відкриття провадження та необхідністю подання відзиву, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Оскільки відповідачка була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання відповідно до ч. 3 ст. 128 ЦПК України (а.с. 15-16, 18), в судове засідання не з'явилася без поважних причин, а представник позивача не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, судом було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 ЦПК України.
Судом, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
На підставі ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Як встановлено у судовому засіданні, 28.09.2022 року між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 було підписано Кредитний договір № 9795931899, згідно якого позичальнику було надано грошові кошти, у розмірі 121 117,50 грн. на строк 24 місяців під 0,01% річних від суми боргу за договором та щомісячними процентами 2,49 % від суми кредиту, що підтверджується: копією Кредитного договору № 9795931899 від 28.09.2022 року та паспорту Споживчого кредиту, підписаний ОСОБА_1
В порушення умов кредитного договору, відповідачка зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на 30.07.2024 року за нею існує заборгованість в сумі 146 189,23 грн., з яких: 97 372,17 грн. - заборгованість по тілу кредиту (в тому числі прострочена); 12, 43 грн. - заборгованість по річним процентам (в тому числі прострочена); 48 804,63 грн. - заборгованість по щомісячним процентам (в тому числі прострочена), що підтверджується копією розрахунку заборгованості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові, у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Позичальник належним чином прийняті на себе зобов'язання по договору не виконувала, що є порушенням Закону України «Про банки та банківську діяльність» та умов кредитного договору.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Отже, згідно із ч. 2 ст. 1054 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то, в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
На підставі ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов кредитного договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
На підставі ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 617 ЦК України, відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Згідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
На підставі положень ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, та кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Таким чином, з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов'язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів за власною ініціативою та зобов'язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підставі досліджених письмових доказів, наданих позивачем, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги засновані на законі та умовах укладеного договору, підписаного сторонами, обґрунтовані належними доказами та підлягають задоволенню шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 9795931899 від 28.09.2022 року у загальному розмірі 146 189,23 грн.
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр. 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, права позивача порушені, оскільки відповідачка не виконує взяті на себе зобов'язання та підлягають судовому захисту.
Судові витрати по справі підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача згідно ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 549, 624-625, 629, 1048-1050, 1054, 1082 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 223, 258, 259, 263-265, 282-284, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Таскомбанк» - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь АТ «Таскомбанк», місце знаходження: 01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 09806443, IBAN: НОМЕР_2 , МФО 339500, заборгованість за Кредитним договором № 9795931899 від 28.09.2022 року в розмірі 146 189,23 грн., з них:
- 97 372,17 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту ;
- 12,43 грн. - сума заборгованості по річним процентам;
- 48 804,63 грн. - сума заборгованості по щомісячним процентам;
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь АТ «Таскомбанк», місце знаходження: 01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 09806443, IBAN: НОМЕР_2 , МФО 339500 судові витрати у розмірі 2 422,40 грн.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя І.М. Горяєв
Повний текст рішення виготовлено 22.11.2024 року, з урахуванням тривалої недостатньої кількості суддів в Біляївському районному суду Одеської області, щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом було здійснено розгляд справи з урахуванням поточного навантаження, яке обумовило збільшення строку виготовлення повного тексту ухвали суду по незалежним від суду причинам.