Справа № 761/36798/24
Провадження № 3/761/8115/2024
07 листопада 2024 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Слободянюк Павло Леонідович, розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 122-4 КУпАП,
Згідно з протоколом 09 вересня 2024 року, о 18 годині 53 хвилин, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «МАЗ 215069» (державний знак НОМЕР_1 ) в районі б-ру Тараса Шевченка, в м. Києві, будучи причетним до ДТП з автомобілем «ВАЗ 21102» (державний номер НОМЕР_2 ), всупереч п. 2.10а Правил дорожнього руху України, місце ДТП залишив.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, пояснивши при цьому, що не відчув зіткнення при ДТП, а відтак і не мав на меті будь-яким чином ухилятись від відповідальності, пошкодження на автомобілі побачив пізніше та не зрозумів природу їх походження, а тому не звертався до органів поліції.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Скотар О. М. просив закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов такого висновку.
Частиною першою ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Адміністративне правопорушення повинно містити наступні елементи: об'єкт, об'єктивну сторону, суб'єктивну сторону та суб'єкта адміністративного правопорушення.
Суб'єктивну сторону адміністративного правопорушення утворюють такі ознаки: вина, мотив та мета. При цьому обов'язкового значення для складу правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, має лише вина.
Стаття 122-4 КУпАП передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення, що полягає у залишенні водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, при цьому дане правопорушення можливо вчинити лише за умисної форми вини.
Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Під час розгляду адміністративних матеріалів встановлено, що ОСОБА_1 не усвідомлював самого факту вчинення ДТП, а отже не усвідомлював протиправного характеру своїх дій, не передбачав їх шкідливі наслідки.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, враховуючи відсутність в діях ОСОБА_1 суб'єктивної сторони як обов'язкового елементу складу адміністративного правопорушення, провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП необхідно закрити.
Керуючись ст. 10, 122-4, 247, 283, 284 КУпАП, -
Закрити провадження відносно ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Суддя Павло Слободянюк