Справа № 2-320/12
Провадження № 2/362/295/24
22.10.2024 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Кравченко Л.М.,
за участі секретаря судового засідання - Шмагун М.С.
прокурора - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом Обухівської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» до Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, ОСОБА_2 , третя особа - управління Держземагенства у Васильківському районі Київської області про визнання незаконним та скасування рішення селищної ради, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, скасування його державної реєстрації, визнання права постійного користування земельної ділянкою та витребування її із чужого володіння, -
У провадженні суду перебуває дана цивільна справа.
19.01.2024 р. до суду від керівника Обухівської окружної прокуратури коваля Р. надійшла заява про зміну предмету позову, заміну позивача та залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, яка мотивована наступним.
У зв'язку із тим, що спірна земельна ділянка державної власності, перебуває у постійному користуванні ДП «ДСВ ІФРГ НАН України», на теперішній час власником спірної земельної ділянки є Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, тому витребовувати зазначену земельну ділянку необхідно на користь держави в особі - ГУ Держгеокадастру у м. Києві та Київській області.
У зв'язку із чим у вказаній цивільній справі необхідно здійснити заміну позивача - ДП «ДСВ ІФРГ НАН України» на належного позивача - ГУ Держгеокадастру у м. Києві та Київській області.
Так, ДП «ДСВ ІФРГ НАН України» є постійним користувачем спірних земельних ділянок, тому, у вказаній цивільній справі, останнє необхідно залучити, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.
Враховуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16, ефективним способом захисту інтересів держави у спірних правовідносинах є заявлення до суду віндикаційного позову в порядку, визначеному ст. ст. 387, 388 Цивільного кодексу України щодо витребування з чужого володіння спірної земельної ділянки.
Прокурор Ламшина О.О. в підготовчому судовому засіданні підтримала заяву від 19.01.2024 р., просила задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Поліщук С.В. в підготовче судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд заяви прокурора від 19.01.2024 р. за його відсутності та заперечення щодо задоволення заяви.
Заслухавши прокурора, розглянувши подану заяву та заперечення представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов до наступного висновку.
Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги. Таким чином, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Зміна предмета позову відбудеться тоді, коли в рамках конкретного позовної вимоги позивач замість одного способу захисту прав (який був заявлений раніше, при подачі позову) захоче скористатися іншим способом захисту, обґрунтовуючи свої позовні вимоги (предмет позову) тими самими обставинами, якими він обґрунтовував первісні вимоги. Зміна підстав позову відбувається тоді, коли позивач в рамках конкретної позовної вимоги, в обґрунтування раніше заявлених позовних вимог (предмету позову) посилається на інші обставини якими він ці (перші) позовні вимоги, обґрунтовував. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Процесуальні права та обов'язки сторін визначені ст. 49 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України), тож відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі. Таким чином, законодавцем визначено право позивача змінювати предмет позовних вимог, як складову матеріально-правової вимоги позивача до відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Зміна позивачем підстав і предмета позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасна їх зміна неможлива. Отже, у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви).
За змістом поданої до суду заяви, позивач фактично подав заяву, якою змінив предмет позову та інше коло сторін, що є недопустимим в розрізі положень цивільного процесуального законодавства.
Як убачається з правових висновків, викладених в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 р. по справі № 761/7978/15-ц, позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Верховний Суд відзначив, що під підставами позову, які згідно із ст.49 ЦПК може змінити лише позивач, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону, яку суд може замінити, якщо її дія не поширюється на дані правовідносини. Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог. Зокрема, такий правовий висновок надано Верховним Судом у рішенні від 13.03.2018 року в справі №916/1764/17.
Суд звертає увагу позивача, що заява про зміну предмета та підстави позову має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, викладені у ст. 175 ЦПК України. Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України в позовній заяві зазначаються обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. З дотримання вказаних положень ст. 175 ЦПК України позивач має навести такі вимоги (предмет) або підстави позову в його обґрунтування, що виявлятиме зміну у конструкціях відповідних визначень без їх одночасного застосування.
Відповідно до ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Суд, розглядаючи справу, повинен вирішити питання про правильність визначення процесуальної правосуб'єктності сторін, зокрема, що позивач дійсно є суб'єктом тих прав, законних інтересів та юридичних обов'язків, які становлять зміст спірних правовідносин і з приводу яких суд повинен ухвалити судове рішення.
Нормами ЦПК України не передбачено можливості заміни позивача чи залучення особи як співпозивача.
Якщо позов пред'явила особа, якій не належить право вимоги, суд повинен відкрити провадження, встановити дійсні обставини і, переконавшись у тому, що вимоги пред'явлено неналежним позивачем, відмовити йому у задоволенні позову.
Подібні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 р. у справі № 910/10647/18 (провадження № 12-175гс19, пункт 7.17), від 08 жовтня 2019 р. у справі № 916/2084/17 (провадження № 12-77гс19, пункт 8.9).
Крім того, щодо процесуального статусу державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України».
При виникненні питання про заміну неналежного позивача необхідною є його згода, за наявності якої він вибуває з процесу, а його місце займає належний позивач. Процесуальні дії, виконані неналежним позивачем, не мають сили для належного, тому розгляд справи розпочинається спочатку. Якщо неналежний позивач дав згоду на його заміну, а належний не бажає вступити в процес, то суд закриває провадження в справі на підставі відмови позивача від позову. Якщо неналежний позивач не погоджується на заміну його іншою особою, то ця особа може вступити в справу як третя особа, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору, про що суд повідомляє таку третю особу.
За встановлених обставин, виходячи з предмету спору та суб'єктивного складу сторін, суд приходить до висновку про відсутність підстав для прийняття заяви позивача про зміну предмету позову, заміну позивача та залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, оскільки позивач замінює коло сторін у справі, а також позивач заявляє до відповідачів нові позовні вимоги у справі.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 49, 260, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Відмовити у прийнятті заяви керівника Обухівської окружної прокуратури коваля Р. надійшла заява про зміну предмету позову, заміну позивача та залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.
Роз'яснити позивачу його право звернення до суду з відповідними вимогами шляхом їх оформлення у встановленому законом порядку.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.М. Кравченко