Справа №295/10072/24
Категорія 17
2-о/295/215/24
30.10.2024 року м. Житомир
Богунський районний суд міста Житомира у складі:
головуючої - судді Семенцової Л.М.,
за участі секретаря - Білінської О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Житомирська міська рада, про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,-
У липні 2024 року заявник звернувся до суду з указаною заявою, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина на все належне йому майно, зокрема, 30/100 частин жилого будинку АДРЕСА_1 . Його батько до дня смерті проживав за адресою: АДРЕСА_2 , де також проживав без реєстрації й заявник разом із батьком. Він є єдиним спадкоємцем свого батька, але на звернення заявника нотаріусом відмовлено у видачі йому свідоцтва про праву на спадщину за законом у зв'язку з пропуском шестимісячного строку звернення із заявою до нотаріуса про прийняття спадщини, а також відсутністю документів на підтвердження факту його постійного проживання зі спадкодавцем на момент його смерті, що перешкоджає йому в оформленні спадкових прав на майно.
Тому завник просить встановити факт його постійного проживання разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_2 .
Заявник у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, його представник у поданій до суду заяві вказала про розгляд справи за їхньої відсутності та підтримання вимог заяви.
Представник заінтересованої особи в судове засідання також не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, направив до суду письмову заяву, в якій просить проводити розгляд справи за його відсутності.
Процесуальне право учасників справи про розгляд справи за їх відсутності унормовано в ч. 3 ст. 211 ЦПК України, водночас, якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Судовий розгляд цієї справи здійснено на підставі наявних у суду матеріалів, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько заявника ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 01.07.2022 відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), та копією свідоцтва про народження заявника від 01.08.1972 серії НОМЕР_2 .
Згідно довідки Управління ведення реєстру територіальної громади Житомирської міської ради від 16.04.2024 за адресою: АДРЕСА_2 було зареєстровано місце проживання однієї особи - ОСОБА_2 , 1941 року народження з 30.01.1986 по 14.08.2021 та знято його з реєстрації місця проживання у зв'язку зі смертю.
Як зазначено в довідці про реєстрацію місця проживання Управління ведення реєстру територіальної громади Житомирської міської ради від 25.06.2024, заявник зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 21.06.1995.
На звернення заявника із заявою щодо спадщини після померлого ОСОБА_2 від 15.05.2024 постановою приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Мокрецької О.О. від 15.05.2024 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії через відсутність відповідних документів, які підтверджують постійне проживання заявника із спадкодавцем.
У спадковій справі № 25/2024 до майна померлого ОСОБА_2 відомості про інших спадкоємців відсутні.
Факт постійного проживання заявника разом із спадкодавцем ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 на час відкриття спадщини підтверджується змістом акту ОСББ «Миру 4» № 17/24 від 20.05.2024, складеним сусідами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , з якого слідує, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживав зі своїм батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за вказаною адресою до моменту його смерті.
Частиною 1 ст. 315 ЦПК України визначено перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які розглядає суд.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Положеннями ст. ст. 1216-1218 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 нього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.
Згідно п. п. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/6 (далі - Порядок) видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.
В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п. 2 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013). Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов'язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.
Як випливає із п. 3.22 Порядку, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.
Згідно роз'яснень, викладених в абз. 3 п. 3, п. п. 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст. 29, ч. 2 ст. 1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Встановлення вказаного факту заявнику потрібно для оформлення спадкових своїх прав на спадщину, яка відкрилася після смерті його батька. За таких обставин оскільки законом не визначено іншого, крім судового порядку встановлення факту постійного проживання заявника разом із батьком ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 на час відкриття спадщини і цей факт підтверджується дослідженими судом письмовими доказами, тому вимоги заявника є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 76, 81, 89, 258-265, 293, 315, 316, 319 ЦПК України, -
Заяву задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, визначеному ЦПК України.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Заінтересована особа: Житомирська міська рада (адреса: м. Житомир, майд. С.П. Корольова, 4/2, код ЄДРПОУ 13576954).
Суддя Л.М. Семенцова