Справа № 201/11878/24
Провадження № 3/201/4321/2024
31 жовтня 2024 року м. Дніпро
Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Гончаренко В.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області ДПП НП України, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , притягнутої за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Інспектором патрульної поліції складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , відповідно до якого остання 07 вересня 2024 року о 23 годині 53 хвилин, керуючи автомобілем «БМВ», д/н НОМЕР_1 , рухалась в районі буд. № 2 по просп. Героїв в м. Дніпрі з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці), після чого, будучи зупиненою співробітником поліції, ухилилась від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у відповідності до встановленого порядку, шляхом відмови від його проходження на вимогу останнього із застосуванням технічних засобів відеозапису, чим порушила п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 , з'явившись до суду, свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала та пояснила, що вона не мала жодних ознак сп'яніння на момент зупинки, а тому вважає дії співробітників патрульної поліції незаконними, у зв'язку з чим просить суд провадження по даній справі закриття за відсутністю в її діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Ознайомившись з матеріалами справи, вважаю, що дана адміністративна справа підлягає закриттю за відсутністю складу правопорушення в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по наступним підставам.
Так, вимогами статті 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан сп'яніння. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, можливість керування цим транспортним засобом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Аналізуючи зазначені положення Кодексу у взаємозв'язку між собою, а також з положеннями відомчих інструкцій, які регулюють питання проходження огляду на стан сп'яніння та оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення в даних випадках (Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджений постановою КМУ № 1103 від 17 грудня 2008 року; Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена наказом МВС України, МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року; Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року), можна прийти до висновку, що огляд особи на стан сп'яніння повинен проводитися співробітниками поліції у певній послідовності, що встановлена в Законі, а саме починатися з відсторонення водія, щодо якого є підстави вважати, що він знаходиться в стані сп'яніння, після запропонування проходження огляду на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу і направлення правопорушника в заклад охорони здоров'я у разі відмови такої особи від огляду на місці або незгоди з його результатами.
Вказані норми права мають імперативний характер, оскільки повністю кореспондуються з положеннями п. 2.5. Правил дорожнього руху України, згідно з якими водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водночас за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, встановлена адміністративна відповідальність, передбачена статтею 130 КУпАП.
При цьому у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (п. 6 Розділу X Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року, п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ № 1103 від 17 грудня 2008 року).
Проте зібраними матеріалами справи не підтверджується, що правопорушниці було запропоновано проходження огляду на стан сп'яніння відповідно до встановленого порядку, зокрема як на місці зупинки з використанням спеціальних технічних засобів, так і в закладі охорони здоров'я. Обґрунтовані сумніви про цей факт виникають під час перевірки процесуальних джерел доказів, оскільки в матеріалах справи відсутні, по-перше, докази наявності на місці зупинки спеціального технічного засобу (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), з використанням якого водієві було б запропоновано пройти на місці зупинки відповідний огляд, зокрема такими доказами могла б бути наявна в матеріалах справи документація про сертифікацію приладу вимірювання та проходження останнім відповідної повірки, по-друге, докази направлення водія в заклад охорони здоров'я для проходження відповідного медичного огляду, зокрема таким документом могло б бути вручене особі, яка притягається до адміністративної відповідальності направлення поліцейського, яке складається відповідно до вимог Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ № 1103 від 17 грудня 2008 року. Також в справі немає доказів і на підтвердження факту доставлення особи на огляд у заклад охорони здоров'я, хоча, відповідно до п. 9 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, на поліцейський покладається обов'язок забезпечити доставку водіїв транспортних засобів на огляд до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Тому виникають обґрунтовані сумніви щодо упередженості поліцейського під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, що випливає з непослідовних дій такої посадової особи, якою не було забезпечено проведення огляду водія транспортного засобу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Вищевказані обставини порушення порядку огляду на стан сп'яніння також підтверджуються матеріалами досліджених відеозаписів з портативних відеореєстраторів патрульних поліції, на яких зафіксована пропозиція огляду особи на стан сп'яніння без конкретизації яким саме чином, на місці зупинки чи в закладі охорони здоров'я, при цьому не роз'яснювалося, що «Драгер» є спеціальним технічним засобом для встановлення стану алкогольного сп'яніння, як і не доводилося до відома такої особи порядок застосування спеціального технічного засобу та можливість на її вимогу оглянути сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, водночас відповідну особу не інформували, що у разі якщо остання не буде згодна з результатами огляду на місці зупинки, то вона буде мати можливість пройти огляд в закладі охорони здоров'я, крім того не складалося та не вручалося направлення на огляд водія транспортного засобу в заклад охорони здоров'я з метою виявлення стану сп'яніння, затвердженої форми, а лише констатувалося оформлення даного протоколу про адміністративне правопорушення.
Таким чином слід констатувати, що увесь встановлений порядок огляду не доводився до відома водія, який не відмовлявся в категоричній формі від медичного огляду та обґрунтовано обстоював свою позицію щодо того, що в нього відсутні ознаки сп'яніння, а отже відповідні дії з боку поліцейських могли розцінюватися останнім як такі, що порушують його права та спрямовані на безпідставне притягнення до відповідальності, оскільки відповідними відео даними не доводиться, що у поліцейських були достатні підстави вважати, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не погоджуючись пройти огляд на місці та в закладі охорони здоров'я, ухилилась від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння. За таких обставин суд доходить висновку про непослідовність та передчасність дій поліцейських, які, не з'ясувавши позицію водія щодо проходження огляду на стан сп'яніння, склали даний протокол, що виходить за межі їх дискреційних повноважень, оскільки такі дії здійснювалися з порушенням принципу правової визначеності, який є складовою права на захист будь-якої особи.
Наведені факти свідчать про неналежність означених доказів, які не підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню в рамках даної справи, зокрема стосовно часу, місця, способу та інших обставин вчинення правопорушницею протиправного діяння, що ставиться їй у провину складеним стосовно неї протоколом. За таких обставин викликають певних сумнівів дії уповноваженої посадової особи під час складання відповідного протоколу, які могли нести формальний характер з метою притягнення водія ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. В світлі таких недоліків зібрані в рамках даної справи докази не можуть належно свідчити про винуватість водія ОСОБА_1 за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння.
Також відсутність доказів відсторонення водія ОСОБА_1 від керування транспортним засобом вказує на наявність обґрунтованих підстав вважати, що навіть попри складений стосовно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, остання могла продовжити свій рух. Дані обставини не залишають у суду сумнівів в упередженості дій співробітників поліції, якими, по-перше, не було виконано вимог ст. 266 КУпАП, чим порушено порядок огляду водіїв на стан сп'яніння встановлений Законом, оскільки, всупереч тому, що спочатку у водія було встановлено наявність ознак сп'яніння, його все-одно не було відсторонено від керування транспортним засобом, та, по-друге, не було виконано вимог ст. 265-1 КУпАП про тимчасове вилучення посвідчення водія всупереч складеного стосовно цієї особи протоколу.
При цьому необхідно враховувати, що в даних умовах є незрозумілим з яких саме підстав був зупинений водій ОСОБА_1 , в рапорті поліцейського не вказана жодна з причин, що зазначені в ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», якими передбачено вичерпний перелік підстав зупинки транспортного засобу, а тому з огляду на вказане у суду не залишається сумнівів в суб'єктивності дій поліцейських, які використовуючи нікчемний привід, завуалювавши його під законний привід, зупинили водія ОСОБА_1 і пропонували їй пройти огляд на стан сп'яніння, що в своїй сукупності підтверджує обставини її безпідставного зупинення поліцейськими.
Враховуючи, що провадження в справі про адміністративне правопорушення здійснюється в межах пред'явленого обвинувачення, в даному випадку в рамках фактичних обставин, викладених у відповідному протоколі, а також виходячи з матеріалів, наданих для розгляду, які були попередньо зібрані та належним чином процесуально закріплені уповноваженою на те посадовою особою, то суд позбавлений можливості самостійно усунути недоліки, що виникли через суперечливість самого протоколу та відсутність відповідних матеріалів адміністративної справи, оскільки до повноважень суду не входить збирання доказів, їх вилучення або долучення іншим чином за власною ініціативою, при цьому перекладання на себе повноважень посадової особи уповноваженої на складання протоколу про адміністративне правопорушення, в противному випадку, призведе до порушення судом принципу рівності сторін процесу.
В світлі даної ситуації, слід вважати, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки суд вправі обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Згідно з ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Отже, з огляду на те, що складення та оформлення даної справи про адміністративне правопорушення здійснено не належним чином, а зазначені вище недоліки та неповнота не можуть бути усунені в суді, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 247 п. 1, 283, 284 КУпАП, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , притягнутої за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити за відсутністю складу правопорушення.
Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набрала чинності:
Суддя: В.М. Гончаренко