Справа № 638/14909/24
Провадження № 2/638/5578/24
Іменем України
20 листопада 2024 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Щепіхіної В.В.,
при секретарі - Луценко Д. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Дзержинського районного суд м. Харкова із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначила, що 03 червня 2011 року між нею та відповідачем був укладений шлюб, який зареєстрований Червонодонецькою селищною радою Балаклійського району Харківської області. Під час шлюбу народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З січня 2023 року сімейне життя між сторонами поступово погіршувалося, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин. Спільне господарство не ведуть з 2023 року. Позивач послалася на те, що спільне життя не склалося, так як мають різні погляди на реалізацію сімейних прав та виконання сімейних обов'язків, ведення спільного домашнього господарства. За таких обставин позивач вважає, що подальше спільне проживання та збереження сім'ї неможливе, просить шлюб розірвати. Також зазначила, що спору щодо місця проживання дітей немає.
Ухвалою суду від 28.08.2024 відкрито провадження в даній цивільній справі та прийнято рішення про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Позивач ОСОБА_1 належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду цивільної справи. В судове засідання не з'явилася. Надала суду заяву, в якій свої позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд справу розглянути без її участі.
Відповідач ОСОБА_2 належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи. В судове засідання не з'явився. Надав суду заяву, в якій позовні вимоги визнав в повному обсязі та просив суд справу розглянути без його участі.
На підставі частини 2 статті 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою всіх учасників справи, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, доходить висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 таОСОБА_4 (позивач по справі), ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрували шлюб 03 червня 2011 року, про що Червонодонецькою селищною радою Балаклійського району Харківської області зроблений відповідний актовий запис № 18. Після реєстрації шлюбу прізвище позивача - " ОСОБА_5 ". Дана обставина підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 03 червня 2011 року.
Під час шлюбу у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що 23.08.2011 року Червонодонецькою селищною радою Балаклійського району Харківської області зроблено відповідний актовий запис №53. Про що свідчить копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 23.08.2011 року.
Відповідно до статей 21, 24 Сімейного кодексу України (надалі СК України) шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану, який ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Конституцією гарантовано, що кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно з положеннями статті 104 СК України однією з підстав припинення шлюбу є його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Частиною 3 статті 105 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.
В статті 112 СК України та пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» зазначено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.
Згідно з положеннями статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають спільні права та обов'язки.
Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що на момент звернення до суду спільного господарства з відповідачем не веде, не проживає однією сім'єю та не пов'язана з ним спільним побутом. Переконана у відсутності сенсу в підтриманні сімейних відносин, оскільки вважає неможливим подальше спільне проживання з відповідачем.
Відповідач визнав позовні вимоги в повному обсязі та надав згоду на розірвання шлюбу, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що він також не вважає за можливе подальше збереження сім'ї. Обставин, які б свідчили, що визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, судом не встановлено.
Вивчивши матеріали справи, суд встановив, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню у зв'язку з тим, що сторони не підтримують шлюбні відносини, позивач наполягає на розірванні шлюбу, примирення не можливе, отже, подальше збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.
Відповідно до статті 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. В своїй заяві позивач не зазначила про своє бажання змінити своє прізвище. З огляду на це суд вважає за необхідне залишити прізвище позивача " ОСОБА_5 ".
Відповідно до частини 4 статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до частини 2 статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Щодо питання розподілу судових витрат між сторонами суд зазначає наступне.
Позивач ОСОБА_1 при зверненні до суду сплатила судовий збір у розмірі 1211,20 грн..
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті згідно з частиною 1 статті 142 ЦПК України суд вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову.
Оскільки відповідачем ОСОБА_2 визнано позов до початку розгляду справи по суті, а позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені у повному обсязі, то суд стягує з відповідача на користь позивача 605,60 грн. витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору. Крім того, 605,60 грн. витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, підлягають поверненню позивачу з державного бюджету України.
На підставі викладеного, ст.ст.24, 104, 105, 110, 112, 114 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст.4, 13, 18, 19, 141, 142, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу- задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 ,зареєстрований 03 червня 2011 року Червонодонецькою селищною радою Балаклійського району Харківської області, актовий запис № 18.
Після розірвання шлюбу прізвище позивача залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ) витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 605 грн. 60 коп.
Повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ) з державного бюджету 50% судового збору в розмірі 605грн. 60 коп., сплаченого 09.08.2024 року за квитанцією №0.0.3809259556.1.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя В.В. Щепіхіна