22 листопада 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/2295/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнір В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
Адвокат Соник В.В. звернувся з позовом до суду в інтересах ОСОБА_1 , в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з листопада 2019 року, виходячи із розміру грошового забезпечення, зазначеного в оновленій довідці від 26.04.2024 року №33/46-2607/5340 в/г, виданої Сектором із соціально-гуманітарних питань Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернівецькій області», із врахуванням як основних так і додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, та здійсненні виплати перерахованої пенсії з урахуванням виплачених сум у розмірі не менше 60% від грошового забезпечення її чоловіка ОСОБА_2 від грошового забезпечення в розмірі не менше 50%;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з листопада 2019 року, виходячи із розміру грошового забезпечення, зазначеного в оновленій довідці від 26.04.2024 року №33/46-2607/5340в/г, виданої Сектором із соціально-гуманітарних питань Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернівецькій області», про грошове забезпечення станом на листопад 2019 рік з врахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим спеціальним званням, надбавки за вислугу років, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, з урахуванням виплачених сум у розмірі не менше 60% від грошового забезпечення її чоловіка ОСОБА_2 від грошового забезпечення в розмірі не менше 50%.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших ociб" (по втраті годувальника). Сектором із соціально-гуманітарних питань Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернівецькій області» видано їй оновлену довідку про розмір грошового забезпечення її померлого чоловіка станом на листопад 2019. На підставі отриманої довідки позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення. Однак, ГУПФУ в Чернівецькій області перерахунок не здійснило, листом повідомило про відсутність підстав для перерахунку пенсії. Відмову ГУПФУ в Чернівецькій області позивач вважає протиправною, оскільки впевнена, що має право на перерахунок пенсії з урахуванням збільшеного грошового забезпечення з 01.11.2019р. на підставі оновленої довідки.
Ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Вказаною ухвалою, серед іншого, відповідачу встановлено 15-денний термін з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач подав до суду відзив на позов, в обґрунтування якого зазначив, що лише після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та повідомлення про підстави перерахунку від Мінсоцполітики до Пенсійного фонду України, органи Пенсійного фонду України можуть проводити підготовчу роботу щодо забезпечення проведення таких перерахунків. Оскільки такого рішення Урядом прийнято не було, після набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18, підстав для перерахунку пенсії не має. Нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводитись перерахунок пенсій, призначених за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", після дати набрання рішенням суду законної сили, окрім рішень Уряду від 14.08.2018 №804 "Деякі питання соціального захисту окремим категоріям громадян" та від 24.12.2019 №1088 "Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян" не приймались.
Таким чином, відповідач вважає, що пенсійний орган щодо позивача діяв правомірно, а перерахунок та виплата пенсії здійснена згідно діючого законодавства, у зв'язку з цим просив суд відмовити в задоволенні позову.
Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькій області та отримує пенсію по втраті годувальника відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09.04.1992.
Пенсія позивачці виплачується з урахуванням складових грошового забезпечення, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".
Сектором із соціально-гуманітарних питань Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернівецькій області» позивачці видано оновлену довідку від 26.04.2024 року №33/46-2607/5340в/г про розмір грошового забезпечення її годувальника за нормами, чинними станом на листопад 2019р.
На звернення позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо проведення перерахунку її пенсії на підставі нової довідки, виданої Сектором із соціально-гуманітарних питань Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернівецькій області», пенсійний орган повідомив позивачу, що для проведення перерахунку її пенсії на підставі наданої довідки підстави відсутні. Крім того, повідомлено, що на підставі постанов Уряду до пенсії установлено щомісячну доплату та проведено індексацію пенсії.
Позивач вважає протиправною відмову відповідача у здійсненні перерахунку її пенсії на підставі нової довідки, у зв'язку із чим звернулась до суду з цим позовом.
До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення чинного законодавства та робить висновки по суті спору.
Спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини у сфері пенсійного забезпечення є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Положеннями ч.3 ст.43 Закону №2262-XII передбачено, що пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно із частинами 1 та 2 статті 45 Закону №2262-XII сім'ям пенсіонерів з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, пенсії в разі втрати годувальника обчислюються з того ж грошового забезпечення (заробітку), з якого було обчислено пенсію годувальникові. Членам сімей пенсіонерів з числа військовослужбовців строкової служби, які мали право на перерахунок пенсії в порядку, передбаченому статтею 44 цього Закону, пенсії в разі втрати годувальника обчислюються із заробітку, з якого було проведено або мало бути проведено зазначений перерахунок пенсії.
Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подає додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Частина 18 статті 43 Закону №2262-ХІІ передбачає, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Відповідно до частини третьої статті 51 згаданого Закону перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Отже, підставою для здійснення перерахунку раніше призначених пенсій може бути як рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, так і відповідна заява пенсіонера про перерахунок пенсії у разі зміни розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або у зв'язку із введенням нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій.
Додаток 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою КМУ від 13 лютого 2008 р. №45, містив форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яка Постановою КМУ №103 була викладена в редакції, що не передбачає щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, премії).
Окружний адміністративний суд м.Києва рішенням від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45. Отже, положення пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21 лютого 2018 року №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45, у тому числі щодо обмеження грошового забезпечення пенсіонерів трьома складовими, втратили чинність з 05 березня 2019 року.
Таким чином, перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" повинен здійснюватись за правилами, що були передбачені до внесення змін постановою №103, а саме з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також усіх додаткових видів грошового забезпечення, на які особа, на ім'я якої видано довідку, набула право.
Відтак, з 05 березня 2019 поновлене право військових пенсіонерів на перерахунок пенсії з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також усіх додаткових видів грошового забезпечення (правова позиція викладена Верховним Судом у рішенні від 17.12.2019 у зразковій справі №160/8324/19, залишеній без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020).
Поновлення права пенсіонера на включення у перерахунок додаткових видів грошового забезпечення є також належною підставою для проведення перерахунку пенсії по втраті годувальника особі, яка перебувала на утриманні.
Зважаючи на це, суд вважає, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області у здійсненні перерахунку пенсії позивачки відповідно до виданої Сектором із соціально-гуманітарних питань Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернівецькій області» довідки про грошове забезпечення померлого годувальника є протиправною.
Відтак, суд приходить до висновку, що позов у зазначеній частині підлягає задоволенню.
Разом з тим, суд звертає увагу, що позивачка згідно із протоколом за пенсійною справою 2403004845 (МВС) від 11.12.2017 отримує пенсію в розмірі 30% грошового забезпечення годувальника, а тому вимоги щодо здійснення перерахунку пенсії в розмірі не менше 50% від грошового забезпечення ОСОБА_2 є безпідставними.
Зважаючи на наведений вище висновок суду, керуючись повноваженнями, наданими ст.245 КАС України, суд вважає, що належним способом поновлення порушеного права позивача є зобов'язання відповідача здійснити з 01.11.2019 року перерахунок та виплату позивачці пенсії по втраті годувальника на підставі довідки Сектором із соціально-гуманітарних питань Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернівецькій області» від 26.04.2024 року №33/46-2607/5340 в/г із обов'язковим урахуванням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) премії, з урахуванням раніше виплачених сум.
Підсумовуючи вище наведене, позов підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20грн, який підлягає стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, а відповідно до пункту 1 частини 3 цієї ж статті КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Судом встановлено, що позивачем понесено витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
На підтвердження понесення судових витрат, представник позивача надав суду:
- копію договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 07.03.2024року, укладеного між позивачем та адвокатом Соником В.В.;
- квитанцію №07.03/24 від 27.05.2024 про оплату послуг в сумі 5000грн, з яких:
1) консультація щодо характеру спірних правовідносин - 1000грн
2) вивчення та правовий аналіз матеріалів справи - 1000грн
3) складання позовної заяви - 3000 грн
Статтею 134 КАС України врегульовані питання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Так, відповідно до частин 3, 4 цієї статті розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Адвокатом Соником В.В. надано суду договір про надання правничої допомоги, який підтверджує надання ним послуг правової допомоги позивачу.
Відповідно до частини 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Приписами частини 1 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (частини 2, 3 статті 30 вищевказаного Закону).
Аналіз вищевикладених норм дає підстави вважати, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію обґрунтованих дій позивача, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та запровадження певних запобіжників від можливих зловживань з боку учасників судового процесу та осіб, які надають правничу допомогу, зокрема, неможливості стягнення необґрунтовано завищених витрат на правничу допомогу.
Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо, однак вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права, однак відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Водночас, Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 у справі №545/2432/16-а зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Так, згідно договору про надання професійної правничої допомоги гонорар адвоката визначено у фіксованому розмірі 5000 грн. На підтвердження оплати зазначеної суми надано квитанцію №07.03/24 від 27.05.2024 про оплату послуг в сумі 5000грн.
У даній справі, суд при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, на підставі ч.9 ст.139 КАС України, враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Так, вирішуючи зазначене питання, суд виходить із того, що:
- дана справа відноситься до справ незначної складності;
- розгляд справи проведено без участі сторін у порядку письмового провадження;
- позов носить немайновий характер;
- дана справа не характеризується наявністю виключної правової проблеми, не стосується встановлення значного обсягу фактичних обставин справи, що потребувало подання великої кількості письмових доказів та вжиття дій щодо їх збирання;
- по аналогічних правовідносинах наявна численна судова практика.
Оцінивши обставини цієї справи та надані представником позивача докази у їх сукупності, суд, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності і пропорційності судових витрат, дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу у цій справі на 2500грн., оскільки заявлені витрати на професійну правничу допомогу не є обґрунтованими.
Відповідно до позиції Верховного Суду, зокрема викладеної у постанові від 14.07.2021 року у справі №808/1849/18, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області необхідно стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500 грн.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії у разі втрати годувальника з 01.11.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, наданої Сектором із соціально-гуманітарних питань Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернівецькій області» від 26.04.2024 року №33/46-2607/5340 в/г.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити з 01.11.2019 перерахунок та виплату пенсії у разі втрати годувальника ОСОБА_1 , з урахуванням розміру основних та додаткових видів грошового забезпечення, зазначених у довідці про розмір грошового забезпечення Сектором із соціально-гуманітарних питань Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернівецькій області» від 26.04.2024 року №33/46-2607/5340 в/г, з урахуванням раніше виплачених сум.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 1211,20 грн.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500грн 00 коп.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (площа Центральна, 3, м. Чернівці, 58002, ЄДРПОУ 40329345).
Суддя В.О. Кушнір