справа № 361/2748/22
провадження № 1-кп/361/444/24
21.11.2024 м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника адвоката ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12022111130000401 від 15.02.2022 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Петрівка Компаніївського району Кіровоградської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_1 , офіційно не працевлаштованого, маючого двох малолітніх дітей 2009 та 2011 року народження, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
В провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, в межах якого до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк застосування якого спливає 29.11.2024.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою строком на два місяці з посиланням на продовження існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та тяжкість покарання (від 7 до 10 років); 2) незаконно впливати на свідків, які надавали частково викривальні покази щодо нього, оскільки обвинувачений зможе впливати на них з метою зміни своїх показів; 3) ймовірність вчинення нових кримінальних правопорушень, оскільки обвинувачений ОСОБА_4 не має постійного джерела заробітку, офіційно не працевлаштований, зловживає алкогольними напоями, не володіє достатнім рівнем самоконтролю та самоорганізації, просить клопотання задовольнити.
Потерпіла ОСОБА_6 клопотання прокурора підтримала.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 проти задоволення клопотання прокурора заперечив посилаючись на те, що обвинувачений тривалий час знаходиться під вартою, він має двох неповнолітніх дітей, які на даний час проживають з матір'ю обвинуваченого у Вінницькій області та яких він має утримувати, тому просить суд застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби за адресою проживання його матері та неповнолітніх дітей : АДРЕСА_2 .
Обвинувачений ОСОБА_4 доводи свого захисника підтримав.
Заслухавши доводи сторін кримінального провадження суд приходить до наступного висновку.
Нормою ст. 331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого та за наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.
Ухвалою суду від 01.10.2024 обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк застосування якого спливає 29.11.2024, однак враховуючи, що у справі проводиться перевірка щодо здійснення по відношенню до ОСОБА_4 з боку працівників поліції Броварського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Київській області заходів фізичного чи психологічного впливу, результати даної перевірки на даний час ще не відомі, суд приходить до висновку, що розгляд справи не буде завершено до спливу строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного обвинуваченому.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
На переконання суду в судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також доведено недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання існуючим ризикам.
Так, судом враховуються дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який раніше не судимий, однак на даний час обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину проти життя особи, не одружений, має двох неповнолітніх дітей, які проживають з матір'ю обвинуваченого, до арешту ОСОБА_4 офіційно не був працевлаштованим та не мав законних джерел доходів, що свідчить про відсутність сталих соціальних зв'язків, тяжкість інкримінованого йому злочину, за вчинення якого передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, свідчить про ймовірність того, що обвинувачений може безперешкодно залишити своє місце проживання з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, ускладнивши тим самим здійснення правосуддя. Також існує ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, так як ОСОБА_4 обвинувачується в скоєнні особливо небезпечних протиправних дій проти життя особи, а саме в ході словесного конфлікту на ґрунті виниклих неприязних відносин спричинив своїй цивільній дружині ОСОБА_7 тяжке тілесне ушкодження, від якого остання померла, що свідчить про те, що ОСОБА_4 не володіє достатнім рівнем самоконтролю та породжує обґрунтовані ризики, що обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи не під вартою, здатний повторити такі ж кримінальні дії.
Водночас враховуючи, що на даний час в судовому засіданні були допитані потерпіла та свідки, ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме щодо можливого впливу обвинуваченого на останніх з метою зміни їх показів на свою користь, на даний час втратив свою актуальність.
При вирішенні питання щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 суд враховує зазначені стороною захисту доводи щодо наявності у нього двох малолітніх дітей та вчинення останнім кримінального правопорушення вперше, однак ці самі обставини існували і на час скоєння інкримінованого йому злочину, на думку суду ці доводи не є суттєвими і не можуть слугувати підставою для застосування судом до останнього більш м'якого запобіжного заходу, враховуючи при цьому відсутність відомостей щодо утримання обвинуваченим своїх дітей. Сам факт перебування обвинуваченого в умовах ізоляції певний період часу не свідчить про зменшення чи припинення існування зазначених у клопотанні ризиків та таку їх зміну, яка дає підстави припускати зменшення суспільної небезпечності інкримінованого діяння і особи обвинуваченого та є приводом до такої істотної зміни обстановки, щоб виключали можливість реалізації ризиків, необхідність запобігання яким стала підставою для застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно практики Європейського суду з прав людини суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Продовження строку тримання під вартою в певній справі може бути виправданим лише тоді, коли наявні конкретні ознаки того, що вимога суспільних інтересів важить більше - попри презумпцію невинуватості, - ніж правило поваги до особистої свободи (рішення у справі “W. проти Швейцарії»). Передусім національні судові органи мають забезпечити, щоб у будь-якому конкретному випадку досудове тримання обвинуваченої особи під вартою не перевищувало розумного строку. З цією метою вони повинні вивчити всі факти “за» і “проти» наявності справжньої вимоги суспільних інтересів, яка, попри належну повагу до принципу презумпції невинуватості, виправдовувала б відступ від правила поваги до особистої свободи, та викласти їх у своєму рішенні щодо відхилення клопотання про звільнення (п.152 рішення ЄСПЛ у справі “Лабіта проти Італії»).
В даному випадку конкретним суспільним інтересом, який превалює над принципом поваги до свободи особистості є забезпечення конституційних засад спрямованих на захист найвищих соціальних цінностей в Україні, а саме людини, її життя та здоров'я.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим, судом не встановлено, в судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п. 1 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання існуючим ризикам, отже наявні законні підстави для продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки саме такий запобіжний захід може у подальшому забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та створить необхідні умови для виконання завдань кримінального провадження, передбачених положеннями статті 2 КПК України.
Враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, беручи до уваги вимоги п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд не визначає розмір застави щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Керуючись ст.ст. 177-178, 183, 331, 371, 372, 376 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів по 19.01.2025 включно та утримувати його в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, розташованому за адресою : м. Київ, вул. Дегтярівська, 13.
Ухвала підлягає негайному виконанню. Оскарження ухвали не перешкоджає її виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1