21 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 939/899/22
провадження № 51-722 ск 23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу представника потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Бородянського районного суду Київської області від 02 жовтня 2024 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 14 жовтня 2024 року про повернення апеляційної скарги,
встановив:
Ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 02 жовтня 2024 року задоволено клопотання прокурора, продовжено обвинуваченому ОСОБА_7 дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 01 грудня 2024 року та визначено заставу у розмірі 908 400 грн з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 14 жовтня 2024 року, на підставі п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК України, повернуто апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Бородянського районного суду Київської області від 02 жовтня 2024 року.
Не погодившись із зазначеними судовими рішеннями, ОСОБА_6 звернувся з касаційною скаргою, в якій порушує питання про перегляд вказаних судових рішень.
Перевіривши доводи викладені у касаційній скарзі та надані копії оскаржуваних судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Частиною третьою цієї статті передбачено, що суд касаційної інстанції вправі відмовити у відкритті касаційного провадження з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 цієї статті, без перевірки відповідності касаційної скарги вимогам статті 427 зазначеного Кодексу.
Приписами частини 2 ст. 424 КПК України визначено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Як слідує з долучених копій судових рішень, ОСОБА_6 звернувся з касаційною скаргою на ухвалу Бородянського районного суду Київської області від 02 жовтня 2024 рокупро продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою із визначенням розміру застави, яка, з огляду на зміст ухвали Київського апеляційного суду від 14 жовтня 2024 року, в апеляційному порядку не переглядалася, а тому не може бути предметом касаційного оскарження.
Враховуючи викладене, ухвала Бородянського районного суду Київської області від 02 жовтня 2024 року касаційному оскарженню не підлягає, у зв'язку із чим в цій частині необхідно відмовити у відкритті касаційного провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України.
Що стосується оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 14 жовтня 2024 року, колегія суддів Верховного Суду вважає за доцільне вказати наступне.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданого до неї судового рішення та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Частиною 5 статті 394 КПК України передбачено, що ухвала суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором.
Повертаючи апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що останній, як представник потерпілих, не є тією особою, яка має право на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою із визначенням розміру застави, а тому діяв відповідно до положень п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК України і прийняв законне, обґрунтоване, належно вмотивоване судове рішення, з яким погоджується і суд касаційної інстанції.
З урахуванням викладеного, Верховний Суд вважає, що обґрунтування касаційної скарги в частині оскарження ухвали суду апеляційної інстанції не містить переконливих доводів, які викликають необхідність їх перевірки за матеріалами кримінального провадження, а з касаційної скарги та доданої копії судового рішення вбачається, що підстав для задоволення скарги немає, тому у відкритті касаційного провадження в цій частині необхідно відмовити на підставі п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України.
Керуючись ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Бородянського районного суду Київської області від 02 жовтня 2024 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 14 жовтня 2024 року про повернення апеляційної скарги.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3