18 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 638/18074/23
провадження № 51- 5119 ск 24
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 , в інтересах засудженого ОСОБА_5 , на вирок Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 лютого 2024 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 15 серпня 2024 року,
установив:
Касаційна скарга подано без додержання вимог ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Так, відповідно до положень п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, яка її подає, із зазначенням того, у чому саме полягають незаконність чи необґрунтованість судових рішень.
Приписами ч. 1 ст. 438 КПК передбачено, що підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).
Тому, в касаційній скарзі особа, яка подає скаргу, має вказати на конкретні порушення норм закону, що є підставами для скасування або зміни судових рішень, які, на її думку, були допущені судами при ухваленні судових рішень,
та навести конкретні аргументи в обґрунтування своїх доводів.
Захисник у касаційній скарзі просить скасувати оскаржувані судові рішення черезістотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
На обґрунтування доводів щодо істотного порушення судами вимог кримінального процесуального закону захисник указує, що апеляційний суд усупереч положень ч. 3 ст. 404 КПК залишив поза увагою клопотання сторони захисту про повторне дослідження обставин справи.
Між тим, як убачається зі змісту вироку місцевого суду, судовий розгляд кримінального провадження був проведений за правилами ч. 3 ст. 349 КПК без дослідження доказів, оскільки ОСОБА_5 повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого злочину за обставин вказаних в обвинувальному акті.
Таким чином, усупереч вимог п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК захисник у касаційній скарзі
не навів обґрунтування істотних порушень вимог кримінального процесуального закону допущених судами, зокрема положень ч. 3 ст. 404 КПК, з урахуванням приписів ч. 3 ст. 349, ч. 2 ст. 394 та ст. 412 КПК у їх взаємозв'язку, а також не зазначив, яким чином це вплинуло на законність та обґрунтованість судового рішення.
Стверджуючи про те, що розгляд провадження в суді апеляційної інстанції був проведений без його участі та без участі обвинуваченого, що є порушенням вимог ч. 4 ст. 405 КПК, захисник у скарзі не наводить обґрунтування істотності таких порушень з урахуванням змісту оскаржуваної ухвали апеляційного суду, відповідно до якої останні були повідомлені про час і місце апеляційного розгляду, при цьому захисник просив розглянути апеляційну скаргу без його участі.
Указуючи на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, як додаткову підставу для скасування судових рішень, захисник
у скарзі не зазначає, яка саме норма кримінального закону була застосована судами неправильно та в чому саме полягає ця неправильність ( ст. 413 КПК).
Посилаючись на декриміналізацію злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК, захисник усупереч положень ч. 5 ст. 401 КК не долучає до касаційної скарги письмового клопотання засудженого до Верховного Суду про намір повернутися до військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби, та звільнення в зв'язку з цим від кримінальної відповідальності, а також письмової згоди командира (начальника) військової частини на продовження проходження ОСОБА_5 військової служби.
Вказані недоліки перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
За правилами ст. 429 КПК, суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог ст. 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху та надає особі, яка подала скаргу, необхідний строк для усунення недоліків.
При цьому захиснику слід мати на увазі, що недоліки касаційної скарги, пов'язані
з її змістом, можуть бути усунуті лише шляхом подання нової касаційної скарги.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на вирок Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 лютого 2024 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 15 серпня 2024 року щодо ОСОБА_5 залишити без руху і надати йому строк для усунення вказаних недоліків упродовж п'ятнадцяти днів із дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити захиснику, що у разі неусунення недоліків в установлений строк касаційну скаргу буде йому повернуто.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3