22 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 363/130/23
провадження № 61-15170ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулейкова І. Ю., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , на постанову Київського апеляційного суду від 17 вересня 2024 року у справі за позовом Державного підприємства «Вищедубичанське лісове господарство» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Вишгородської міської ради, треті особи: Кабінет Міністрів України, ОСОБА_4 , про визнання недійсним рішення, державного акту та повернення у постійне користування земельної ділянки,
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 17 вересня 2024 року.
Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, з урахуванням наступного.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Разом із касаційною скаргою представник заявника подала клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 17 вересня 2024 року.
Клопотання обґрунтовано тим, що повний текст оскаржуваного судового рішення складено 25 вересня 2024 року, отримано ОСОБА_1 засобами поштового звязку 12 жовтня 2024 року, а до електронного кабінету адвоката доставлено 04 листопада 2024 року. На підтвердження зазначених обставин додає відповідні докази.
Відповідно до частин першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Перевіривши доводи клопотання представника заявникапро поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення та надані ним докази, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки наведені доводи свідчать про наявність поважних причин пропуску строку на оскарження, що є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 17 вересня 2024 року.
Водночас, касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, з урахуванням наступного.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено на 2023 рік прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 01 січня 2023 року - 2 684,00 грн.
Разом з тим у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року в справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) сформульовано правовий висновок про те, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Згідно з пунктами 2, 9 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Заявником оскаржується судове рішення за результатами задоволення позовної вимоги майнового характеру (усунення перешкод у здійсненні у здійсненні ДП «Вищедубечанське лісове господарство» права постійного користування та розпоряджання земельними ділянками: площею 0,0143 га з кадастровим номером 3221810100:38:095:6007, цільове призначення - для колективного садівництва; площею 0,0157 га з кадастровим номером 3221810100:38:095:6006 цільове призначення - для колективного садівництва; 0,0169 га з кадастровим номером 3221810100:38:095:6019, цільове призначення - для колективного садівництва; 0,0131 га з кадастровим номером 3221810100:38:095:6020 цільове призначення - для колективного садівництва, що розташовані в СТ «Дніпро-8» Вишгородської міської ради Київської області, шляхом їх повернення у постійне користування ДП «Вищедубечанське лісове господарство»).
Подана касаційна скарга та зміст судових рішень у справі не містять відомостей щодо ціни позову (вартість спірного майна), що унеможливлює визначення розміру судового збору, що підлягав сплаті за перегляд судового рішення саме в частині вирішення позовних вимог майнового характеру.
Таким чином, заявнику необхідно надати суду інформацію про ціну позову в частині вимоги майнового характеру, а також самостійно визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги в цій частині, підтвердивши такий розмір належними доказами (зокрема, експертний висновок, дані загальнодоступних джерел стосовно ринкової вартості спірного нерухомого майна) та сплатити його в розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням вартості майна, повернути яке просив позивач.
При цьому Верховний Суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.
Судовий збір має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)»; символ звітності банку - 207.
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 17 вересня 2024 року.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , на постанову Київського апеляційного суду від 17 вересня 2024 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених недоліків строк тривалістю в десять днів від моменту отримання копії цієї ухвали суду.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. Ю. Гулейков