22 листопада 2024 року
м. Київ
справа №260/10649/23
адміністративне провадження №К/990/42264/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів Мартинюк Н.М., Загороднюка А.Г.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шаранич Сергій Сергійович, на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2024
у справі № 260/10649/23 за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, треті особи - Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України, Державна міграційна служба України, Головне управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області, про визнання протиправним та скасування рішення,
05.11.2024 через підсистему «Електронний суд» до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шаранич Сергій Сергійович, на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2024 у справі № 260/10649/23.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.
За приписами статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Керуючись частиною п'ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень», згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з'ясовано, що Восьмий апеляційний адміністративний суд розглянув справу 25.06.2024 у відкритому судовому засіданні, повний текст постанови виготовлено 26.06.2024.
З цією касаційною скаргою представник позивача звернувся до Верховного Суду 04.11.2024 (через підсистему «Електронний суд»). В касаційній скарзі представником позивача заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, заявник указує, що вперше звернувся до суду касаційної інстанції в межах строку, визначеного процесуальним законом, проте ухвалою від 30.07.2024 Верховний Суд повернув касаційну скаргу позивачу та роз'яснив, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення. Скаржник повторно двічі звертався до Верховного Суду з касаційними скаргами, однак такі ухвалами було повернуто скаржнику. Наголошує, що чинними нормами Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо буде усунуто обставини, які зумовили її повернення. Крім того, скаржник посилається на запровадження воєнного стану в України. З огляду на наведене, скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції.
Перевіривши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження Суд виходить з такого.
Так, аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України дозволяє дійти висновку, що учасники справи, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений процесуальним законом строк.
За приписами частини другої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Отже, учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Установлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України процесуальних обов'язків.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Так, зважаючи на приписи указаних норм законодавства, не заперечуючи права особи на повторне звернення до суду після повернення касаційної скарги, суд зазначає, що невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, неодноразове повернення заявнику касаційної скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Крім того, суд заважує, що реалізація повторного звернення до касаційного суду з касаційною скаргою має бути здійснена без суттєвих затримок та зайвих зволікань, що демонструє добросовісне ставлення особи до своїх процесуальних обов'язків.
У цій справі встановлено, що ухвалою від 30.07.2024 Верховний Суд касаційну скаргу позивача повернув на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України. З урахуванням приписів частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України, копію вказаної ухвали отримано представником заявника 31.07.2024. Повторно з касаційної скаргою позивач звертається 02.09.2024. Ухвалою Верховного Суду від 20.09.2024 касаційна скарга повернута позивачу. За приписами частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України, копія ухвали отримана представником заявника 23.09.2024. Втретє касаційна скарга подана скаржником 24.09.2024. Проте ухвалою від 10.10.2024 Верховний Суд касаційну скаргу повернув позивачу. Копію ухвали отримано представником позивача 11.10.2024. При цьому повторно з касаційної скаргою позивач звертається лише 04.11.2024.
Також колегія суддів зауважує, що саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення процесуального строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного обумовило пропуск строку на звернення до суду.
Ураховуючи зазначене, доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження є необґрунтованими та не можуть бути визнані судом поважною причиною пропуску строку, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України.
Відповідно до положень статті 169 та частини третьої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до касаційного суду заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску такого строку та поданням доказів їх поважності.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Визнати неповажними причини пропуску строку на касаційне оскарження постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2024 у справі № 260/10649/23.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шаранич Сергій Сергійович, на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2024 у справі № 260/10649/23 - залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Ж.М. Мельник-Томенко
Н.М. Мартинюк
А.Г. Загороднюк ,
Судді Верховного Суду