про залишення касаційної скарги без руху
22 листопада 2024 року
м. Київ
справа №380/8891/24
адміністративне провадження №К/990/42390/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області
на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.06.2024 (суддя Ланкевич А.З.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.10.2024 (колегія у складі: судді-доповідача Хобор Р.Б., суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.)
у справі № 380/8891/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФ України у Львівській області, відповідач 1, скаржник) та Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - ГУ ПФ України в Полтавській області, відповідач 2), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФ України в Полтавській області від 02.04.2024 №143 про відмову в здійсненні перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу»;
- зобов'язати ГУ ПФ України у Львівській області здійснити перерахунок, нарахування і виплату пенсії позивачу відповідно до Закону України «Про державну службу» з урахуванням довідки про складові заробітної плати (посадовий оклад, надбавку за ранг, надбавку за вислугу років), яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, виданої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати ГУ ПФ України у Львівській області нарахувати та виплатити позивачу недоплачену суму пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» з 27.03.2024.
Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 11.06.2024, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.10.2024, позов задовольнив.
05.11.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача 1, в якій останній з посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними приписів процесуального права просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.06.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.10.2024, ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Стаття 330 КАС України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
За правилами норм ч. 4 ст. 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Отже, зміст наведених положень процесуального закону свідчить про те, що при касаційному оскарженні судових рішень (в тому числі у справах незначної складності), зазначених у ч. 1 ст. 328 КАС України, в касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт ч. 4 ст. 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
У силу приписів ч. 3 ст. 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Також згідно з положеннями ст. 341 цього ж Кодексу суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Наведені положення процесуального закону дають підстави вважати, що суд касаційної інстанції може відкрити касаційне провадження виключно у випадках, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України, зазначених скаржником у касаційній скарзі. Разом з тим, мотиви особи, що подає касаційну скаргу, щодо незгоди з судовим рішенням мають бути викладені з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при формуванні відповідного висновку.
При перевірці поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній відсутнє покликання на жоден із пунктів, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України, як саме підстави для касаційного оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.06.2024 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.10.2024. Посилання скаржника на не врахування судами попередніх інстанцій при застосуванні норм матеріального права висновків Верховного Суду щодо їх правозастосування, наведених у ряді постанов, зроблені ним не у взаємозв'язку із тим чи іншим пунктом ч. 4 ст. 328 КАС України та без чіткого формулювання переліку норм права, які, на переконання скаржника, суди під час розгляду спору по суті застосували неправильно.
Окрім того, Суд звертає увагу скаржника на те, що оскаржувані ним рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції ухвалені у справі, що призначена та розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Однак у касаційній скарзі відсутні посилання на існування обставин, передбачених пп. «а»-«г» п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За правилами частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням скаржнику десятиденного строку з дня вручення цієї ухвали про залишення касаційної скарги без руху для подання уточненої редакції касаційної скарги із наведеним у ній обгрунтуванням підстав касаційного провадження, передбачених ч. 4 і п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Також скаржнику слід роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали скарга буде повернута (пункт 1 частини четвертої статті 169 КАС України).
Керуючись статтями 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -
1. Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.06.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.10.2024 у справі № 380/8891/24 залишити без руху.
2. Надати Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
3. Встановлений судом строк може бути продовжений за заявою особи, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з дією воєнного стану в Україні.
4. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у строк, визначений судом, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб