22 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 460/16724/23 пров. № А/857/10505/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді - Мікули О. І.,
суддів - Курильця А. Р., Пліша М. А.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20 березня 2024 року у справі №460/16724/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі,-
суддя в 1-й інстанції - Щербаков В. В.,
дата ухвалення рішення - 20 березня 2024 року,
місце ухвалення рішення - м. Рівне,
дата складання повного тексту рішення - 20 березня 2024 року,
Позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача - Головного управління Національної поліції в Рівненській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати накази Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 24 квітня 2023 року №438 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", від 05 травня 2023 року №102 о/с "По особовому складу" в частині звільнення позивача у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби; поновити його на посаді поліцейського офіцера громади сектору взаємодії з громадянами відділу превенції Дубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області та стягнути з Головного управління Національної поліції в Рівненській області на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 20 березня 2024 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 24 квітня 2023 року №438 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" в частині звільнення ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 05 травня 2023 року №102о/с "По особовому складу" в частині звільнення ОСОБА_1 у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби. Поновлено ОСОБА_1 з 06 травня 2023 року на посаді поліцейського офіцера громади сектору взаємодії з громадами відділу превенції Дубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Рівненській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 06 травня 2023 року по 20 березня 2024 року включно в розмірі 294281, 60 грн. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць звернуто до негайного виконання.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню. В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на наказ ГУНП в Рівненській області «Про організацію оповіщення і збору особового складу ГУНП» від 20 січня 2023 року №198, відповідно до змісту якого зобов'язано забезпечити постійну готовність до збору по сигналах тривоги, визначено Порядок організації та здійснення оповіщення і збору особового складу апарату ГУНП, районних територіальних (відокремлених) підрозділів ГУНП по наявних сигналах тривоги та для залучення по оперативних планах. Зі змістом вищевказаних наказів, як і з документами по оповіщенню і збору особового складу, капітан поліції ОСОБА_1 ознайомлювався, а тому, на думку апелянта, порушення, визначені у висновках дисциплінарної комісії, мали місце вчинення позивачем під час несення служби. Зазначає, що позивач щосуботи перебував на службі, своїми діями підтверджував та визнавав законність наказу ГУНП в Рівненській області від 17 січня 2023 року №102. Також вказує, що відсутні порушення при проведенні медичного огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння позивача. Таким чином, результатами службового розслідування встановлено факт грубого порушення позивачем службової дисципліни, вчинення дисциплінарного проступку, а саме: перебування на роботі в стані алкогольного сп'яніння, що є несумісним з подальшим проходженням служби в Національній поліції України. З врахуванням наведеного вважає, що оскаржувані накази прийняті правомірно та підстави для їх скасування відсутні, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає про те, що висновок щодо результатів медичного огляду №194 від 22 квітня 2023 року не може вважатись належним та допустимим доказом факту перебування його в стані алкогольного сп'яніння, оскільки складений з порушенням процедури проведення відповідного огляду, оскільки в ході здійснення освідування на стан алкогольного сп'яніння із використанням відповідного газоаналізатора «Drager» такий мав очевидну технічну несправність, яка призводила до відображення різних за своїм значенням показників тестування однієї особи в короткий період часу. Крім того, вказує, що 22 квітня 2023 року у нього мав бути вихідним днем, а 23 квітня 2024 року - робочим, що узгоджено з безпосереднім керівником. Звертає увагу на те, що будь-які інші докази порушення ним службової дисципліни відповідачем не подано, а тому, на думку позивача, оскаржувані накази є протиправними та підлягають скасуванню. Таким чином, вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Справа розглянута судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив службу в органах внутрішніх справ, в органах Національної поліції України, прийнявши Присягу поліцейського з 30 листопада 2015 року, з 04 січня 2021 року - поліцейського офіцера громади сектору взаємодії з громадянами відділу превенції Дубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області.
Зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи та не заперечуються сторонами.
22 квітня 2023 року о 05:00 год. оголошено збір особового складу структурних, територіальних (відокремлених) підрозділів ГУ НП в Рівненській області по сингалу “Навчальна тривога», відповідно до наказу ГУ НП в Рівненській області від 30 січня 2023 року №198 “Про організацію оповіщення і збору особового складу ГУ НП в Рівненській області».
Після збору особового складу у Дубенському РВП ГУНП в Рівненській області, на підставі наказу ГУНП в Рівненській області від 18 квітня 2023 року №837, проведено стройовий огляд особового складу, з метою перевірки стану забезпечення поліцейських предметами літньої форми одягу.
Під час проведення огляду капітана поліції ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: різний запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву, у зв'язку з чим капітану поліції ОСОБА_1 запропоновано пройти медичних огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння у Дубенській міській лікарні.
За результатами медичного огляду підтверджено факт алкогольного сп'яніння, результат дослідження - 0,78 проміле.
22 квітня 2023 року Головним управлінням Національної поліції в Рівненській області видано наказ №862 "Про призначення службового розслідування», згідно з яким призначене службове розслідування відносно ОСОБА_1 .
Зазначеним наказом для проведення службового розслідування створено дисциплінарну комісію.
24 квітня 2023 року дисциплінарною комісією Головного управління Національної поліції в Рівненській області складено висновок службового розслідування за фактом грубого порушення службової дисципліни поліцейським офіцером громади сектору взаємодії з громадами відділу превенції Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області капітаном поліції ОСОБА_1 , згідно з яким рекомендовано останнього звільнити зі служби в поліції за порушення службової дисципліни, пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", вимог Дисциплінарного статуту, що виразилося в недотримання нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського.
24 квітня 2023 року Головним управлінням Національної поліції в Рівненській області видано наказ №438 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", пунктом 1 якого капітан поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції на підставі п.6 ч.1 ст.77 Закону України “Про Національну поліцію» за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось у порушенні вимог п.1 ч.1 ст.18 Закону України “Про Національну поліцію» у частині недотримання Присяги поліцейського, текст якої закріплено у частині 1 статті 64 цього ж Закону, а також невиконання нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, п.6 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII “Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», у частині зобов'язань утримуватися від дій, які підривають авторитет Національної поліції України, п.14 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у частині заборони поліцейському перебувати у стані алкогольного сп'яніння під час несення служби, скоєнні дій, які дискредитують звання поліцейського, керуючись статтею 19 Закону України “Про Національну поліцію», статтями 11, 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, поліцейського офіцера громади сектору взаємодії з громадами відділу превенції Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області.
05 травня 2023 року Головним управлінням Національної поліції в Рівненській області видано наказ №102 о/с "По особовому складу", яким капітана поліції ОСОБА_1 відповідно до ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) 05 травня 2023 року.
Вважаючи звільнення зі служби в поліції протиправним, позивач звернувся з цим позовом у суд.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано належних доказів на підтвердження факту перебування під час несення служби у стані алкогольного сп'яніння, оскільки наявний у матеріалах справи висновок щодо результатів медичного огляду №194 від 22 квітня 2023 року складений з порушенням процедури проведення відповідного огляду, а відтак не може вважатись належним та допустимим доказом факту перебування позивача в стані алкогольного сп'яніння. Таким чином, недотримання суб'єктом владних повноважень відповідних законодавчо установлених процедур свідчить про порушення принципу належного урядування, при цьому, відповідальність за допущення помилок, у даному випадку, покладається саме на нього, а тому спірний наказ відповідача від 24 квітня 2023 року №438 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» є протиправним та підлягає скасуванню. Крім того, враховуючи ту обставину, що наказ Головного управління національної поліції в Рівненській області (по особовому складу) №102о/с від 05 травня 2023 року про звільнення позивача прийнятий на підставі Наказу №438 від 24 квітня 2023 року, тому такий також підлягає скасуванню, і з метою захисту прав позивача необхідно поновити його на тій посаді та у тому органі, з якого він був протиправно звільнений, а саме: на посаді поліцейського офіцера громади сектору взаємодії з громадами відділу превенції Дубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області з наступного дня після звільнення - з 06 травня 2023 року та стягнути на його користь суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.
Ч.2 ст.19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII)
Відповідно до ст.3 Закону №580-VIII поліція у своїй діяльності керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ч.1 ст.17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
За змістом ч.1 ст.18 Закону №580-VIII поліцейський зобов'язаний, зокрема: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до ч.1,2 ст.19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначається Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).
Ст.1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Згідно ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених ст.18 ЗУ «Про Національну поліцію» зобов'язує поліцейського, зокрема:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;
8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;
9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;
10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;
11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;
13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;
14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Відповідно до ч.1 ст.11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За змістом ст.12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Ст.13 Дисциплінарного статуту передбачає, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до ст.14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Згідно з ч.10 ст.14 Дисциплінарного статуту порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України №893 від 07 листопада 2018 року затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за №1355/32807 (далі- Порядок № 93).
За змістом п.1 розділу 2 Порядку №893 підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Пункт 1 розділу 5 Порядку №893 передбачає, що проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Відповідно до п.2,3 розділу 4 Порядку №893 визначено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватися правничою допомогою, послугами представника.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень.
За змістом п.4 розділу V Порядку №893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Пункт 1 Розділу VI Порядку №893 передбачає, що зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
У разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення
Відповідно до п.4 розділу 6 Порядку №893 в описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних"), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.
Згідно зі ст.16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.
До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці.
Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
За змістом ч.12 ст.19 Дисциплінарного статуту у разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.
Як вбачається з матеріалів справи, з метою дослідження фактів та обставин вчинення дисциплінарного проступку, наявності чи відсутності дисциплінарного проступку ОСОБА_1 22 квітня 2023 року Головним управлінням Національної поліції в Рівненській області прийнято наказ №862 "Про призначення службового розслідування».
Зі змісту висновку про результати службового розслідування щодо капітана поліції ОСОБА_1 від 24 квітня 2023 року вбачається, що останній, знаходячись 22 квітня 2023 року на службі, грубо порушив службову дисципліну, вчинив дії, які несумісні з вимогами, що пред'являються до професійних та моральних якостей поліцейського, а саме: перебування на службі у стані алкогольного сп'яніння.
За вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог п.1 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» у частині недотримання Присяги поліцейського, а також за невиконання нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, п.6 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337- VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» у частині зобов'язань утримуватись від дій, які підривають авторитет Національної поліції України, п.14 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, у частині заборони поліцейському перебувати у стані алкогольного сп'яніння під час несення служби, скоєнні дій, які дискредитують звання поліцейського, керуючись ст.19 Закону України «Про Національну поліцію», ст.11, 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, згідно із п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» дисциплінарна комісія вважала б звільнити із служби в поліції (а.с.20-31).
Наказом ГУНП в Рівненській області «По особовому складу» від 05 травня 2023 року №102 о/с, відповідно до ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» за п.6 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) поліцейського офіцера громади сектору взаємодії з громадами відділу превенції Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області капітана поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції.
Так, за змістом пп.6 п.2 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 року №1179 під час виконання службових обов'язків поліцейському заборонено: перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов'язків і в невстановленому місці.
Таким чином, диспозиція вказаних норм передбачає заборону поліцейському під час безпосереднього виконання службових обов'язків перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння, вживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов'язків і в невстановленому місці.
Крім того, ч.4 ст.8 Закону України “Про Національну поліцію» визначено, що під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Відповідно до ст.24 Закону України “Про Національну поліцію» у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
У ході забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, виконання завдань територіальної оборони органи та підрозділи, що входять до системи поліції та дислокуються в межах Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, області, міста Києва, підпорядковуються відповідному начальнику Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, області, місті Києві.
Згідно з ч.1 ст.12 Закону України “Про Національну поліцію» поліція забезпечує безперервне та цілодобове виконання своїх завдань. Кожен має право в будь-який час звернутися за допомогою до поліції або поліцейського.
За змістом ч.1 ст.91 Закону №580-VII особливий характер служби в поліції містить такі спеціальні умови для певних категорій поліцейських: службу у святкові та вихідні дні; службу позмінно; службу з нерівномірним графіком; службу в нічний час.
Як вбачається з матеріалів справи, наказом ГУНП в Рівненській області “Про затвердження внутрішнього розпорядку дня поліцейських, держаних службовців та працівників апарату ГУ НП в Рівненській області» від 09 серпня 2016 року №383 визначено режим робочого дня, відповідно до якого, субота та неділя - вихідні дні.
При цьому, наказом ГУНП в Рівненській області від 17 січня 2023 року №102 "Про деякі питання посиленого варіанту службової діяльності на період дії на території України воєнного стану" встановлено, тимчасово, на період дії на території України воєнного стану режим робочого дня поліцейських, держаних службовців та працівників апарату ГУ НП в Рівненській області - шестиденний робочий тиждень та відмінити вихідний день - субота.
Крім того, розподіл службового часу поліцейських визначається розпорядком дня, який затверджує керівник відповідного органу (закладу, установи) поліції (ч.2 ст.91 Закону №580-VII).
Матеріалами справи підтверджується, що 21 лютого 2024 року ОСОБА_2 подав у суд пояснення свідка, з яких вбачається, що він разом із ОСОБА_1 22 квітня 2023 року та 23 квітня 2023 року здійснював нагляд на територіях Козинської територіальної громади Рівненської області. Зокрема, зазначив, що він обслуговував Новопляшівський, Пустоіваннівський та Іващуківський старостинські округи, а ОСОБА_1 - Козинський, Березинівський та Добриводський старостинські округи. Також, оскільки в селах Нова Пляшева, Іванівка, Постоіванне та Іващуки Дубенського району Рівненської області заходи відбувались 22 квітня 2023 року, а в селах Кзин, Добридова Дубенського району Рівненської області - 23 квітня 2023 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вирішили, що 22 квітня 2023 року охорону громадського порядку та безпеки буде здійснювати ОСОБА_2 , а ОСОБА_1 - 23 квітня 2023 року. Це було пов'язано з тим, що в них на той момент був шестиденний робочий тиждень, і вони мали всього один вихідний день у тиждень. Про дане рішення щодо узгодження графіку чергування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про здійснення почергового охорони громадського порядку та безпеки, було доведено до відома та узгоджено із безпосереднім керівником - ОСОБА_3 . Таким чином, для ОСОБА_1 22 квітня 2023 року мав бути вихідним днем, 23 квітня 2024 року - робочим, про що було погоджено із безпосереднім керівником позивача.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не долучено будь-яких доказів на підтвердження того факту, що ОСОБА_1 залучався до виконання спеціальних службових завдань саме в суботу 22 квітня 2023 року, та перебував на чергуванні відповідно до графіку. При цьому, судом вствновлено, що 22 квітня 2023 року о 05:00 год. оголошено збір особового складу структурних, територіальних (відокремлених) підрозділів ГУ НП в Рівненській області по сингалу “Навчальна тривога» та проведено стройовий огляд особового складу.
Крім того, у матеріалах справи відсутні докази, що свідчили б про цілодобове несення позивачем служби, а також про те, що час початку служби ОСОБА_1 22 квітня 2023 року мав розпочатися саме о 6:40 год, оскільки саме на цей час, як було зафіксовано в матеріалах справи, останній був викликаний на службу.
З врахуванням наведеного вище, колегія суддів не може не погодитися з висновком суду першої інстанції про те, що належних, допустимих та беззаперечних доказів на підтвердження факту перебування на службі при виконанні обов'язків 22 квітня 2023 року позивача матеріали справи не містять.
Даючи правову оцінку процедурі проходження ОСОБА_1 обстеження на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, колегія суддів зазначає наступне.
Порядок виявлення стану алкогольного чи наркотичного сп'яніння передбачено Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.3, 4 розділу ІІІ цієї Інструкції огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством.
Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи.
Згідно з п.8,9 розділу ІІІ вказаної Інструкції Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
Використання в закладах охорони здоров'я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
За змістом п.12, 13, 15 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.
Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.
За результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.
Таким чином, з врахуванням наведених вище вимог Інструкції можна дійти висновку про те, що єдиним і достатнім доказом перебування особи в стані алкогольного сп'яніння є висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння, складений особою, що пройшла тематичне удосконалення за відповідною програмою. Такий висновок складається за результатами дослідження біологічного середовища.
Разом із тим, зі змісту висновку про результати службового розслідування за фактом грубого порушення службової дисципліни поліцейським офіцером громади сектору взаємодії з громадами відділу превенції Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області капітаном поліції ОСОБА_1 від 24 квітня 2023 року (а.с.26 зворот, том 1) та відеозапису процесу освідування ОСОБА_1 , що міститься в матеріалах справи вбачається, що в ході здійснення освідування ОСОБА_1 , останній чотири рази здійснював тестування на стан алкогольного сп'яніння із використанням відповідного газоаналізатора «Drager», із чотирьох разів - два рази показники стану алкогольного сп'яніння були негативні, а два рази показники стану алкогольного сп'яніння були позитивні - 0,78 та 0,45 проміле, відповідно.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що використаний для таких цілей газоаналізатор мав очевидну технічну несправність, яка призводила до відображення різних за своїм значенням показників тестування однієї особи в короткий період часу між відповідними тестуванням, а тому, з огляду на наявні розбіжності в показниках газоаналізатора, з метою належного способу перевірки позивача на стан алкогольного сп'яніння необхідним було дослідження саме біологічного середовища позивача за зданими зразками крові або сечі.
Однак з матеріалів справи вбачається, що такий висновок складено без відібрання у ОСОБА_1 зразків біологічного середовища, а тому надані результати з огляду на їх очевидну розбіжність не можуть бути належними та допустимими доказами, що свідчить про сумнівність медичного огляду, викладених у висновку №194 від 22 квітня 2023 року.
Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не надано належних доказів на підтвердження факту перебування під час несення служби у стані алкогольного сп'яніння, оскільки наявний у матеріалах справи висновок щодо результатів медичного огляду №194 від 22 квітня 2023 року складений з порушенням процедури проведення відповідного огляду, відтак не може вважатись належним та допустимим доказом факту перебування позивача в стані алкогольного сп'яніння, а недотримання суб'єктом владних повноважень відповідних законодавчо установлених процедур свідчить про порушення принципу належного урядування, при цьому, відповідальність за допущення помилок у спірних правовідносинах покладається саме на нього, тому оскаржуваний наказ відповідача від 24 квітня 2023 року №438 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» є протиправним та підлягає скасуванню. Крім того, враховуючи ту обставину, що наказ Головного управління національної поліції в Рівненській області (по особовому складу) №102о/с від 05 травня 2023 року про звільнення позивача прийнятий на підставі Наказу №438 від 24 квітня 2023 року, тому такий також підлягає скасуванню.
Даючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції про поновлення ОСОБА_1 на посаді, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.235 КЗпП України положення якого застосовуються субсидіарно до спірних правовідносин, в частині не врегульованій нормами спеціального законодавства, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
За змістом абз.2 п.2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року №110, останнім днем роботи вважається день звільнення.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про поновлення позивача на посаді поліцейського офіцера громади сектору взаємодії з громадами відділу превенції Дубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області з 06 травня 2023 року.
Щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, то колегія суддів зазначає, що ч.2 ст.235 КЗпП України передбачає, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Розрахунок середнього заробітку працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого 1995 року (далі - Порядок №100).
Зокрема, згідно з абз.2 п.2 Порядку №100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Відповідно до абз.1 п.8 Порядку №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Як правильно зазначив суд першої інстанції, згідно з довідкою про грошове забезпечення ОСОБА_1 №811 від 27 липня 2023 року середньоденна заробітна плата позивача складала 919,63 грн. Позивача звільнено 05 травня 2023 року, а тому виходячи з поняття вимушеного прогулу, кількість днів вимушеного прогулу визначається з наступного за днем звільнення та до винесення судом рішення про поновлення на роботі звільненого працівника, що у спірних правовідносинах - з 06 травня 2023 року по 20 березня 2024 року (320 робочих днів) та стягненню на користь позивача за час вимушеного прогулу підлягає середній заробіток у розмірі 294281,60 грн. Крім того, такий відповідачем не оскаржується.
Також судом першої інстанції правильно застосовано положення ст.371 КАС України щодо негайного виконання рішення в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Крім того, колегія суддів зазначає, що інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст.195, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20 березня 2024 року у справі №460/16724/23 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише у випадках, передбачених ст.328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя О. І. Мікула
судді А. Р. Курилець
М. А. Пліш
Повне судове рішення складено 22 листопада 2024 року.