21 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 140/4655/24 пров. № А/857/19410/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Матковської З. М.,
суддів: Гінди О. М., Ніколіна В. В.
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04 липня 2024 року у справі №140/4655/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії (головуючий суддя першої інстанції Костюкевич С. Ф., місце ухвалення м. Луцьк, дата складання повного тексту 04.07.2024), -
ОСОБА_1 , звернулася з позовом до ГУ ПФУ в Донецькій області, відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області), відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 26.02.2024 №907520157509 про відмову у переведенні на пенсію по віку відповідно до Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу»; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити перерахунок та виплату пенсії по віку відповідно до Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» з дати звернення (19.02.2024) з визначенням розміру пенсії відповідно до наданих довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Департаментом соціальної та ветеранської політики Волинської ОДА від 15.02.2024 за №6/02/2-24.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду Україні Волинській області, як отримувач пенсії по віку відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV.
19.02.2024 позивач звернулася до територіального управління ПФУ за місцем проживання із заявою про переведення на пенсію по віку згідно Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ, при цьому, позивачем до заяви про перехід на пенсію по Закону України «Про державну службу» надано довідки про складові заробітної плати державного службовця для призначення пенсії, видані Департаментом соціальної та ветеранської політики Волинської ОДА від 15.02.2024 за №6/02/2-24.
За правилами пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій за принципом екстериторіальності документи були направлені на розгляд до Головного управління ПФУ в Донецькій області, яким було прийнято рішення про відмову у перерахунку пенсії від 26.02.2024 № 907520157509 у зв'язку з тим, що врахування довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця для осіб, котрим вже була призначена пенсія за спеціальними законами, не передбачена діючим законодавством.
Вважаючи вказане рішення протиправним, ОСОБА_1 звернулася до суду.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 04 липня 2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 26.02.2024 № 907520157509 про відмову ОСОБА_1 в переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області прийняти рішення про переведення ОСОБА_1 із пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV на пенсію за віком згідно із Законом України «Про державну службу» 10.12.2015 №889-VIII, починаючи з 19.02.2024, з визначенням розміру пенсії згідно наданих довідок Департаментом соціальної та ветеранської політики Волинської ОДА від 15.02.2024 за №6/02/2-24 та здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням виплачених сум.
Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції виходив із того, що позивачка працювала на посадах, віднесених до посад державних службовців та має необхідний страховий стаж для призначення пенсії за віком на підставі Закону України «Про державну службу». Загальний страховий стаж ОСОБА_1 становить 36 років 03 місяців 27 днів, а спеціальний - 32 роки 03 місяці 00 днів. Таким чином, на дату набрання чинності Законом України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015 (01.05.2016), позивач мала понад 32 роки стажу державної служби та понад 36 років страхового стажу.
На дату звернення позивача до відповідача із заявою про переведення її із пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу», позивачці виповнилося 65 років. Оскільки позивачка звернулася до відповідача із заявою про переведення її на пенсію держслужбовця 19.02.2024, маючи більше 60 років, то саме з цієї дати слід зобов'язати здійснити переведення на такий вид пенсії.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, представником ГУ ПФУ в Донецькій області подано апеляційну скаргу. Представник відповідача посилається на те, що вирішуючи справу суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та неповно з'ясував обставини справи, що є підставою для скасування судового рішення. Зокрема, звертає увагу на ту обставину, що суд першої інстанції помилково не врахував, що ОСОБА_1 у період із 09.09.2009 по 30.09.2017 вже була отримувачем пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», а з 01.10.2017 позивачку переведено на пенсію за віком відповідно пункту 4-7 Розділу XV Закону № 1058-IV, тому рішення відповідача 1 від 26.02.2024 № 907520157509 про відмову у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» є законним та обґрунтованим. На призначення пенсії за Законом № 889-VIII мають право особи, яким не призначались пенсії відповідно до Закону № 3723№ XII. Представник відповідача просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило.
За правилами ч. 4 ст. 304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника ГУ ПФУ в Донецькій області не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з положеннями частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Закон № 1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 9, частиною першої статті 10 вказаного Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника. Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV передбачений порядок переведення з одного виду пенсії, передбаченої цим Законом, на інший. Зокрема, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (Закон № 889-VIII), який набрав чинності 01.05.2016.
Статтею 90 Закону №889-VIII передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
До 01.05.2016 діяло законодавство у сфері державної служби, яке передбачало право державного службовця на призначення пенсії на умовах, визначених статтею 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII (Закон № 3723-VIII).
Відповідно до частини першої статті 37 Закону №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII з 01.05.2016 втратив чинність Закон №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Пунктом 10 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Також, згідно з пунктом 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Водночас, для осіб, які мають не менш 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, статтею 37 Закону № 3723-ХІІ передбачено додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
Аналізуючи зазначені вище норми законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що обов'язковою умовою для збереження в особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ і розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права неодноразово висловлювалися Верховним Судом, зокрема, у постановах від 03.07.2018 у справі № 265/3709/17, від 19.03.2019 у справі №357/1457/17, від 15.08.2019 у справі №676/6166/17, від 01.04.2020 у справі №607/9429/17.
Перевіряючи матеріали справи, колегія апеляційного суду зазначає наступне.
Позивачка 19.02.2024 звернулася до територіального управління ПФУ у Волинській області із заявою про перехід на інший вид пенсії, пенсію державного службовця відповідно до Закону № 889-VIII. На момент звернення із даною заявою вона отримувала пенсію за віком за нормами Закону №1058-IV.
Як установлено судом першої інстанції, позивачка працювала на посадах, віднесених до посад державних службовців, стаж роботи ОСОБА_1 становить 36 років 03 місяців 27 днів, а спеціальний - 32 роки 03 місяці 00 днів.
Ця обставина підтверджується матеріалами справи.
Отже, на дату набрання чинності Законом України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 (01.05.2016), позивачка мала понад 32 роки стажу державної служби та понад 36 років страхового стажу.
Водночас на дату звернення позивачки із заявою про переведення із пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію державного службовця їй виповнилося понад 60 років, тобто умова щодо віку виконується (60 років), та остання мала загальний страховий стаж 36 років 03 місяці 27 днів, тобто умова щодо наявності відповідного страхового стажу теж виконується. (з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року).
Отже, апеляційний суд вважає, що позивачка має право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, оскільки вимоги зазначеної статті щодо віку, страхового стажу та стажу державної служби виконані.
Скаржник у своїх доводах указує, що позивачем вже було використане право на призначення та отримання пенсії державного службовця, що на думку скаржника, унеможливлює призначення пенсії відповідно до Закону № 889-VII.
Однак, колегія апеляційного суду не погоджується з такою позицією пенсійного органу та зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Кожна наступна зміна виду пенсії є переведенням або переходом з одного виду пенсії на інший, а не новим її призначенням чи перерахунком, оскільки в практиці застосування пенсійного законодавства не існує поняття другого, третього, подальшого або іншого призначення пенсії.
Перерахунок пенсії, за своїм змістом є зміною розміру одного і того ж виду пенсії, у зв'язку із зміною показника, що був базою для визначення розміру пенсії (заробітної плати, грошового забезпечення тощо), чи з інших підстав, передбачених чинним законодавством.
Спірні правовідносини в цій справі стосуються переведення позивачки з одного виду пенсії - за віком відповідно до Закону №1058-IV на інший вид - пенсію за віком відповідно до Закону № 889-VII.
Вказані види пенсії відрізняються підставами їх призначення та механізмами визначення їх розміру, а наявність правових підстав для переведення позивачки на пенсію відповідно до Закону № 889-VII пов'язана виключно з дотриманням вимог, визначених пунктами 10 та 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII.
Крім того, ні Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VІІІ, ні стаття 37 Закону № 3723-XII не містять обмеження щодо неможливості призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII особам, яким до 01.05.2016 (дата набрання чинності Закону № 889-VІІІ) призначалась пенсія відповідно до Закону № 3723-XII.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25 травня 2023 року у справі № 580/3805/22.
З урахуванням наведених обставин, доводи апеляційної скарги представника відповідача про відсутність у позивача права на пенсію державного службовця, є необґрунтованими, а тому, як вірно зазначив суд першої інстанції, рішення пенсійного органу від 26.02.2024 №907520157509 є протиправним та підлягає скасуванню.
Таким чином, апеляційний суд вважає правильним висновок суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 26.02.2024 №907520157509 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Оскільки позивачка звернулася до відповідача із заявою про переведення її на пенсію держслужбовця 19.02.2024, маючи понад 60 років, судом правильно визначено, що саме з цієї дати належить зобов'язати здійснити переведення на такий вид пенсії.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Доводи апеляційної скарги представника відповідача про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права є непереконливими.
Будь-яких інших підстав для зміни чи скасування судового рішення, які передбачено вимогами статей 315 - 319 КАС України в апеляційній скарзі представником відповідача не наведено.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04 липня 2024 року в справі № 140/4655/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя З. М. Матковська
судді О. М. Гінда
В. В. Ніколін