21 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 380/11155/24 пров. № А/857/19469/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Матковської З.М.,
суддів: Гінди О.М., Ніколіна В.В.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 липня 2024 у справі №380/11155/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (головуючий суддя першої інстанції - Крутько О.В., час ухвалення - у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, місце ухвалення - м. Львів),-
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), в якому просив:
-визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), які полягають у застосуванні розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за 25 календарних років вислуги військової служби;
-зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за 25 календарних років вислуги військової служби, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2024 у справі №380/12403/23 зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 у зв'язку із звільненням одноразову грошову допомогу в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за 25 календарних років вислуги військової служби. Рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2024 у справі №380/12403/23 виконано та нараховано одноразову грошову допомогу у розмірі 159157,78 грн та 174 92,22 грн та зараховано на картковий рахунок 156 770,42 грн та 172071,84 грн. Вважаючи, що відповідачем нарахування та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби проведено з порушенням норм законодавства, оскільки застосовано для визначення грошового забезпечення розрахункову величину прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2018 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04 липня 2024 року позов задоволено. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), які полягають у застосуванні розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 при нарахуванні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 25% місячного грошового забезпечення за 25 календарних років вислуги військової служби. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 25% місячного грошового забезпечення за 25 календарних років вислуги військової служби, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, не у повному обсязі з'ясовано обставини, що мають значення для справи. Зокрема апелянт вказує на те, що Західне регіональне управління при нарахуванні позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за 25 календарних років вислуги військової служби в повному обсязі виконало постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2024 року у справі № 380/12403/23. В разі, якщо позивач не згоден з таким виконанням, він не обмежений звернути зазначене рішення до примусового виконання.
Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що наказом голови Державної прикордонної служби України від 03.03.2023 №288-ОС полковника ОСОБА_1 звільнено з військової служби в запас за підпунктом «г» (через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжити військову службу): один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років) пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Як вбачається з витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №138-ОС від 07.04.2023 ОСОБА_1 було виключено із списків особового складу західного регіонального управління та всіх видів забезпечення. Вислуга років станом на 07.04.2023 становить: календарна - 25 років 08 місяців 08 днів; пільгова: 02 роки 05 місяців 26 днів; всього: 28 років 02 місяців 04 днів.
Під час звільнення з військової служби відповідачем не було нараховано та виплачено ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби за 25 календарних років вислуги військової служби у зв'язку з чим позивач звернувся до суду.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10.10.2023 у справі №380/12403/23 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2024 у справі №380/12403/23 апеляційну скаргу представника позивача задоволено частково. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.10.2023 у справі №380/12403/23 скасовано та прийнято постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за 25 календарних років військової служби. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 у зв'язку із звільненням одноразову грошову допомогу в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за 25 календарних років вислуги військової служби.
Представник позивача 25.04.2024 звернувся із адвокатським запитом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) в якому просив надати детальний розрахунок нарахувань (із зазначенням видів та складових грошового забезпечення) та утримань проведених на виконання рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2024 у справі №380/12403/23.
Листом від 01.05.2024 ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомило, що рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2024 у справі №380/12403/23 буде в повному обсязі виконано при надходженні цільового фінансування.
Листом від 26.04.2024 відповідач повідомив, що ним частково виконано рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2024 у справі №380/12403/23 щодо перерахунку та виплати позивачеві одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за 25 календарних років військової служби, із розрахунку: нараховано одноразову грошову допомогу - 159 157,78 грн; утримано військовий збір 1,5% - 2387,36 грн; нараховано податок з доходів фізичних осіб 18% - 28 648,40 грн; компенсовано податок з доходів фізичних осіб 18% - 28 648,40 грн; зараховано на картковий рахунок - 156 770,42 грн. При надходженні цільового фінансування вищевказане рішення буде виконано в повному обсязі, про що буде повідомлено додатково.
Листом від 15.05.2024 відповідач повідомив, що ним в повному виконано рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2024 у справі №380/12403/23 щодо перерахунку та виплати позивачеві одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за 25 календарних років військової служби, із розрахунку: нараховано одноразову грошову допомогу - 174 692,22 грн; утримано військовий збір 1,5% - 2620,36 грн; нараховано податок з доходів фізичних осіб 18% - 31 444,60 грн; компенсовано податок з доходів фізичних осіб 18% - 31 444,60 грн; зараховано на картковий рахунок - 172 071,84 грн.
Вважаючи, що відповідачем нарахування та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби проведено з порушенням норм законодавства, оскільки відповідач протиправно застосовував для визначення одноразової грошової допомоги при звільненні розрахункову величину прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, а не на 01.01.2023, позивач звернувся до суду.
Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що відповідачем при обчисленні розміру одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 25% місячного грошового забезпечення за 25 календарних років вислуги військової служби на виконання рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2024 у справі №380/12403/23 протиправно не враховано розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на січень 2023 року як розрахункової величини.
Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини четвертою статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (далі - Закон №2011-XII) передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Кабінет Міністрів України прийняв постанову Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 №704 (далі - Постанова №704), якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 2 Постанови №704 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови №704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Згідно пункту 4 Постанови №704 (в первинній редакції на дату прийняття), що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Кабінет Міністрів України 21.02.2018 прийняв постанову №103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб (далі -Постанова №103), пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у постанові №704 пункт 4 викладено в такій редакції:
Розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.
Верховний Суд у постанові від 02.08.2022 у справі №440/6017/21, спірні відносини у якій є тотожними цьому спору, зауважив, що на момент набрання чинності постановою №704 (01.03.2018) пункт 4 цієї постанови було викладено в редакції змін, передбачених пунктом 6 постанови №103, а саме: 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Станом на 01.03.2018 пункт 4 постанови №704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
Закон України від 05.10.2000 №2017-III Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії (далі - Закон №2017-III) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.
Базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально- культурного обслуговування, охорони здоров'я та освіти (стаття 6 Закону N 2017-III).
Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Верховний Суд наголосив на тому, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.
Згідно пункту 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 №2629-VIII Про Державний бюджет України на 2019 рік було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.
Закон України від 14.11.2019 №294-IX Про Державний бюджет України на 2020 рік, Закон №1082-IX Про Державний бюджет України на 2021 рік, Закон України від 02.12.2021 №1928-IX Про Державний бюджет України на 2022 рік та Закон України від 22.10.2023 №2710- IX Про Державний бюджет України на 2023 рік таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року, на 2020 та 2021, 2022, 2023 роки, відповідно, не містять.
Положення пункту 4 постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для обчислення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 01.01.2020 - набрання чинності Законом N 294-IX не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.
З 29.01.2020 положення пункту 4 постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для обчислення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для розрахунку посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних відносин належить застосувати пункт 4 постанови №704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону №1928-IX із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Наказом Міністерства внутрішніх справ України Про затвердження схем тарифних розрядів за посадами осіб офіцерського складу Державної прикордонної служби України від 02.03.2018 №169, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.03.2018 за №318/31770, затверджено схему тарифних розрядів за посадами осіб офіцерського складу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, його територіального органу та Управління інформації.
Згідно архівної відомості №1 за період з січня 2023 року по квітень 2023 року та особистої картки грошового забезпечення за 2023 рік ОСОБА_1 , посадовий оклад та оклад за військовим званням розраховані, виходячи з прожиткового мінімуму станом на 01.01.2018.
Виплату позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за 25 календарних років вислуги військової служби, проведено з грошового забезпечення із застосуванням для визначення грошового забезпечення розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
Відтак, на підставі вказаних вище висновків Верховного Суду, з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, суд дійшов висновку, що відповідач, застосовуючи при обчисленні одноразової грошової допомоги при звільненні на виконання рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2024 у справі №380/12403/23, неправильно обраховано розмір місячного грошового забезпечення, який є розрахунковою величиною для вказаних виплат, так як грошове забезпечення нараховувалося із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2018, а не на 01.01.2023.
Аналогічна правова позиція відображена у постановах Верховного Суду від 02.08.2022 у справі №440/6017/21, від 12.09.2022 у справі №500/1813/21 та від 19.10.2022 у справі №400/6214/21, які в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України враховуються судом при вирішенні спірних правовідносин.
Таким чином відповідачем при обчисленні розміру одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 25% місячного грошового забезпечення за 25 календарних років вислуги військової служби на виконання рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2024 у справі №380/12403/23 протиправно не враховано розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на січень 2023 року як розрахункової величини.
Відтак, оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивач довів наявність підстав для задоволення заявлених вимог. Натомість доводи відзиву є безпідставними та такими, що суперечать позиції Верховного Суду в даній категорії справ, про що вказано судом вище.
За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо застосування розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року при нарахуванні позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 25% місячного грошового забезпечення за 25 календарних років вислуги військової служби та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 25% місячного грошового забезпечення за 25 календарних років вислуги військової служби із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023.
Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) - залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 липня 2024 року у справі №380/11155/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя З. М. Матковська
судді О. М. Гінда
В. В. Ніколін