Справа № 580/4076/24 Суддя (судді) першої інстанції: Кульчицький С.О.
22 листопада 2024 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Кучми А.Ю.,
суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 липня 2024 року (м. Черкаси, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулося з позовом до суду, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання позивачу розрахунку розміру недоотриманої за життя ОСОБА_2 пенсії за період з 01.04.2014 до 06.06.2023 включно і входить до складу спадщини позивача;
- зобов'язати відповідача надати позивачу розрахунок розміру недоотриманої за життя ОСОБА_2 пенсії за період з 01.04.2014 до 06.06.2023 включно.
Позовні вимоги обґрунтовано ти, що відповідач протиправно відмовив у наданні розрахунку розміру недоотриманої за життя ОСОБА_2 пенсії за період з 01.04.2014 до 06.06.2023 включно.
Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечував проти позову та вказав, що Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області є неналежним відповідачем у даній справі, оскільки з наявних в матеріалах справи документів вбачається, що мати позивача не перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області. Окрім того, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що Головним управлінням здійснювалося нарахування їй пенсійних виплат чи припинялася їх виплата.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 03 липня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Апеляційну скаргу обґрунтовано протиправністю відмови відповідача нарахувати належні ОСОБА_2 за життя пенсійні виплати за період з 01.04.2024 по 06.06.2023 включно. Зазначено, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування усіх обставин у справі. Наголошує, що судом першої інстанції не надано оцінки факту неправомірного припинення нарахування та виплати пенсії ОСОБА_2 . Вказує, що ОСОБА_2 були призначена та виплачувалась пенсія органами Пенсійного фонду України.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.
Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач є внутрішньо переміщеною особою і на даний час проживає в м. Черкаси за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 (мати позивача), ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси у справі № 711/4205/23 від 30.06.2023 встановлено факт смерті фізичної особи громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 м. Бахчисарай, Бахчисарайський район, АР Крим, Україна, що настала ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відділом державної реєстрації актів цивільного стану м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) видано свідоцтво про смерть НОМЕР_1 .
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої увійшла земельна ділянка і недоотримана пенсія померлої пенсіонерки.
Позивач прийняв спадщину і частково реалізував своє праве на спадщину, а саме 19.12.2023 приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу видав позивачу свідоцтво про право на спадщину за Законом № 1514 на земельну ділянку.
Крім того, приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу було надіслано запит до Департаменту пенсійного забезпечення, страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг про розмір недоотриманої пенсії ОСОБА_2 для реалізації спадкоємцем свого права на пенсію.
Департамент пенсійного забезпечення, страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг надав відповідь на запит нотаріуса, в якій зазначив, що Пенсійний фонд України не здійснює безпосереднього призначення, перерахунку і виплати пенсій. Водночас, за інформацією, наявною в Пенсійному фонді України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувала на обліку як одержувач пенсії в управлінні Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим, в якому виплата пенсії ОСОБА_2 здійснювалась до 31.03.2014. Органи Пенсійного фонду України не здійснюють своїх повноважень на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та з огляду на зазначене, не мають у своєму розпорядженні інформації щодо подальшого нарахування і виплати пенсії ОСОБА_2
28.12.2023 адвокатом Семенюк О.Г. направлено запит до Пенсійного фонду України щодо отримання виплати недоотриманої пенсії ОСОБА_2 .
На даний запит адвокат Семенюк О.Г. отримала відповідь, в якій зокрема зазначено, що ОСОБА_2 на момент смерті не перебувала на обліку в органах Пенсійного фонду України, для виплати недоотриманої пенсії органами Пенсійного фонду України відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підстави відсутні.
В подальшому позивачем подана заява до відповідача, в якій він просив надати інформацію про розмір пенсії та причину припинення нарахування пенсії ОСОБА_2 .
Відповідач листом від 03.04.2024 повідомив позивача про те, що відповідно до Закону України від 15.04.2014 № 1207-VІ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим тимчасово окупованих територій України» Україна не несе відповідальності за порушення визначених Конституцією та Законами України прав і свобод людини і громадянина на тимчасово окупованій території. На територіях, які тимчасово не контролюються українською владою, органи державної влади, в тому числі Пенсійного фонду України, не функціонують та не здійснюють свою діяльність. Оскільки ОСОБА_2 на момент смерті не перебувала на обліку в органах Пенсійного фонду України, надати запитувану інформацію не можливо.
Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач за захистом своїх прав звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області не здійснювалося нарахування пенсійних виплат чи припинення їх виплати, у зв'язку із відсутністю відповідного звернення ОСОБА_2 .
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій встановлені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно ч. 2 ст. 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.
За приписами ч. 1 ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
За приписами ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до пункту 1.1 Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Пунктом 2.1 Порядку №22-1 встановлено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема, заява в довільній формі про відсутність громадянства держави-окупанта (для призначення пенсій громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації). Орган, що призначає пенсію, додає одержаний на запит документ про те, що особа не перебуває на обліку в органах пенсійного забезпечення Російської Федерації як одержувач пенсії.
Водночас, п. 2.8 Порядку №22-1 визначено, що громадянами України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації, для поновлення виплати пенсії до наявних документів додається заява в довільній формі про відсутність громадянства держави-окупанта. Орган, що призначає пенсію, здійснює поновлення виплати пенсії цим особам після надходження на запит пенсійної справи з документами про припинення виплати пенсії органами пенсійного забезпечення Російської Федерації.
Отже, громадяни України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя до заяви про призначення пенсії або про поновлення її виплати повинні подати до Пенсійного органу, зокрема, заяву про відсутність громадянства держави-окупанта.
Законом України від 15.04.2014 №1207-VІ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим тимчасово окупованих територій України» визначені статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії російської федерації, встановлено особливий правовий режим на цій території, визначено особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.
Згідно з абзацом 3 частиною 2 статті 1 Закону України від 15.04.2014 №1207-VІ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим тимчасово окупованих територій України» Автономна Республіка Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованими Російською Федерацією з 20 лютого 2014 року.
У відповідності до частини 1 статті 7 Закону України від 15.04.2014 №1207-VІ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим тимчасово окупованих територій України» для громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території, реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на надання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.
Частиною 2 статті 7 Закону України від 15.04.2014 №1207-VІ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим тимчасово окупованих територій України» передбачено, що виплата пенсій громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території, здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини другої статті 7 Закону України від 15.04.2014 №1207-VІ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим тимчасово окупованих територій України» і пункту 14-4 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Кабінетом Міністрів України постановою від 02.07.2014 № 254 затверджено Порядок виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя (далі - Порядок № 234), яким визначено механізм виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії та соціальні послуги від Пенсійного Фонду Російської Федерації або інших міністерств та відомств, що здійснюють пенсійне забезпечення у Російській Федерації (далі - особи).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 234 особи подають територіальному органові заяву про отримання пенсії відповідно до законодавства України із зазначенням місця проживання (реєстрації) та паспорт громадянина України (паспорт громадянина України для виїзду за кордон).
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 не зверталася до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області відповідно до Порядку № 234 або щодо переведення виплати пенсії до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області чи поновлення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області її виплати.
Таким чином, ОСОБА_2 не перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області, як одержувач пенсії та у період з 01.04.2014 до 07.06.2023 не отримувала пенсію, призначену органами Пенсійного фонду України.
Тобто, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області не здійснювалося нарахування пенсійних виплат чи припинення їх виплати, у зв'язку із відсутністю відповідного звернення ОСОБА_2 .
Згідно з інформацією, наявною в матеріалах справи, ОСОБА_2 перебувала на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим.
При цьому, позивач жодними доказами не підтвердив, що після окупації Автономної Республіки Крим, його матері ОСОБА_2 призначено пенсію, в який період вона виплачувалась та коли виплата була припинена. Натомість відповідач з наявної у нього інформації не встановив, що така пенсія була призначена/поновлена.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, що судом першої інстанції не надано оцінки факту неправомірного припинення нарахування та виплати пенсії ОСОБА_2 , оскільки чинне законодавство України містить чіткий механізм, який регламентує порядок отримання пенсії для осіб, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя після окупації, однак доказів вчинення відповідних дій з боку ОСОБА_2 матеріали справи не містять.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 липня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 22.11.2024.
Головуючий суддя: А.Ю. Кучма
В.О. Аліменко
Н.В. Безименна