Справа № 320/6815/23 Суддя (судді) першої інстанції: Войтович І.І.
21 листопада 2024 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Кучми А.Ю.,
суддів Аліменка В.О., Бєлової Л.В.
за участю секретаря Островської О.В.,
розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст. 229 КАС України у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2023 року (м. Київ, дата складання повного тексту - 12.10.2023) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії прокурорів, Київської обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження від 14.12.2022 №230дп-22 про накладення дисциплінарного стягнення у виді догани на прокурора Миронівського відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ Київської обласної прокуратури від 23.12.2022 №3дк-22 про накладення дисциплінарного стягнення у виді догани на прокурора Миронівського відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірні рішення Відповідного органу №20дп-22 про притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення стягнення у виді догани, наказ від 23.12.2022 Київської обласної прокуратури №3дк, яким накладено дисциплінарне стягнення у виді догани за неналежне виконання службових обов'язків згідно п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру» необґрунтованими та такими, що порушують його права, оскільки відповідачі діяли не у межах та не у спосіб, визначені чинними нормативними актами. Зокрема, позивач зазначив про те, що виходячи з норм Закону України «Про прокуратуру», Інструкції про порядок проведення службового розслідування стосовно прокурорів, затвердженого наказом Генерального прокурора від 16.06.2021 №202, порушено строки проведення службового розслідування та проведення перевірки дисциплінарної скарги. Позивач наполягає, що відповідачем не вказаного конкретного вчиненого ним порушення діючого законодавства, рішення спірне має загальний та не конкретизований характер, що не може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності. Висновок службового розслідування не містить доводів та доказів вчинення позивачем дисциплінарного проступку, його вину, склад дисциплінарного проступку та доказів тому не встановлено, суб'єкт владних повноважень при прийняті рішень повинен уникати невмотивованих висновків, обґрунтованих на припущеннях, уникати обґрунтованості рішення фрагментами, неповним аналізом та оцінкою зібраним доказам, доводів та аргументам сторін спору.
Відповідачі у відзивах на позовну заяви заперечували проти задоволення позову, зазначили, що Комісією дії позивача було кваліфіковано як неналежне виконання ним своїх службових обов'язків. Також, позивачем не було дотримано положень Інструкції щодо поводження з ключовими документами і носіями, оскільки ним 10 січня 2022 року під час тимчасового припинення виконання своїх службових обов'язків у зв'язку із відкриттям у цей же день листка непрацездатності, не вчинено дій щодо блокування особистого ключа та поряд з цим, обвинувальний акт у цьому провадженні фактично направлено до суду прокурором ОСОБА_2 наступного дня, тобто 11 січня 2022 року. КДКП наполягає на наявності в діях позивача дисциплінарного проступку вказуючи на положення Закону № 1697-VII. Щодо строків проведення дисциплінарного провадження, відповідач зауважив, що строки розповсюджуються на перевірку відомостей про наявність підстав для прокурора до дисциплінарної відповідальності під час винесення висновку, а ніяк не розповсюджуються на виготовлення висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора. Спірний наказ відповідач вважає таким, що прийнятий у спосіб та в межах визначених законом.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування усіх фактичних обставин у справі. Апелянт зазначає, що відповідачем було порушено строк здійснення дисциплінарного провадження. Наголошує на відсутності порушень прокурором кримінально-процесуального закону під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні.
Відповідачами подано відзиви на апеляційну скаргу в яких зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Також, 14.11.2024 відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи через формування нового складу Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії прокурорів, тому забезпечити явку представника даного відповідача не має можливості.
Разом із тим, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення такого клопотання, оскільки дане клопотання аналогічного змісту вже подавалося, і розгляд справи був відкладений, відповідачем не зазначено навіть орієнтовний час необхідний для забезпечення явки представника у судовому засіданні. При цьому, участь представника Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії прокурорів не визнана судом обов'язковою, та не перешкоджає для подальшого розгляду справи на підстав наявних в матеріалах справи документах.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.
Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач в органах прокуратури працює з 08.10.2019 та згідно наданого до справи наказу Київської обласної прокуратури № 260к від 15.03.2023 перебуває на посаді прокурора Миронівського відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області з 15.03.2021.
Позивач також має посвідчення потерпілого Чорнобильської катастрофи Серії НОМЕР_1 категорії 1 виданого 04.08.2022 Київською облдержадміністрацією, перебуває на пенсії по інвалідності (2 ГРУПА), що відображено та підтверджено копією посвідчення Серії НОМЕР_2 виданого 19.04.2017.
ОСОБА_1 здійснював процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №12021111220000316 від 17.10.2021 за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) за ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України.
Процесуальне керівництво здійснювалось зокрема групою прокурорів Миронівського відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області - виконуючий обов'язків начальника відділу Нагорний Д.П., прокурори ОСОБА_1 як старший групи, інші - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
З наявного у справі висновку службового розслідування від 15.06.2022, затвердженого керівником Київської обласної прокуратури Хоменко О. слідує, що ОСОБА_3 повідомлено про підозру 17.10.2021 за ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, що погоджено прокурором Олефіренко С.В. та 10.01.2022 прокурором винесено постанову про зміну кваліфікації вчиненого кримінального правопорушення (злочину) у кримінальному провадженні та змінено правову кваліфікацію дій підозрюваного ОСОБА_3 на ч. 1 ст. 121 КК України, про що не було повідомлено керівника Обухівської окружної прокуратури та позбавило останнього можливості перевірити таке прийняте рішення ОСОБА_1 у порядку ч. 6 ст. 36 КПК України.
Слідчим Морозом І.С. 10.01.2022 ОСОБА_3 вручене повідомлення про нову підозру за ч. 1 ст. 121 КК України, який також 10.01.2022 отримав від ОСОБА_1 доручення про відкриття матеріалів кримінального провадження підозрюваному та захиснику згідно ст. 290 КПК України, та ним затверджено обвинувальний акт.
Зокрема, у висновку службового розслідування йдеться про те, що 10.01.2022 прокурор Олефіренко С.В. близько о 13:00 звернувся до сімейного лікаря, який відкрив листок непрацездатності, в свою чергу прокурор Олефіренко С.В. о 17:56 год., будучи на лікарняному здійснив вхід до Єдиного реєстру досудових розслідувань та поставив відмітку про направлення обвинувального акту до суду. Обвинувальний акт спрямовано до суду 11.01.2022 прокурором ОСОБА_2 .
У висновку зазначено, що всупереч ст. 293 КПК України підозрюваному та його захиснику копію обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування були вручені слідчим.
Відібравши пояснення від прокурора ОСОБА_1 , пояснення слідчого ОСОБА_8 , підозрюваного ОСОБА_3 , начальника Миронівського відділу Обухівської обласної прокуратури ОСОБА_9 , керівника Обухівської обласної прокуратури Гладія Є.В. та інших, комісія дійшла висновку, що відомості вказані в доповідній записці керівника Обухівської обласної прокуратури Гладія Є.В. щодо можливого використання прокурором ОСОБА_1 своїх службових повноважень або службового стану не знайшли свого обґрунтованого підтвердження та вбачаються порушення кримінального процесуального законодавства при здійсненні процесуального керівництва у кримінальному провадженні №12021111220000316 від 17.10.2021.
В наступному, до КДКП 05 липня 2022 року надійшла дисциплінарна скарга керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_10 про вчинення дисциплінарного проступку прокурором Миронівського відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області Олефіренком С.В. (вх. №07/3-1402) згідно пунктом 1 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, до якої додано копію висновку про результати службового розслідування щодо дій прокурора у кримінальному провадженні №12021111220000316 від 17.10.2021 та копії матеріалів службового розслідування за наказом №31 від 14.02.2022 за фактом можливого вчинення прокурором Миронівського відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області Олефіренком С.В. дій, що порочать звання прокурора та можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності, непідкупності при здійснені процесуального керівництва к кримінальному провадженні №12021111220000316, а саме незаконній перекваліфікації кримінального правопорушення, порушення вимог КПК України та відомчих нормативних актів.
Вказану скаргу було розподіллено за членом Комісії ОСОБА_11 , якою 12 липня 2022 року прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-369дс-138дп-22.
24 листопада 2022 року ОСОБА_11 складено висновок про відсутність дисциплінарного проступку прокурора, який із зібраними матеріалами передано на розгляд Комісії.
Зокрема, член Комісії ОСОБА_11 зазначено на стор. 11 - 13 висновку про те, що:
«Не посягаючи на процесуальну самостійність прокурора, проте оцінюючи доводи дисциплінарної скарги щодо можливого вчинення прокурором ОСОБА_1 дисциплінарного проступку у їх сукупності, дійшла висновку, що з урахуванням вищезазначених вимог законодавства, вчинення вказаним прокурором дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII не знайшло свого об'єктивного підтвердження.
Повноваження керівництва прокуратури різного рівня, у тому числі визначено частиною шостою статті 36 КПК України, статтею 37 КПК України, статтею Закону № 1697-VII, пунктом 9 Наказу № 309, абзацом 3 пунктом 3 Глави 1 Розділу 1 Положення про ЄРДР № 298, пунктами 1, 2 Наказу № 41. При цьому, аналізом вказаних нормативно-правових актів установлено, що повноваження керівника прокуратури, його заступників реалізовується шляхом здійснення контролю за діяльністю прокурорів нижчого рівня під час здійснення ними процесуального керівництва.
Контроль за діяльністю підлеглих прокурорів реалізується, у тому числі моніторингом у ЄРДР прийнятих під час досудового розслідування рішень, що надає можливість скасування рішень, прийнятих прокурорами у кримінальних провадженнях, які на думку керівників є незаконними та необґрунтованими, прийняттям рішень про зміну групи прокурорів з підстав визначених частинами четвертою та п'ятою статті 36 КПК України, частиною третьою статті 313 КПК України, частиною другою статті 341 КПК України, відводу прокурора у порядку статті 77 КПК України, хвороби прокурора, звільнення з органів прокуратури або неефективністю процесуального керівництва.
Проте, інформації про здійснення керівництвом окружної прокуратури моніторингу ЄРДР на предмет внесення відомостей про прийняття процесуальних рішень, вчинення процесуальних дій для реалізації повноважень щодо скасування прийнятого рішення про перекваліфікацію кримінально-караного діяння у кримінальному провадженні №12021111220000316 скаржником до Комісії не надано.
Окрім цього, зміна групи прокурорів у вказаному провадженні відбулася через 3,5 місяців після прийняття ОСОБА_1 рішень про зміну правової кваліфікації кримінального-караного діяння та направлення обвинувального акту у вказаному провадженні до суду. З огляду на вимоги частин другої та третьої статті 37 КПК України, у яких викладено виключний перелік підстав для прийняття рішення про покладення повноважень прокурора у певному кримінальному провадженні на іншого прокурора, то вважаю, що постанова про зміну групи прокурорів від 14 квітня 2022 року прийнята з формальних підстав і не кореспондується із вимогами вказаної норми закону.
Також, звернута увага на те, що чинними КПК України та нормативно-правовими актами, пов'язаними із організацією діяльності прокурорів у кримінальному провадженні, не унормовано обов'язку процесуального керівника на інформування, погодження чи направлення ним під час досудового розслідування прокурору вищого рівня, зокрема рішень про зміну кваліфікації кримінально-караних діянь. Попри це, розгляд питання про необхідність зміни кваліфікації у кримінальному провадженні № 12021111220000316 обговорювався на оперативній нараді, що підтверджується копією протоколу оперативної наради від 14 грудня 2021 року та поясненнями ОСОБА_1 .
Дисциплінарна відповідальність є окремим/самостійним видом юридичної відповідальності і вирішення питання про правомірність притягнення особи до дисциплінарної відповідальності передбачає з'ясування складу дисциплінарного проступку в його діях. Проте, доводи дисциплінарної скарги про незаконність, необґрунтованість рішення прокурора ОСОБА_1 від 10 січня 2022 року про зміну правової кваліфікації кримінально-караних діянь є думкою скаржника та не підтверджена у судовим рішенням або судовому провадженні з розгляду обвинувального акту у зазначеному вище кримінальному провадженні. Тому, з огляду на вимоги статті 19 Конституції України, оцінка правомірності/обґрунтованості цього рішення не входить до компетенції члена Комісії або Комісії. Окрім цього, слід зазначити, що саме повідомлення особі про підозру чи її зміну, пред'явлення обвинувачення лише є неостаточним, тобто проміжним етапом кримінального провадження, оскільки винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення треба довести перед судом. Вважаю, що під час здійснення дисциплінарного провадження не знайшли свого об'єктивного підтвердження доводи дисциплінарної скарги щодо настання негативних наслідків для кримінального провадження № 12021111220000316, як то можливе недосягнення завдань кримінального провадження, зокрема результаті прийняття прокурором ОСОБА_1 рішення про перекваліфікацію кримінально-караних діянь. Так, за інформацією скаржника судовий розгляд обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 121 КПК України наразі триває, а прокурорши у судовому провадженні рішень про відмову чи зміну обвинувачення не приймалося.
Щодо порушення ОСОБА_1 вимог пунктів 2, 3 Розділу І Положення про ЄРДР № 298, то факт внесення до ЄРДР відомостей про направлення обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12021111220000316 під час перебування на лікуванні не заперечується і самим прокурором. Проте, з огляду на вимоги пункту 1 Глави 3 Розділу Положення про ЄРДР № 298, яким конкретизовано строки для внесення користувачем відомостей до ЄРДР про зміну підозри та результатів досудового розслідування, які обумовлені невідкладністю і протягом 24 годин відповідно, то дії ОСОБА_1 кореспондуються із вимогами цього Положення та частини третьої статті 283 КПК України.
Щодо порушення прокурором вимог Інструкції щодо поводження з ключовими документами і носіями у частині не інформування ОСОБА_1 відділ інформаційних технологій обласної прокуратури про блокування сертифікату ключа ЕЦП, то можна зазначати про формальність допущених ОСОБА_1 порушень.
Проте, доводи дисциплінарної скарги у частині допущення до особистого ключа, користувачем якого є прокурор ОСОБА_1 , сторонніх осіб, незабезпечення ним збереження цього ключа у службовому сейфі посадової особи або належної користувачу чарунці сейфа, не знайшли свого об'єктивного підтвердження.
Комісія не може приймати рішення на підставі припущень, неперевіреної чи недостовірної інформації, тому є слушними доводи ОСОБА_1 щодо забезпечення ним виконання вимог цієї Інструкції. До такого висновку дійшла з урахуванням обов'язків власника ключа, закріплених в Інструкції, відсутності факту втрати ключа, пояснень прокурора у цій частині та відсутністю відомостей про забезпечення прокурора ОСОБА_1 службовим сейфом або належній йому чарунки у сейфі за для реалізації повноважень у збереженні цілісності ключового носія і відповідного ключа.
За викладених обставин, дійшла висновку, що в діях прокурора ОСОБА_1 відсутні ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, оскільки за результатами проведеної перевірки не здобуто достатніх фактичних даних, які вказують на наявність підстав для притягнення цього прокурора до дисциплінарної відповідальності.».
Прокурор ОСОБА_1 участі у засіданні не брав, надавши письмову згоду на розгляд висновку за його відсутності та підтвердивши пояснення, надані ним під час здійснення дисциплінарного провадження, та погодився із висновком члена Комісії.
За вказаних обставин Комісія, ураховуючи вимоги пункту 3 частини третьої статті 47 Закону №1697-VII прийняла рішення про можливість розгляду висновку за відсутності прокурора.
Зокрема, у висновку Комісії зазначено про те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021111220000316 здійснювалось слідчим відділом поліції № 2 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 15, пунктом 1 частини першої статті 115 Кримінального кодексу України.
Постановою керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області від 17 жовтня 2021 року визначено групу прокурорів, старшим якої призначено ОСОБА_1 . На підставі зібраних у кримінальному провадженні доказів ОСОБА_3 17 жовтня 2021 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 15, пунктом 1 частини другої статті 115 КК України. Повідомлення про підозру погоджено старшим групи прокурорів ОСОБА_1
10 січня 2022 року прокурором ОСОБА_1 було винесено постанову про змінення правової кваліфікації вчиненого кримінального правопорушення, а саме дії підозрюваного ОСОБА_12 кваліфіковано за частиною першою статті 121 КК України, надано слідчому доручення щодо повідомлення сторону захисту про завершення досудового розслідування на відкриття матеріалів досудового розслідування для ознайомлення в порядку статті 290 КПК України, а також затверджено обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні.
Також, 10 січня 2022 року, приблизно о 13 год, у зв'язку із поганим самопочуттям прокурор ОСОБА_1 звернувся за консультацією до сімейного лікаря, за результатами обстеження йому відкрито лист тимчасової непрацездатності з 10 січня 2022 року до 14 січня 2022 року, стаціонарне та амбулаторне лікування, що зазначає та не заперечує позивач.
10 січня 2022 року, слідчим у кримінальному провадженні - старшим слідчим слідчого відділу поліції № 2 Обухівського РУП ГУ НП в Київській області Морозом І.С. підозрюваному ОСОБА_3 вручене, погоджене прокурором ОСОБА_1 , повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, відкрито матеріали досудового розслідування для ознайомлення в порядку статті 290 КПК України, а також вручений обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування.
Відповідно, матеріалами дисциплінарного провадження встановлено та не заперечувалось позивачем ОСОБА_1 , що погодження зміненої ним, прокурором підозри, надання слідчому доручення на відкриття матеріалів кримінального провадження, погодження обвинувального акту у вказаному вище кримінальному провадженні, уповноваження слідчого на надання стороні захисту копії обвинувального акту відбулося 10 січня 2022 року майже одночасно у проміжок часу з 08 год 00 хв до 10 год 00 хв. та внесення слідчим відомостей до ЄРДР про зміну підозри, відкриття сторонам провадження матеріалів досудового розслідування здійснено о 16 год 00 хв та 16 год 30 хв, відповідно.
Комісією зазначено про те, що враховуючи положення ст. 209 КПК України дії прокурора ОСОБА_1 не відповідають вимогами вказаної статті, оскільки повідомлення підозрюваному, його захиснику, іншим сторонам кримінального провадження про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування відбувається лише після визнання прокурором зібраних під час досудового розслідування доказів достатніми для складання обвинувального акту.
Щодо внесення слідчим до ЄРДР відомостей про зміну підозри, відкриття сторонам матеріалів досудового розслідування в проміжок часу з 16 год 00 хв та 16 год 30 хв, враховуючи тимчасову неможливість виконання прокурором ОСОБА_1 10 січня 2022 року процесуальних повноважень через хворобу, зокрема, із погодження обвинувального акту у вказаному кримінальному провадженні, то з метою виконання належним чином своїх повноважень, дотримання засад законності кримінального провадження, Комісія зазначає, що ОСОБА_1 мав надати відповідне доручення прокурорам групи прокурорів.
Також, зафіксовано і встановлено, що 10 січня 2022 року о 17 год 55 хв прокурор ОСОБА_1 , будучи відсутнім на робочому місці у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю та обізнаним про фактичне не спрямування кримінального провадження до суду, за допомогою особистого ключа здійснив вхід до ЄРДР, зробив відмітку про направлення обвинувального акту у вказаному провадженні до суду.
Відповідно, прокурором ОСОБА_1 порушено вимоги статті 293 КПК України, оскільки функцію із надання стороні кримінального провадження копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування фактично перекладено на слідчого, що Комісією кваліфіковано як неналежне виконання ним своїх службових обов'язків.
Враховуючи спеціальну норму КПК України та повноваження старшого групи у кримінальному провадження № 12021111220000316 ОСОБА_1 , доручення на виконання вказаної процесуальної дії ним повинно було бути надано одному із членів групи прокурорів у цьому провадженні, але таких дій та належно прийнятого рішення, прокурором не було здійснено.
Комісією також установлено, що прокурором не дотримано вимоги Інструкції щодо поводження з ключовими документами і носіями, оскільки ОСОБА_1 10 січня 2022 року під час тимчасового припинення виконання своїх службових обов'язків у зв'язку із відкриттям у цей же день листка непрацездатності, не вчинено дій щодо блокування особистого ключа, обвинувальний акт у цьому провадженні фактично направлено до суду прокурором ОСОБА_2 наступного дня, тобто 11 січня 2022 року.
Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 25 січня 2022 року у справі №371/42/22 у згаданому кримінальному провадженні призначено підготовче засідання.
Постановою керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області від 14 квітня 2022 року, тобто вже у судовому провадженні, у цьому кримінальному провадженні змінено групу прокурорів. Прокурора ОСОБА_1 виключено зі складу групи прокурорів, а старшим у ній призначено прокурора ОСОБА_2 . Посилання на неефективність процесуального керівництва у вказаному кримінальному провадженні або неможливість подальшого здійснення прокурором процесуального керівництва, про які зазначено у частині другій статті 36 КПК України, зокрема, відвід прокурора, як підстави зміни групи прокурорів у цій постанові відсутнє.
У поясненнях, наданих під час здійснення дисциплінарного провадження прокурор, ОСОБА_13 підтвердив факти здійснення ним процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 12021111220000316. Зокрема, прийняття ним процесуального рішення про перекваліфікацію кримінально-караних діянь особи з частини третьої статті 15, пункту 1 частини першої статті 115 КК України на частину першу статті 121 КК України та внесення у зв'язку із цим відповідних облікових відомостей до ЄРДР. Окрім цього, підтвердив факт особисто внесення до ЄРДР відомостей про направлення обвинувального акту у вказаному провадженні, що зроблено ним під час перебування на лікарняному та за обставин, викладених у дисциплінарній скарзі.
ОСОБА_1 пояснив, що рішення про перекваліфікацію кримінального правопорушення ним прийнято з огляду на встановлені досудовим розслідуванням фактичні дані та правові позиції Верховного Суду у аналогічних справах. ОСОБА_1 наведено висновки викладені у постанові колегії Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 09 жовтня 2018 року у справі № 760/4968/15-к, у якій наголошено на відмінності складу кримінальних правопорушень, передбачених статтями 115 та 121 КК України, зокрема, тих, що охоплено суб'єктивною стороною вказаних злочинів. Також, у постанові Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 164/1826/17 вказано, що замах на вбивство можливо вчинити лише з прямим умислом та неможливість кваліфікації злочинних дій особи, як замах на вбивство у випадках, коли винний діє з неконкретизованим умислом, на цім, допускаючи можливість заподіяння будь-якої шкоди здоров'ю, так і настання смерті. Тому відповідальність у таких випадках повинна наставати лише за фактичним настанням наслідків. У частині внесення відомостей до ЄРДР про спрямування обвинувального акта у кримінальному провадженні до суду у день відкриття ОСОБА_1 листка тимчасової непрацездатності, вважає, що діяв у відповідності до вимог статті 36 КПК України, пункту 9.11 Наказу № 309 та з дотриманням вимог Положення про ЄРДР № 298, Інструкції щодо поводження з ключовими документами та носіями. Наголосив, що упродовж досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні неодноразово повідомляв керівництву окружної прокуратури свою позицію щодо необхідності зміни кваліфікації кримінально-караних діянь підозрюваного ОСОБА_3 , але його позиція керівництвом не знайшла належної оцінки. Вважає, що доводи дисциплінарної скарги у частині незаконності постанови про перекваліфікацію від 10 січня 2022 року, є необґрунтованими, оскільки оцінка поданих сторонами кримінального провадження доказів є виключною компетенцією суду. Зазначив, що під час виконання вимог статті 290 КПК України, потерпілими рішення прокурора не оскаржувалася, будь-яких клопотань від сторін кримінального провадження, у тому числі з цього приводу не надходило. ОСОБА_1 послався на норми чинного законодавства, якими прокурора у конкретному кримінальному провадженні уповноважено на прийняття процесуальних рішень та проведення процесуальних дій та заборону втручання у процесуальну діяльність прокурора.
Пояснюючи свої дії про внесення до ЄРДР відомостей за результатами досудового розслідування кримінального провадження, навів вимоги статті 283 КПК України, пункту 1 Глави 3 1 Розділу Положення про ЄРДР № 298, абзаців 2, 6 Інструкції щодо поводження з ключовими документами та носіями, якими регламентовано загальні положення закінчення досудового розслідування; обов'язки прокурора на здійснення певних процесуальних дій, у тому числі з внесення до ЄРДР протягом 24 годин з моменту прийняття рішення про направлення обвинувального акту до суду відомостей про це; генерації особистого ключа, правил використання (накладення, перевірки) ЕЦП, збереження ключового носія інформації посадовою особою (власником) та відповідальність за втрату відповідного ключа тощо. Зазначив, що службовий кабінет, у якому ОСОБА_1 виділено робоче місце не обладнаний сейфом, за ним також не закріплено відповідної чарунки, як того вимагає Інструкція. Окрім цього, службове приміщення Миронівського відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області не обладнане сигналізацією чи іншими засобами охорони, тому з метою збереження ключового носія ЕЦП, який міститься на відповідному флешнакопичувачі (ключ ЄРДР) постійно зберігається у прокурора ОСОБА_1
ОСОБА_1 повідомив про незгоду із висновком службового розслідування, у якому, у тому числі, викладено порушення норм чинного кримінального законодавства. На думку прокурора, службове розслідування проведено із порушенням строків його проведення та не ґрунтуються на об'єктивних даних, встановлених досудовим розслідуванням. За викладених обставин ОСОБА_1 вважає, що це дисциплінарне провадження підлягає закриттю.
Комісія відмітила про те, що не всі доводи дисциплінарної скарги знайшли своє об'єктивне підтвердження. Зокрема, не знайшли підтвердження доводи дисциплінарної скарги у частині безпідставного неповідомлення прокурором ОСОБА_1 керівництва прокуратури щодо прийняття ним 10 січня 2022 року рішення про перекваліфікацію кримінально-караних діянь у кримінальному провадженні № 12021111220000316, що позбавило прокурора вищого рівня здійснити повноваження, визначені частиною шостою статі 36 КПК України.
На час викладених у дисциплінарній скарзі обставин службові обов'язки прокурора ОСОБА_1 визначались пунктами 27, 29 Наказу № 41. На цім, повноваження прокурора у провадженні визначено частиною другою статті 36 КПК України, а також пунктами 9.5,11-11.22 Наказу №309.
Частиною першою ст. 36 КПК України прокурор у провадженні наділений самостійністю у прийнятті рішень та вчиненні процесуальних дій під час здійснення своїх повноважень у кримінальному провадженні, його самостійність не може бути обмежена неуповноваженими на те особами.
Прокурор, здійснюючи процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, відповідно до вимог законодавства: забезпечує виконання завдань кримінального провадження з дотриманням його загальних засад, у тому числі повноту проведення досудового розслідування, захист інтересів учасників кримінального провадження у частині застосування належної правової процедури.
Зазначено, що повноваження керівництва прокуратури різного рівня, у тому числі, визначено частиною шостою статті 36 КПК України, статтею 37 КПК України, статями 11, 13 Закону №1697-VII, пунктом 9 Наказу № 309, абзацом 3 пунктом З Глави І Розділу 1 Положення про ЄРДР № 298, пунктами 1,2 Наказу № 41. На цім, аналізом вказаних нормативно-правових актів установлено, що повноваження керівника прокуратури, його заступників реалізовуються шляхом здійснення контролю за діяльністю прокурорів нижчого рівня під час здійснення ними процесуального керівництва. Контроль за діяльністю підлеглих прокурорів реалізується, у тому числі моніторингом у ЄРДР прийнятих під час досудового розслідування рішень, що надає можливість скасування рішень, прийнятих прокурорами у кримінальних провадженнях, які, на думку керівників, є незаконними та необґрунтованими, прийняттям рішень про зміну групи прокурорів з підстав, визначених частинами четвертою та п'ятою статті 36 КПК України, частиною третьою статті 313 КПК України, частиною другою статті 341 КПК України, відводу прокурора у порядку статті 77 КПК України, хвороби прокурора, звільнення з органів прокуратури або неефективністю процесуального керівництва.
Проте, інформації про здійснення керівництвом окружної прокуратури моніторингу ЄРДР на предмет внесення відомостей про прийняття процесуальних рішень, вчинення процесуальних дій для реалізації повноважень щодо скасування прийнятого рішення про перекваліфікацію кримінально-караного діяння у кримінальному провадженні № 12021111220000316 скаржником до Комісії не надано. Окрім цього, зміна групи прокурорів у вказаному провадженні відбулася через 3,5 місяці після прийняття ОСОБА_1 рішень про зміну правової кваліфікації кримінального-караного діяння та направлення обвинувального акта у вказаному провадженні до суду. З огляду на вимоги частин другої та третьої статті 37 КПК України, у кримінальному провадженні на постанова про зміну групи прокурорів від 14 квітня 2022 року прийнята з формальних підстав і не кореспондується із вимогами вказаної норми закону.
Чинними КПК України та нормативно-правовими актами, пов'язаними із організацією діяльності прокурорів у кримінальному провадженні, не унормовано обов'язку процесуального керівника на інформування, погодження чи направлення ним під час досудового розслідування прокурору вищого рівня, зокрема рішень про зміну кваліфікації кримінально-караних діянь. Дисциплінарна відповідальність є окремим/самостійним видом юридичної відповідальності і вирішення питання про правомірність притягнення особи до дисциплінарної відповідальності передбачає з'ясування складу дисциплінарного проступку в його діях. Проте, доводи дисциплінарної скарги щодо незаконності, необґрунтованості рішення ОСОБА_1 про зміну правової кваліфікації кримінально-караних діянь є думкою скаржника та не підтверджені судовим рішенням або в судовому провадженні з розгляду обвинувального акта у кримінальному провадженні. Тому, з огляду на вимоги статті 19 Конституції України, оцінка правомірності/обґрунтованості цього рішення не входить до компетенції Комісії.
Окрім цього, з огляду на пояснення ОСОБА_1 та ненадання скаржником відомостей щодо допущення ним до особистого ключа сторонніх осіб, незабезпечення збереження цього ключа у службовому сейфі посадової особи або належної користувачу чарунці сейфа, то доводи дисциплінарної скарги у частині також не знайшли свого об'єктивного підтвердження.
Проте, Комісією установлено, що порядок прийнятих прокурором ОСОБА_1 процесуальних рішень та вчинених за їх наслідками дій не відповідає засадам законності. Матеріалами дисциплінарного провадження підтверджено і не заперечено ОСОБА_1 , що погодження ним зміненої підозри, надання слідчому доручення на відкриття матеріалів кримінального провадження, погодження обвинувального акту у вказаному вище кримінальному провадженні, уповноваження слідчого на надання стороні захисту копії обвинувального акту відбулося 10 січня 2022 року майже одночасно у проміжок часу з 08 год 00 хв до 10 год 00 хв. Внесення слідчим відомостей до ЄРДР про зміну підозри, відкриття сторонам провадження матеріалів досудового розслідування здійснено о 16 год 00 хв та 16 год 30 хв. відповідно.
У зв'язку із встановленням під час здійснення дисциплінарного провадження фактів неналежного виконання прокурором ОСОБА_1 службових обов'язків, порушенням ним під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні №12021111220000316 вимог статей 7, 9, 36, 290, 293 КПК України, пункту 3 частини четвертої статті 19 Закону № 1697-VII, пунктів 9.5, 11 та 11.22 Наказу № 309, Інструкції щодо поводження з ключовими документами та носіями, затвердженої 05 листопада 2012 року, Комісією прийнято висновок, що ОСОБА_1 підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності на підставі пункту 1 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII - неналежне виконання службових обов'язків.
У вказаному висновку зазначено, що визначаючи вид дисциплінарного стягнення, що має бути застосовано до прокурора ОСОБА_1 , взято до уваги відсутність дисциплінарних стягнень та з іншого боку враховано його посередню характеристику, очевидну недбалість та неналежне виконання ним службових обов'язків при здійсненні повноважень прокурора у кримінальному провадженні № 12021111220000316, тому Комісія дійшла висновку про можливість накладення на нього стягнення у виді догани, яке є пропорційним вчиненому ним проступку.
Як наслідок, Комісією 14 грудня 2022 року ухвалено рішення № 230дп-22 про накладення на прокурора Миронівського відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді догани.
Щодо змісту наявних характеризуючих матеріалів позивача, як прокурора, ОСОБА_1 зауважень не виклав. Та, позивач наполягає, що усі зібрані докази в ході проведення перевірки Комісією наявності підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності, є такими, що зібрані з порушенням, є неналежними, оскільки Комісією порушено строки здійснення спірної перевірки.
Відповідно до наявного у справі листа Відповідного органу від 21.12.2022 за №07/3/2-3845 вих-22 рішення № 230дп-22 від 14.12.2022 надіслано на адресу позивача, ОСОБА_1 отримано рішення 09.01.2023, що підтверджується підписом останнього на вказаному листі.
21.12.2022 № 07/3/2-3828вх22, рішення Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження від 14.12.2022 № 230дп-22 «Про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Миронівського відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_1 » отримано Київською обласною прокуратурою.
Отримавши рішення Комісії від 14 грудня 2022 року № 230дп-22, згідно вимог п. 8 ч. 1, ч. 2 ст. 11 та п. 1 ч. 1 ст. 49 Закону України № 1697-VII, наказом виконувача обов'язків керівника Київської обласної прокуратури Крима М.Ю. від 23.12.2022 № 3дк до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани за неналежне виконання службових обов'язків (п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону України № 1697-VII).
Наказ від 23.12.2022 № 3дк позивач отримав 09.01.2023, що вбачається із підпису останнього на листі Київської обласної прокуратури від 23.12.2022 № 07-832вих22 щодо надіслання вказаного наказу керівнику Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_14 , що надійшов за № 56-13405 вх. 22 від 28.12.2022.
Відтак, відповідачем встановлено, що порядок прийнятих прокурором ОСОБА_1 процесуальних рішень та вчинених за їх наслідками дій не відповідають засадам законності, що виразилось у погодженні ОСОБА_1 зміненої ним же підозри, пред'явлення підозрюваному повідомлення про зміну підозри, надання слідчому доручення на відкриття матеріалів кримінального провадження, погодження обвинувального акту у згаданому вище кримінальному провадженні, уповноваження слідчого на надання стороні захисту копії обвинувального акту, що відбувалося 10 січня 2022 року майже одночасно у проміжок часу з 08 год 00 хв до 10 год 00 хв., щодо внесення слідчим відомостей до ЄРДР про зміну підозри, відкриття сторонам провадження матеріалів досудового розслідування здійснено о 16 год 00 хв та 16 год 30 хв. відповідно, відмітка позивачем в ЄРДР за допомогою особистого ключа про обвинувальний акт після 17:30 того ж дня, коли позивач перебував на лікарняному.
Позивач вважаючи, що у відповідачів відсутні докази наявності в його діях усіх складових дисциплінарного проступку, які були вчинені ним 10.01.2022 в межах кримінального провадження №12021111220000316, відповідачем порушено строки перевірки відомостей про наявність підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора, дисциплінарна скарга розглянута з порушенням двомісячного строку встановленого чинним Законом № 1697-VII, у зв'язку з чим рішення від 14.12.2022 №230дп-22 та наказ від 23.12.2022 №3дк про накладення дисциплінарного стягнення на позивача у виді догани є протиправними, звернувся з даним позовом до суду.
Відмовляючи у задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не наведено належних та достатніх обґрунтувань, та не надано достатніх доказів щодо протиправності рішення відповідачів від 14.12.2022 №230дп-22 про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани та наказ Київської обласної прокуратури від 23.12.2022 №3дк про накладення дисциплінарного стягнення у виді догани, відповідачами в свою чергу доведено правомірність та законність спірних рішень.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 2 частини першої статті 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку.
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, загальні права і обов'язки прокурора визначено Законом України «Про прокуратуру».
Статтею 3 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII) визначено, що діяльність прокуратури ґрунтується на засадах законності, справедливості, неупередженості, об'єктивності та неухильного дотримання вимог професійної етики та поведінки.
Згідно з пунктами 3, 4 частини четвертої статті 19 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.
Порядок дисциплінарного провадження щодо прокурора врегульовано зазначеним Законом №1697-VII.
Згідно зі статтею 44 Закону № 1697-VII дисциплінарне провадження здійснюється відповідним органом.
15 березня 2023 року набули чинності зміни до статті 73 Закону України «Про прокуратуру» Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення добору та підготовки прокурорів» від 14 квітня 2022 року № 2203-ІХ, якими законодавець визначив, що здійснює дисциплінарне провадження, є Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів, яка є колегіальним органом, що відповідно до повноважень, передбачених цим Законом, визначає рівень фахової підготовки осіб, які виявили намір зайняти посаду прокурора, та вирішує питання щодо дисциплінарної відповідальності прокурорів, переведення та звільнення прокурорів з посади.
16 березня 2023 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесені зміни щодо перейменування юридичної особи.
Відповідно, тільки за Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією закріплені повноваження здійснювати дисциплінарне провадження стосовно прокурора.
Згідно частин першої та другої статті 45 цього Закону № 1697-VII дисциплінарне провадження - це процедура розгляду Комісією дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.
Право на звернення до Комісії з дисциплінарною скаргою про вчинення прокурором дисциплінарного проступку має кожен, кому відомі такі факти.
Враховуючи положення розділ Розділу VI Закону № 1697-VII дисциплінарне провадження включає такі етапи: відкриття дисциплінарного провадження; проведення перевірки дисциплінарної скарги; розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора; прийняття рішення у дисциплінарному провадженні стосовно прокурора; оскарження рішення, прийнятого за результатами дисциплінарного провадження; застосування до прокурора дисциплінарного стягнення.
Згідно із частиною першою статті 43 Закону № 1697-VII прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав: 1) невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків; 2) необґрунтоване зволікання з розглядом звернення; 3) розголошення таємниці, що охороняється законом, яка стала відомою прокуророві під час виконання повноважень; 4) порушення встановленого законом порядку подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; 5) вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; 6) систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики; 7) порушення правил внутрішнього службового розпорядку; 8) втручання чи будь-який інший вплив прокурора у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, у службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб чи суддів, у тому числі шляхом публічних висловлювань стосовно їх рішень, дій чи бездіяльності, за відсутності при цьому ознак адміністративного чи кримінального правопорушення; 9) публічне висловлювання, яке є порушенням презумпції невинуватості.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання службових обов'язків (п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону № 1697-VІI).
Відповідно до частин четвертої та десятої статті 46 Закону № 1697-VII після відкриття дисциплінарного провадження член Комісії проводить перевірку в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі. У разі виявлення під час перевірки інших обставин, що можуть бути підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, інформація про це включається у висновок члена Комісії за результатами перевірки.
Таким чином, суд першої інстанції вірно вказав про необґрунтоване твердження позивача щодо перевірки Комісією підстав не належного виконання службових обов'язків через те, що скарга була подана з підстав вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури (п. 5 . 1 ст. 43 Закону № 1697-VІI), оскільки вказана вище норма ст. 46 цього Закону № 1697-VII підтверджує право Комісії у разі виявлення під час перевірки інших обставин, що можуть бути підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності вносити відповідну інформацію у висновок члена Комісії за результатами перевірки.
Відповідно до статті 46 Закону № 1697-VII під час здійснення перевірки член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, має право ознайомлюватися з документами, що стосуються предмета перевірки, отримувати їх копії, опитувати прокурорів та інших осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадян, громадських об'єднань необхідну для проведення перевірки інформацію. Прокурор, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, має право надавати пояснення або відмовитися від їх надання стосовно себе.
Перевірка відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності проводиться у строк, який не перевищує двох місяців із дня реєстрації дисциплінарної скарги, а в разі неможливості завершення перевірки протягом цього строку він може бути продовжений відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження, але не більш як на місяць.
До завершення дисциплінарного провадження прокурор не може бути звільнений з посади прокурора у зв'язку з поданням заяви про звільнення за власним бажанням.
Член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, за результатами перевірки готує висновок, який повинен містити інформацію про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та виклад обставин, якими це підтверджується. Якщо за результатами перевірки член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, встановив наявність дисциплінарного проступку, у висновку додатково зазначається характер проступку, його наслідки, відомості про особу прокурора, ступінь його вини, інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення, а також пропозиція члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, щодо конкретного виду дисциплінарного стягнення.
Статтею 47 Закону № 1697-VII визначено, що розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засіданні відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження. На засідання запрошуються особа, яка подала дисциплінарну скаргу, прокурор, стосовно якого відкрито дисциплінарне провадження, їхні представники, а у разі необхідності й інші особи. Повідомлення про час та місце проведення засідання відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, має бути надіслано не пізніш як за десять днів до дня проведення засідання.
До повідомлення про час та місце проведення засідання відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, яке надсилається прокурору, додаються копія дисциплінарної скарги та висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора.
Висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора розглядається за його участю і може бути розглянутий без нього лише у випадках, коли належним чином повідомлений прокурор: 1) повідомив про згоду на розгляд висновку за його відсутності; 2) не з'явився на засідання, не повідомивши про причини неявки; 3) не з'явився на засідання повторно.
Прокурор, який не братиме участі в засіданні відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, вправі надіслати письмові пояснення щодо висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку, які оголошуються на засіданні відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження.
Розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засадах змагальності. На засіданні відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, заслуховуються пояснення члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, який проводив перевірку, пояснення прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представника і в разі необхідності інших осіб.
Прокурор, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представник мають право давати пояснення, відмовитися від їх надання, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, заявляти клопотання, а також за наявності сумнівів у неупередженості та об'єктивності члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, подавати заяву про його відвід.
Під час прийняття рішення стосовно відводу член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, якому заявлено відвід, не має права брати участі в голосуванні та бути присутнім під час його проведення.
Рішення в дисциплінарному провадженні Комісія приймає більшістю голосів від свого загального складу. Перед прийняттям рішення відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, за відсутності прокурора, стосовно якого здійснюється провадження, і запрошених осіб обговорює результати розгляду висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора (частина перша статті 48 Закону № 1697-VII).
При прийнятті рішення у дисциплінарному провадженні враховуються характер проступку, його наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення (частина третя статті 48 Закону № 1697-VII).
Рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці (частина четверта статті 48 Закону № 1697-VII).
У разі відсутності підстав для накладення на прокурора дисциплінарного стягнення відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, своїм рішенням закриває дисциплінарне провадження (частина п'ята статті 48 Закону № 1697-VII).
За частиною шостою статті 48 Закону № 1697-VII слідує, що рішення відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, викладається в письмовій формі, підписується головуючим і членами відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, які брали участь у розгляді висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку, і оголошується на засіданні цього органу. Рішення у дисциплінарному провадженні має містити: 1) прізвище, ім'я, по батькові та посаду прокурора, який притягається до дисциплінарної відповідальності; 2) обставини, встановлені під час здійснення провадження; 3) мотиви, з яких відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, ухвалила рішення; 4) суть рішення за наслідками розгляду із зазначенням виду дисциплінарного стягнення в разі його накладення; 5) порядок і строк оскарження рішення.
Копія рішення відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, вручається прокуророві, стосовно якого воно прийнято, або у семиденний строк надсилається йому поштою рекомендованим листом із повідомленням про вручення. У цей же строк копія рішення надсилається керівникові органу прокуратури, в якому прокурор, стосовно якого воно прийнято, обіймає посаду (частина восьма статті 48 Закону № 1697-VII).
Рішення відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, прийняте за результатами розгляду дисциплінарного провадження, оприлюднюється на її веб-сайті у семиденний строк (частина дев'ята статті 48 Закону № 1697-VII).
За ст. 73 Закону № 1697-VII Відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, є колегіальним органом, який відповідно до повноважень, передбачених цим Законом, визначає рівень фахової підготовки осіб, які виявили намір зайняти посаду прокурора, та вирішує питання щодо дисциплінарної відповідальності, переведення та звільнення прокурорів з посади.
Частиною 3 вказаної статті 73 Закону № 1697-VII визначено, що порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, визначається положенням, прийнятим всеукраїнською конференцією прокурорів.
Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, прийняте всеукраїнською конференцією прокурорів 27 квітня 2017 року регулює процедуру здійснення Відповідним органом дисциплінарного провадження щодо прокурорів та інших повноважень, визначених Законом України «Про прокуратуру» (далі - Положення).
Згідно п. 7 Положення основними засадами діяльності органу є верховенство права, законність, незалежність, відкритість і гласність, колегіальність, змагальність, неупередженість, об'єктивність, дотримання гарантій незалежності прокурора.
Пунктом 61 Положення визначено, що орган має право приймати рішення, якщо на його засіданні присутні не менше дев'яти членів органу. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість від загального складу органу, передбаченого Законом. Рішення органу викладаються в письмовій формі.
За пунктами 62 та 63 Положення слідує, що орган не може приймати рішення на підставі припущень, неперевіреної чи недостовірної інформації.
У рішенні органу зазначаються дата і місце його прийняття, члени органу, які брали участь у засіданні, питання, що розглядалися, мотиви прийнятого рішення, а також порядок і строк оскарження рішення, в тому числі дозвіл особі, яка подала дисциплінарну скаргу, на оскарження рішення, якщо він наданий.
Рішення підписується головуючим та членами органу, які брали участь у засіданні.
За наявності окремої думки вона викладається у письмовій формі і додається до справи, про що головуючий повідомляє на засіданні, але зміст окремої думки проголошенню на засіданні не підлягає.
Рішення органу оголошується безпосередньо після його прийняття та підлягає оприлюдненню на його офіційному вебсайті протягом трьох днів із дня прийняття (п. 64 Положення).
Відповідні пункти, зокрема 91-93, 94 вказаного Положення, кореспондуються із згаданими вище нормами Закону № 1697-VII, а саме, прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав, визначених частиною першою статті 43 Закону. Орган здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних та окружних прокуратур.
Порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурора визначається розділом VІ Закону та Положенням та дисциплінарне провадження передбачає: відкриття дисциплінарного провадження; проведення перевірки дисциплінарної скарги; розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та прийняття рішення.
Перевірка відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності здійснюється членом органу в порядку, встановленому Законом (п. 95 Положення).
Пунктом 99 Положення передбачено, що після відкриття дисциплінарного провадження член органу проводить перевірку в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі. Повноваження члена органу під час здійснення перевірки визначаються статтями 46, 77 Закону та Положенням.
Згідно пунктів 101 та 102 за результатами перевірки член органу складає висновок, який повинен містити інформацію про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та виклад обставин, якими це підтверджується.
Якщо за результатами перевірки член органу встановив наявність дисциплінарного проступку, у висновку додатково зазначається його характер та наслідки, відомості про особу прокурора, ступінь його вини, інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення, а також обґрунтована пропозиція члена органу щодо конкретного виду дисциплінарного стягнення.
У разі виявлення під час перевірки інших обставин, що можуть бути підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, інформація про це включається у висновок члена органу.
Перевірка відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності проводиться у строк, який не перевищує двох місяців із дня реєстрації дисциплінарної скарги, а в разі неможливості завершення перевірки протягом цього строку він може бути продовжений органом, але не більш як на місяць (п. 106 Положення).
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ст. 46 Закону № 1697-VII та пунктом 94 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження зазначено, що дисциплінарне провадження передбачає: відкриття дисциплінарного провадження; проведення перевірки дисциплінарної скарги; розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та прийняття рішення та відповідно до ч. 4 ст. 46 Закону № 1697-VII та пункту 99 Положення після відкриття дисциплінарного провадження член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, проводить перевірку в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі. Повноваження члена органу під час здійснення перевірки визначаються статтями 46, 77 Закону № 1697-VII та Положення.
Згідно з вказаною вище нормою ч. 9 ст. 46 Закону № 1697-VII перевірка відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності проводиться у строк, який не перевищує двох місяців із дня реєстрації дисциплінарної скарги, а в разі неможливості завершення перевірки протягом цього строку він може бути продовжений Комісією, але не більш як на місяць та відповідно до ч. 10 ст. 46 Закону № 1697-VII член Комісії за результатами перевірки готує висновок, який повинен містити інформацію про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та виклад обставин, якими це підтверджується.
Відповідно, визначені абзацом 1 частини дев'ятої статті 46 Закону № 1697-VII строки розповсюджуються на перевірку відомостей про наявність підстав для прокурора до дисциплінарної відповідальності під час винесення висновку, та не розповсюджуються на виготовлення висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора, що згоджується із пунктами 101 та 106 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22 лютого 2018 року у справі № 800/505/17 та від 05 березня 2018 року у справі № 800/581/17.
З матеріалів дисциплінарного провадження вбачається, що дисциплінарна скарга до Комісії надійшла 05 липня 2022 року, остання інформація у вигляді пояснень ОСОБА_1 на вимогу члена Комісії, отримано 10 серпня 2022 року, тобто в межах строку проведення перевірки, передбаченого частиною дев'ятої статті 46 Закону № 1697-VII, який закінчувався 05 вересня 2022 року, у зв'язку з чим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи позивача щодо порушення строків проведення перевірки та складення висновку про відсутність дисциплінарного проступку прокурора є не обґрунтованими та безпідставними.
Також, не вбачається обґрунтованих підстав для визнання порушення Комісією критеріїв розумності строку для завершення перевірки дисциплінарної скарги та відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності та складення за її результатами відповідного висновку як і необґрунтованими є доводи позивача, що рішення Комісії від 14 грудня 2022 року №230дп-22 ґрунтується на матеріалах службового розслідування, які зібранні з порушенням строків.
ОСОБА_1 не надано обґрунтованих пояснень у спростування обставин, встановлених під час дисциплінарного провадження.
Відповідно до частини другої статті 45 Закону № 1697-VII право на звернення до відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, із дисциплінарною скаргою про вчинення прокурором дисциплінарного проступку має кожен, кому відомі такі факти. Вимоги Закону № 1697-VII та Положення не містять будь-яких передумов з метою звернення до Комісії з дисциплінарною скаргою, у тому числі проведення службового розслідування.
Згідно зазначеної ч. 6 ст. 46 Закону № 1697-VII надає право члену Комісії ознайомлюватися з документами, що стосуються предмета перевірки.
Висновок, складений за результатами перевірки доводів дисциплінарної скарги, та оскаржуване рішення Комісії ґрунтуються на матеріалах, зібраних під час проведення перевірки, матеріалах службового розслідування, поясненнях, а також окремих матеріалах кримінального провадження, використання яких є правомірним.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 та від 11 вересня 2018 року у справі № 9901/14/17, постанові Верховного Суду від 09 лютого 2023 року у справі № 640/7008/20.
Крім того, висновок службового розслідування лише фіксує певні обставини та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій, останній не породжує певних правових наслідків, його результати не мають обов'язкового характеру для позивача, а є лише передумовою для прийняття уповноваженим суб'єктом відповідного рішення, не є документом, який містить норми права загальної або індивідуальної дії, не може створювати нових правових норм, доповнювати чи змінювати чинне законодавство та не має обов'язкового характеру для суб'єкта по відношенню, до якого він винесений.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31 травня 2022 року у справі № 280/5247/20 та від 02 жовтня 2019 року у справі № 821/2137/15-а.
Суд першої інстанції вірно вказав, що посилання позивача на приписи Інструкції про порядок проведення службових розслідувань стосовно прокурорів, затвердженої наказом Генерального прокурора від 16 червня 2021 року № 202 в частині процедурних порушень її проведення, можливості направлення дисциплінарної скарги за результатами службової перевірки є безпідставними, оскільки порядок та процедура дисциплінарного провадження у відношенні прокурорів, як зазначено вище, врегульовано Законом № 1697-VII та, оскаржуване рішення Комісії про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення прийнято за результатами розгляду дисциплінарної скарги керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_10 , а не за результатами розгляду висновку службового розслідування, що спростовує позицію позивача, викладену вище.
Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 19 Закону № 1697-VII прокурор зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Відповідно до Конституції України та Закону № 1697-VII однією з основних функцій прокуратури є організація і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку.
Відповідно, статтею 2 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Зокрема, завданнями кримінального провадження є забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду кримінального правопорушення.
Відповідно до частини першої статті 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Частиною другою статті 9 КПК України визначено, шо Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Вимоги статті 36 КПК України визначають, що прокурор уповноважений приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом та визначають самостійність процесуальної діяльності прокурора та заборону втручання у його діяльність неуповноважених на те осіб.
Частиною шостою статті 36 КПК України Генеральний прокурор, керівник обласної прокуратури, керівник окружної прокуратури, їх перші заступники та заступники при здійсненні нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування мають право скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих та прокурорів нижчого рівня у межах строків досудового розслідування, передбачених статтею 219 цього Кодексу.
Статями 89, 92, 94 КПК України визначено поняття доказів у кримінальному провадженні; обов'язок доказування стороною обвинувачення обставим, визначених статтею 91 цього Кодексу. Оцінка стороною обвинувачення доказів, яка ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження.
Частинами першою та другою статті 290 КПК України передбачено, що визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом'якшенню покарання.
Статтею 293 КПК України визначено порядок надання копій обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру та реєстру матеріалів досудового розслідування, які надається стороні кримінального провадження прокурором.
Повноваження прокурора під час здійснення досудового розслідування також врегульовані пунктами 11 - 11.22 наказу Генерального прокурора «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні» від 30 вересня 2021 року № 309 (далі - Наказ № 309).
Згідно з положеннями пунктів 9.5, 11.22 Наказу № 309 старший групи прокурорів забезпечує загальне планування, розподіл обов'язків і навантаження між членами групи, їх доступу до накопиченої інформації, обмін потрібною інформацією, контроль за своєчасністю та повнотою проведення процесуальних і слідчих дій, урахування мотивованих позицій прокурорів групи щодо додержання вимог законодавства, виконання завдань кримінального провадження, реагування на факти порушень вимог процесуального законодавства.
Здійснює інші повноваження, передбачені КПК України.
Пунктами 2, 3, 9 Глави І Розділу І, пунктами 1, 3 Глави 2 Розділу І, пунктом 3 Глави 3 Розділу 1 Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298 (далі - Положення про ЄРДР) визначено, що Реєстр - створена за допомогою автоматизованої системи електронна база даних, відповідно до якої здійснюються збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, зазначених у пункті 1 глави 2 цього розділу, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до Реєстру, з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства та законодавства, яким врегульовано питання захисту персональних даних та доступу до інформації з обмеженим доступом.
Реєстр утворений та ведеться відповідно до вимог КПК України з метою забезпечення, у тому числі для обліку прийнятих під час досудового розслідування рішень, оперативного контролю за додержанням законів під час проведення досудового розслідування. Користувачами Реєстру також є керівники органів прокуратури.
До Реєстру вносяться відомості, зокрема про час та дату повідомлення про підозру, зміну, скасування повідомлення про підозру, закінчення досудового розслідування (частина третя статті 283, стаття 301 КПК України) тощо.
Внесення відомостей здійснюється на підставі матеріалів кримінального провадження шляхом фіксації Реєстратором інформації в Реєстрі та вибору даних у довідниках для заповнення електронних карток. Унесення відомостей до Реєстру здійснюється з дотриманням строків, визначених КПК України та цим Положенням.
Зокрема, відомості про дату складання повідомлення про підозру, дату і час вручення повідомлення про підозру, зміну раніше повідомленої підозри вноситься невідкладно, а про закінчення досудового розслідування (частина третя статті 283, пункт 2 частини другої статті 301 КПК України) - протягом 24 годин з моменту прийняття процесуальних рішень.
Інструкцією щодо поводження з ключовими документами і носіями, затвердженою 05 листопада 2012 року заступником Генерального прокурора України, регулюються питання генерації особистого ключа для накладення електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП), порядок його збереження, використання, блокування; зобов'язання та заборони власника особистого ключа ЕЦП та відповідальність власника у зв'язку із пошкодженням, копіюванням, втратою, передачею ЕЦП сторонній особі тощо.
Враховуючи згадане вище положення ст. 209 КПК України слідує, що дії прокурора ОСОБА_1 не відповідають вимогами зазначеної ст. 290 КПК України, оскільки повідомлення підозрюваному, його захиснику, іншим сторонам кримінального провадження про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування відбувається лише після визнання прокурором зібраних під час досудового розслідування доказів достатніми для складання обвинувального акта.
Відповідно, процесуальне рішення про погодження прокурором обвинувального акта можливо прийняти лише за умови виконання алгоритму дій із вручення підозри або зміненої підозри, надання доручення на відкриття або самостійне здійснення відкриття сторонам кримінального провадження матеріалів досудового розслідування, що також виключає можливість одночасного погодження прокурором зміненої підозри, надання слідчому доручення на відкриття матеріалів кримінального провадження, погодження обвинувального акта у вказаному вище кримінальному провадженні зі зміненою кваліфікацією, уповноваження слідчого на надання стороні захисту копії обвинувального акта, що було здійснено прокурором ОСОБА_1 .
Щодо внесення слідчим до ЄРДР відомостей про зміну підозри, відкриття сторонам матеріалів досудового розслідування в проміжок часу з 16 год 00 хв та 16 год 30 хв, враховуючи тимчасову неможливість виконання прокурором ОСОБА_1 10 січня 2022 року процесуальних повноважень через хворобу, зокрема, із погодження обвинувального акта у вказаному кримінальному провадженні, то з метою виконання належним чином своїх повноважень, дотримання засад законності кримінального провадження, ОСОБА_1 мав надати відповідне доручення прокурорам групи прокурорів.
Також, враховуючи зафіксоване і встановлене вище, що 10 січня 2022 року о 17 год 55 хв прокурор Олефіренко С.В., будучи відсутнім на робочому місці у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю та обізнаним про фактичне не спрямування кримінального провадження до суду, за допомогою особистого ключа здійснив вхід до ЄРДР, зробив відмітку про направлення обвинувального акту у вказаному провадженні до суду, такі дії є порушенням вимог статті 293 КПК України, оскільки функцію із надання стороні кримінального провадження копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування фактично перекладено на слідчого, є неналежне виконання прокурором своїх службових обов'язків.
Враховуючи спеціальну норму КПК України та повноваження старшого групи у кримінальному провадження № 12021111220000316 ОСОБА_1 , доручення на виконання вказаної процесуальної дії ним повинно було бути надано одному із членів групи прокурорів у цьому провадженні, але таких дій та належно прийнятого рішення, позивачем не було здійснено.
Комісією також установлено, що прокурором не дотримано вимоги Інструкції щодо поводження з ключовими документами і носіями, оскільки ОСОБА_1 10 січня 2022 року під час тимчасового припинення виконання своїх службових обов'язків у зв'язку із відкриттям у цей же день листка непрацездатності, не вчинено дій щодо блокування особистого ключа, обвинувальний акт у цьому провадженні фактично направлено до суду прокурором ОСОБА_2 наступного дня, тобто 11 січня 2022 року. Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 25 січня 2022 року у справі № 371/42/22 у згаданому кримінальному провадженні призначено підготовче засідання. Постановою керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області від 14 квітня 2022 року, тобто вже у судовому провадженні, у цьому кримінальному провадженні змінено групу прокурорів. Прокурора ОСОБА_1 виключено зі складу групи прокурорів, а старшим у ній призначено прокурора ОСОБА_2 . Посилання на неефективність процесуального керівництва у вказаному кримінальному провадженні або неможливість подальшого здійснення прокурором процесуального керівництва, про які зазначено у частині другій статті 36 КПК України, зокрема, відвід прокурора, як підстави зміни групи прокурорів у цій постанові відсутнє.
Позивач не заперечував вчинення дій щодо входження до ЄРДР, використання свого ключа для проставлення ЕЦП, зазначив про необхідність дотримання ним строків КПК України.
Крім того, позивачем не спростовано належними та достатніми доказами правомірність вчинених ним дій 10.01.2022 в межах кримінального провадження №12021111220000316, враховуючи обставини відкриття листка непрацездатності цього дня, що ніяким чином не спростовувалось позивачем ні під час дисциплінарного провадження та ні під час перевірки обставин та підстав Комісією дій прокурора.
Посилання позивача на дотримання ним строків КПК України під час вчинення досудових дій за кримінальним провадженням №12021111220000316 не нівелює обов'язок останнього дотримуватись Конституції України та положень Закону України «Про прокуратуру», норми КПК України та вказані вище Інструкції, бути обізнаним щодо права чи відсутності такого на вчинення дій чи утримання від такого вчинення під час перебування чи то на лікарняному чи у відпустці та настання відповідних наслідків таким діям та бездіяльності.
Таким чином є підтвердженим та не спростованим встановленням під час здійснення дисциплінарного провадження фактів неналежного виконання прокурором ОСОБА_1 службових обов'язків, порушенням ним під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 12021111220000316 вимог статей 7, 9, 36, 290, 293 КПК України, пункту 3 частини четвертої статті 19 Закону № 1697-VII, пунктів 9.5, 11 та 11.22 Наказу № 309, Інструкції щодо поводження з ключовими документами та носіями, затвердженої 05 листопада 2012 року, що мало наслідки викладення висновку про притягнення до дисциплінарної відповідальності на підставі пункту 1 частини першої статті 43 Закону №1697-VII саме за неналежне виконання службових обов'язків.
Суд першої інстанції вірно вказав, що у межах розгляду цієї справи суд надає правову оцінку оскаржуваному рішенню Комісії виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок прокурора на предмет їх достатності.
Отже, у межах спірних правовідносин суд повинен перевірити спірне рішення відповідача виключно на предмет наявності критеріїв свавільності, упередженості чи явного не обґрунтування, однак таких фактів позивачем не наведено і судом не встановлено.
Також обрання виду дисциплінарного стягнення належить виключно до дискреційних повноважень відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження.
Суд, розглядаючи справи про притягнення до дисциплінарної відповідальності не наділений повноваженнями заміняти відповідний дисциплінарний орган і змінювати покарання на більш м'яке або скасовувати його з підстав недоведеності вини особи.
З приводу порушення принципу співмірності при застосуванні до позивача дисциплінарного стягнення, то правову оцінку оскаржуваному рішенню в цій частині суд може надати лише з позиції чи діяв відповідач на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Суд наголошує, що вирішення питання про притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності належить до виключної компетенції дисциплінарних органів, що здійснюють дисциплінарні провадження.
Беручи до уваги викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскаржуване рішення Комісії містить кваліфікацію дій позивача, є вмотивованим, містить конкретні підстави для рекомендації щодо застосування до позивача дисциплінарного стягнення вигляді догани за неналежне виконання службових обов'язків.
Склад дисциплінарного проступку, який на твердження позивача не встановлено Комісією, не знайшло свого підтвердження в ході вирішення справи судом.
Склад дисциплінарного проступку визначено в ході проведеного службового розслідування, Комісія здійснювала перевірку підстав для застосування до позивача дисциплінарної відповідальності. В свою чергу, Комісія перевіряла обставини поданої скарги, зібрані докази та пояснення осіб, пояснення позивача, враховувала характеризуючи відомості та виклала у висновку свої рекомендації.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що прийняте рішення Комісією 14 грудня 2022 року за № 230дп-22 про накладення на прокурора Миронівського відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді догани є правомірним та обґрунтованим.
Застосування до прокурора дисциплінарного стягнення відповідно до статей 9 та 11 Закону №1697-VII здійснюється Генеральним прокурором та керівниками обласних прокуратур на підставі рішення Комісії.
Порядок оскарження рішення, прийнятого за результатами дисциплінарного провадження передбачено статтею 50 цього Закону.
Враховуючи згадане вище положення ч. 8 ст. 48 Закону України «Про прокуратуру» копія рішення відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, вручається прокуророві, стосовно якого воно прийняте, або у семиденний строк надсилається йому поштою рекомендованим листом із повідомленням про вручення. У цей же строк копія рішення надсилається керівникові органу прокуратури, в якому прокурор, стосовно якого воно прийняте, обіймає посаду.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 11 Закону № 1697-VII керівник обласної прокуратури у встановленому порядку та на підставі рішення Відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора приймає рішення про застосування до прокурора окружної прокуратури, прокурора - стажиста окружної прокуратури дисциплінарного стягнення або про неможливість подальшого перебування його на посаді прокурора.
За п. 1 ч. 1 ст. 49 Закону № 1697-VII на прокурора можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення, зокрема, догана.
Відповідно, отримавши рішення Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження від 14.12.2022 № 230дп-22 «Про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Миронівського відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_1 », яке визначено як підстава для прийняття рішення, згідно до вимог п. 8 ч. 1, ч. 2 ст. 11 та п. 1 ч. 1 ст. 49 Закону України № 1697-VII, наказом виконувача обов'язків керівника Київської обласної прокуратури Крима М.Ю. від 23.12.2022 № 3дк до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани за неналежне виконання службових обов'язків (п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону України № 1697-VII).
Виходячи з аналізу положень згаданого вище Закону № 1697-VII, службовими обов'язками працівника прокуратури слід вважати нормативно визначені види та міру необхідної поведінки, котрі забезпечують реалізацію завдань, постановлених перед прокуратурою суспільством і державою, та повноважень, наданих для ефективного здійснення професійних функцій.
Прокурор як посадова особа, на яку законом покладено обов'язки щодо здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, повинен сприяти забезпеченню виконання завдань кримінального провадження, передбачених статтею 2 КПК України, до яких, зокрема, належать: захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду.
Статус прокурора та повноваження прокурора з виконання покладення на нього функцій, визначені розділами ІІІ, IV Закону № 1697-VIІ та статтею 36 КПК України.
Згідно пункту 27 Наказу керівника Обухівської окружної прокуратури «Про розподіл обов'язків між працівниками Обухівської окружної прокуратури Київської області» від 09 грудня 2021 року № 41 на прокурора ОСОБА_1 покладено обов'язки із здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування слідчими, дізнавачами відділу поліції № 2 та відділення поліції № 2 Обухівського РУП ГУ НП в Київській області у формі процесуального керівництва у відповідних кримінальних провадженнях.
Згідно із пунктом 29 зазначеного наказу на усіх прокурорів окружної прокуратури покладено обов'язки із здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень за визначенням керівника окружної прокуратури або його заступників відповідно до ЄРДР, внесення до ЄРДР відомостей про результати досудового розслідування; забезпечення належного ведення ЄРДР відповідно до Положення про ЄРДР.
ОСОБА_1 у межах компетенції безпосередньо здійснює повноваження прокурора, визначені Конституцією України, Законом № 1697-VII та Кримінальним процесуальним кодексом України, що не заперечується позивачем, та ухвалюючи спірне рішення про наявність у діях позивача складу дисциплінарного проступку щодо неналежного виконання службових обов'язків, Комісія виходила із аналізу обставин, що виникли під час виконання ОСОБА_1 повноважень прокурора та здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №12021111220000316.
Відтак, під час розгляду дисциплінарної скарги встановлено, що прокурором ОСОБА_1 неналежно виконано службові обов'язки під час здійснення нагляду за додержанням законів у формі процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 12021111220000316, у межах якого особі повідомлено про підозру за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 121 КК України, порядок прийнятих прокурором ОСОБА_1 процесуальних рішень та вчинених за їх наслідками дій вчинені з порушенням діючого законодавства.
Враховуючи, що позивач оскаржує у справі наказ Київської обласної прокуратури від 23.12.2022 №3дк-22 як похідна вимога від заявленої першої вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження від 14.12.2022 №230дп-22, у задоволенні якої судом відмовлено, відтак колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у задоволенні другої вимоги та зазначає, що
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суд першої інстанції, що оскільки рішення Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження від 14.12.2022 №230дп-22 є обґрунтованим, тому позивач правомірно притягнений до дисциплінарної відповідальності на підставі пункту 1 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII наказом Київської обласної прокуратури від 23.12.2022 №3дк-22 у вигляді догани, тому даний наказ є правомірний та не підлягає скасуванню.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2023 року - без змін
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 22.11.2024.
Головуючий суддя: А.Ю. Кучма
В.О. Аліменко
Л.В. Бєлова